Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лунар орбітер — 4 (англ. Lunar Orbiter 4) — автоматична міжпланетна станція НАСА, штучний супутник Місяця, запущений в рамках програми «Лунар орбітер» з метою скласти карту всієї видимої поверхні Місяця і деяких районів зворотного боку. На відміну від попередніх трьох місій перед «Лунар орбітер — 4» не стояло завдання пошуку можливих місць посадки «Аполлонів».
| Lunar Orbiter 4 D | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1967-041A |
| NORAD ID | 2772 |
| Організація |  НАСА |
| Виготівник | Науково-дослідний центр Ленглі |
| Тип апарата | штучний супутник |
| Штучний супутник | Місяць |
| Дата запуску | 4 травня 1967 22:25 UTC |
| Ракета-носій | Atlas-Agena D |
| Космодром | Канаверал, LC-13 |
| Тривалість польоту | 180 діб |
| Схід з орбіти | Впав на Місяць не пізніше 31 жовтня 1967 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 385,6 кг |
| Джерела живлення | сонячні панелі і акумулятори |
| Орбітальні дані | |
| Ексцентриситет | .28 |
| Нахил орбіти | 85,48° |
| Період обертання | 721 хв |
| Апоцентр | 6034 км |
| Перицентр | 2705 км |
Конструкція апарату
Конструкція Лунар орбітер — 4 ідентична з незначними модифікаціями. Електроживлення забезпечувалося 4 панелями сонячних батарей і нікель-кадмієвим акумулятором.
Апарат мав на борту установку з двома камерами, одна високої, інша середньої роздільної здатності. Радіомаяк встановлений на зонді допомагав уточнювати орбіту апарату і відповідно вплив гравітаційного поля Місяця. Лунар орбітер-4 був також обладнаний детекторами метеорних частинок і сцинтиляційними лічильниками, що дозволяють відповідно вивчити метеорну і радіаційну обстановку в міжпланетному і місячному просторі.
Політ
«Лунар орбітер-4» був запущений 4 травня 1967 року о 22:25 UTC ракетою-носієм Атлас-Аджена D з пускового майданчика LC-13. Зробивши в польоті одноразово корекцію траєкторії апарат вийшов 8 травня на полярну селеноцентричну орбіту. З 11 по 26 травня тривав сеанс фотографування, який довелося припинити через відмови в системі переробки плівки. До 1 червня були передані останні зняті знімки.
Надалі апарат було вирішено використовувати для вивчення гравітаційного поля Місяця. Він був переведений на нижчу орбіту. 24 липня з апаратом був втрачений зв'язок, імовірно не пізніше 31 жовтня апарат впав на місячну поверхню десь між 22 і 30 градусами західної довготи.
Результати
Були отримані 163 пари знімків місячної поверхні, знімками було охоплено 99 % поверхні Місяця. Це дозволило продовжити координатну сітку, прийняту для видимої сторони Місяця, на зворотний бік.
Фотогалерея
-
![image]()
Запуск ракети «Атлас» з «Лунар орбітер — 4» на борту -
![image]()
Фотографія Східного Моря, зроблена КА «Лунар орбітер — 4», 1967
Примітки
- Cape Canaveral LC13 (англ.). Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 07.09.2012. Процитовано 21.01.2012.
- Баевский А.В. ИЗУЧЕНИЕ ЛУНЫ И ОКОЛОЛУННОГО ПРОСТРАНСТВА ПО ПРОГРАММЕ LUNAR ORBITER // Космические автоматические аппараты США для изучения Луны и окололунного пространства (1958-1968 гг.). — Москва, 1971.
- Bruce K. Byers. CHAPTER X: MISSIONS IV AND V: THE LUNAR SURFACE EXPLORED // DESTINATION MOON: A History of the Lunar Orbiter Program. — Washington, D.C., 1977. з джерела 8 березня 2016
- . НАСА. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 27 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет