Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавровський Посада Лавровський Микола ОлексійовичНародився3 грудня 182

Лавровський Микола Олексійович

Лавровський Микола Олексійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавровський.

Лавровський Микола Олексійович
image
Народився3 грудня 1825(1825-12-03)
с. Тверської губернії
Помер30 вересня 1899(1899-09-30) (73 роки)
с. Кочеток Харківської губернії.
ПохованняХарків
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьфілолог
Alma materd
Галузьфілологія
ЗакладХарківський університет

Варшавський університет
Посада

декан історико-філологічного факультету Харківського університету
директор Ніжинського історико-філологічного інституту кн. О.Безбородька

ректор Варшавського університету
Вчене званнячлен Імператорської АН
Нагороди
image image image image image image image image

Лавровський Микола Олексійович (03.12(21.11).1825—30(18). 09.1899) — український історик, філололог, педагог, сановник, дійсний член Імператорської АН (1890). Член-засновник Харківського історико-філологічного товариства, член Історичного товариства Нестора-літописця. Брат Петра Лавровського.

Біографія

Микола Лавровський народився в с. Видропузьк Тверської губернії (нині село Спіровського р-ну Тверської обл., РФ) в сім'ї сільського священика. Грамотою оволодів удома. 1841 закінчив повітове духовне училище в м.Торжок, з 1842 навчався на історико-філологічному факультеті Головного педагогічного інституту в м. Санкт-Петербург. 1849 без зазначення авторства опублікував свою першу статтю «Сравнение перевода „Одиссеи“ Жуковского с подлинником на основании разбора 9-й рапсодии» («Отечественные записки», № 3). По закінченні ін-ту із золотою медаллю 1851 залишився там ад'юнктом кафедри грецької та латинської словесності й старожитностей. Наступного року в збірнику «Опыты историко-филологических трудов студентов Главного педагогического института» побачила світ написана іще в студентські роки монографія «Избрание Михаила Феодоровича на царство». 1852 був направлений на таку ж посаду до кафедри педагогіки Харківського університету, однак ненадовго затримався у С.-Петербурзі, щоб захистити магістерську працю «Рассуждение о византийском элементе в языке договоров русских с греками» .

Навесні 1853 переїхав на Слобідську Україну. 1854 обнародував дисертацію про давньоруські «училища», 1855 став доктором слов'яно-російської філології. 1856—58 викладав в університеті й водночас цензурував газету «Харьковские губернские ведомости». Друкувався в цьому ж виданні, а також у столичних часописах «Летописи русской литературы и древности», «Русское слово», «Москвитянин» та ін. 1858 зайняв кафедру російської словесності Харківського університету. В 1859 році підготував спецкурс «О характере древнейшей письменности, народной словесности вообще и о „Слове о полку Игореве“ в особенности».

В 1862 році виступив з публічною лекцією, присвяченою пам'яті Т.Шевченка. Від цього року служив також деканом історико-філологічного факультету. Брав участь у діяльності недільних шкіл, учительських з'їздів (написав «Обозрение учительских съездов в 1862 году в Харьковском учебном округе»), керував педагогічними курсами. Підтримував О.Потебню. Опублікував низку праць: «Карамзин и его литературная деятельность», «О прусских регулятивах 1, 2 и 3 октября 1854 г.», «Памятники старинного русского воспитания», «О трудах Ломоносова по русскому языку и русской истории», «Несколько слов о Ломоносове», «Памяти Ломоносова», «Замечания о гире Константина Багрянородного», «О новом чешском переводе „Слова о полку Игореве“» та ін. Досліджував минуле шкільництва в Україні. Кілька публікацій присвятив історії Харківського університету, зокрема: «О сношении Н. М. Карамзина с Харьковским университетом», «Замечания о первоначальной истории Харьковского университета», «Из первоначальной истории Харьковского университета», «Василий Назарьевич Каразин и открытие Харьковского университета», «Воспоминание о Василии Назаровиче Каразине (1773–1873)», «Эпизод из истории Харьковского университета». У місячнику «Журнал Министерства народного просвещения» (1871, № 3) надрукував біографію чеського діяча Карела-Яромира Ербена «Очерк жизни и деятельности К.-Я. Эрбена», висловив у ній думку про важливість «висвітлювати для народу його історію, його історичні права на свободу та незалежність».

13 (1) січня 1875 став директором-облаштувальником Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька, створив там науковий друкований орган «Известия Нежинского историко-филологического института князя Безбородко», організував придбання для інституту бібліотекики професора С.Шеверьова. Паралельно, до середини 1876, завідував тамтешнім юридичним ліцеєм, який підлягав ліквідації. У наступні роки надрукував праці «Заметка о тексте русских былин» (К., 1877), «Памятники старинного русского воспитания» (К., 1879), «Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине: 1820–1832» (Київ, 1879), написав кілька персоналій професорів для впорядкованої М.Гербелем книги «Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко» (С.-Петербург, 1881). Викладав рос. словесність, виголошував актові промови (їхні тексти 1877—80 публікувалися в «Известиях Историко-филологического института князя Безбородко»). 16 (4) вересня 1881 мав слово на відкритті в Ніжині пам'ятника М.Гоголю (опубліковано: «К биографии Н. В. Гоголя». Київ, 1881). В 1882 році пішов у відставку й оселився на дачі в с. Кочеток Вовчанського повіту. Харківської губернії.

В 1883 році повернутий на держ. службу, виконував обов'язки ректора Варшавського університету, читав у цьому закладі лекції з історії давньорус. писемності. Тоді ж виступив зі статтями «Кирилл и Мефодий и начало христианства в России» (Мефодиевский сборник. Варшава, 1885) та «Из семьи и школы А. С. Пушкина» («Варшавский дневник», 1887).

1890 призначений попечителем Дерптського навч. округу, опікувався запровадженням в ун-ті м. Дерпт (з 1893 — Юр'єв, нині м. Тарту, Естонія) викладання рос. мовою за типовим статутом аналогічних закладів Російської імперії.

1899 остаточно пішов у відставку.

Помер у с. Кочеток.

Праці

  • О педагогическом значении сочинений Екатерины Великой. Х., 1856
  • Обозрение ветхозаветных апокрифов. Х., 1864
  • О Ломоносове по новым материалам. Х., 1865
  • О Петровских песнях (Песни, собранные И. В. Киреевским). Воронеж [1872].

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrovskij Posada Lavrovskij Mikola OleksijovichNarodivsya3 grudnya 1825 1825 12 03 s Tverskoyi guberniyiPomer30 veresnya 1899 1899 09 30 73 roki s Kochetok Harkivskoyi guberniyi PohovannyaHarkivKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfilologAlma materdGaluzfilologiyaZakladHarkivskij universitet Varshavskij universitetPosadadekan istoriko filologichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu direktor Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu kn O Bezborodka rektor Varshavskogo universitetuVchene zvannyachlen Imperatorskoyi ANNagorodi Lavrovskij Mikola Oleksijovich 03 12 21 11 1825 30 18 09 1899 ukrayinskij istorik filololog pedagog sanovnik dijsnij chlen Imperatorskoyi AN 1890 Chlen zasnovnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva chlen Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya Brat Petra Lavrovskogo BiografiyaMikola Lavrovskij narodivsya v s Vidropuzk Tverskoyi guberniyi nini selo Spirovskogo r nu Tverskoyi obl RF v sim yi silskogo svyashenika Gramotoyu ovolodiv udoma 1841 zakinchiv povitove duhovne uchilishe v m Torzhok z 1842 navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Golovnogo pedagogichnogo institutu v m Sankt Peterburg 1849 bez zaznachennya avtorstva opublikuvav svoyu pershu stattyu Sravnenie perevoda Odissei Zhukovskogo s podlinnikom na osnovanii razbora 9 j rapsodii Otechestvennye zapiski 3 Po zakinchenni in tu iz zolotoyu medallyu 1851 zalishivsya tam ad yunktom kafedri greckoyi ta latinskoyi slovesnosti j starozhitnostej Nastupnogo roku v zbirniku Opyty istoriko filologicheskih trudov studentov Glavnogo pedagogicheskogo instituta pobachila svit napisana ishe v studentski roki monografiya Izbranie Mihaila Feodorovicha na carstvo 1852 buv napravlenij na taku zh posadu do kafedri pedagogiki Harkivskogo universitetu odnak nenadovgo zatrimavsya u S Peterburzi shob zahistiti magistersku pracyu Rassuzhdenie o vizantijskom elemente v yazyke dogovorov russkih s grekami Navesni 1853 pereyihav na Slobidsku Ukrayinu 1854 obnaroduvav disertaciyu pro davnoruski uchilisha 1855 stav doktorom slov yano rosijskoyi filologiyi 1856 58 vikladav v universiteti j vodnochas cenzuruvav gazetu Harkovskie gubernskie vedomosti Drukuvavsya v comu zh vidanni a takozh u stolichnih chasopisah Letopisi russkoj literatury i drevnosti Russkoe slovo Moskvityanin ta in 1858 zajnyav kafedru rosijskoyi slovesnosti Harkivskogo universitetu V 1859 roci pidgotuvav speckurs O haraktere drevnejshej pismennosti narodnoj slovesnosti voobshe i o Slove o polku Igoreve v osobennosti V 1862 roci vistupiv z publichnoyu lekciyeyu prisvyachenoyu pam yati T Shevchenka Vid cogo roku sluzhiv takozh dekanom istoriko filologichnogo fakultetu Brav uchast u diyalnosti nedilnih shkil uchitelskih z yizdiv napisav Obozrenie uchitelskih sezdov v 1862 godu v Harkovskom uchebnom okruge keruvav pedagogichnimi kursami Pidtrimuvav O Potebnyu Opublikuvav nizku prac Karamzin i ego literaturnaya deyatelnost O prusskih regulyativah 1 2 i 3 oktyabrya 1854 g Pamyatniki starinnogo russkogo vospitaniya O trudah Lomonosova po russkomu yazyku i russkoj istorii Neskolko slov o Lomonosove Pamyati Lomonosova Zamechaniya o gire Konstantina Bagryanorodnogo O novom cheshskom perevode Slova o polku Igoreve ta in Doslidzhuvav minule shkilnictva v Ukrayini Kilka publikacij prisvyativ istoriyi Harkivskogo universitetu zokrema O snoshenii N M Karamzina s Harkovskim universitetom Zamechaniya o pervonachalnoj istorii Harkovskogo universiteta Iz pervonachalnoj istorii Harkovskogo universiteta Vasilij Nazarevich Karazin i otkrytie Harkovskogo universiteta Vospominanie o Vasilii Nazaroviche Karazine 1773 1873 Epizod iz istorii Harkovskogo universiteta U misyachniku Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1871 3 nadrukuvav biografiyu cheskogo diyacha Karela Yaromira Erbena Ocherk zhizni i deyatelnosti K Ya Erbena visloviv u nij dumku pro vazhlivist visvitlyuvati dlya narodu jogo istoriyu jogo istorichni prava na svobodu ta nezalezhnist 13 1 sichnya 1875 stav direktorom oblashtuvalnikom Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu kn Bezborodka stvoriv tam naukovij drukovanij organ Izvestiya Nezhinskogo istoriko filologicheskogo instituta knyazya Bezborodko organizuvav pridbannya dlya institutu bibliotekiki profesora S Sheverova Paralelno do seredini 1876 zaviduvav tamteshnim yuridichnim liceyem yakij pidlyagav likvidaciyi U nastupni roki nadrukuvav praci Zametka o tekste russkih bylin K 1877 Pamyatniki starinnogo russkogo vospitaniya K 1879 Gimnaziya vysshih nauk kn Bezborodko v Nezhine 1820 1832 Kiyiv 1879 napisav kilka personalij profesoriv dlya vporyadkovanoyi M Gerbelem knigi Gimnaziya vysshih nauk i licej knyazya Bezborodko S Peterburg 1881 Vikladav ros slovesnist vigoloshuvav aktovi promovi yihni teksti 1877 80 publikuvalisya v Izvestiyah Istoriko filologicheskogo instituta knyazya Bezborodko 16 4 veresnya 1881 mav slovo na vidkritti v Nizhini pam yatnika M Gogolyu opublikovano K biografii N V Gogolya Kiyiv 1881 V 1882 roci pishov u vidstavku j oselivsya na dachi v s Kochetok Vovchanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi V 1883 roci povernutij na derzh sluzhbu vikonuvav obov yazki rektora Varshavskogo universitetu chitav u comu zakladi lekciyi z istoriyi davnorus pisemnosti Todi zh vistupiv zi stattyami Kirill i Mefodij i nachalo hristianstva v Rossii Mefodievskij sbornik Varshava 1885 ta Iz semi i shkoly A S Pushkina Varshavskij dnevnik 1887 1890 priznachenij popechitelem Derptskogo navch okrugu opikuvavsya zaprovadzhennyam v un ti m Derpt z 1893 Yur yev nini m Tartu Estoniya vikladannya ros movoyu za tipovim statutom analogichnih zakladiv Rosijskoyi imperiyi 1899 ostatochno pishov u vidstavku Pomer u s Kochetok PraciO pedagogicheskom znachenii sochinenij Ekateriny Velikoj H 1856 Obozrenie vethozavetnyh apokrifov H 1864 O Lomonosove po novym materialam H 1865 O Petrovskih pesnyah Pesni sobrannye I V Kireevskim Voronezh 1872 Dzherela ta literaturaIstoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 247 248 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine P G Usenko Lavrovskij Mikola Oleksijovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 15 ISBN 978 966 00 1028 1

Дата публікації:
Топ