Лінь (трос)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лінь (значення).

Лінь (нід. lijn) — тонкий морський трос, як правило, зроблений з високоякісного прядива, окружністю до 25 мм (1 дюйм). Виготовляється здебільшого виттям, для сигнальних фалів і для лаглінів патент-лагів вживаються плетені ліні. Більшість лінів йде для дрібних і чистих такелажних робіт і на обробку шлюпкового такелажу.

Каболки лінів називаються нитками, за їхнім числом визначають і товщину ліня: «лінь у 9 ниток» тощо.

Види лінів

З високоякісного прядива

• Ма́рлінь (від нід. marlijn) — лінь з двох ниток;
• Ю́зинь, ю́зень, заст. гю́зинг (від нід. huizing, ниж.-нім. hüsing, букв. «хатній виріб») — лінь з трьох ниток;
• Сте́клінь (від нід. steeklijn) — лінь з 6 ниток (трьох сталок по дві нитки кожна).

З прядива нижчого сорту

• Шестерик — лінь у 6 ниток;
• Дев'ятерик — лінь у 9 ниток;
• Лінь у 12 ниток.

Лінями, витими зі (стрендей) (тобто кабельної роботи) були тільки диплотліні в 27 ниток. Ліні з борідки (прядив'яних пачосів) називаються борідковими або шкімушга́ром (від нід. schiemansgaren). Шкімушгар може бути в 2 нитки (двійник), 3 (трійник) та 6 (шестерик). Витий вручну лінь з 2-3 ниток (часто просмолений) називають шкі́мушкою.

Спеціальні ліні

• Лаглінь — трос для голландського або патентованого лага;
• Лотлінь — трос для ручного лота;
• Слаблінь — лінь для шнурування вітрила до реї (іноді і до щогли) на шлюпках.

Ліньок

Короткий лінь з вузлом на кінці називався «ліньком» і служив для покарання матросів на старому флоті. Покарання ліньками проводилося зазвичай на баку. Караний спускав сорочку і, заклавши руки за голову, ставав між двома боцманами, які по черзі, з розстановкою, били його між лопаток. Покарання ліньками на Російському імператорському флоті було скасовано лише в 1860-х роках.

Див. також

• Трос (морська справа)

Примітки

1. Лінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Линь // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
3. Марлинь // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
4. Юзень // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
5. Стеклинь // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
6. Шкимушка // Этимологический словарь русского языка = ^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
7. Самойлов К. И. Шкимушгар // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
8. Самойлов К. И. Линек // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела

• Самойлов К. И. Линь // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
• § 51. Тросы и цепи [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Г. Г. Ермолаев, Е. С. Зотеев. Основы морского судовождения. М., Транспорт, 1988. С. 188. (рос.)
• Линь, трос // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Шкимушгар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)