Лашнюков Іван Васильович (20 березня 1823, Конотоп — 25 жовтня 1869, Борзна) — український історіограф, професор історії та статистики.
Лашнюков Іван Васильович | |
---|---|
Народився | 20 березня (1 квітня) 1823 або 30 березня (11 квітня) 1823 Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 25 жовтня (6 листопада) 1869 (46 років) Борзна, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, педагог |
Alma mater | d (1851) |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Біографія
Народився в родині сільського священика. Навчався в Ніжинському юридичному ліцеї кн. Безбородька. Після закінчення Чернігівської духовної семінарії з відзнакою, і як найкращий учень, був рекомендований до Київської духовної академії. Проте вирішив поступити до Медично-хірургічної академії у Санкт-Петербурзі, але не був прийнятий за станом здоров'я.
Поступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Серед його викладачів були І. Павлов, І. Вернадський. В університеті він зайнявся дослідженням проблем політичної історії та культури. За студентську роботу «О причинах усобиц между русскими князьями и о влиянии их на современное общество в период времени от Рюрика до Ивана Калиты и до Гедимина» був удостоєний золотої медалі.
Після закінчення університету (1851) І. Лашнюков здобув ступінь кандидата наук і став працювати старшим вчителем словесності у Другій київській гімназії. З 1853 на посаді виконуючого обов'язки професора історії у Ніжинському ліцеї. Після захисту магістерської дисертації за монографією «О международных и общественных отношениях в древнейший период нашей истории, от призвания варяго-руссов до смерти Ярослава» (К., 1856) затверджений професором історії та статистики.
На початку 1860-х був у науковому відряджені за кордоном, де вивчав систему організації навчання у середніх навчальних закладах. Також проявляв інтерес до слов'янофільства. Надрукував статті про західних слов'ян («Сучасне політичне становище західних слов'ян», «Стан історії науки у західних слов'ян — характер журналістики на Заході», «Слов'янська ідея і ЇЇ доля», «Слов'янство і світ майбутнього»).
Поділяв історичні погляди М. І. Костомарова. Співробітничав з «Журналом Министерства народного просвещения», газетами «Киевлянин», «Петербургские Ведомости» та ін.
У 1868 І. Лашнюков був запрошений на посаду доцента кафедри російської історії Київського університету. Він прийняв запрошення, проте тяжка хвороба не дала йому змоги повною мірою розкрити свій талант.
Основні праці
- Очерки русской истории и историографии. К., 1869;
- Пособие при изучении русской истории критическим методом. К., 1870;
- Владимир Мономах и его время. К., 1873.
Джерела
- Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл. [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Провідники духовності в Україні: довідник / за ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища шк., 2003. — 783 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lashnyukov Ivan Vasilovich 20 bereznya 1823 18230320 Konotop 25 zhovtnya 1869 Borzna ukrayinskij istoriograf profesor istoriyi ta statistiki Lashnyukov Ivan VasilovichNarodivsya20 bereznya 1 kvitnya 1823 abo 30 bereznya 11 kvitnya 1823 Konotop Konotopskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer25 zhovtnya 6 listopada 1869 46 rokiv Borzna Borznyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik pedagogAlma materd 1851 ZakladImperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraBiografiyaNarodivsya v rodini silskogo svyashenika Navchavsya v Nizhinskomu yuridichnomu liceyi kn Bezborodka Pislya zakinchennya Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi z vidznakoyu i yak najkrashij uchen buv rekomendovanij do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Prote virishiv postupiti do Medichno hirurgichnoyi akademiyi u Sankt Peterburzi ale ne buv prijnyatij za stanom zdorov ya Postupiv na istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Sered jogo vikladachiv buli I Pavlov I Vernadskij V universiteti vin zajnyavsya doslidzhennyam problem politichnoyi istoriyi ta kulturi Za studentsku robotu O prichinah usobic mezhdu russkimi knyazyami i o vliyanii ih na sovremennoe obshestvo v period vremeni ot Ryurika do Ivana Kality i do Gedimina buv udostoyenij zolotoyi medali Pislya zakinchennya universitetu 1851 I Lashnyukov zdobuv stupin kandidata nauk i stav pracyuvati starshim vchitelem slovesnosti u Drugij kiyivskij gimnaziyi Z 1853 na posadi vikonuyuchogo obov yazki profesora istoriyi u Nizhinskomu liceyi Pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi za monografiyeyu O mezhdunarodnyh i obshestvennyh otnosheniyah v drevnejshij period nashej istorii ot prizvaniya varyago russov do smerti Yaroslava K 1856 zatverdzhenij profesorom istoriyi ta statistiki Na pochatku 1860 h buv u naukovomu vidryadzheni za kordonom de vivchav sistemu organizaciyi navchannya u serednih navchalnih zakladah Takozh proyavlyav interes do slov yanofilstva Nadrukuvav statti pro zahidnih slov yan Suchasne politichne stanovishe zahidnih slov yan Stan istoriyi nauki u zahidnih slov yan harakter zhurnalistiki na Zahodi Slov yanska ideya i YiYi dolya Slov yanstvo i svit majbutnogo Podilyav istorichni poglyadi M I Kostomarova Spivrobitnichav z Zhurnalom Ministerstva narodnogo prosvesheniya gazetami Kievlyanin Peterburgskie Vedomosti ta in U 1868 I Lashnyukov buv zaproshenij na posadu docenta kafedri rosijskoyi istoriyi Kiyivskogo universitetu Vin prijnyav zaproshennya prote tyazhka hvoroba ne dala jomu zmogi povnoyu miroyu rozkriti svij talant Osnovni praciOcherki russkoj istorii i istoriografii K 1869 Posobie pri izuchenii russkoj istorii kriticheskim metodom K 1870 Vladimir Monomah i ego vremya K 1873 DzherelaEnciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il 17 lipnya 2020 u Wayback Machine Providniki duhovnosti v Ukrayini dovidnik za red I F Kurasa K Visha shk 2003 783 s