Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кропив'янка прованська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець прованської кропив'янки  Самиця прованської кропив'янки | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Curruca undata (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Motacilla undata Boddaert, 1783 Sylvia undata (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка прованська (Curruca undata) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Західній і Південній Європі та в регіоні Магрибу на північному сході Африки.
Опис
Довжина птаха становить 10-15 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст довжиною 6 см, вага 6,8-10,5 г. У самців голова і верхня частина тіла сірі, нижня частина тіла рудувато-коричнева. Горло поцятковане білими плямками. боки тьмяно-сіруваті, живіт світліший. у деяких самців верхня частина тіла має сизуватий або коричнюватий відтінок. У самиць верхня частина тіла коричнювато-сіра, нижня частина тіла світліша, рожевувата або блідо-рудувата. Горло у них світле, іноді поцятковані білими плямками, меншими і менш вираженими, ніж у самців. Забарвлення молодих самців є подібне до забарвлення самиць.
Таксономія і систематика
Прованська кропив'янка була вперше описана у 1776 році валійським натуралістом Томасом Пеннантом під англійською назвою Dartford warbler. Опис ґрунтувався на двох зразках птаха, отриманих орнітологом Джоном Летемом поблизу Бекслі-Хіт, неподалік від Дартфорда в графстві Кент. У 1783 році Летем вклюв опис птаха до своєї праці «A General Synopsis of Birds», однак біномінальну назву Sylvia dartfordiensis вперше опублікував лише у 1787 році, в додатку до своєї праці. Однак у 1783 році, перш ніж праця Летема була опублікована, голландський натураліст Пітер Боддерт описав прованську кропив'янку під назвою Motacilla undata, опираючись на попередній опис птаха, зроблений французьким натуралістом [en] у праці «Planches enluminées d'histoire naturelle» під назвою Le Pitte-chou, de Provence. Видова назва undata походиль від середньовічного слова лат. undatus — з хвилястими відмітинами. Типовою місцевістю є французький регіон Прованс.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- C. u. dartfordiensis (Latham, 1787) — південь Англії, захід Франції, північний захід Іспанії і північ Португалії;
- C. u. undata (Boddaert, 1783) — Піренейський півострів, Південна Франція, Апеннінський півострів, Корсика, Сардинія, Сицилія, Балеарські острови;
- C. u. toni (Hartert, EJO, 1909) — північ Марокко, Алжиру і Тунісу.
Поширення і екологія
Прованські кропив'янки гніздяться у Великій Британії, Франції, Іспанії, Португалії, Андоррі, Італії, Алжирі, Марокко і Тунісі. Вони ведуть переважно осілий спосіб життя, хоча деякі європейські популяції під час негіздового періоду мігрують на північний захід Африки, а деякі африканські популяції кочують, досягаючи північної Сахари. Прованські кропив'янки живуть в густих чагарникових заростях, зокрема в гаризі і низькорослому маквісі висотою 0,5-1,5 м, в якому переважають улекс, еріка, розмарин, дрік, чист і кермесовий дуб, а також на прибережних пустищах. На півночі ареалу вони зустрічаються в рівнинній місцевості, в Піренеях на висоті до 1800-2000 м над рівнем моря.
Прованські кропив'янки живляться комахами та іншими безхребетними, наприкінці літа і взимку також ягодами і плодами рослин з родів Rubus, Daphne, Myrtus, Rhamnus, Myoporum, Pistacia, Vaccinium, Phyllirea і Phytolacca. Гніздяться з середини березня по серпень, в північних регіонах гніздування починається пізніше (в Англії - з середини квітня). Пара птахів будує глибоке, чашоподібне гніздо, яке робиться з трави, рослинного пуху і павутиння, встелється тонкими корінцями і шерстю, розміщується в чагарниках, на висоті від 25 до 50 см над землею. Самці іноді будують фальшиві гнізда. В кладці від 3 до 5, іноді до 6 білих яєць, поцяткованих коричневими плямками, розміром 17×13 мм і вагою 1,4 г. Інкубаційний період триває 12-14 днів. насиджують переважно самиці. Пташенята покидають гніздо через 10-14 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. За сезон може вилупитися два виводки, в Англії до чотирьох, на півдні Франції і на Сардинії зазвичай лише один.
Збереження
МСОП класифікує стан збережження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, глобальна популяція прованських кропив'янок становить від 1,88 до 4,365 мільйонів птахів, з яких в Іспанії мешкає від 491,5 до 875 тисяч пар, у Франції від 25 до 50 тисяч пар, в Португалії від 100 до 500 тисяч пар, в Італії від 0 до 30 тисяч пар, в Андоррі 20-30 пар і у Великій Британії 2900-3600 пар. В Європі загалом мешкає приблизно 85% популяції виду. Прованським кропив'янкам загрожує знищення природного середовища, а також на них може дуже негативно вплинути посухи і викликані ними пожежі або дуже холодні зими, як-от у 1962/1963 роках у Великій Британії, коли національна популяція цього виду скоротилася до десяти пар. Однак, прованські кропив'янки здатні швидко відновлювати свою чсельність.
Примітки
- BirdLife International (2016). Curruca undata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Pennant, Thomas (1776). British Zoology, Volume 1. Т. 1 (вид. 4th). Warrington, United Kingdom: Printed by William Eyres, for Benjamin White. с. 389.
- Latham, John (1783). A General Synopsis of Birds, Volume 2. Т. 2. London: Printed for Benj. White. с. 435.
- Latham, John (1787). Supplement to the General Synopsis of Birds. London: Printed for Leigh & Sotheby. с. 287.
- Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés. Utrecht. с. 40 Number 655.
- (1765–1783). Planches enluminées d'histoire naturelle, Volume 7. Т. 7. Plate 655, Le Pitte-chou, de provence.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 395. ISBN .
- Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World, Volume 11. Т. 11. Cambridge, Mass.: Museum of Comparative Zoology. с. 285—286.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 листопада 2022.
- Hartert, Ernst (1910). Die Vögel der paläarktischen Fauna, Heft 1. Т. 1. Berlin: R. Friedländer & Sohn. с. 602.
- Snow, D.W.; Perrins, C.M., ред. (1998). Dartford Warbler Sylvia undata. The Birds of the Western Palearctic, Concise Edition, Volume 2. Oxford, United Kingdom: Oxford University Press. с. 1288—1290. ISBN .
- Bunyard, Percy F. (1914). (PDF). British Birds. 7 (8): 214—219. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
- Bibby, Colin J. (1979). Breeding biology of the Dartford warbler Sylvia undata in England. Ibis. 121 (1): 41—52. doi:10.1111/j.1474-919X.1979.tb05013.x.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yanka provanskaSamec provanskoyi kropiv yanki Samicya provanskoyi kropiv yankiOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid CurrucaVid Kropiv yanka provanskaBinomialna nazvaCurruca undata Boddaert 1783 Pidvidi Div tekst SinonimiMotacilla undata Boddaert 1783 Sylvia undata Boddaert 1783 PosilannyaVikishovishe Curruca undataVikividi Curruca undataEOL 60783404MSOP 22716984 Kropi v yanka provanska Curruca undata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini kropiv yankovih Sylviidae Meshkaye v Zahidnij i Pivdennij Yevropi ta v regioni Magribu na pivnichnomu shodi Afriki OpisSamec provanskoyi kropiv yankiSamicya provanskoyi kropiv yankiSamec provanskoyi kropiv yanki Dovzhina ptaha stanovit 10 15 sm vrahovuyuchi dovgij shidchastij hvist dovzhinoyu 6 sm vaga 6 8 10 5 g U samciv golova i verhnya chastina tila siri nizhnya chastina tila ruduvato korichneva Gorlo pocyatkovane bilimi plyamkami boki tmyano siruvati zhivit svitlishij u deyakih samciv verhnya chastina tila maye sizuvatij abo korichnyuvatij vidtinok U samic verhnya chastina tila korichnyuvato sira nizhnya chastina tila svitlisha rozhevuvata abo blido ruduvata Gorlo u nih svitle inodi pocyatkovani bilimi plyamkami menshimi i mensh virazhenimi nizh u samciv Zabarvlennya molodih samciv ye podibne do zabarvlennya samic Taksonomiya i sistematikaProvanska kropiv yanka bula vpershe opisana u 1776 roci valijskim naturalistom Tomasom Pennantom pid anglijskoyu nazvoyu Dartford warbler Opis gruntuvavsya na dvoh zrazkah ptaha otrimanih ornitologom Dzhonom Letemom poblizu Beksli Hit nepodalik vid Dartforda v grafstvi Kent U 1783 roci Letem vklyuv opis ptaha do svoyeyi praci A General Synopsis of Birds odnak binominalnu nazvu Sylvia dartfordiensis vpershe opublikuvav lishe u 1787 roci v dodatku do svoyeyi praci Odnak u 1783 roci persh nizh pracya Letema bula opublikovana gollandskij naturalist Piter Boddert opisav provansku kropiv yanku pid nazvoyu Motacilla undata opirayuchis na poperednij opis ptaha zroblenij francuzkim naturalistom en u praci Planches enluminees d histoire naturelle pid nazvoyu Le Pitte chou de Provence Vidova nazva undata pohodil vid serednovichnogo slova lat undatus z hvilyastimi vidmitinami Tipovoyu miscevistyu ye francuzkij region Provans PidvidiVidilyayut tri pidvidi C u dartfordiensis Latham 1787 pivden Angliyi zahid Franciyi pivnichnij zahid Ispaniyi i pivnich Portugaliyi C u undata Boddaert 1783 Pirenejskij pivostriv Pivdenna Franciya Apenninskij pivostriv Korsika Sardiniya Siciliya Balearski ostrovi C u toni Hartert EJO 1909 pivnich Marokko Alzhiru i Tunisu Poshirennya i ekologiyaProvanski kropiv yanki gnizdyatsya u Velikij Britaniyi Franciyi Ispaniyi Portugaliyi Andorri Italiyi Alzhiri Marokko i Tunisi Voni vedut perevazhno osilij sposib zhittya hocha deyaki yevropejski populyaciyi pid chas negizdovogo periodu migruyut na pivnichnij zahid Afriki a deyaki afrikanski populyaciyi kochuyut dosyagayuchi pivnichnoyi Sahari Provanski kropiv yanki zhivut v gustih chagarnikovih zarostyah zokrema v garizi i nizkoroslomu makvisi visotoyu 0 5 1 5 m v yakomu perevazhayut uleks erika rozmarin drik chist i kermesovij dub a takozh na priberezhnih pustishah Na pivnochi arealu voni zustrichayutsya v rivninnij miscevosti v Pireneyah na visoti do 1800 2000 m nad rivnem morya Provanski kropiv yanki zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi naprikinci lita i vzimku takozh yagodami i plodami roslin z rodiv Rubus Daphne Myrtus Rhamnus Myoporum Pistacia Vaccinium Phyllirea i Phytolacca Gnizdyatsya z seredini bereznya po serpen v pivnichnih regionah gnizduvannya pochinayetsya piznishe v Angliyi z seredini kvitnya Para ptahiv buduye gliboke chashopodibne gnizdo yake robitsya z travi roslinnogo puhu i pavutinnya vstelyetsya tonkimi korincyami i sherstyu rozmishuyetsya v chagarnikah na visoti vid 25 do 50 sm nad zemleyu Samci inodi buduyut falshivi gnizda V kladci vid 3 do 5 inodi do 6 bilih yayec pocyatkovanih korichnevimi plyamkami rozmirom 17 13 mm i vagoyu 1 4 g Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuyut perevazhno samici Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 10 14 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she 2 tizhni Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki v Angliyi do chotiroh na pivdni Franciyi i na Sardiniyi zazvichaj lishe odin ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhzhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv globalna populyaciya provanskih kropiv yanok stanovit vid 1 88 do 4 365 miljoniv ptahiv z yakih v Ispaniyi meshkaye vid 491 5 do 875 tisyach par u Franciyi vid 25 do 50 tisyach par v Portugaliyi vid 100 do 500 tisyach par v Italiyi vid 0 do 30 tisyach par v Andorri 20 30 par i u Velikij Britaniyi 2900 3600 par V Yevropi zagalom meshkaye priblizno 85 populyaciyi vidu Provanskim kropiv yankam zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha a takozh na nih mozhe duzhe negativno vplinuti posuhi i viklikani nimi pozhezhi abo duzhe holodni zimi yak ot u 1962 1963 rokah u Velikij Britaniyi koli nacionalna populyaciya cogo vidu skorotilasya do desyati par Odnak provanski kropiv yanki zdatni shvidko vidnovlyuvati svoyu chselnist PrimitkiBirdLife International 2016 Curruca undata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 17 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Pennant Thomas 1776 British Zoology Volume 1 T 1 vid 4th Warrington United Kingdom Printed by William Eyres for Benjamin White s 389 Latham John 1783 A General Synopsis of Birds Volume 2 T 2 London Printed for Benj White s 435 Latham John 1787 Supplement to the General Synopsis of Birds London Printed for Leigh amp Sotheby s 287 Boddaert Pieter 1783 Table des planches enlumineez d histoire naturelle de M D Aubenton avec les denominations de M M de Buffon Brisson Edwards Linnaeus et Latham precede d une notice des principaux ouvrages zoologiques enlumines Utrecht s 40 Number 655 1765 1783 Planches enluminees d histoire naturelle Volume 7 T 7 Plate 655 Le Pitte chou de provence Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 395 ISBN 978 1 4081 2501 4 Mayr Ernst Cottrell G William red 1986 Check list of Birds of the World Volume 11 T 11 Cambridge Mass Museum of Comparative Zoology s 285 286 Gill Frank Donsker David red 2022 Sylviid babblers parrotbills white eyes IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 17 listopada 2022 Hartert Ernst 1910 Die Vogel der palaarktischen Fauna Heft 1 T 1 Berlin R Friedlander amp Sohn s 602 Snow D W Perrins C M red 1998 Dartford Warbler Sylvia undata The Birds of the Western Palearctic Concise Edition Volume 2 Oxford United Kingdom Oxford University Press s 1288 1290 ISBN 0 19 850188 9 Bunyard Percy F 1914 PDF British Birds 7 8 214 219 Arhiv originalu PDF za 17 listopada 2022 Procitovano 17 listopada 2022 Bibby Colin J 1979 Breeding biology of the Dartford warbler Sylvia undata in England Ibis 121 1 41 52 doi 10 1111 j 1474 919X 1979 tb05013 x Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi