Кюр'є́з (фр. Curieuse) — невеликий гранітний острів, входить до Північно-Східної групи Внутрішніх Сейшельських островів. Належить державі Сейшельські Острови.
Кюр'єз | |
---|---|
Curieuse | |
Узбережжя острова | |
Карта | |
Географія | |
4°16′58″ пд. ш. 55°43′28″ сх. д. / 4.28277777780557756° пд. ш. 55.72444444447177858° сх. д.Координати: 4°16′58″ пд. ш. 55°43′28″ сх. д. / 4.28277777780557756° пд. ш. 55.72444444447177858° сх. д. | |
Місцерозташування | Індійський океан |
Акваторія | Індійський океан |
Група островів | Сейшельські Острови |
Площа | 2,86 км² |
Довжина | 3,6 км |
Ширина | 1,6 км |
Найвища точка | 172 м |
Країна | |
Сейшельські Острови | |
Населення | 200 осіб (2008) |
Кюр'єз Кюр'єз (Індійський океан) | |
Кюр'єз у Вікісховищі |
Географія
Острів Кюр'єз розташований за 43 км від головного острова Мае та за кілометр на північ від острова Праслен. Є третім за розміром, після Праслена та Ла-Діга, островом у Північно-Східній групі Сейшельських островів. Окрім Праслена, найближчі острови — Бубі на північному заході, Шов-Сурі та Сен-П'єр на південному сході. Довжина острова становить 3,6 км, ширина — 1,6 км.
Історія
Раніше острів мав назву «Іль-Руж» (Ile Rouge — з французької «Червоний острів») через колір ґрунту. У 1768 році острів дістав сучасну назву на честь шхуни під командуванням Марка-Жозефа Маріона дю Френа, який оголосив територію острова французьким володінням. У 1771 році моряки для полегшення збору плодів сейшельських пальм підпалили острів; сліди пожежі, яка винищила більшу частину лісу, помітні і дотепер. У 1833 році уряд Маврикію влаштував на острові лепрозорій, який функціонував до 1965 року. З тих часів на острові залишилися лише руїни лепрозорію та колишня резиденція головного лікаря, які являють собою цікавий взірець креольської колоніальної архітектури. У будинку лікаря влаштовано музей та навчальний центр.
У 1979 році острів та прибережні води були включені до морського національного парку Кюрьйоз, площа якого становить 14,7 км².
Флора і фауна
Острів відомий як одне з двох місць, де росте символ Сейшельських островів — сейшельська пальма. Також поширена таману (Calophyllum inophyllum). У південній частині острова розташоване мангрове болото.
На Кюрьйозі мешкають близько 500 гігантських черепах, яких завезли з атола Альдабра. У прибережних водах мешкає інший вид черепах — бісса, яка виходить на берег тільки для того, щоб відкласти яйця. З птахів живе рідкісний сейшельський різновид чорної папуги (лат. Coracopsis nigra barklyi), яку можна побачити лише тут та на острові Праслен. У прибережних водах живе риба-папуга.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кюр'єз |
- Carpin, Sarah, (1998) Seychelles, Odyssey Guides, p.141, The Guidebook Company Limited
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyur ye z fr Curieuse nevelikij granitnij ostriv vhodit do Pivnichno Shidnoyi grupi Vnutrishnih Sejshelskih ostroviv Nalezhit derzhavi Sejshelski Ostrovi Kyur yezCurieuseUzberezhzhya ostrovaKartaGeografiya4 16 58 pd sh 55 43 28 sh d 4 28277777780557756 pd sh 55 72444444447177858 sh d 4 28277777780557756 55 72444444447177858 Koordinati 4 16 58 pd sh 55 43 28 sh d 4 28277777780557756 pd sh 55 72444444447177858 sh d 4 28277777780557756 55 72444444447177858MisceroztashuvannyaIndijskij okeanAkvatoriyaIndijskij okeanGrupa ostrovivSejshelski OstroviPlosha2 86 km Dovzhina3 6 kmShirina1 6 kmNajvisha tochka172 mKrayinaSejshelski OstroviNaselennya200 osib 2008 Kyur yezKyur yez Indijskij okean Kyur yez u VikishovishiGeografiyaOstriv Kyur yez roztashovanij za 43 km vid golovnogo ostrova Mae ta za kilometr na pivnich vid ostrova Praslen Ye tretim za rozmirom pislya Praslena ta La Diga ostrovom u Pivnichno Shidnij grupi Sejshelskih ostroviv Okrim Praslena najblizhchi ostrovi Bubi na pivnichnomu zahodi Shov Suri ta Sen P yer na pivdennomu shodi Dovzhina ostrova stanovit 3 6 km shirina 1 6 km IstoriyaRanishe ostriv mav nazvu Il Ruzh Ile Rouge z francuzkoyi Chervonij ostriv cherez kolir gruntu U 1768 roci ostriv distav suchasnu nazvu na chest shhuni pid komanduvannyam Marka Zhozefa Mariona dyu Frena yakij ogolosiv teritoriyu ostrova francuzkim volodinnyam U 1771 roci moryaki dlya polegshennya zboru plodiv sejshelskih palm pidpalili ostriv slidi pozhezhi yaka vinishila bilshu chastinu lisu pomitni i doteper U 1833 roci uryad Mavrikiyu vlashtuvav na ostrovi leprozorij yakij funkcionuvav do 1965 roku Z tih chasiv na ostrovi zalishilisya lishe ruyini leprozoriyu ta kolishnya rezidenciya golovnogo likarya yaki yavlyayut soboyu cikavij vzirec kreolskoyi kolonialnoyi arhitekturi U budinku likarya vlashtovano muzej ta navchalnij centr U 1979 roci ostriv ta priberezhni vodi buli vklyucheni do morskogo nacionalnogo parku Kyurjoz plosha yakogo stanovit 14 7 km Flora i faunaOstriv vidomij yak odne z dvoh misc de roste simvol Sejshelskih ostroviv sejshelska palma Takozh poshirena tamanu Calophyllum inophyllum U pivdennij chastini ostrova roztashovane mangrove boloto Na Kyurjozi meshkayut blizko 500 gigantskih cherepah yakih zavezli z atola Aldabra U priberezhnih vodah meshkaye inshij vid cherepah bissa yaka vihodit na bereg tilki dlya togo shob vidklasti yajcya Z ptahiv zhive ridkisnij sejshelskij riznovid chornoyi papugi lat Coracopsis nigra barklyi yaku mozhna pobachiti lishe tut ta na ostrovi Praslen U priberezhnih vodah zhive riba papuga DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kyur yez Carpin Sarah 1998 Seychelles Odyssey Guides p 141 The Guidebook Company Limited