Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куліші́вка — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
| село Кулішівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Сокирянська міська громада |
| Облікова картка | Кулішівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1080 |
| Поштовий індекс | 60215 |
| Телефонний код | +380 3739 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 255 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60215, с.Кулішівка |
| Карта | |
  Кулішівка | |
 Кулішівка | |
| Мапа | |
Географія
Кулішівка розташована на правому березі Дністра.
Історія
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 434 особи (230 чоловічої статі та 204 — жіночої), налічувалось 84 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкала 541 особа, налічувалось 101 дворове господарство, існувала православна церква.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1066 | 98.71% |
| російська | 7 | 0.65% |
| румунська | 5 | 0.46% |
| білоруська | 1 | 0.09% |
| болгарська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1080 | 100% |
Освіта у селі
- Початкова школа у селі створена у 1933 р. Перші класи були розміщені у будинку Петра Степановича Харабари. Першим учителем був Григорій Васильович Харабара. У вересні 1944 р. відкрилася постійно діюча початкова школа, директором до 1952 р. був А. М. Синенко. У 1953 р. школу перевели у приміщення колишньої примарії в статусі семирічної, у 1959 р. — реорганізовано у восьмирічну. З 1970-го по 1990 р. директором була Ганна Михайлівна Кушнір. З 1961 р. педагогічний колектив поповнили колишні випускники: О. Г. Біляніна, В. П. Харабара, Г. І. Харабара, І. В. Харабара. У 2008 р. школу реорганізована у навчально-виховний комплекс, у 2009 р. директором призначено Галину Іванівну Харабару. Випускники школи, здобувши вищу освіту, зайняли достойні місця у суспільстві: Г. І. Білянін — директор Чернівецького Інституту післядипломної педагогічної освіти, В. Т. Марчук — голова Апеляційного суду Чернівецької області, В. П. Харабара — заслужений вчитель України, медиками стали О. І. Аузяк, Г. І. Сімоніка, юристами, правоохоронцям: І. В. Брижак, І. В. Харабара, О. В. Аузяк, Т. П. Боднар… Юхим Гусар.
Уродженці села
- , 1913 р. н., уродженець с. Кулішівка Сокирянського району, українець. Рядовий, кулеметник ручного кулемета 169 сп 86 сд. Призваний у Червону армію 18.05.1944 р. Сокирянським РВК. Дружина — Аузяк Ганна Григорівна.
Аузяк у боях у районі м. Ельбінг, відбиваючі безперервні контратаки противника, 4.02.1945 р. під сильним кулементним вогнем змінював кілька разів свою вогневу позицію і, майстерно маскуючись, вогнем свого ручного кулемета знищив 25 німецьких солдатів і офіцерів. Нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Наказ № 07/Н від 11.02.1945 р. ЦАМО, ф. 1243, оп. 2, спр. 131, арк. 2003.
- (* вересень 1955 року) — кандидат педагогічних наук; доцент кафедри вищої математики; директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
У 1975 році закінчив з відзнакою Чернівецьке педагогічне училище, одержав середню спеціальну освіту за кваліфікацією вчитель початкових класів а у 1980 році закінчив математичний факультет Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича з дипломом спеціаліста за спеціальністю «Математика», одержав кваліфікацію «Математик. Викладач». Кандидат педагогічних наук з 2007 року зі спеціальності «Теорія та методика навчання (математика)». Дисертацію захистив 28 листопада 2006 р. у спеціалізованій Раді Д 26.053.03 Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. (Диплом ДК № 040534 виданий 12 квітня 2007 року, протокол № 41-06/4). Стаж педагогічної роботи –30 років, у тому числі у вищих навчальних закладах освіти ІІІ-IV рівня акредитації 10 років. Основні етапи педагогічної діяльності:
- 01.10.1980 р. — 04.08.1981 р. — вчитель математики ВШ. Хотинський р-н, с. Долиняни;
- 11.08.1981 р. — 15.08.1986 р. — робота у Садгірському районному відділі освіти м. Чернівці (зав фільмотекою, методист по кадрах, інспектор шкіл);
- 15.08.1986 р. — 16.08.1993 р. — вчитель математики СШ № 6 м. Чернівці;
- 16.08.1993 р. — 01.09.2000 р. — викладач математики Буковинського фінансово-економічного коледжу;
- 01.09.2000 р. — 31.09.2004 р. — старший викладач кафедри вищої математики, комп'ютерної техніки та інформаційних систем Буковинського державного фінансово-економічного інституту.
- 01.10.2004 р. — 02.09.2007 р. — старший викладач кафедри вищої математики, комп'ютерної техніки та інформаційних систем Буковинської державної фінансової академії.
- 03.09.2007 р. — 01.09.2009 р. — доцент кафедри вищої математики, комп'ютерної техніки та інформаційних систем Буковинської державної фінансової академії.19.02.2009 року рішенням атестаційної колегії присвоєно вчене звання доцента кафедри вищої математики, комп'ютерної техніки та інформаційних систем.
- 01.09.2009 р. — 17.05.2010 р. — декан обліково–економічного факультету Буковинської державної фінансової академії;
- 18.05.2010 р. — директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
Має 50 публікацій, з них 29 наукового та 21 навчально-методичного характеру в тому числі 4 посібники з грифом Міністерства освіти і науки України. Після захисту дисертації опубліковано 18 праць, з них 11 наукового та 7 навчально-методичного характеру.
- — мічурінець, садівник-любитель, квітникар, травник. Народився 23.02.1917 р., с. Кулішівка Хотинського повіту. Його ім'я було відоме на Україні, в Росії, Казахстані, Молдавії, на Далекому Сході. На 36 сотках присадибної ділянки створив оранжерею квітів, плодово-ягідний овочевий розсадник, диво-сад, де вирощував десятки найрізноманітніших дерев, серед них особисто виведена плакуча яблуня плоди якої завбільшки як черешня, таких два унікальних деревця садівник висадив біля пам'ятника односельчанам, які загинули на фронтах Другої світової війни. Окрему ділянку займали лікарські рослини: калина, обліпиха, ревінь, малина, звіробій, чистотіл, любисток лікувальний, топінамбур. Росли помідори зеленого, жовтого, чорного кольорів, огірки довжиною 15-16 сантиметрів. Щеплені 8-10 яблунь на одному підщепі та на одному дереві черешні — червоні, чорні, білі, жовті. Дивували горіх червоного кольору, айва грушоподібна бурштинового кольору, штамбова плакуча шовковиця, різні троянди: чайно-гібридна лимонна із зеленим відтінком, кавова з блискучим листям, а їх проростало до півтора тисячі. Юхим Гусар.
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1041)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Посилання
Погода в селі Кулішівка [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kulishivka znachennya Kulishi vka selo u Sokiryanskij miskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo Kulishivka Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Sokiryanska miska gromada Oblikova kartka Kulishivka Osnovni dani Naselennya 1080 Poshtovij indeks 60215 Telefonnij kod 380 3739 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 32 48 pn sh 27 12 26 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 255 m Misceva vlada Adresa radi 60215 s Kulishivka Karta Kulishivka Kulishivka MapaGeografiyaKulishivka roztashovana na pravomu berezi Dnistra IstoriyaZa danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 434 osobi 230 cholovichoyi stati ta 204 zhinochoyi nalichuvalos 84 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Romankouckoyi volosti meshkala 541 osoba nalichuvalos 101 dvorove gospodarstvo isnuvala pravoslavna cerkva Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1066 98 71 rosijska 7 0 65 rumunska 5 0 46 biloruska 1 0 09 bolgarska 1 0 09 Usogo 1080 100 Osvita u seliPochatkova shkola u seli stvorena u 1933 r Pershi klasi buli rozmisheni u budinku Petra Stepanovicha Harabari Pershim uchitelem buv Grigorij Vasilovich Harabara U veresni 1944 r vidkrilasya postijno diyucha pochatkova shkola direktorom do 1952 r buv A M Sinenko U 1953 r shkolu pereveli u primishennya kolishnoyi primariyi v statusi semirichnoyi u 1959 r reorganizovano u vosmirichnu Z 1970 go po 1990 r direktorom bula Ganna Mihajlivna Kushnir Z 1961 r pedagogichnij kolektiv popovnili kolishni vipuskniki O G Bilyanina V P Harabara G I Harabara I V Harabara U 2008 r shkolu reorganizovana u navchalno vihovnij kompleks u 2009 r direktorom priznacheno Galinu Ivanivnu Harabaru Vipuskniki shkoli zdobuvshi vishu osvitu zajnyali dostojni miscya u suspilstvi G I Bilyanin direktor Cherniveckogo Institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti V T Marchuk golova Apelyacijnogo sudu Cherniveckoyi oblasti V P Harabara zasluzhenij vchitel Ukrayini medikami stali O I Auzyak G I Simonika yuristami pravoohoroncyam I V Brizhak I V Harabara O V Auzyak T P Bodnar Yuhim Gusar Urodzhenci sela 1913 r n urodzhenec s Kulishivka Sokiryanskogo rajonu ukrayinec Ryadovij kulemetnik ruchnogo kulemeta 169 sp 86 sd Prizvanij u Chervonu armiyu 18 05 1944 r Sokiryanskim RVK Druzhina Auzyak Ganna Grigorivna Auzyak u boyah u rajoni m Elbing vidbivayuchi bezperervni kontrataki protivnika 4 02 1945 r pid silnim kulementnim vognem zminyuvav kilka raziv svoyu vognevu poziciyu i majsterno maskuyuchis vognem svogo ruchnogo kulemeta znishiv 25 nimeckih soldativ i oficeriv Nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya Nakaz 07 N vid 11 02 1945 r CAMO f 1243 op 2 spr 131 ark 2003 veresen 1955 roku kandidat pedagogichnih nauk docent kafedri vishoyi matematiki direktor Institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Cherniveckoyi oblasti U 1975 roci zakinchiv z vidznakoyu Chernivecke pedagogichne uchilishe oderzhav serednyu specialnu osvitu za kvalifikaciyeyu vchitel pochatkovih klasiv a u 1980 roci zakinchiv matematichnij fakultet Cherniveckogo derzhavnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha z diplomom specialista za specialnistyu Matematika oderzhav kvalifikaciyu Matematik Vikladach Kandidat pedagogichnih nauk z 2007 roku zi specialnosti Teoriya ta metodika navchannya matematika Disertaciyu zahistiv 28 listopada 2006 r u specializovanij Radi D 26 053 03 Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova Diplom DK 040534 vidanij 12 kvitnya 2007 roku protokol 41 06 4 Stazh pedagogichnoyi roboti 30 rokiv u tomu chisli u vishih navchalnih zakladah osviti III IV rivnya akreditaciyi 10 rokiv Osnovni etapi pedagogichnoyi diyalnosti 01 10 1980 r 04 08 1981 r vchitel matematiki VSh Hotinskij r n s Dolinyani 11 08 1981 r 15 08 1986 r robota u Sadgirskomu rajonnomu viddili osviti m Chernivci zav filmotekoyu metodist po kadrah inspektor shkil 15 08 1986 r 16 08 1993 r vchitel matematiki SSh 6 m Chernivci 16 08 1993 r 01 09 2000 r vikladach matematiki Bukovinskogo finansovo ekonomichnogo koledzhu 01 09 2000 r 31 09 2004 r starshij vikladach kafedri vishoyi matematiki komp yuternoyi tehniki ta informacijnih sistem Bukovinskogo derzhavnogo finansovo ekonomichnogo institutu 01 10 2004 r 02 09 2007 r starshij vikladach kafedri vishoyi matematiki komp yuternoyi tehniki ta informacijnih sistem Bukovinskoyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi 03 09 2007 r 01 09 2009 r docent kafedri vishoyi matematiki komp yuternoyi tehniki ta informacijnih sistem Bukovinskoyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi 19 02 2009 roku rishennyam atestacijnoyi kolegiyi prisvoyeno vchene zvannya docenta kafedri vishoyi matematiki komp yuternoyi tehniki ta informacijnih sistem 01 09 2009 r 17 05 2010 r dekan oblikovo ekonomichnogo fakultetu Bukovinskoyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi 18 05 2010 r direktor Institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Cherniveckoyi oblasti Maye 50 publikacij z nih 29 naukovogo ta 21 navchalno metodichnogo harakteru v tomu chisli 4 posibniki z grifom Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Pislya zahistu disertaciyi opublikovano 18 prac z nih 11 naukovogo ta 7 navchalno metodichnogo harakteru michurinec sadivnik lyubitel kvitnikar travnik Narodivsya 23 02 1917 r s Kulishivka Hotinskogo povitu Jogo im ya bulo vidome na Ukrayini v Rosiyi Kazahstani Moldaviyi na Dalekomu Shodi Na 36 sotkah prisadibnoyi dilyanki stvoriv oranzhereyu kvitiv plodovo yagidnij ovochevij rozsadnik divo sad de viroshuvav desyatki najriznomanitnishih derev sered nih osobisto vivedena plakucha yablunya plodi yakoyi zavbilshki yak chereshnya takih dva unikalnih derevcya sadivnik visadiv bilya pam yatnika odnoselchanam yaki zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Okremu dilyanku zajmali likarski roslini kalina oblipiha revin malina zvirobij chistotil lyubistok likuvalnij topinambur Rosli pomidori zelenogo zhovtogo chornogo koloriv ogirki dovzhinoyu 15 16 santimetriv Shepleni 8 10 yablun na odnomu pidshepi ta na odnomu derevi chereshni chervoni chorni bili zhovti Divuvali gorih chervonogo koloru ajva grushopodibna burshtinovogo koloru shtambova plakucha shovkovicya rizni troyandi chajno gibridna limonna iz zelenim vidtinkom kavova z bliskuchim listyam a yih prorostalo do pivtora tisyachi Yuhim Gusar PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 1041 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Kulishivka 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi