Любимівська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Україна | ||
Область | Дніпропетровська область | ||
Район | Дніпровський район | ||
Адм. центр | c. Любимівка | ||
Код КОАТУУ | 1221484000 | ||
Облікова картка | Любимівська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 20 | ||
Голова ради | Желяб'Єва Катерина Павлівна | ||
Територія та населення | |||
Площа | 111,4 км² | ||
Населення | 3132 | ||
Населені пункти | 3 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | 52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с.Любимівка, вул.Садова,1 | ||
Телефонний код | +380 56 | ||
Любимівська сільська рада — орган місцевого самоврядування у Дніпровському районі Дніпропетровської області з адміністративним центром у c. Любимівка. Знаходиться на лівобережжі Дніпра у південно-східному куті Дніпровського району на березі Дніпра й Татарки. Населені пунктиСільській раді підпорядковані населені пункти:
|
Склад ради
Рада складається з 20 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Желяб'єва Катерина Павлівна | Сільський голова, 1948 року народження, освіта вища, член Партії регіонів | 31.10.2010 | |
Желяб'єв Ігор Володимирович | Сільський голова, 1957 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Географічне розташування
Любимівська сільрада розміщена у східній частині Дніпровського району, у центральній частині Дніпропетровської області, на лівому березі річки Дніпро (Дніпровського водосховища).
Межує суходолом з містом обласного підпорядкування Дніпро (на північному заході, півночі, північному сході), Іларіонівською селищною радою Синельниківського району (на сході), Мар'ївською та Дібровською сільськими радами Синельниківського району (на півдні), через Дніпровське водосховище — із Волоською та Новоолександрівською сільськими радами Дніпровського району (на південному заході). Адміністративним центром сільради є село Любимівка. Відстань від с. Любимівка до обласного центру — м. Дніпра — на північний захід становить 25 км, до районного центру — смт Слобожанське на північ — 45 км, до смт Іларіонове на північний схід — 9 км.
У межах сільради відсутні автошляхи міжнародного, національного, регіонального, територіального значення; наявні лише місцеві (з твердим та перехідним покриттям) і ґрунтові дороги.
Фізико-географічна характеристика
Абсолютна висота території сільради над рівнем моря становить в середньому 100 м. Поверхня являє собою лівобережні частини долини річки Дніпро та її лівої притоки Самари, представлену найпівденнішою частиною Придніпровської низовини та найпівнічнишими відрогами Приазовської височини. Найвища позначка висот у межах сільради — 170,6 м над р.м. (курган Могила Довга, на південний захід від верхів'їв балки Липова близько Західного лісу). Схили річкової долини Дніпра переважно обривчасті (середня висота обривів 1,5-3 м). Заплава Дніпра затоплена водами Дніпровського водосховища.
За геоморфологічною будовою територія сільради належить до цокольних рівнин Українського кристалічного щита, що сформувалася в умовах диференційованих неотектонічних піднять, є субгоризонтальною слабохвилястою рівниною на міоценових відкладах; належить до суцільного масиву поширення покривних лісових та лісоподібних-делювіальних утворень, що охоплюють усю Південну Україну, і залягають на відкладах неогенового періоду. По долинах Дніпра та деяких значних балок наявні виходи на денну поверхню найдавніших архей-протерозойських порід, що складають структуру Українського кристалічного щита.
Територією Любимівської сільради протікають малі річки — р. Течія (Татарка) і частина течії р. Маячка (колишня назва — Кислячкова), обидві мають характер тимчасових водотоків по днищах балок. Любимівська сільрада має вихід до Дніпровського водосховища у його нижній — глибоководній — частині, що тягнеться нижче міста Дніпра і займає усю колишню порожисту ділянку річки Дніпро. Берегова лінія цієї ділянки порізана численними вузькими і глибокими затоками, що утворилися в результаті затоплення балок, ярів і долин невеликих річок. Дно піщане і кам'янисте, місцями покрите шаром мулу. Течія сповільнюється з наближенням до південної частини.
Згідно з фізико-географічним районуванням територія Любимівської сільради належить до Східноєвропейської рівнини, степової зони, північностепової підзони, Лівобережно-Приазовського краю (провінції), Кінсько-Ялинської низовинної області, Синельниківсько-Вільнянського району. Структуру ландшафтів території сільради визначають лесові височини, розчленовані долинами, балками та ярами, врізаними в докембрійські породи, з чорноземами звичайними мало гумусними, у минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю.
Структура ґрунтового покриву характеризується домінуванням чорноземних типів ґрунтів, переважно звичайних малогумусних слабозмитих.
Клімат в межах сільради помірно-континентальний, в цілому характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура знаходиться у межах +7 °С — +9 °С. Найхолодніший місяць — січень (середньодобова температура −4 °С — −6 °С, а самий теплий — липень +21°С — +23 °С. Період з температурою +10 °С становить 185 днів. Протягом року переважають північно-західні та північні вітри, навесні — південно-східні та східні. Середня річна швидкість вітру становить взимку 5-5,5 м/с. Максимум хмарності припадає на зимові місяці. Найбільше ясних днів спостерігається в серпні. Річна кількість опадів становить 450—490 мм з добре вираженим літнім максимумом (до 60 % річної норми). Мінімальна кількість опадів спостерігається у лютому та жовтні (30-35 мм). Режим особливих атмосферних явищ: днів з туманами 40-60 (максимум — у грудні, мінімум — у червні), середньорічна кількість днів з ожеледдю — 14-17 (максимум у січні та лютому); грозових днів — 25-30 з максимумом у червні — липні; град спостерігається один — два рази на рік.
Тривалість зими — 3-3,5 місяці. Мінусові середньодобові температури встановлюються у третій декаді листопада, а стійкі морози 5-7 грудня. Мінімальних показників температура досягає в січні. У середньому за зиму спостерігається 6-8 відлиг, відзначається до 40 днів з опадами, загальна кількість яких доходить до 100—110 мм. Стійкий сніговий покрив встановлюється звичайно в двадцятих числах грудня і зберігається до початку березня. Товщина снігового покриву частіше за все не перевищує 10-15 см.
Природоохоронні об'єкти
На території Любимівської сільської ради наявний лише один діючий природоохоронний об'єкт загальнодержавного значення — лісовий заказник "Урочище «Яцеве». Заказник створений Постановою № 198 Ради Міністрів УРСР від 19.04.1977 р., розташований між с. Любимівка та с. Перше Травня на площі 175,0 га (рис. 1.16). Наявна охоронна зона площею 1189,0 га. Знаходиться у віданні Дніпропетровського лісгоспзагу.
Територія Любимівської сільради повністю лежить у зоні перехрещення двох національних екокоридорів — широтного Степового (Південноукраїнського) та меридіонального річкового Дніпровського.
До зарезервованих для подальшого заповідання територій віднесені:
- Ландшафтний комплекс «Любимівські балки» (перспективний ландшафтний заказник) — включає систему р. Течія (Татарка) із урочищами — балками Войськова, Попова, Попасна, Ягідна;
- Ландшафтний комплекс «Балка Сад» (перспективний ландшафтний заказник) — включає систему лівої притоки р. Маячка;
- «Дніпровські Пороги» — перспектива розширення діючого регіонального ландшафтного парку «Придніпровський» за рахунок ландшафтного урочища — балки Лоханська та усього узбережжя р. Дніпро у межах сільради і акваторії Дніпровського водосховища.
Археологічні пам'ятки
Поблизу села Любимівка досліджено поселення ямної культури доби бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.). В балці Татарці відкрито поселення пізньої бронзи (поч. І тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури (ІІІ-IV ст.). На території с. Перше Травня, в балці Яцевій, відкрито поселення пізньої бронзи (XV-ІХ ст. до н. е.) та кілька ранньослов'янських поселень (IV-ХІІІ ст.).
Примітки
- rada.gov.ua
Джерела
- Картка ради на сайті Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Серпень 2012) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubimivska silska radaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Dniprovskij rajonAdm centr c LyubimivkaKod KOATUU 1221484000Oblikova kartka Lyubimivska silska rada SkladKilkist chleniv 20Golova radi Zhelyab Yeva Katerina PavlivnaTeritoriya ta naselennyaPlosha 111 4 km Naselennya 3132Naseleni punkti 3Kontaktni daniAdresa 52042 Dnipropetrovska obl Dniprovskij r n s Lyubimivka vul Sadova 1Telefonnij kod 380 56U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyubimivska silska rada Lyubimivska silska rada organ miscevogo samovryaduvannya u Dniprovskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti z administrativnim centrom u c Lyubimivka Znahoditsya na livoberezhzhi Dnipra u pivdenno shidnomu kuti Dniprovskogo rajonu na berezi Dnipra j Tatarki Naseleni punkti Silskij radi pidporyadkovani naseleni punkti c Lyubimivka s Pershe Travnya s PridnipryanskeSklad radiRada skladayetsya z 20 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radiPIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennyaZhelyab yeva Katerina Pavlivna Silskij golova 1948 roku narodzhennya osvita visha chlen Partiyi regioniv 31 10 2010Zhelyab yev Igor Volodimirovich Silskij golova 1957 roku narodzhennya osvita bezpartijnij 26 03 2006 31 10 2010 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaGeografichne roztashuvannyaLyubimivska silrada rozmishena u shidnij chastini Dniprovskogo rajonu u centralnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti na livomu berezi richki Dnipro Dniprovskogo vodoshovisha Mezhuye suhodolom z mistom oblasnogo pidporyadkuvannya Dnipro na pivnichnomu zahodi pivnochi pivnichnomu shodi Ilarionivskoyu selishnoyu radoyu Sinelnikivskogo rajonu na shodi Mar yivskoyu ta Dibrovskoyu silskimi radami Sinelnikivskogo rajonu na pivdni cherez Dniprovske vodoshovishe iz Voloskoyu ta Novooleksandrivskoyu silskimi radami Dniprovskogo rajonu na pivdennomu zahodi Administrativnim centrom silradi ye selo Lyubimivka Vidstan vid s Lyubimivka do oblasnogo centru m Dnipra na pivnichnij zahid stanovit 25 km do rajonnogo centru smt Slobozhanske na pivnich 45 km do smt Ilarionove na pivnichnij shid 9 km U mezhah silradi vidsutni avtoshlyahi mizhnarodnogo nacionalnogo regionalnogo teritorialnogo znachennya nayavni lishe miscevi z tverdim ta perehidnim pokrittyam i gruntovi dorogi Fiziko geografichna harakteristikaAbsolyutna visota teritoriyi silradi nad rivnem morya stanovit v serednomu 100 m Poverhnya yavlyaye soboyu livoberezhni chastini dolini richki Dnipro ta yiyi livoyi pritoki Samari predstavlenu najpivdennishoyu chastinoyu Pridniprovskoyi nizovini ta najpivnichnishimi vidrogami Priazovskoyi visochini Najvisha poznachka visot u mezhah silradi 170 6 m nad r m kurgan Mogila Dovga na pivdennij zahid vid verhiv yiv balki Lipova blizko Zahidnogo lisu Shili richkovoyi dolini Dnipra perevazhno obrivchasti serednya visota obriviv 1 5 3 m Zaplava Dnipra zatoplena vodami Dniprovskogo vodoshovisha Za geomorfologichnoyu budovoyu teritoriya silradi nalezhit do cokolnih rivnin Ukrayinskogo kristalichnogo shita sho sformuvalasya v umovah diferencijovanih neotektonichnih pidnyat ye subgorizontalnoyu slabohvilyastoyu rivninoyu na miocenovih vidkladah nalezhit do sucilnogo masivu poshirennya pokrivnih lisovih ta lisopodibnih delyuvialnih utvoren sho ohoplyuyut usyu Pivdennu Ukrayinu i zalyagayut na vidkladah neogenovogo periodu Po dolinah Dnipra ta deyakih znachnih balok nayavni vihodi na dennu poverhnyu najdavnishih arhej proterozojskih porid sho skladayut strukturu Ukrayinskogo kristalichnogo shita Teritoriyeyu Lyubimivskoyi silradi protikayut mali richki r Techiya Tatarka i chastina techiyi r Mayachka kolishnya nazva Kislyachkova obidvi mayut harakter timchasovih vodotokiv po dnishah balok Lyubimivska silrada maye vihid do Dniprovskogo vodoshovisha u jogo nizhnij glibokovodnij chastini sho tyagnetsya nizhche mista Dnipra i zajmaye usyu kolishnyu porozhistu dilyanku richki Dnipro Beregova liniya ciyeyi dilyanki porizana chislennimi vuzkimi i glibokimi zatokami sho utvorilisya v rezultati zatoplennya balok yariv i dolin nevelikih richok Dno pishane i kam yaniste miscyami pokrite sharom mulu Techiya spovilnyuyetsya z nablizhennyam do pivdennoyi chastini Zgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya Lyubimivskoyi silradi nalezhit do Shidnoyevropejskoyi rivnini stepovoyi zoni pivnichnostepovoyi pidzoni Livoberezhno Priazovskogo krayu provinciyi Kinsko Yalinskoyi nizovinnoyi oblasti Sinelnikivsko Vilnyanskogo rajonu Strukturu landshaftiv teritoriyi silradi viznachayut lesovi visochini rozchlenovani dolinami balkami ta yarami vrizanimi v dokembrijski porodi z chornozemami zvichajnimi malo gumusnimi u minulomu pid riznotravno tipchakovo kovilovoyu roslinnistyu Struktura gruntovogo pokrivu harakterizuyetsya dominuvannyam chornozemnih tipiv gruntiv perevazhno zvichajnih malogumusnih slabozmitih Klimat v mezhah silradi pomirno kontinentalnij v cilomu harakterizuyetsya vidnosno proholodnoyu zimoyu i spekotnim litom Serednya richna temperatura znahoditsya u mezhah 7 S 9 S Najholodnishij misyac sichen serednodobova temperatura 4 S 6 S a samij teplij lipen 21 S 23 S Period z temperaturoyu 10 S stanovit 185 dniv Protyagom roku perevazhayut pivnichno zahidni ta pivnichni vitri navesni pivdenno shidni ta shidni Serednya richna shvidkist vitru stanovit vzimku 5 5 5 m s Maksimum hmarnosti pripadaye na zimovi misyaci Najbilshe yasnih dniv sposterigayetsya v serpni Richna kilkist opadiv stanovit 450 490 mm z dobre virazhenim litnim maksimumom do 60 richnoyi normi Minimalna kilkist opadiv sposterigayetsya u lyutomu ta zhovtni 30 35 mm Rezhim osoblivih atmosfernih yavish dniv z tumanami 40 60 maksimum u grudni minimum u chervni serednorichna kilkist dniv z ozheleddyu 14 17 maksimum u sichni ta lyutomu grozovih dniv 25 30 z maksimumom u chervni lipni grad sposterigayetsya odin dva razi na rik Trivalist zimi 3 3 5 misyaci Minusovi serednodobovi temperaturi vstanovlyuyutsya u tretij dekadi listopada a stijki morozi 5 7 grudnya Minimalnih pokaznikiv temperatura dosyagaye v sichni U serednomu za zimu sposterigayetsya 6 8 vidlig vidznachayetsya do 40 dniv z opadami zagalna kilkist yakih dohodit do 100 110 mm Stijkij snigovij pokriv vstanovlyuyetsya zvichajno v dvadcyatih chislah grudnya i zberigayetsya do pochatku bereznya Tovshina snigovogo pokrivu chastishe za vse ne perevishuye 10 15 sm Prirodoohoronni ob yektiNa teritoriyi Lyubimivskoyi silskoyi radi nayavnij lishe odin diyuchij prirodoohoronnij ob yekt zagalnoderzhavnogo znachennya lisovij zakaznik Urochishe Yaceve Zakaznik stvorenij Postanovoyu 198 Radi Ministriv URSR vid 19 04 1977 r roztashovanij mizh s Lyubimivka ta s Pershe Travnya na ploshi 175 0 ga ris 1 16 Nayavna ohoronna zona plosheyu 1189 0 ga Znahoditsya u vidanni Dnipropetrovskogo lisgospzagu Teritoriya Lyubimivskoyi silradi povnistyu lezhit u zoni perehreshennya dvoh nacionalnih ekokoridoriv shirotnogo Stepovogo Pivdennoukrayinskogo ta meridionalnogo richkovogo Dniprovskogo Do zarezervovanih dlya podalshogo zapovidannya teritorij vidneseni Landshaftnij kompleks Lyubimivski balki perspektivnij landshaftnij zakaznik vklyuchaye sistemu r Techiya Tatarka iz urochishami balkami Vojskova Popova Popasna Yagidna Landshaftnij kompleks Balka Sad perspektivnij landshaftnij zakaznik vklyuchaye sistemu livoyi pritoki r Mayachka Dniprovski Porogi perspektiva rozshirennya diyuchogo regionalnogo landshaftnogo parku Pridniprovskij za rahunok landshaftnogo urochisha balki Lohanska ta usogo uzberezhzhya r Dnipro u mezhah silradi i akvatoriyi Dniprovskogo vodoshovisha Arheologichni pam yatkiPoblizu sela Lyubimivka doslidzheno poselennya yamnoyi kulturi dobi bronzi III tisyacholittya do n e V balci Tatarci vidkrito poselennya piznoyi bronzi poch I tisyacholittya do n e ta chernyahivskoyi kulturi III IV st Na teritoriyi s Pershe Travnya v balci Yacevij vidkrito poselennya piznoyi bronzi XV IH st do n e ta kilka rannoslov yanskih poselen IV HIII st Primitkirada gov uaDzherelaKartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Serpen 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi