Кустинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Кустин.
Кустинська волость | ||||
Центр | Кустин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 30 263 (1885) | |||
Населення | 7042 осіб (1885) | |||
Густота | 21.3 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7042 осіб (3584 чоловічої статі та 3458 — жіночої), 520 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Кустин — колишнє власницьке село при річці Горинь за 15 верст від повітового міста, 580 осіб, 93 двори; волосне правління; православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, кузня, водяний млин. За 7, 8 та 19 верст - смолоскипідарні заводи. За 25 верст - колонія Соломка із лютеранським олитовним будинком.
- Великий Житин — колишнє державне та власницьке село, 447 осіб, 69 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, винокурний та бурякоцукровий заводи.
- Волошки — колишнє власницьке село при річці Горинь, 119 осіб, 15 дворів, водяний млин, винокурний завод.
- Городище — колишнє власницьке село, 323 особи, 53 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Забороль — колишнє власницьке село, 522 особи, 83 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Козлин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 431 особа, 56 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини, цегельний та лісопильний заводи.
- Коптовичі — колишнє власницьке село при річці Горинь, 92 особи, 10 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Олександрія — колишнє власницьке містечко при річці Горинь, 378 осіб, 47 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 20 постоялих дворів, постоялий будинок, 6 лавок, базар, 5 ярмарок, 2 кузні, 4 водяних млини, сукновальний, костопальний, смолоскипідарний та лісопильний заводи, 2 суконні фабрики.
Польський період
Гміна Кустинь, Алєксандр'я | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Рівненський |
Адмінцентр гміни | Кустинь, Олександрія |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 41 |
Після окупації Волині поляками волость називалася гміною Кустинь, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.
31 грудня 1924 р. до приєднано вилучені з гміни Кустинь колонії Дерманка і Хотинка з фільварком Хотинка
21 серпня 1925 р. перейменована на ґміну Алєксандр'я.
12 грудня 1933 р. внесено зміни у складі ґміни і передано:
- із ґміни Клєвань — село Суськ і розміщені на правому березі річки Горинь державні ліси;
- із ґміни Тучин — військові селища Креховецька і Боянівка;
- із ґміни Рувне — села Метків і Павлівка Стара та колонії Павлівка і Янівка;
- до ґміни Рувне — хутори колонії Кругле.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 41 громади:
- Олександрія — містечко: Олександрія, фільварок: Олександрія, колонії: Маринин і Станіславівка;
- Олександрія — село: Олександрія, хутір: Пасіки та залізнична станція: Волошки;
- Олександрівка — колонії: Олександрівка і Павлівка-Нова;
- Боянівка — військове селище: Боянівка;
- Бічай — село: Бічай та хутір: Мохнате;
- Болеславиці — військове селище: Болеславиці;
- Ходоси — село: Ходоси, фільварок: Ходоси та хутір: Павлівщина;
- Хотин — село: Хотин, фільварок: Хотин та гаївка: Славівщина;
- Глажова — село: Глажова, лісничівка: Юзефівка та фільварок: Майдан Глажівський;
- Городище — село: Городище та хутір: Високе;
- Янівка — колонії: Янівка і Павлівка Стара;
- Кам'яна-Гора — село: Кам'яна-Гора;
- Коптовичі — село: Коптовичі та колонія: Радивилівка;
- Козлин — село: Козлин;
- Кустинь — село: Кустинь, фільварок: Кустинь та хутір: Гамарня;
- Кустинь — колонія: Кустинь;
- Любомирка Нова — колонія: Любомирка Нова, залізнична станція: Любомирськ та тартак: Любомирськ;
- Любомирка Стара — колонії: Любомирка Стара і Пруська та лісничівка: Чорні-Лази;
- Мар'янівка — колонія: Мар'янівка та гаївка: Мальованка;
- Майдан-Козлинський — колонія: Майдан-Козлинський;
- Метків — село: Метків;
- Наталія — колонія: Наталія та військове селище: Андріївськ;
- Креховецька — військове селище: Креховецька;
- Пухова — колонії: Пухова і Черепашник;
- Ремель — село: Ремель та хутір: Ізидорівка;
- Решуцьк — село: Решуцьк, залізнична станція: Решуцьк та колонія: Тереполь;
- Рубче — село: Рубче, фільварок: Рубче та хутір: Казимирівка;
- Савичі — село: Савичі;
- Сернява — колонія: Сернява та хутір: Поруб;
- Сергіївка — колонія: Сергіївка;
- Соломка — колонія: Соломка-Середня, гаївка: Гончариха і Накоти;
- Свяття — село: Свяття та державне надлісництво: Святе;
- Шляхецькі — колонії: Шляхецькі, Колесня і Три-Копці;
- Суськ — село: Суськ;
- Тростянець — колонія: Тростянець;
- Волошки — село: Волошки, фільварок: Волошки та гаївка: Лісівка;
- Владиславівка — село: Владиславівка;
- Забороль — село: Забороль та фільварок: Забороль;
- Житин Малий — село: Житин Малий;
- Житин Великий — село: Житин Великий та хутори: Нарада і Скоморохи;
- Житин-Цукрівня — фабричне селище: Житин-Цукрівня та військове селище: Городище.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie zmiany granic gmin: Tuczyn, Kostopol i Kustyń w powiecie Rówieńskim. [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 66-67 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kustinska volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Kustin Kustinska volostCentr KustinPlosha 30 263 1885 Naselennya 7042 osib 1885 Gustota 21 3 osib km Stanom na 1885 rik skladalasya z 14 poselen 15 silskih gromad Naselennya 7042 osib 3584 cholovichoyi stati ta 3458 zhinochoyi 520 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Kustin kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin za 15 verst vid povitovogo mista 580 osib 93 dvori volosne pravlinnya pravoslavna cerkva shkola poshtova stanciya postoyalij budinok kuznya vodyanij mlin Za 7 8 ta 19 verst smoloskipidarni zavodi Za 25 verst koloniya Solomka iz lyuteranskim olitovnim budinkom Velikij Zhitin kolishnye derzhavne ta vlasnicke selo 447 osib 69 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok kuznya vinokurnij ta buryakocukrovij zavodi Voloshki kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 119 osib 15 dvoriv vodyanij mlin vinokurnij zavod Gorodishe kolishnye vlasnicke selo 323 osobi 53 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Zaborol kolishnye vlasnicke selo 522 osobi 83 dvori pravoslavna cerkva yevrejskij molitovnij budinok shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Kozlin kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 431 osoba 56 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok kuznya 2 vodyanih mlini cegelnij ta lisopilnij zavodi Koptovichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 92 osobi 10 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Oleksandriya kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Gorin 378 osib 47 dvoriv pravoslavna cerkva kostel sinagoga 2 yevrejskih molitovnih budinki 20 postoyalih dvoriv postoyalij budinok 6 lavok bazar 5 yarmarok 2 kuzni 4 vodyanih mlini suknovalnij kostopalnij smoloskipidarnij ta lisopilnij zavodi 2 sukonni fabriki Polskij periodGmina Kustin Alyeksandr ya 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit RivnenskijAdmincentr gmini Kustin OleksandriyaTip gmini SilskaGromadi 41 Pislya okupaciyi Volini polyakami volost nazivalasya gminoyu Kustin z 19 lyutogo 1921 r u skladi povitu vhodila do novoutvorenogo Volinskogo voyevodstva 31 grudnya 1924 r do priyednano vilucheni z gmini Kustin koloniyi Dermanka i Hotinka z filvarkom Hotinka 21 serpnya 1925 r perejmenovana na gminu Alyeksandr ya 12 grudnya 1933 r vneseno zmini u skladi gmini i peredano iz gmini Klyevan selo Susk i rozmisheni na pravomu berezi richki Gorin derzhavni lisi iz gmini Tuchin vijskovi selisha Krehovecka i Boyanivka iz gmini Ruvne sela Metkiv i Pavlivka Stara ta koloniyi Pavlivka i Yanivka do gmini Ruvne hutori koloniyi Krugle Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 41 gromadi Oleksandriya mistechko Oleksandriya filvarok Oleksandriya koloniyi Marinin i Stanislavivka Oleksandriya selo Oleksandriya hutir Pasiki ta zaliznichna stanciya Voloshki Oleksandrivka koloniyi Oleksandrivka i Pavlivka Nova Boyanivka vijskove selishe Boyanivka Bichaj selo Bichaj ta hutir Mohnate Boleslavici vijskove selishe Boleslavici Hodosi selo Hodosi filvarok Hodosi ta hutir Pavlivshina Hotin selo Hotin filvarok Hotin ta gayivka Slavivshina Glazhova selo Glazhova lisnichivka Yuzefivka ta filvarok Majdan Glazhivskij Gorodishe selo Gorodishe ta hutir Visoke Yanivka koloniyi Yanivka i Pavlivka Stara Kam yana Gora selo Kam yana Gora Koptovichi selo Koptovichi ta koloniya Radivilivka Kozlin selo Kozlin Kustin selo Kustin filvarok Kustin ta hutir Gamarnya Kustin koloniya Kustin Lyubomirka Nova koloniya Lyubomirka Nova zaliznichna stanciya Lyubomirsk ta tartak Lyubomirsk Lyubomirka Stara koloniyi Lyubomirka Stara i Pruska ta lisnichivka Chorni Lazi Mar yanivka koloniya Mar yanivka ta gayivka Malovanka Majdan Kozlinskij koloniya Majdan Kozlinskij Metkiv selo Metkiv Nataliya koloniya Nataliya ta vijskove selishe Andriyivsk Krehovecka vijskove selishe Krehovecka Puhova koloniyi Puhova i Cherepashnik Remel selo Remel ta hutir Izidorivka Reshuck selo Reshuck zaliznichna stanciya Reshuck ta koloniya Terepol Rubche selo Rubche filvarok Rubche ta hutir Kazimirivka Savichi selo Savichi Sernyava koloniya Sernyava ta hutir Porub Sergiyivka koloniya Sergiyivka Solomka koloniya Solomka Serednya gayivka Gonchariha i Nakoti Svyattya selo Svyattya ta derzhavne nadlisnictvo Svyate Shlyahecki koloniyi Shlyahecki Kolesnya i Tri Kopci Susk selo Susk Trostyanec koloniya Trostyanec Voloshki selo Voloshki filvarok Voloshki ta gayivka Lisivka Vladislavivka selo Vladislavivka Zaborol selo Zaborol ta filvarok Zaborol Zhitin Malij selo Zhitin Malij Zhitin Velikij selo Zhitin Velikij ta hutori Narada i Skomorohi Zhitin Cukrivnya fabrichne selishe Zhitin Cukrivnya ta vijskove selishe Gorodishe Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie zmiany granic gmin Tuczyn Kostopol i Kustyn w powiecie Rowienskim 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 6 grudnia 1933 r o zniesieniu gminy wiejskiej Majkow i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rowienskim wojewodztwie wolynskiem Dz U 1933 nr 97 poz 753 26 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 66 67 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi