Люта Справа українське видавництво засноване 2014 року в Києві Люта справаДержава УкраїнаЗасновникАндрій ГончарукЗаснова

«Люта Справа» — українське видавництво, засноване 2014 року в Києві.

Люта справа

Держава	Україна
Засновник	Андрій Гончарук
Засновано	2014
Мова друку	українська
Директор	Андрій Гончарук
Вебсайт: lutasprava.com

Історія

Видавництво «Люта справа» засноване у Києві 17 січня 2014 року Андрієм Гончаруком.

Свою місію видавництво вбачає у популяризації культурних феноменів — літератури, малярства, дизайну, музики, — що є актуальними та співзвучними сьогоденню. Цільова аудиторія видавництва — молодь, учасники творчих процесів в Україні.

Серед українських авторів видавництва Олег Шинкаренко, Іван Семесюк, Євгенія Подобна та інші.

Видавництво співпрацює з такими художниками як Олекса Манн, Андрій Єрмоленко, Іван Семесюк.

2018 року літературною премією «Глиняний кіт» були відзначені дві книжки видавництва «Люта справа». Лауреатами стали Дмитро Муравський за фотокнигу про російсько-українську війну на Донбасі: Видання «Через війну. Погляд волонтера». Видавництво «Люта справа», а також Олена Степаненко — за переклад з білоруської мови книжки для дітей Сергія Прилуцького «Геть дорослих!».

2019 року книжка видавництва авторства Фелікса Штейнбука «Інкубація „Яєць динозавра“» (2016) була відзначена премією в галузі літературної критики імені О. Білецького.

2019 року книга «Книги про глюк» Чарльза Буковскі, опублікована у видавництві «Люта справа», була відзначена премією D&AD Awards 2019 за найкращий дизайн.

2019 року книжка Євгенії Подобної «Дівчата зрізають коси», що була опублікована у видавництві «Люта справа», була відзначена нагородою «Форуму видавців» «Book Forum Best Book Award». 2020 року ця ж книжка Євгенії Подобної була відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Автори

Художники

Андрій Єрмоленко
Іван Семесюк
Олекса Манн
Павло Жарко
Олеся Драшкаба
Олександр Ком'яков
Сергій Захаров

Примітки

. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2020.
Видавництво має свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК, № 4958, видане Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 18.08.2015 року. Також зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за номером 201558 від 10 липня 2015 р.
. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2020.

Посилання

Офіційний вебсайт [ 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Люта справа у соцмережі «Facebook»
Видавництво «Люта справа» на сайті «Форуму видавців» [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
«Нас цікавить окопна література» — інтерв'ю із засновником видавництва «Люта справа» Андрієм Гончаруком [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Псевдолітература з Росії має бути заборонена, — видавець Андрій Гончарук
Відеоблог про видавництво «Люта справа» [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2020.

[2] Видавництво має свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК, № 4958, видане Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 18.08.2015 року. Також зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за номером 201558 від 10 липня 2015 р.

[3] . Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.

[4] . Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 15 березня 2020.

[5] . Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020.

[6] . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 15 березня 2020.

[7] . Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020.

[8] . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 15 березня 2020.

[9] . Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 15 березня 2020.

[10] . Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2020.