Кубок НДР з футболу (нім. FDGB-Pokal), офіційно Кубок (Кубок Об'єднання вільних німецьких профспілок) — щорічний футбольний кубок у НДР, який проходив у форматі вильоту з 1949 по 1991 рік. Він вважався другим за значимістю національним титулом в національному футболі після (чемпіонату).
![]() ![]() | |
Засновано | 1949 |
---|---|
Скасовано | 1991 |
Регіон | ![]() |
Конфедерація | УЄФА |
Кількість команд | Різна |
Рівень в ієрархії | 1 |
Міжнародні турніри | Кубок володарів кубків |
Найбільше перемог | «Динамо» (Дрезден), «Магдебург» (по 7) |
Формат
Команди (Оберліги) та ДДР-Ліги (другої ліги) автоматично брали участь у турнірі, інші команди повинні були проходити кваліфікацію на рівні округів.
До середини 1980-х років через велике число клубів другої ліги (60 у п'яти групах турніру — так званих «естафетах»), змагання було надмірно громіздким. Переможець Кубка ОВНП мав право в наступному сезоні брати участь у Кубку володарів Кубків УЄФА. Якщо володар кубка одночасно ставав чемпіоном країни (тобто оформляв «дубль»), то замість нього в Кубку Кубків брав участь фіналіст Кубка ОСНП.
Спочатку фінальний матч проходив у різних містах держави, але з 1975 року став завжди проводитись у столиці, Східному Берліні, на «Стадіоні молоді світу» (нім. Stadion der Weltjugend). У 1970-х і 1980-х роках середня відвідуваність фінальних матчів становила від 30 до 55 тисяч глядачів. Лише фінал останнього розіграшу, що відбувся 2 червня 1991 року, зібрав на трибунах тільки 4800 глядачів. Останнім переможцем кубка стала «Ганза».
Найбільше (по 7 разів) Кубком володіли «Магдебург», який не програв у жодному зі своїх фінальних матчів, та «Динамо» (Дрезден), що грав у фіналі 11 разів.
Три клуби з числа переможців Кубка ОВНП зуміли дійти в наступному сезоні до фіналу Кубка володарів кубків — «Магдебург» (володар трофею 1974 року), («Карл Цейсс» (Єна)) і «Локомотив» (Лейпциг).
Фінали
Перемоги за клубом
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk0zTDB0aGNuUmxMVVpFUjBJdFVHOXJZV3h6YVdWblpYSXRSblZ6YzJKaGJHd3VjRzVuTHpRMU1IQjRMVXRoY25SbExVWkVSMEl0VUc5cllXeHphV1ZuWlhJdFJuVnpjMkpoYkd3dWNHNW4ucG5n.png)
Клуб | Перемог | Фіналів | Півфіналів | Роки перемог |
---|---|---|---|---|
«Динамо» (Дрезден) | 1952, 1971, 1977, 1982, 1984, 1985, 1990 | |||
«Магдебург» | 1964, 1965, 1969, 1973, 1978, 1979, 1983 | |||
ФК «Локомотив» (Лейпциг) 1 | 1976, 1981, 1986, 1987 | |||
«Карл Цейс» (Єна) 2 | 1960, 1972, 1974, 1980 | |||
«Цвікау» 3 | 1963, 1967, 1975 | |||
«Динамо» (Берлін) | 1988, 1989 | |||
(«Форвертс» (Берлін)) 4 | 1954, 1970 | |||
«Хемі» (Лейпциг) 5 | 1957, 1966 | |||
«Галлешер» 6 | 1956, 1962 | |||
«Ганза» (Росток) 7 | 1991 | |||
(«Вісмут Карл-Маркс-Штадт») | 1955 | |||
«Динамо» (Берлін) | 1959 | |||
«Уніон Берлін» | 1968 | |||
1949 | ||||
1950 | ||||
«Дрезднер» | 1958 | |||
«Карл-Маркс-Штадт» | — | |||
«Рот-Вайс» (Эрфурт) | — | |||
— | ||||
— | ||||
(Гера Зюд) | — | |||
— | ||||
— | ||||
— | ||||
«Енергі» (Котбус) | — | |||
— | ||||
— | ||||
— | ||||
— | ||||
— | ||||
— |
Примітки:
- 1 Не плутати з командою СК «Локомотив» (Лейпциг)
- 2 Також мала назву «Мотор» (Єна).
- 3 Також мала назву «Мотор» (Цвікау) та «Заксенрінг» (Цвіккау).
- 4 В 1953 році команда переїхала з Лейпцига в Східний Берлін і мала назву «Форвертс» (Берлін). В 1971 році команда знову перехала, цього разу в Франкфурт-на-Одері і стала називатись «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері).
- 5 Також мала назву «Заксен» і СК «Локомотив» (Лейпциг) (не плутати з командою ФК «Локомотив» (Лейпциг)).
- 6 Також мала назву «Хемі» (Галле).
- 7 Також мала назву «Емпор» (Росток).
- Переможці турніру
- Гравці клубу («Вісмут Карл-Маркс-Штадт») з трофеєм після перемоги у 1955 році.
- Гравці клубу «Хемі» (Галле) з трофеєм після перемоги у 1962 році.
- «Уніон» (Берлін) з трофеєм після перемоги у 1968 році.
- Гравці клубу «Карл Цейс» (Єна) з трофеєм після перемоги у 1974 році.
- Гравці клубу «Заксенрінг» (Цвіккау) з трофеєм після перемоги у 1975 році.
- Гравці клубу «Динамо» (Дрезден) з трофеєм після перемоги у 1977 році.
- Гравці клубу «Магдебург» з трофеєм після перемоги у 1978 році.
- Гравці клубу «Карл Цейс» (Єна) з трофеєм після перемоги у 1980 році.
- Гравці клубу ФК «Локомотив» (Лейпциг) з трофеєм після перемоги у 1981 році.
- Гравці клубу ФК «Локомотив» (Лейпциг) з трофеєм після перемоги у 1986 році.
- Гравці клубу «Динамо» (Берлін) з трофеєм після перемоги у 1989 році.
-
Трофей
За регламентом трофей переходив у довічне користування клубу, який здобуде його 3 рази поспіль, або 5 разів загалом. Всього існувало п'ять варіантів кубку:
- Кубок № 1 (1949–1973) — зберігається у музеї спорту Лейпцига.
- Кубок № 2 (1974–1978) — зберігається у «Магдебурга» після перемог 1964, 1965, 1969, 1973 і 1978 років.
- Кубок № 3 (1979–1985) — зберігається у «Динамо» (Дрезден) після перемог 1952, 1971, 1977, 1982 і 1984 років.
- Кубок № 4 (1986–1987) — зберігається у «Локомотива» (Лейпциг) після перемог 1957, 1976, 1981, 1986 і 1987 років.
- Кубок № 5 (1988–1991) — місцезнаходження невідоме.
- Варіанти кубка
- Четвертий варіант кубку.
- П'ятий варіант кубку.
Посилання
- Інформація про кубок [ 25 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет