Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ) — ковальсько-механічний завод, розташований у місті Лозова Харківської області. Найбільше ковальсько-штамповочне підприємство України. Від 2002 року входить до складу (Індустріальної групи УПЕК).
| | |
| Тип | ПАТ |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | закрите акціонерне товариство |
| Галузь | машинобудування |
| Спеціалізація | деталі для тракторів, шасі, трансмісії, штампування |
| Засновано | 1966 |
| Штаб-квартира | Лозова, Харківська область |
| Співробітники | <1000 |
| Холдингова компанія | (Українська промислова енергетична компанія) |
| www.lkmz.com | |
 Лозівський ковальсько-механічний завод у Вікісховищі | |
Завод є найбільшим підприємством міста Лозова та займає площу 111 га.
Лозівський ковальсько-механічний завод лишався основним замовником містобудування до 1991 року. Зокрема, завдяки йому був збудований сучасний міський район багатоповерхівок «Мікрорайон» з усією інфраструктурою.
Історія
1966—1991
Завод було побудовано в 1966 році за проектом інституту "Гіпротракторосільгоспмаш" для забезпечення затовками гарячого штампування харківської групи підприємств сільськогосподарського машинобудування. Місце розташування виробництва визначалося наявністю великого залізничного вузла й близькістю металургійних комбінатів Східної України.
В середині 1970-х — першій половині 1980-х років підприємство було розширене.
На початку 1974 року було введено в експлуатацію першу повністю механізовану лінію штамповки колінчастих валів, в тому ж році створено енергоремонтний цех.
В 1979 році введно до експлуатації пресовий цех, а роком пізніше — цех кареток.
В 1982 створені механозбірний цех і цех з виготовлення товарів народного вжитку.
Після відновлення незалежності
В 1990-ті роки за умов скорочення державного замовлення завод опанував нові напрямки діяльності, розширюючи номенклатуру продукції.
В лютому 1992 року Кабінет Міністрів України доручив заводу опанувати виготовлення штампованих деталей для побутових газових плит й корпусу ведучого мосту для тролейбусів моделі ПТЗ-ТІ.
В 1995 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України завод опанував виготовлення мостів для автобусів ЛАЗ.
Також, в травні 1995 року Кабінет Міністрів України включив ЛКМЗ до переліку підприємств, які підлягають обов'язковій приватизації протягом 1995 року. В результаті, державне підприємство було перетворене на відкрите акціонерне товариство.
28 жовтня 1997 року Кабінет Міністрів України закріпив 26 % акцій ЛКМЗ у державній власності терміном на 5 років. Після створення в жовтні 1997 року лізингової компанії , в березні 1998 року пакет з 26 % акцій заводу було передано в управління компанії. Після закінчення дії цієї постанови, в 2002 році ЛКМЗ увійшов до складу (Індустріальну групу УПЕК).
В 1999 році завод опанував виробництво сільгоспінструменту — навесні 1999 року було виготовлено й передано на випробування першу модель: борона пружинна широкозахватна гідрофікована ЗПГ-24 «Ліра-24».
2004 рік ЛКМЗ закінчив зі збитком 6,794 млн гривень, однак в 2005 році збільшив обсяги виробництва на 38 %, завершив 2005 рік з чистим прибутком в 5,13 млн гривень.
В жовтні 2005 року завод було сертифіковано за міжнародним стандартом якості ISO 9001:2000. Підприємство проходить підготовку до сертифікації за стандартом ISO/TS 16949.
В червні 2006 року УПЕК почала програму зниження енерговитрат й підвищення енергоефективності виробництва на ЛКМЗ, яка включала в себе роботи з реконструкції системи теплопостачання й утеплення конструкцій будівель, заміну освітлювальних приладів на більш ефективні, впровадження автоматичного обліку витрат енергетичних ресурсів й модернізацію виробництва (впровадження систем плавного пуску електродвигунів технологічного обладнання потужністю більше 30 кВт, оптимізація роботи обертових систем, часткове переведення технологічного обладнання ЛКМЗ з газовогневого нагріву заготовок на електроіндукційний).
У вересні 2006 року ЛКМЗ отримав статус схваленого постачальника комплектуючих деталей для шведського концерну SKF (всесвітнього лідера виробництва підшипників), став єдиним підприємством України, яке отримало такий статус.
В ході оновлення виробничих потужностей, в листопаді 2006 року завод закупив для одного з цехів компресорне обладнання фірми «Інгельсон Ренд» (США) вартістю 0,5 млн євро. В кінці грудня 2006 року завод уві до експлуатації машину повітряно-плазменної різки металу «Харків П» з числовим програмним керуванням.
За підсумками 2006 року чистий дохід ЛКМЗ збільшився на 14,4 % у порівнянні з 2005 роком, до 186 млн гривень (хоча чистий прибуток підприємства зменшився до 3,2 млн гривень). 2007 рік ЛКМЗ завершив з прибутком в 11,553 млн гривень.
В 2008—2010 рр. на ЛКМЗ (як і на інших підприємства індустріальної групи УПЕК) була запроваджена комплексна система автоматизації конструкторсько-технологічної підготовки й комп'ютерного супроводження машинобудівного виробництва.
На початок червня 2008 року ЛКМЗ відновив можливості, які були за радянських часів, з виробництва корпусів для легкоброньованої техніки, ставши єдиним підприємством на території Україи, яке володіє технологією створення тонкостінних броньованих листів.
В цілому, в першій половині 2008 року ЛКМЗ збільшив обсяги виробництва, однак економічна приза 2008 року ускладнила ситуацію заводу. 1 грудня 2008 завод призупинив виробництво й розпочав реорганізацію персоналу з його частковим скороченням. В першому півріччі 2009 року обсяги виробництва й прибуток ЛКМЗ суттєво скоротилися, в результаті, 2009 рік завод завершив зі збитком в 31,1 млн гривень. Всього до кінця 2009 року було звільнено близько 800 співробітників заводу.
З 1 квітня 2010 завод відновив повноцінну роботу. Навесні 2010 року ЛКМЗ опанував виробництво корпусів й мостів для бронетранспортера БТР-4.
За підсумками 2010 року чистий дохід ЛКМЗ зріс більше ніж в 4 рази порівняно до 2009 року й склав 466,693 млн грн. Фінансовий результат склав 25,488 млн грн. прибутку порівняно з 31,057 млн грн. збитку в 2009 році.
В 2011 році завод провів реконструкцію двох нагрівних півметодичних печей в ковальському цеху № 2. Встановлення нових регенераторних пальників виробництва НВО дозволила зменшити витрати природного газу.
У вересні 2013 року ЛКМЗ завершив розробку й опанував виготовлення нової продукції: дискової борони «Дукат-16».
В жовтні 2014 року завод було знову залучено до виконання оборонного замовлення для збройних сил України, отримавши замовлення на виготовлення (раздаточних коробок) для БТР-4Е. В кінці квітня 2015 року завод виготовив першу роздаточну коробку, яку було передано на випробування. В інтерв'ю журналістам директор заводу В. Чорномаз повідомив, що випуск продукції військового призначення на ЛКМЗ буде продовжений і збільшений.
В квітні 2015 року ЛКМЗ увів ідентифікаційне маркування своєї продукції (маркування являє собою товарний знак ЛКМЗ).
24 червня 2015 року в Харківській області було створено інноваційно-освітній кластер «Агротехніка», до складу якого були включені підприємства виробники сільгосптехніки (серед яких, ЛКМЗ).
В першому півріччі 2015 року загальна вартість виготовленої продукції ЛКМЗ склала 400 млн гривень, обсяги виробництва зросли, не дивлячись на скорочення кількості працівників, частина яких була мобілізована.
У вересні 2015 року спеціалісти конструкторського бюро ЛКМЗ розробили «прилад для кантовки корпусу на 180° виробів БТР-4 під час встановлення протимінного захисту».
В березні 2016 року стало відомо про виробництво на ЛКМЗ корпусів БТР-3. В спеціальних печах зварені із незагартованої сталі корпуси проходять процес гартування в результаті якого сталь набуває необхідних властивостей.
В жовтні 2017 року з виробничого конвеєра Лозівського ковальсько-механічного заводу зійшов перший трейлер «Albion-26», продукт британсько-українського співробітництва, причіп-зерновоз ємністю понад 26 тонн, який буде забирати зерно з полів. Трейлер створили на основі британського бренду Larrington. Зерновоз агрегується з трактором потужністю понад 150 кінських сил.
В рамках дебютного участі ЛКМЗ в Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2018», що проходила у Києві з 9 по 12 жовтня завод досяг попередніх домовленостей з про постачання комплектуючих і запасних частин для капітального ремонту бронетранспортерів, які перебувають на озброєнні Казахстану.
Діяльність
Спеціалізація
ЛКМЗ є лідером у виробництві елементів трансмісій й шасі для тракторів, дорожньо-будівельної техніки, виготовляє мости для автобусів, деталі й вузли тракторної техніки, деталі для рухомого складу залізниці, ґрунтообробної техніки для використання в енергозбережних технологіях.
Зокрема, обіймає більше 80 % ринку СНД з виготовлення мостів для автодорожньої техніки вантажопідйомністю до 3,5 тонн.
Завод також спеціалізується на масовому великосерійному виробництві поковок 300 різних найменувань; встановлена потужність — до 180 тис. т поковок на рік.
Основні споживачі поковок — підприємства тракторного, автомобільного, сільськогосподарського машинобудування й залізничного транспорту.
Сьогодні ЛКМЗ — єдине підприємство на території України, яке виготовляє широкий асортимент штамповок для мотобудівництва — поковки колінчастих валів, здійснює складання ведучих мостів для дорожньобудівельних машин, тракторів Т-150 і його модифікацій, запчастин до них, а також головні й карданні передачі, каретки ходової системи, навісні й тягово-зчепні прилади й т. ін.
Частина номенклатури продукції заводу є унікальною й не виготовляється на жодному з підприємст України.
Технології й якість
Використання унікальних технологій дозволяє виготовляти поковки складної форми й підвищеної точності за високого коефіцієнту використання металу, такі як:
- гаряче видавлючання поковок типу полих й суцільних цапф і ступиць з фланцем;
- штамповка колінчастих валів з подальшою розкруткою шатунних шийок;
- поперечно-клинова прокатка суцільних й полих поковок типу ступінчастих валів і валів шестернь;
- розкатка кільцевих профільних поковок з штампованих заготовок.
Розробка й вдосконалення продуктів
Розробкою нових продуктів для ЛКМЗ займається Інженерний центр Українське конструкторське бюро трансмісій і шасі (УКБТШ).
Див. також
Посилання
- Гипротракторосельхозмаш // Г. К. Андреева, В. В. Олейник. Знакомьтесь - Харьков. Харьков, "Прапор", 1979. стр.39
- Розпорядження Кабінету міністрів України № 101-р від 22 лютого 1992 р. «Про виробництво побутових газових плит у 1992 році»
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Ольга Ваулина. Гортранспорт — в коме, правительство — в растерянности. Страдает пассажир. [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] // «Зеркало недели» от 24 ноября 1995
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Постанова Кабінету міністрів України № 286 від 7 березня 1998 р. «Питання лізингової компанії „Украгромашінвест“»
- АГРОдивизион отмечает 15-летие производства сельхозтехники на ЛКМЗ [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // официальный сайт ЛКМЗ от 14 февраля 2014
- Лозовский кузнечно-механического завод увеличил производство на 38 % // «UAProm.INFO» от 17 марта 2006
- 2005 Лозовский кузнечно-механический завод закончил с прибылью 5,1 млн гривен // «UAProm.INFO» от 10 апреля 2006
- Лозовский кузнечно-механический завод получил сертификат качества ISO 9001:2000 // «UAProm.INFO» от 11 октября 2005
- «У. П. Э. К.» намерена вложить €1 млн в энергосбережение на Лозовском кузнечно-механическом заводе // «UAProm.INFO» от 30 июня 2006
- Сергей Тарасенко. Лозовской кузнечно-механический завод получил статус одобренного поставщика комплектующих для шведского концерна «SKF» [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 14 сентября 2006
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области приобрел компрессорное оборудование производства США [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 24 ноября 2006
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод ввел в эксплуатацию машину воздушно-плазменной резки «Харьков П» [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 13 февраля 2007
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод в 2006 г. сократил чистую прибыль на 38,5 % [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 13 марта 2007
- В 2007 г. Лозовский кузнечно-механический завод получил чистую прибыль 11,6 млн грн. [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Транспортный бизнес Украины» от 26 февраля 2008
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области возобновил производство легкобронированной спецтехники [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 5 июня 2008
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод в первой половине 2008 г. вдвое увеличил чистый доход [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 22 августа 2008
- Алексей Грищенко. Мы почувствовали кризис в июле 2008 г., когда начались неплатежи — директор Лозовского кузнечного завода [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 15 декабря 2008
- Алексей Грищенко. Долги по зарплате в Харьковской области превысили 118 млн грн. — председатель Объединения профсоюзов Харьковской области [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 17 декабря 2008
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод Харьковской области в первом полугодии сократил доход на 69 % [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 21 августа 2009
- 2009 г. Лозовский кузнечно-механический завод закончил с убытком 31,083 млн грн // «UAProm.INFO» от 18 февраля 2010
- «также в лидерах по количеству увольнений ОАО „Харьковский подшипниковый завод“ (ХАРП) — около 1000 человек, ОАО „Лозовской кузнечно-механический завод“ (ЛКМЗ) — около 800 человек»
ХТЗ уволил больше всего рабочих за последний год [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Комментарии: Харьков» от 22 декабря 2009 - Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод приступает к полноценной работе — президент индустриальной группы «УПЭК» А. Гиршфельд [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 30 марта 2010
- Лозовской кузнечно-механический завод начал производство корпусов и мостов для БТР [ 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «РБК — Украина» от 11 мая 2010
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2011. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Перевооружаться, чтобы экономить // «Украинская техническая газета», № 42 (197) от 1 ноября 2011. стр.2
- Алексей Грищенко. В Лозовой создали вторую по величине в Европе борону [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 16 сентября 2013
- Алексей Грищенко. Лозовской кузнечно-механический завод налаживает производство агрегатов для БТР [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 26 июня 2015
- Алексей Грищенко. В Харьковской области создан инновационный кластер «Агротехника» [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] // «Status Quo» (Харьков) от 26 июня 2015
- Лозовской кузнечно-механический завод в 2,5 раза увеличил производство [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Новости Харькова» от 25 августа 2015
- «Дукат-12» — победитель конкурса «Золотой проект УПЭК» [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] / официальный сайт УПЭК от 30 сентября 2015
- ЛКМЗ планує збільшити реалізацію продукції — у понад 3 рази [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Сигма TV» от 7 марта 2016
- . КБТЗ. 20.10.2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 23 жовтня 2017.
Зовнішні посилання
- Приватне акціонерне товариство "Лозівський ковальсько-механічний завод" [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Официальный сайт УПЭК [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Примеры работы сх техники (канал УПЭК на youtube) [ 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Виготовлені перші корпуси БТР-4 з нової вітчизняної бронесталі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 29 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет