Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2018) |
Лузія (порт. Luzia) — умовна назва, яку дав біолог [en] знайденим в Бразилії найдавніших відомих (на початок XXI століття) останків людини в Америці віком близько 11 тисяч років.
Знахідка
Череп жінки, вік якого становить близько 11 тисяч років, виявила в 1974 році в печері [pt] (муніципалітет штату Мінас-Жерайс) група бразильських і французьких археологів, яку очолювала Аннетта Ламінг-Амперер (1917—1977 рр.). Ім'я Лузія було дано як аналог Люсі — відомої антропологічної знахідки 1974 року в Танзанії віком 3,5 млн років.
Дослідження скелета показали, що Лузія належала до найперших жителів Південної Америки. Череп жінки має овальну форму і маленький за розміром, з підборіддям, яке випирає вперед. Археологи припускають, що Лузії було від 20 до 25 років, коли вона загинула в результаті нещасного випадку або від нападу дикої тварини. Жінка належала до групи, що займалася полюванням і збиранням.
Гіпотези
При вивченні краніальної морфології Лузії, Невіс виявив ознаки, властиві сучасним аборигенам Австралії й жителям Африки (при тому, що згідно з сучасними уявленнями про раси, Негроїди й австралоїди генетично дуже далекі один від одного). Разом зі своїм аргентинським колегою Ектором Пучьяреллі (Héctor Pucciarelli) з Музею Ла-Плати Невіс сформулював гіпотезу, згідно з якою заселення Америки відбулося в результаті двох різних хвиль мисливців-збирачів з Азії через Беринговий перешийок, який існував до кінця останнього заледеніння. При цьому ці хвилі являють собою біологічно й етнічно абсолютно різні групи. Перші (так звані «аборигени Америки») перейшли через перешийок близько 14 тисяч років тому — до них належала і Лузія. До цієї ж групи може належати й Кенневікська людина, риси обличчя якого також відмінні від індіанських. Друга група переселенців, що прийшла в Америку близько 11 тис. років тому, в расовому відношенні була ближча до монголоїдів. До неї відносяться майже всі сучасні індіанські народи як Північної, так і Південної Америки.
Див. також
Література
- Neves, Walter Alves e Luís Beethoven Pio. O povo de Luzia: em busca dos primeiros americanos. — Editora Globo, 2008. — ISBN 978-85-250-4418-1.
Примітки
- . moyaosvita.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
- Родственны ли австралийцы негроидам?. antropogenez.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 17 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2018 Luziya port Luzia umovna nazva yaku dav biolog en znajdenim v Braziliyi najdavnishih vidomih na pochatok XXI stolittya ostankiv lyudini v Americi vikom blizko 11 tisyach rokiv Kopiya cherepa Luziyi v Nacionalnomu muzeyi prirodoznavstva v Vashingtoni SShA Komp yuterna rekonstrukciya zovnishnogo vidu LuziyiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luziya ZnahidkaCherep zhinki vik yakogo stanovit blizko 11 tisyach rokiv viyavila v 1974 roci v pecheri pt municipalitet shtatu Minas Zherajs grupa brazilskih i francuzkih arheologiv yaku ocholyuvala Annetta Laming Amperer 1917 1977 rr Im ya Luziya bulo dano yak analog Lyusi vidomoyi antropologichnoyi znahidki 1974 roku v Tanzaniyi vikom 3 5 mln rokiv Doslidzhennya skeleta pokazali sho Luziya nalezhala do najpershih zhiteliv Pivdennoyi Ameriki Cherep zhinki maye ovalnu formu i malenkij za rozmirom z pidboriddyam yake vipiraye vpered Arheologi pripuskayut sho Luziyi bulo vid 20 do 25 rokiv koli vona zaginula v rezultati neshasnogo vipadku abo vid napadu dikoyi tvarini Zhinka nalezhala do grupi sho zajmalasya polyuvannyam i zbirannyam GipoteziPri vivchenni kranialnoyi morfologiyi Luziyi Nevis viyaviv oznaki vlastivi suchasnim aborigenam Avstraliyi j zhitelyam Afriki pri tomu sho zgidno z suchasnimi uyavlennyami pro rasi Negroyidi j avstraloyidi genetichno duzhe daleki odin vid odnogo Razom zi svoyim argentinskim kolegoyu Ektorom Puchyarelli Hector Pucciarelli z Muzeyu La Plati Nevis sformulyuvav gipotezu zgidno z yakoyu zaselennya Ameriki vidbulosya v rezultati dvoh riznih hvil mislivciv zbirachiv z Aziyi cherez Beringovij pereshijok yakij isnuvav do kincya ostannogo zaledeninnya Pri comu ci hvili yavlyayut soboyu biologichno j etnichno absolyutno rizni grupi Pershi tak zvani aborigeni Ameriki perejshli cherez pereshijok blizko 14 tisyach rokiv tomu do nih nalezhala i Luziya Do ciyeyi zh grupi mozhe nalezhati j Kennevikska lyudina risi oblichchya yakogo takozh vidminni vid indianskih Druga grupa pereselenciv sho prijshla v Ameriku blizko 11 tis rokiv tomu v rasovomu vidnoshenni bula blizhcha do mongoloyidiv Do neyi vidnosyatsya majzhe vsi suchasni indianski narodi yak Pivnichnoyi tak i Pivdennoyi Ameriki Div takozhPaleoindianci Zaselennya AmerikiLiteraturaNeves Walter Alves e Luis Beethoven Pio O povo de Luzia em busca dos primeiros americanos Editora Globo 2008 ISBN 978 85 250 4418 1 Primitki moyaosvita com ua ukr Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Rodstvenny li avstralijcy negroidam antropogenez ru ru RU Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 17 veresnya 2018