Міністе́рство держа́вної безпе́ки СРСР (рос. Министерство государственной безопасности СССР (МГБ)) — союзно-республіканське міністерство, яке існувало з 1946 до 1953 року. Наступник (Народного комісаріату державної безпеки) (рос. НКГБ), попередник КДБ СРСР.
рос. Министерство государственной безопасности СССР | |
Загальна інформація: | |
Тип: | міністерство |
Юрисдикція: | |
Дата заснування: | 15 березня 1946 |
Дата ліквідації: | 7 березня 1953 |
Відомство-попередник: | Народний комісаріат державної безпеки СРСР Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР |
Відомство-наступник: | Комітет державної безпеки СРСР Міністерство внутрішніх справ СРСР |
Структура: | |
Міністри: | Абакумов Віктор Семенович (1946 - 1951) Ігнатьєв Семен Денисович (1951 - 1953) |
Керівна організація: | Рада Міністрів СРСР |
Штаб-квартира: | |
Адреса штаб-квартири: | Будівля органів держбезпеки на Луб'янці |
Міністри
Розпущено 7 березня 1953 при об'єднанні з Міністерством внутрішніх справ СРСР під проводом Л. П. Берії, та далі С. Н. Круглова; МВС опікувалося держбезпекою до 13 березня 1954, коли було створено Комітет державної безпеки (КДБ).
Історія та структура
Створений в 1943 році НКГБ СРСР включав сім управлінь (разом з АХФУ — адміністративно-господарське фінансове управління), чотири самостійні відділи («А», «Б», «В» і кадрів), слідча частина і секретаріат:
- 1 управління (розвідка);
- 2 управління (контррозвідка);
- 3 управління (транспортне);
- 4 управління (організація терору і диверсій на зайнятих німцями територіях);
- 5 управління (шифрувально-дешифрувальне і спецзв'язок);
- 6 управління (охорона керівників партії і уряду), створене на базі 1 відділу НКВД СРСР;
- відділ «А» (обліково-архівний);
- відділ «Б» (оперативно-технічний);
- відділ «В» (військова цензура і перлюстрація кореспонденції).
До 1946 року ця структура зазнала невеликих змін.
15 листопада 1945 р. «для оперативно-чекістського обслуговування» об'єктів спецпризначення (зайнятих створенням атомної бомби) був організований в складі НКГБ СРСР відділ «К».
Спільним наказом НКГБ і НКВД СРСР № 0014/0032 від 10 січня 1946 року відділ «С» (розвідка і обробка матеріалів з атомної проблеми) був переданий з НКВД СРСР в НКГБ СРСР.
Наказом НКГБ СРСР № 00107 від 22 березня 1946 р. відповідно до постанови Верховної Ради СРСР від 15 березня 1946 НКГБ СРСР був перейменований в Міністерство державної безпеки СРСР (МДБ СРСР). Відповідно, були перейменовані і місцеві управління і відділи НКГБ — в управління і відділи МДБ.
Кардинальне розширення і зміна структури МДБ СРСР сталося 4 травня 1946 р., коли замість (В. М. Меркулова) міністром держбезпеки СРСР був призначений В. С. Абакумов, а очолюваний ним ГУКР («Смерш») МВС СРСР влився в МДБ СРСР.
Структура МДБ СРСР набула такого вигляду:
- 1 Головне управління (розвідка);
- 2 Головне управління (контррозвідка);
- 3 Головне управління (військова контррозвідка);
- 4 управління (розшукове) (здійснювало керівництво розшуком «агентури іноземних розвідок, покинутої в СРСР, і інших ворожих елементів»);
- 5 управління (оперативне);
- 6 управління (шифрувально-дешифрувальне);
- Транспортне управління (чекістське обслуговування транспорту);
- Управління охорони № 1 (охорона И. В. Сталіна);
- Управління охорони № 2 (охорона інших керівників партії і уряду);
- Управління коменданта Московського Кремля;
- Відділ «А» (обліково-архівний);
- Відділ «Б» (оперативної техніки);
- Відділ «В» (перлюстрація кореспонденції);
- Відділ «Д» (експертизи і підробки документів) (виділений з відділу «Б»);
- Відділ «К» (чекістське спостереження на об'єктах атомної промисловості);
- Відділ «О» (оперативна робота по духовенству усіх конфесій) (виділений з 2 управління);
- Відділ «Р» (радіо-контррозвідка);
- Відділ «С» (переклад і обробка матеріалів з атомної проблеми. У 1946 р. функції цього відділу були передані в 1 Головне управління МДБ);
- Відділ «Т» (боротьба з «особами, що висловлюють загрози терористичного характеру відносно партійних і радянських керівників»);
- Слідчастина у особливо важливих справах (на правах управління);
- Відділ «ДР» (служба проведення диверсій і актів індивідуального терору);
- Відділ «ДН» (служба дезинформації) (фактично цей відділ не був створений);
- Адміністративно-господарське і фінансове управління (АХФУ);
- Управління кадрів;
- Інспекція при міністрі;
- Секретаріат МДБ СРСР;
- Юридичне бюро МДБ СРСР.
Див. також
- Друге управління МДБ УРСР
- МГБ Польщі
- Салтан А. Н. Спецслужбы на территории Украины. МГБ [Электронный ресурс]. – Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/node/32876 [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] . – Заглавие с экрана. – 18.08.16.
Посилання
- Народний комісаріат державної безпеки СРСР [ 23 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- МГБ на сайті «protivpytok.org» [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет