Лолікон

Лолікон

Японською мовою Написання Катакана: ロリコン Транслітерація Ромадзі: Lolicon Кірідзі: Лоликон

Лолікон (яп. ロリコン Рорікон) — японська назва . У слова «Лолікон» є також скорочена форма: «Лолі» (яп. ロリ), широко розповсюджена як в Японії, так і за її межами.

Типові лолі-персонажі

У Японії слово «лолікон» необов'язково несе різко негативного значення. Воно може означати як педофілію, потяг до неповнолітніх дівчат чи індивідів з такими захопленнями.

Подібні твори не обов'язково є порнографією та малюються не тільки чоловіками, є і манґаки-жінки, проте за кордоном Японії термін лолікон означають матеріали, близькі за змістом до дитячої порнографії, і не видаються..

Лолікон у чистому вигляді є різновидом хентаю, але часто це поняття вживається і по відношенню до інших аніме, особливо жанру еччі, де еротична привабливість дівчат для глядача досягається за допомогою показу романтичних відносин та фансервісних сцен.

Згідно зі статистикою 30 % хентаю мають елементи шьотакону чи лолікону.

Історія

Термін комплекс Лоліти вперше з'явився в Японії на початку 1970-их разом з перекладом на японську книги . В манзі цей термін був вперше використаний у творі (1974). Але як жанр лолікон сформувався на початку 1980-их, після робіт . Його твори, зокрема (1982), здобули шалену популярність, особливо серед школярів.

Вперше лолікон, як жанр анімації, з'явився в серії анімаційних фільмів під загальною назвою , яка була випущена в 1984-1985 роках студією .

Майже одночасно зі студією Wonder Kids студія випустила серію з трьох аніме, яка також мала назву Лоліта аніме і являла собою екранізацію творів манґаки .

Перше аніме з цієї серії (яп. おビョーキ亜紀ちゃん) являє собою сюрреалістичну історію, яка відбуваються всередині свідомості педофіла, і є першим хентайним аніме з (тентаклями).

Особливості

У нехентайних аніме відносини між дівчинкою і дорослим чоловіком (або старшокласником) рідко складаються - як правило, справа не заходить далі спроб спокушання. У цих випадках частіше саме дівчинка виступає в ролі спокусниці, а її обранець не має до неї абсолютно ніяких відчуттів. Так, маленька Сіора у ТВ-серіалі («Midori no Hibi»), намагаючись спокусити старшокласника, явно демонструє модель поведінки Лоліти, схожа поведінка спостерігається також у дівчинки-кішки Ненеко з серіалу . Іноді творці аніме та манґи наділяють дорослих дівчат дитячими тілами - наприклад, для надання виразності їх характеру (Тісе в серіалі ), або навпаки, для підкреслення на контрасті зайво дорослих рис характеру (Ітіґо Морін в серіалах і («Onegai Twins»)).

Похідні

Зі скорочення «Лолі» відбуваються об'єднання термінів: «некололі» (лолі з некомімі - маленька дівчинка з котячими вушками), лолішьота (хлопчик (шьота), який поведінкою і красою нагадує дівчинку).

Дискусії навколо лолікону

На відміну від порнографії за участю реальних дітей, японське законодавство ніяк не регулює зміст аніме та манґи, в яких присутні відверті зображення або сцени сексуального характеру за участю дітей. Представник Комітету сприяння ЮНІСЕФ Японії заявила, що недосконалість японського законодавства перешкоджає міжнародним зусиллям по боротьбі з дитячою порнографією. Пропозиції реформувати законодавство надходили і від японського Товариства захисту дітей. Згідно з опитуванням, проведеним урядом Японії в 1997 році, 86 відсотків японців вважають, що порнографічні аніме та мальовані ілюстрації із зображенням дітей повинні враховуватися в законодавстві. Представник міжнародної мережі організацій заявив:

Ми вважаємо, що дитяча порнографія у будь-якій формі ... несе повідомлення про те, що сексуальне насилля над дітьми - це нормально.

В таких країнах, як Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швеція, Філіппіни, Ірландія та Україна лолікон та сьотакон визнані видом дитячої порнографії та заборонені законодавством. В Україні це питання регулюється законом «Про захист суспільної моралі» та факультативним протоколом до «Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії».

Шьотакон та лолікон, постійно породжують дебати про дитячу порнографію та допустимість її зображення навіть у анімаційному вигляді. Противники цих жанрів хентаю стверджують, що відверті зображення малолітніх можуть стати причиною . Хоча доказів такого взаємозв'язку немає, немає також доказів, які б підтверджували протилежне.

Захисники лолікону пояснюють свою позицію тим, що в аніме та манзі присутні лише намальовані персонажі, а не реальні люди, на їхню думку лолікон є видом мистецтва.

Дослідник вважає, що терпимість до лолікону та сьотакону закладена з японських традиціях, згідно з якими в Японії цінується свобода людської фантазії та право на її вираз:

Секс дорослих зі школярками знаходиться під забороною, але абсурдно заперечувати, що подібні ідеї часом приходять в голову деяким людям.

Див. також

• Терміни аніме та манґи

Примітки

1. Mead, Rebecca. Shopping rebellion; what the kids want. (Letter from Tokyo). The New Yorker. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 25 серпня 2009.
2. ロリコン. . Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 11 квітня 2022.
3. ロリコン. SPACE ALC. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2019.
4. On the drawing board. (Lehmann Maupin gallery) Rosemary Feitelberg.
5. Michael Darling Plumbing the Depths of Superflatness ст. 82.
6. Does comic relief hurt kids? Is the eroticization of children in Japanese anime a serious social problem or just a form of rebellion (англійською) . The Japan Times. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
7. Vickers, Graham. Chasing Lolita: How Popular Culture Corrupted Nabokov's Little Girl All Over Again. — Chicago Review Press, 2008. — 256 с. — .
8. National Police Agency Demands Restriction on Delivery of Lolicon Manga over Internet (англійською) . . 27 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
9. , "Kyabetsu-batake de tsumazuite" 1974, ст. 121
10. Термін лолішьота фігурує в 桜蘭高校ホスト部 (Ouran High School Host Club)
11. Child porn banned in Japan [ 17 липня 2009 у Wayback Machine.] Tim Richardson.
12. Японська фірма відмахується від протестів проти «RapeLay». leit.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= ()
13. New Law Banning Lolicon? (англ.). ComiPress. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
14. (англ.). . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 25 квітня 2010.
15. McLelland, Mark. The World of Yaoi: The Internet, Censorship and the Global “Boys’ Love” Fandom [ 19 липня 2008 у Wayback Machine.] Australian Feminist Law Journal, 2005.
16. Barnpornografibrott (Swedish) . The Swedish Police. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
17. House wants to ban pornographic cartoon. House of Representatives of the Philippines. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
18. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 14, ст.192
19. Факультативний протокол ратифіковано Законом N 716-IV ( 716-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.226
20. Huffstutter, P.J. X-Rated Fantasies in a Cartoon Genre (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
21. 'Rorikon' trade nurturing a fetish for young females. . Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
22. Tony McNicol. Does comic relief hurt kids?. The Japan Times. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 25 квітня 2010.
23. 「ホットライン運用ガイドライン案」等に対する意見の募集結果について (Japanese) . Internet Association Japan. 31 травня 2006. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
24. Pornography, Rape and Sex Crimes in Japan [ 16 лютого 2007 у Wayback Machine.] Milton Diamond, Ayako Uchiyama/ International Journal of Law and Psychiatry т. 22 № 1 ст. 1-22 1999
25. Shivraj K. Mahendra. A Christian response to pornography. — Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2007. — С. 27, 28. — .
26. Kelts, Roland. Japanamerica. — С. 133.

Література

• (рос.) Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию. — 2-е изд. — М. : Фонд развития кинематографии; РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2002. — 336 с. — .
• (англ.) Vickers, Graham. Chasing Lolita: How Popular Culture Corrupted Nabokov's Little Girl All Over Again. — Chicago Review Press, 2008. — 256 с. — .