Лаврська вулиця

Ла́врська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Печерськ, частково Наводничі. Пролягає від площі Слави до Наводницької площі.

Лаврська вулиця Київ
Місцевість	Звіринець, Наводничі, Печерськ
Район	Печерський
Назва на честь	Києво-Печерської Лаври
Колишні назви
Дорога на Лавру, Дорога на Звіринець, 1-ша Цитадельна вулиця, вулиця Січневого Повстання, Новонаводницька вулиця, вулиця Івана Мазепи
Загальні відомості
Протяжність	2 км
Координати початку	50°26′24″ пн. ш. 30°33′02″ сх. д. / 50.440028° пн. ш. 30.550583° сх. д. / 50.440028; 30.550583Координати: 50°26′24″ пн. ш. 30°33′02″ сх. д. / 50.440028° пн. ш. 30.550583° сх. д. / 50.440028; 30.550583
Координати кінця	50°25′32″ пн. ш. 30°33′37″ сх. д. / 50.425750° пн. ш. 30.560333° сх. д. / 50.425750; 30.560333
поштові індекси	01010, 01015, 01061
Транспорт
Найближчі станції метро	«Арсенальна»
Автобуси	А 24
Тролейбуси	Тр 38
Маршрутні таксі	Мт 470, 520
Зупинки громадського транспорту	«Києво-Печерська лавра», «Площа Слави», «Музей історії Другої Світової війни»
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Києво-Печерська лавра, Національний музей історії України у Другій світовій війні
Пам'ятники	воїнам-афганцям, Нестору-Літописцю
Храми	Церква Московського патріархату, Свято-Успенська Церква
Навчальні заклади	Київська духовна академія та семінарія, ЗОШ № 90
Заклади культури	Заповідник «Києво-Печерська Лавра», музей Івана Гончара, Український центр народної культури, музей історичних цінностей України, музей книги тощо
Парки	Парк Вічної Слави
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10861
У проєкті OpenStreetMap	r1629939
Мапа
Лаврська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються (Лаврський провулок), вулиці (Цитадельна), Добровольчих батальйонів, (Козятинська), (Новонаводницький провулок) та (Редутна вулиця).

Історія

Виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською лаврою. На картах Києва кінця XIX — початку XX століття позначена як Дорога на Лавру. У 1919 році вулиця отримала назву Січне́вого повстання, на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року. На карті міста 1947 року позначена як 1-ша Цитадельна вулиця, пізніше — знову приєднана до вулиці Січневого повстання. У 1981 році до вулиці Січневого повстання було приєднано (Новонаводницьку вулицю).

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця Січневого повстання на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи

У 2007 році вулицю Січневого повстання було перейменовано на вулицю Івана Мазепи, на честь гетьмана Івана Степановича Мазепи-Колодинського.

Сучасна назва — з 2010 року, після перейменування частини вулиці Івана Мазепи від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа).

8 липня 2016 розпочато збір підписів під петицією про повернення імені Івана Мазепи частині вулиці, що пролягає від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни. Петиція не набрала необхідної для розгляду кількості підписів.

Будівлі

Серед найвизначніших будівель:

• буд. 5 (кол. Мазепи, 15) — Церква Спаса на Берестові. Назва походить від села Берестово, резиденції київських князів. Також тут знаходиться галерея мистецтва Києво-Печерської Лаври;
• буд. 9 (кол. Мазепи, 21) — Києво-Печерська лавра;
• в буд. 14 протягом 1932—1938 років проживав художник та реставратор Микола Касперович
• буд. 14 — Церква Феодосія Печерського;
• буд. 15 (кол. Мазепи, 25) — Київська духовна академія і семінарія УПЦ МП;
• буд. 17 (кол. Мазепи, 27) — Храм Воскресіння Господня;
• буд. 19 (кол. Мазепи, 29) — Музей Івана Гончара
• буд. 27 — Музей історії України у Другій світовій війні;

Музеї

• Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
• (Галерея мистецтв «Лавра»)
• Музей книги та друкарства України
• (Музей театрального, музичного, кіно-мистецтва)
• Музей українського народного декоративного мистецтва
• Скарбниця Національного музею історії України
• (Музей мікромініатюр Миколи Сядристого)
• Комплекс «Мистецький арсенал»
• Музей Івана Гончара
• Національний музей історії України у Другій світовій війні
• (Центральний музей прикордонних військ)
• Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні»

Пам'ятники

Вигляд на обеліск пам'ятника Вічної Слави

• Меморіал Вічної Слави
• Меморіал «Червона стрічка» (створювався з метою привертання уваги до проблеми вірусу імунодефіциту людини у 2001 році
• Пам'ятник воїнам-афганцям

Меморіальні дошки

• буд. № 9, к. 25 (церква святого Миколи) — меморіальна дошка на честь давньоруського лікаря Агапіта (кінець ХІ — початок ХІІ ст.). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора О. В. Молдаван-Фоменко та архітектора Т. Г. Довженка, відкрита у 1982 році.
• буд. № 9 (Успенський собор) — меморіальна дошка на честь давньоруського художника Алімпія (кінець ХІ — початок ХІІ ст.). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора Ю. К. Скобликової та архітектора Т. Г. Довженка, відкрита у 1982 році.
• буд. № 5 (церква Спаса на Берестові) — меморіальна дошка на місці поховання (Юрія Долгорукого). Виготовлена з мармуру.
• буд. № 9, к. 12 (Києво-Печерська лавра, келії соборних старців) — меморіальна дошка на честь давньоруського літописця Нестора (кінець ХІ — початок ХІІ ст.). Виготовлена у вигляді бронзового барельєфу за проектом скульптора (А. С. Фуженка) та архітектора Т. Г. Довженка. Відкрита 14 вересня 1982 року.
• буд. № 9, к. 6 — меморіальна дошка на честь засновника та директора Музею України (Павла Платоновича Потоцького) (1857–1938), який жив і працював у цьому будинку у 1927–1938 роках. Виготовлена з граніту.
• буд. № 15, к. 52 ((Церква Різдва Пресвятої Богородиці)) — меморіальна дошка на місці поховання княгині Катерини Петровни Хованської (1757–1795).

Зелені пам'ятки

У кінці вулиці знаходиться музей історії України у Другій світовій війні. Після цього вулиця повертає до Наводницької площі, а прямо після східців розташований музей. На великому майдані знаходиться пам'ятник Батьківщині-матері. Наприкінці знаходяться сходи, що ведуть до бульвару Миколи Міхновського біля (мосту Патона). Як продовження смуги міських парків ліворуч розташований Печерський ландшафтний парк. У ньому проходить (щорічна виставка квітів), а також на (Співочому полі) іноді виступають музичні колективи.

Транспортне сполучення

До Лаврської вулиці найбільш зручно дістатися від станції метро «Арсенальна» (пройти до площі Слави). Від Звіринцю можна доїхати на тролейбусі маршруту № 38, від центру — на автобусом маршруту № 24. Маршрутні таксі сполучають вулицю з різними районами міста (наприклад, Китаїв, Деміївка — 470, Звіринець — 520). Також можна піднятися по сходах від бульвару Миколи Міхновського.

Примітки

1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 27 квітня 1981 року № 682 «Про впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2353. Арк. 257–260. [Архівовано з першоджерела 18 жовтня 2013.]
4. Рішення Київської міської ради від 20 листопада 1997 року № 260 «Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років» // Столиця. — 1997. — № 14–15 (39–40). — грудень. — С. 14. (не має правових наслідків)
5. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2007. — № 198 (3188). — 20 листопада. — С. 10. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
6. Рішення Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1059/3892 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2008. — № 81 (3297). — 12 травня. — С. 9. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
7. Рішення Київської міської ради від 8 липня 2010 року № 981/4419 «Про перейменування вулиці у Печерському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2010. — № 130 (3761). — 10 вересня. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
8. . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
9. До 2012 року
10. . Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 5 вересня 2010.
11. Карти Yarmap Київ

Посилання

•  Старий Київ. Вулиця Микільська (Івана Мазепи) на YouTube

Джерела

• Лаврська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
• Січневого Повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 275.

• Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 152.
• Січневого повстання вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 203.

• Січневого повстання вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 202–203. — .

• Лаврська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 125-126. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Вулиця Січневого повстання // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — .
• Январского восстания улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 670–671. (рос.)
• Лаврська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)