Литвинівка (Старобільський район)

Литви́нівка — село в Україні, у Біловодській селищній громаді Старобільського району Луганської області.

село Литвинівка
Старий будинок в селі Старий будинок в селі
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Старобільський район
Громада	Біловодська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44140010160084490
Основні дані
Засноване	1-а пол. XVII століття
Населення	1168
Площа	5,989 км²
Густота населення	195,02 осіб/км²
Поштовий індекс	92815
Телефонний код	+380 6466
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	76 м
Водойми
Місцева влада
Адреса ради	92800, Луганська обл., Біловодський р-н, селище Біловодськ, вул. Центральна, буд. 105
Карта
Литвинівка
Литвинівка
Мапа
Литвинівка у Вікісховищі

Історія

На території села існувало три поселення неолітичної доби. Населений пункт засновано в першій половині XVII століття, територія заселена селянами з Правобережної України(рос.). Кочові племена монголо-татар у XIV—XVI ст. добре освоїли землі Північного Приазов'я, в тому числі і степи, що прилягали з північного сходу Сіверського Дінця. Про це свідчать залишені слов'янами географічні назви. Це вони дали назву річці (Бишкінь,) що в перекладі з татарської означає «швидкий кінь».

Восени 1732 року в долину приїхало кілька сімей із Полтавщини, оселилися на лівому березі середньої течії річки (Бишкінь (Сухий Обиток)). По версії Висоцького Назва села походить від прізвища землевласника Литвинова.

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Свердлова, середня школа, бібліотека, клуб, лікарня. 1765 року в Литвиновому хуторі налічувалося 83 двори і проживало 507 жителів.

У 1766 р. в Литвинівці була зведена дерев'яна церква. Згодом була поставлена цегляна однопрестольна церква Успіння, а потім добудували престоли Григорія і Михайла Церква стала трипрестольна.

У 80-90-ті роки XIX ст. деякі селяни почали переселятися на вільні землі Дону, Кубані, а згодом і на Урал та в Сибір. Проживали в селі переважно українці, і було лише кілька десятків росіян.

У лютому 1918 р. в селі почалося встановлення радянської влади. У грудні 1918 р. був створений загін, який на чолі з більшовиком П. Л. Гайворонським брав участь у Біловодському повстанні проти білокозаків.

Більшовицькими активістами в селі були Михайло Олексійович Шечевич та Семен Трохимович Паринов. У 1924 р. у селі був створений перший комсомольський осередок. Секретарем став Середа Павло Якович.

Перший колгосп було організовано у 1929 році з назвою «КІМ».

у 1932—1933 рр. жителі села зазнали страшної національної трагедії Голодомору. За спогадами старожилів, у період із 1929 р. по 1939 р. близько 120 селян здобули початкову освіту у лікнепах.

У роки другої світової війни 400 жителів села пішли на фронт.

Окупація тривала з 12 липня по 19 січня 1943 р.

Після війни багато людей не повернулося, понад 220 жителів села віддали своє життя за Вітчизну, 270 фронтовиків відзначені почесними нагородами.

У 1946 р. прийняте рішення «Про побудову пам'ятника воїнам, загиблим за свободу й незалежність нашої Батьківщини». Спочатку пам'ятник загиблим воїнам мав вигляд стели. Наприкінці 50-х — початку 60-х років стелу замінили на монумент у вигляді жінки-матері та хлопчика біля неї. Тепер це солдат із кулеметом у руці, який стрімко робить крок на захист рідного краю. Його було відкрито 9 травня 1984 р. Пам'ятник знаходиться поруч з залишками Свято Успенського храму.

20 жовтня 2007 р. село Литвинівка відсвяткувало свій трьохсотрічний ювілей.

Населення

1864-го по 1885 р. кількість селянських подвір'їв збільшилась із 370 до 405, а населення зросло з 2406 до 4850 осіб.

1914—1918 рр. налічувалося 3420 осіб.

У 1959 р населення села становило 1697 осіб, Станом на 1 січня 1964 р. у селі налічувалося 1662 особи.

У 1972 році налічувалося 1565 осіб.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1168 осіб, з них 91,95 % зазначили рідною мову українську, 7,79 % — російську, а 0,26 % — іншу.

Мешканці

В селі народився (Неклюєнко Микола Павлович) (1929—2011) — український живописець.

Світлини

• Один із старих будинків у селі Литвинівка
• Сучасна амбулаторія

Примітки

1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 218.
2. Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
3. . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
4. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Джерела

• Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.

• ЛИТВИНІВКА, «Історія міст і сіл Української РСР»

Посилання

• Погода в селі Литвинівка [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]