Любов небесна і Любов земна італ Amor sacro e Amor profano картина італійського художника Тіціана написана 1514 року Люб

«Любов небесна і Любов земна» (італ. Amor sacro e Amor profano) — картина італійського художника Тіціана, написана 1514 року.

Любов небесна і Любов земна італ. Amor sacro e Amor profano

Автор	Тіціан
Час створення	1514
Розміри	118 × 279 см
Матеріал	полотно, олія
Місцезнаходження	Галерея Боргезе (Рим)

Історія

Картину замовив венеційський аристократ Нікколо Ауреліо, як весільний подарунок своїй нареченій Лаурі Багаротто. Вона була вдовою падуанського аристократа, страченого у 1509 році за повстання проти венеційської влади під час війни з Римською імперією. За таким же звинуваченням був страчений і батько Лаури. Дозвіл на шлюб обговорювала спеціальна комісія на чолі з дожем, і він був отриманий. Конфісковане раніше придане Лаури стараннями нареченого повернули за день до весілля. Картина, замовлена у найпрестижнішого художника Венеції, ймовірно, повинна була додати шлюбу респектабельності в очах співгромадян.

Сам Тиціан назвав картину «Краса прикрашена і неприкрашена». Лише у каталозі 1792 року з'явилася назва «Любов небесна і Любов земна». У 1698 році картину викупив кардинал Шипіоне Боргезе. З цього часу твір виставляється в галереї Боргезе.

Сюжет

На передньому плані картини — дві жінки з однаковим обличчям. Вони дуже схожі, але одягнені по-різному. Одна одягнена в характерний для Венеції наряд заміжньої дами, а інша оголена. Їх розділяє Купідон. Жінки сидять на саркофазі, який прикрашений чудовим барельєфом. Він наповнений чистою водою. У неї занурив руку Купідон. На задньому плані полотна — зелена рівнина. Зліва вона плавно переходить в гору, на якій височить замок. Там можна побачити двох кроликів, вершника на коні і групу людей, що його очікує.

Символізм

Одягнена дівчина уособлює любов у шлюбі; на шлюб вказують білий колір її сукні, пояс, рукавички на руках, миртовий вінок (символізує любов і вірність). Оголена дівчина символізує небесну, вічну любов. Кролики на задньому плані — побажання великого потомства. На думку експертів, саркофаг нагадує про невинно вбитого батька нареченої. А вода в ньому символізує появу нового життя.

Посилання

Brilliant, Richard, My Laocoön: Alternative Claims in the Interpretation of Artworks, 2000, University of California Press, , 9780520216822, google books [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Brown, Beverley Louise, «Picturing the Perfect Marriage: the Equilibrium of Sense and Sensibility in Titian's Sacred and Profane Love», in Art and Love in Renaissance Italy, ed. Andrea Bayer, 2008, Metropolitan Museum of Art, , 9781588393005, google books [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
DeStefano, Francis, Sacred and Profane Love [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.], 2011
Jaffé, David (ed), Titian, The National Gallery Company/Yale, London 2003, (the painting was listed as #10 in this exhibition, but did not in fact appear)
Puttfarken, Thomas, Titian & Tragic Painting: Aristotle's Poetics and the Rise of the Modern Artist, 2005, Yale University Press, , 9780300110005, google books [ 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Wind, Edgar, Pagan Mysteries in the Renaissance, 1967 edn., Peregrine Books