Лі Чуньфен

Лі Чуньфен (李淳風, 602 — 670) — китайський математик, астроном, історик, видатний коментатор математичних книг часів династій Суй та Тан.

Лі Чуньфен
трад. китайська: 李淳風
Ім'я при народженні	трад. китайська: 李淳風^[1]
Народився	602(0602) Баоцзи
Помер	670(0670) Чан'ань
Підданство	Династія Суй, династія Тан
Національність	китаєць
Діяльність	математик, історик, астроном
Знання мов	китайська
Батько	^d^[2]
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у 602 році у Баоцзи (провінція Шеньсі). Батько Лі ЧуньФена був даосом, що справило великий вплив на його мислення і призвело до схильності до занять астрологією і нумерологією.

У 627 році Лі Чуньфен був призначений на високу посаду в Астрономічне бюро, де брав участь у розробці нового календаря. У 641 році він став заступником директора, а у 648 році директором Астрономічного бюро. Пізніше Лі Чуньфен працював над календарем Ліньде, який був представлено імператору Гао-цзуну у 665 році. Помер Лі Чуньфен у 670 році у м.Чан'ань.

Астрономія

Розроблений Лі Чуньфеном календар давав кращі, ніж колишній, результати в обчислені позицій планет. У ньому передбачалося, що в сонячному році 365,2448 дня, тоді як 12 місячних місяців по 29,5306 дня всього містять 354,3672 дня. Інтеркаляція проводилася кожні три роки.

У 633 році Лі Чуньфен ускладнив арміллярну сферу (хунь і), пристосувавши до неї «прилад коректування трьох показників часу» (сань чень і), що складається з трьох пересічних кілець, паралельних екліптиці, місячної траєкторії і екватору. Незважаючи на свою витонченість, даний «прилад» не дозволяв на практиці вести більш точні спостереження, оскільки в процесі його налаштування позиції екліптики і місячної траєкторії природним чином зміщувалися і до початку вимірювання настройка вже не відповідала реальності.

Математика

Відомий передусім тим, що був головним редактором складеного у 656 році сбірки математичних трактатів для кваліфікаційних іспитів, на матеріалах якого була заснована видана у 1084 році відома збірка «Суань цзин ши шу» («Десять книг рахункового канону»).

Внесок Лі Чуньфена в математику також пов'язаний з вирішенням астрономічних проблем, зокрема обчислення кутової швидкості видимого руху Сонця. Він також розвивав метод кінцевих різниць в обчисленнях, які використовував у роботі над календарем Ліньде.

Історія

Брав участь у складанні офіційної історій династій Цзінь і Суй — «Цзінь шу» («Книга про Цзінь») і «Суй шу» ("Книга про Суй), де йому належать глави з астрономії, астрології, метрології, математики та музиці.

Інші праці

Йому належать комментарі до деяких даоських творів. У 645 році він написав класичну роботу з астрології «І си Чжань» ("Ворожіння по циклічним знакам «і» та «си»).

Джерела

• Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medi-cine in Non-western Cultures. Dordrecht. Boston. London, 1997

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958