Леопольд (Великий Герцог Баденський)

Леопольд I Фрідріх (нім. Leopold I. Friedrich von Baden; 29 серпня 1790 — 24 квітня 1852) — 4-й в 1830—1852 роках.

Леопольд
нім. Leopold von Baden
Народився	29 серпня 1790(1790-08-29)^[1]^[2] Карлсруе, Маркграфство Баден, Священна Римська імперія^[1]
Помер	24 квітня 1852(1852-04-24)^[1]^[2] (61 рік) Карлсруе, Німецький союз^[1]
Поховання	Великогерцогська усипальниця (Карлсруе)
Країна	Велике герцогство Баден
Діяльність	суверен
Знання мов	німецька
Військове звання	генерал
Конфесія	лютеранство
Рід	^d
Батько	Карл-Фрідріх (великий герцог Баденський)
Мати	^d
Брати, сестри	^d, ^d, Карл Людвіг Баденський, Людвіг I (великий герцог Баденський), ^d і ^d
У шлюбі з	(Софія Шведська)
Діти	(Александріна Баденська), Фрідріх I (Великий Герцог Баденський), ^d, Ольга Федорівна (велика княгиня), (Марія Баденська), ^d, ^d^[2] і Людвіг II (Великий Герцог Баденський)^[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Церінгенів. Старший син Карла Фрідріха, великого герцога Баденського, і його морганатичної дружини Луїзи Кароліни Гаєр фон Гаєрсберг. Народився 1790 року в Карлсруе. При народженні отримав титул барона, згодом став графом Хохберг. Здобув гарну домашню освіту. 1809 року поступив до Гайдельберзького університету, де вивчав політологію й економіку. У листопаді 1813 року після долучення Бадену до Шостої антифранцузької коаліції брав участь у війні проти Франції до 1814 року, отримавши звання генерал-майора.

Леопольд вирішив зробити кар'єру у французькій армії. Але, починаючи з 1817 року, виникла загроза, що чоловіча лінія правлячої династії Бадена, що йшла від першої дружини великого герцога Карла Фрідріха, вимре. До 1818 року їх залишилося тільки двоє: правлячий великий герцог Карл і курпринц Людвіг, що не мав законних дітей. Династія виявилася перед проблемою спадкування трону. До того ж існувала угода про спадкування Бадену династією Віттельсбахів, в разі припинення чоловічої лінії Церінгенів. Щоб врятувати династію, великий герцог Карл в 1817 році видав династичний закон, яким надав Леопольдові, його рідним братам і сестрам титули принців і принцес Баденських. 1819 року було визнано права на трон Леопольда. Того ж року пошлюбив доньку колишнього короля Швеції.

1830 року після смерті великого герцога Людвіга I стає новим правителем Бадену. Своєю резиденцією обрав м.Баден-Баден, де з 1843 року став активно розбудовувати палацовий комплекс.

У внутрішній політиці намагався впроваджувати помірні реформи, не зачіпаючи основ абсолютизму. Це зрештою призвело до утворення ліберальної та радикальної опозиції. Приводом стала лютнева революція 1848 року у Франції. Зрештою великий герцог разом з родиною вимушений був втікати до Кобленца, під захист Пруссії. 1849 року війська останньої придушили Баденську революцію.

Після повернення Леопольд постійно хворів, передавши керування урядом другому синові (Фрідріхові). Помер 1852 року в Карлсруе. Йому спадкував старший син (Людвіг II).

Родина

Дружина — (Софія), донька Густава IV Адольфа Гольштейн-Готторпа

Діти:

• (Александріна) (1820—1904), дружина Ернста II, герцога Саксен-Кобург-Готи
• Людвіг (1822)
• (Людвіг) (1824—1858), 5-й великий герцог Бадену
• (Фрідріх) (1826—1907), 6-й великий герцог Бадену
• Вільгельм (1829—1897)
• Карл (1832—1906)
• (Марія) (1834—1899), дружина князя Ернста цу Ляйнінгена
• Цецилія (1839—1891), дружина російського великого князя Михайла Миколайовича Романова

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118965123 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

• Klaus Gerteis: Leopold. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 14, Duncker & Humblot, Berlin 1985, , S. 271
• Huberty, Michel; Giraud, Alain; Magdelaine, F.; B. (1991). L'Allemagne Dynastique, Tome VI. France: Laballery. pp. 108, 113—114, 120—121, 141—142. .