Лян Цічао (*梁啟超, 23 лютого 1873 —19 січня 1923) — китайський науковець, поет, викладач, філософ, громадський діяч, реформатор часів занепаду династії Цін та початку Китайської республіки.
Лян Цічао | |
---|---|
кит. 梁啟超 | |
Псевдо | Лян Чжожу, Лян Женьгун, Іньбін-шичжужень |
Народився | 23 лютого 1873 Сіньхуей |
Помер | 19 січня 1923 (49 років) Пекін |
Поховання | d |
Країна | Республіка Китай (1912—1949) Династія Цін |
Місце проживання | Імперія Цін, Японія, Англія |
Діяльність | філософ |
Галузь | історія і історик |
Alma mater | d |
Науковий керівник | Кан Ювей |
Вчителі | Кан Ювей |
Знання мов | китайська[1] |
Заклад | Університет Цінхуа |
Партія | d |
Конфесія | конфуціанство |
Батько | d |
У шлюбі з | 2 дружини |
Діти | Лян Сичен, d, d, d, d і d[2] |
Автограф | |
|
Життєпис
Походив з поміщицької родини. Народився у м. Сінхуей (провінція Ґуандун). Замолоду виявив хист до навчання. У восьмирічному віці він умів складати восьмичленний твір і здобув серед односельців славу вундеркінда У 1884 році успішно склав повітові іспити. У 1889 році також пройшов провінційні іспити, здобувши вчене звання цзюйжень. Втім у 1890 році не зміг скласти імператорський іспит.
У 1895 році разом з Кан Ювеєм та ін. Май Менхуа брав участь у складанні колективного меморандуму з 10 тисяч слів, спрямованого імператору Децзуну. Меморандум пропонував здійснити реформи, що включали перенесення столиці з Пекіна в більш давній Сіань, випуск держбанком паперових грошей, карбування розмінної монети, створення державної поштової системи, перетворення конфуціанства в повноцінну загальнодержавну релігію і створення при імператорі виборного дорадчого органу. Для пропаганди реформістських ідей, також разом з Кан Ювеєм і Май Менхуа, на власні кошти в червні 1895 року він почав видавати в Пекіні щоденну газету «Ваньго гунбао» («Всесвітній вісник»), яка потім називалася «Цян го бао» («Вісник посилення держави»).
У серпні 1896 році став редактором заснованого в Шанхаї щодекадного суспільно-політичного журналу «Ши у бао» («Сучасні завдання», 1896–1898 рік). У 1897 році опублікував «Каталог книг про західні науки» («Сі-сюе шу му чжи»). Всі ці видання відіграли важливу роль в ознайомленні китайського суспільства з західними ліберально-демократичними цінностями і науковими ідеями.
У період перед занепадом династії Цін, у листопаді 1911 року, відкинув міністерський портфель, запропонований прем'єр-міністром Юань Шикаєм, але став міністром юстиції в його уряді, сформованому 11 вересня 1913 року, вже після повалення імперії. Він був одним з творців у листопаді 1913 року Демократичної партії, що увійшла потім до складу Прогресивної партії, на основі якої створювався кабінет міністрів 11 вересня. Проте, коли наприкінці 1915 року Юань Шикай зробив спробу реставрації імперії, Лян Цічао виступив рішуче проти і 1 травня 1916 року обійняв посаду начальника генерального штабу Армії захисту республіки. Після смерті Юань Шикая він очолив Дослідницьку групу, в яку трансформувалася Прогресивна партія, став міністром фінансів в уряді Дуань Ціжуя і як радник при ставці головкома влітку 1917 року брав участь у придушенні нової спроби реставрації імперії на чолі з Кан Ювеєм.
Після поїздки до Європи у 1918 році на Паризьку мирну конференцію Лян Цічао зайняв різку антизахідну позицію. У дискусії про соціалізм, яка розгорнулася 1920 року, Лян підтримав відомого філософа, прихильника загальної семантики Чжан Дунсуня. Лян Цічао закликав вважати соціалізм ідеалом далекого майбутнього Китаю і зосередитися на боротьбі з гнітом іноземного капіталу і розвитку вітчизняного промислового підприємництва. Помер у Пекіні у 1923 році.
Філософія
Лян Цічао був одним з перших у Китаї апологетів демократії, яке відобразив у статті «Про закономірності зміни монархії демократією», яка вийшла у 1897 році.
У Пекіні Лян Цічао сприяв Кан Ювею в організації установчих зборів Товариства захисту держави. У період «Ста днів реформ» (11 липня — 20 вересня 1898 року) був одним з лідерів партії реформаторів. Після її розгрому зумів уникнути страти, за допомогою японських дипломатів емігрувавши до Японії, де продовжив свою діяльність як головним редактор суспільно-політичного журналу «Цин і бао» («Громадська думка» 1989–1901 роки) і «Сінь мінь цун бао» («Оновлення народу», 1902–1908 років), назва якого відображала один з "трьох устоїв конфуціанського канону «Таксюе», що повторено в заголовку програмної книги Лян Цічао про національний порятунок «Сінь мінь шо» («Пояснення поновлення народу», 1906 рік).
Лян Цічао в науково-публіцистичних роботах прагнув синтезувати ідеї класичної китайської філософії з західним лібералізмом, розумінням свободи в працях Ж.-Ж. Руссо, І. Канта і Дж. С. Мілля, еволюціонізмом Ч. Дарвіна та Г. Спенсера. Намітилося його розбіжність з Кан Ювеєм, який критикував лібералізм, посилаючись на жахи Великої Французької революції. Лян Цічао відстоював свободу як «загальний принцип неба і землі», народжений не у Франції і придатний для сучасного Китаю. Ці міркування знайшли втілення в його книзі «Цзію шу» («Книга свободи», 1908 роки).
Перекладацтво
Лян Цінчао намагався ознайомити людей з досягненнями західної думки. Зокрема перекладав твори відомих філософів — Гоббса, Руссо, Локка, Юма і Бентама.
Література
Найвідомішою є збірка віршів та есе «Збірка праць з льодяно-питущего», яка складалася з 148 томів. У 1898 році написав працю «Врятування в Японії після провалу «Ста днів». У 1902 році видав есе «Про відносини між вигадкою та Народним урядом». Основна тема цих робіт — необхідність проведення реформ.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- China Biographical Database
- Huang, 1972, с. 11.
Джерела
- Machetzki, Rüdiger: Liang Ch'i-ch'ao und die Einflüsse deutscher Staatslehren auf den monarchischen Reformnationalismus in China. Diss. phil. Universität Hamburg 1973
- Huang, Philip C. Liang Ch'i-ch'ao and modern Chinese liberalism. — Seattle and London : University of Washington Press. — ix, 231 p. — (Publications on Asia of the Institute for Comparative and Foreign Area Studies, No. 22).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лян Цічао |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U comu kitajskomu imeni prizvishe Lyan stoyit pered osobovim im yam U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyan Lyan Cichao 梁啟超 23 lyutogo 1873 19 sichnya 1923 kitajskij naukovec poet vikladach filosof gromadskij diyach reformator chasiv zanepadu dinastiyi Cin ta pochatku Kitajskoyi respubliki Lyan Cichaokit 梁啟超PsevdoLyan Chzhozhu Lyan Zhengun Inbin shichzhuzhenNarodivsya23 lyutogo 1873 1873 02 23 SinhuejPomer19 sichnya 1923 1923 01 19 49 rokiv PekinPohovannyadKrayina Respublika Kitaj 1912 1949 Dinastiya CinMisce prozhivannyaImperiya Cin Yaponiya AngliyaDiyalnistfilosofGaluzistoriya i istorikAlma materdNaukovij kerivnikKan YuvejVchiteliKan YuvejZnannya movkitajska 1 ZakladUniversitet CinhuaPartiyadKonfesiyakonfucianstvoBatkodU shlyubi z2 druzhiniDitiLyan Sichen d d d d i d 2 Avtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z pomishickoyi rodini Narodivsya u m Sinhuej provinciya Guandun Zamolodu viyaviv hist do navchannya U vosmirichnomu vici vin umiv skladati vosmichlennij tvir i zdobuv sered odnoselciv slavu vunderkinda U 1884 roci uspishno sklav povitovi ispiti U 1889 roci takozh projshov provincijni ispiti zdobuvshi vchene zvannya czyujzhen Vtim u 1890 roci ne zmig sklasti imperatorskij ispit U 1895 roci razom z Kan Yuveyem ta in Maj Menhua brav uchast u skladanni kolektivnogo memorandumu z 10 tisyach sliv spryamovanogo imperatoru Deczunu Memorandum proponuvav zdijsniti reformi sho vklyuchali perenesennya stolici z Pekina v bilsh davnij Sian vipusk derzhbankom paperovih groshej karbuvannya rozminnoyi moneti stvorennya derzhavnoyi poshtovoyi sistemi peretvorennya konfucianstva v povnocinnu zagalnoderzhavnu religiyu i stvorennya pri imperatori vibornogo doradchogo organu Dlya propagandi reformistskih idej takozh razom z Kan Yuveyem i Maj Menhua na vlasni koshti v chervni 1895 roku vin pochav vidavati v Pekini shodennu gazetu Vango gunbao Vsesvitnij visnik yaka potim nazivalasya Cyan go bao Visnik posilennya derzhavi U serpni 1896 roci stav redaktorom zasnovanogo v Shanhayi shodekadnogo suspilno politichnogo zhurnalu Shi u bao Suchasni zavdannya 1896 1898 rik U 1897 roci opublikuvav Katalog knig pro zahidni nauki Si syue shu mu chzhi Vsi ci vidannya vidigrali vazhlivu rol v oznajomlenni kitajskogo suspilstva z zahidnimi liberalno demokratichnimi cinnostyami i naukovimi ideyami U period pered zanepadom dinastiyi Cin u listopadi 1911 roku vidkinuv ministerskij portfel zaproponovanij prem yer ministrom Yuan Shikayem ale stav ministrom yusticiyi v jogo uryadi sformovanomu 11 veresnya 1913 roku vzhe pislya povalennya imperiyi Vin buv odnim z tvorciv u listopadi 1913 roku Demokratichnoyi partiyi sho uvijshla potim do skladu Progresivnoyi partiyi na osnovi yakoyi stvoryuvavsya kabinet ministriv 11 veresnya Prote koli naprikinci 1915 roku Yuan Shikaj zrobiv sprobu restavraciyi imperiyi Lyan Cichao vistupiv rishuche proti i 1 travnya 1916 roku obijnyav posadu nachalnika generalnogo shtabu Armiyi zahistu respubliki Pislya smerti Yuan Shikaya vin ocholiv Doslidnicku grupu v yaku transformuvalasya Progresivna partiya stav ministrom finansiv v uryadi Duan Cizhuya i yak radnik pri stavci golovkoma vlitku 1917 roku brav uchast u pridushenni novoyi sprobi restavraciyi imperiyi na choli z Kan Yuveyem Pislya poyizdki do Yevropi u 1918 roci na Parizku mirnu konferenciyu Lyan Cichao zajnyav rizku antizahidnu poziciyu U diskusiyi pro socializm yaka rozgornulasya 1920 roku Lyan pidtrimav vidomogo filosofa prihilnika zagalnoyi semantiki Chzhan Dunsunya Lyan Cichao zaklikav vvazhati socializm idealom dalekogo majbutnogo Kitayu i zosereditisya na borotbi z gnitom inozemnogo kapitalu i rozvitku vitchiznyanogo promislovogo pidpriyemnictva Pomer u Pekini u 1923 roci FilosofiyaLyan Cichao buv odnim z pershih u Kitayi apologetiv demokratiyi yake vidobraziv u statti Pro zakonomirnosti zmini monarhiyi demokratiyeyu yaka vijshla u 1897 roci U Pekini Lyan Cichao spriyav Kan Yuveyu v organizaciyi ustanovchih zboriv Tovaristva zahistu derzhavi U period Sta dniv reform 11 lipnya 20 veresnya 1898 roku buv odnim z lideriv partiyi reformatoriv Pislya yiyi rozgromu zumiv uniknuti strati za dopomogoyu yaponskih diplomativ emigruvavshi do Yaponiyi de prodovzhiv svoyu diyalnist yak golovnim redaktor suspilno politichnogo zhurnalu Cin i bao Gromadska dumka 1989 1901 roki i Sin min cun bao Onovlennya narodu 1902 1908 rokiv nazva yakogo vidobrazhala odin z troh ustoyiv konfucianskogo kanonu Taksyue sho povtoreno v zagolovku programnoyi knigi Lyan Cichao pro nacionalnij poryatunok Sin min sho Poyasnennya ponovlennya narodu 1906 rik Lyan Cichao v naukovo publicistichnih robotah pragnuv sintezuvati ideyi klasichnoyi kitajskoyi filosofiyi z zahidnim liberalizmom rozuminnyam svobodi v pracyah Zh Zh Russo I Kanta i Dzh S Millya evolyucionizmom Ch Darvina ta G Spensera Namitilosya jogo rozbizhnist z Kan Yuveyem yakij kritikuvav liberalizm posilayuchis na zhahi Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi Lyan Cichao vidstoyuvav svobodu yak zagalnij princip neba i zemli narodzhenij ne u Franciyi i pridatnij dlya suchasnogo Kitayu Ci mirkuvannya znajshli vtilennya v jogo knizi Cziyu shu Kniga svobodi 1908 roki PerekladactvoLyan Cinchao namagavsya oznajomiti lyudej z dosyagnennyami zahidnoyi dumki Zokrema perekladav tvori vidomih filosofiv Gobbsa Russo Lokka Yuma i Bentama LiteraturaNajvidomishoyu ye zbirka virshiv ta ese Zbirka prac z lodyano pitushego yaka skladalasya z 148 tomiv U 1898 roci napisav pracyu Vryatuvannya v Yaponiyi pislya provalu Sta dniv U 1902 roci vidav ese Pro vidnosini mizh vigadkoyu ta Narodnim uryadom Osnovna tema cih robit neobhidnist provedennya reform PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 China Biographical Database d Track Q13407958 Huang 1972 s 11 DzherelaMachetzki Rudiger Liang Ch i ch ao und die Einflusse deutscher Staatslehren auf den monarchischen Reformnationalismus in China Diss phil Universitat Hamburg 1973 Huang Philip C Liang Ch i ch ao and modern Chinese liberalism Seattle and London University of Washington Press ix 231 p Publications on Asia of the Institute for Comparative and Foreign Area Studies No 22 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyan Cichao