Логічна школа (шахи)

Логічна школа в шаховій композиції, звана також «новонімецькою школою» (нім. Neudeutsche Schule) — ідейна школа складання шахових задач, що виникла на початку XX століття. Задачі цієї школи містять стратегічну комбінацію, яка замаскована тематичним ^[ru]», проте все ж здійснюється способом, який складно виявити. Фактично вирішувач спочатку виявляє помилковий слід, а знайшовши його спростування, отримує покажчик на правильний розв'язок.

Поява логічної школи суттєво збагатила шахову композицію новими, оригінальними і дотепними мотивами. Серед них — такі теми широкого охоплення, як індійська, римська, дрезденська, ^[ru], Лойда — Тертона та інші теми, розвиток яких триває і в наш час.

Основні принципи

У «Словнику шахової композиції» особливості логічної школи визначаються таким формулюванням:

Суть логічної школи полягає в особливому способі здійснення стратегічних комбінацій. Розв'язок в задачах … знаходять в результаті аналізу взаємодії фігур, виявлення підготовчого і вирішального маневру, які виділяються за допомогою аналізу тематичних помилкових слідів… Тематика логічної школи широка — від елементарних тактичних ідей до складних стратегічних комбінацій і тем.

Для логічної школи характерне чітке розрізнення основного і (одного або декількох) підготовчих планів гри. Основний план білих у вихідній позиції не приводить до мети, тому потрібен підготовчий план — маневр, який усуває перешкоди основному плану. При цьому у підготовчого плану повинна бути тільки одна мета — усунення перешкод; цей принцип називається «чистотою мети маневру», він забезпечує ідейно-логічну єдність помилкового сліду і справжнього розв'язку.

Історія

^[ru] (зліва) і ^[ru]

Одним з попередників логічної школи вважається австрійський проблеміст Август фон Цивінський (August Alexander Johann von Cywinski de Puchala, 1829—1905), деякі здачі якого були ідейно .близькі до стратегічних принципів логічної школи і включали повноцінний тематичний помилковий слід. Основні ідеї логічної школи були викладені в 1903 році в книзі німецьких проблемістів і «Індійська задача». У цій книзі автори вимагали домагатися «абсолютної чистоти мети ходу», систематизували раніше відкриті стратегічні комбінаційні ідеї, зокрема ті, що відносяться до прийомів (перекриття) і (звільнення лінії), а також ввели ключове поняття ^[ru]». Два роки потому Коц і Коккелькорн стали основоположниками іншої логічної теми («римської»), яка відкрила новий великий розділ задачної тематики і викликала широкий творчий відгук проблемістів. Нова ідеологія означала революційний перегляд раніше загальноприйнятих у шаховій композиції принципів «старонімецької школи» (Йоганна Бергера), який основний упор робив на ^[ru] і складність розв'язання. Бергер різко критикував нові принципи, але в результаті дискусії прихильники логічної школи перемогли.

Остаточне формулювання принципів логічної школи і класифікація її тематики відбулася в 1928 році, коли вийшла книжка ^[ru] «Логіка і чистота теми у новонімецькій задачі» (Logik und Zweckreinheit im neudeutschen Schachproblem). Гольцгаузен додав до переліку логічних ідей важливу (тему фокальних полів), здійснив класифікацію логічних маневрів.

Перший тип: попередній план (або кілька планів) знищують перешкоди до здійснення головного плану.

Другий тип: по закінченні попереднього плану у чорних з'являється нова контргра, для нейтралізації якої білі реалізують новий попередній план і лише потім проводять головний план.

Третій тип: реалізація попереднього плану дасть чорним можливість блокувати головний план, тому білі спочатку усувають цю можливість і лише потім здійснюють попередній план.

Серед відомих проблемістів логічної школи, крім вже згаданих:

• Еріх Брунер
• ^[ru]
• ^[ru]
• ^[ru]
• ^[ru]
• ^[ru]
• Л. І. Куббель
• ^[ru]
• ^[ru]
• ^[ru]
• ^[ru]
• В. Ф. Руденко
• ^[ru]
• ^[ru]

Приклади

Індійська тема

^[ru]
«Deutsches Wochenschach» (1905)

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за 4 ходи (5+4)

Розв'язок.

Хибний слід: 1.Лf1? g6. 1. Лf8! (критичний хід для 1-ї комбінації Індійської теми) Кре4
2. Kpe2 g6
3. Cf7! (вимикання критичної фігури) Kpf5
4. Cd5×
У випадку 1. … g6буде:
2. Лf1! (критичний хід для 2-ї комбінації) Кре4
3. Kpf2! (король білих робить перекривний хід) Kpf5
4. Кре3×

Римська тема

К. Коккелькорн, Й. Котц
«Deutsches Wochenschash», 1905

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за 4 ходи (6+2)

Розв'язок. 1. Кd6! Відволікає слона. Передчасно 1. Фе2 Сд5! 2. Сd3 З: e3).
1… С: d6
2. Фе2 Сf4
3. ef Кр: d4
4. Фе5×

Різні теми

^[ru]
«Die Schwalbe», 1935
II приз

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за 6 ходів (6+7)

Розв'язок. Білим заважає їхній власний пішак на f5; якби його не було, то після 1. Сf3 мат неминучий, тепер же 1… ef рятує чорних. Дотепний план білих полягає в тому, щоб змусити чорних знищити білого пішака.
1. Кd1 (погрожуючи 2. Кf2×) Крg4
2. Кf2+ Кр: f5
3. Кd1! (попередній план успішно реалізований, тепер загрожує 4.  Ке3×) Крg4
4. Ке3+ Крһ3
5. Сf3 (набирає чинності головний план) Се2 (інакше 6. Сд4×)
6. Сg2×

Примітки

1. Шахматы. Энциклопедический словарь, 1990.
2. Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1982. — С. 87—88. — 208 с.
3. 1000 шедевров шахматной композиции.

Література

• Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — 144 с. (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — 544 с. — (Астрель). (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — 496 с. — (Астрель). (рос.)
• Шахматная задача XX века (1901—1944), Москва: Физкультура и Спорт, 1966. — 176 с.
• Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 218-220. — . (рос.)

Посилання

• Erik Zierke. Die neudeutsch-logische Schule [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.].