Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кропив'янка берберійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець берберійської кропив'янки (Національний парк [en], Іспанія)  Самиця берберійської кропив'янки (Коста-Брава, Іспанія) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Curruca iberiae (, 2013) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia inornata (Tschusi zu Schmidhoffen, V 1906) Curruca inornata (Tschusi zu Schmidhoffen, V 1906) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка берберійська (Curruca iberiae) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Західному Середземномор'ї.
Таксономія
Берберійська кропив'янка входить до комплексу видів червоноволої кропив'янки разом з південноєвропейською кропив'янкою. Вона була визнана окремим видом у 2013 році, а південноєвропейська кропив'янка — у 2020 році.
Північноафриканські популяції берберійської кропив'янки раніше відносили у окремий підвид inornata, однак молекулярно-філогенетичне дослідження 2020 року показало, що типова серія цього підвиду, яка походила з Тунісу, насправді являє собою південноєвропейських кропив'янок. Це означає, що наукова назва inornata є недоступною в якості назви для берберійських кропив'янок, і має бути заміненою найбільш старою назвою, якою є iberiae. Таким чином, у північноафриканської популяції немає доступної назви для виділення її у підвид. Однак автори дослідження рекомендують розглядати берберійську кропив'янку як монотиповий вид, цього ж погляду притримується і Міжнародна спілка орнітологів.
Опис
Берберійські кропив'янки дуже схожі на споріднених червоноволих і південноєвропейських кропив'янок. У самців верхня частина тіла темно-сіра, нижня частина тіла рудувато-коричнева, на щоках білі "вуса", лапи рожеві. У самиць верхня частина тіла більш коричнювато-сіра, а нижня частина тіла світліша з охристим відтінком. На відміну від червоноволих кропив'янок, у самців береберійських кропив'янок живіт також рудувато-коричневий, а не лише груди. Білі плями на передкрайніх стернових перах у них також відсутні, що об'єднує їх з південноєвропейськими кропив'янками.
Поширення і екологія
Берберійські кропив'янки гніздяться на Піренейському півострові, у Південній Франції і на крайньому північному заході Італії (захід Лігурії і П'ємонту), а також в регіоні Магрибу на північному заході Африки, в Марокко, Алжирі, північному Тунісі і Триполітанії (північний захід Лівії). Взимку вони мігрують на південь, в регіон Африканського Сахелю, де зимують від Мавританії і Сенегала до Нігера, іноді також в центральний і південний Алжир. Берберійські кропив'янки живуть в тих природних середовищах, що і червоноволі кропив'янки — в чагарникових заростях, що ростуть на сухих гірських схилах і піщаних ґрунтах, в маквісі, рідколіссях та в густих заростях на берегах річок і струмків, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, а також ягодами. Гніздяться з початку травня до кінця червня. Гніздо розміщується в густих чагарниках, в кладці 3-5 яєць.
Примітки
- Curruca iberiae у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 листопада 2022.
- Brambilla, Mattia; Vitulano, Severino; Spina, Fernando; Bacetti, Nicola; Gargalllo, Gabriel; Fabbri, Elena; Guidali, Franca; Randi, Ettore (2008). A molecular phylogeny of the Sylvia cantillans complex: Cryptic species within the Mediterranean basin. Molecular Phylogenetics and Evolution. 48 (2): 461—472. doi:10.1016/j.ympev.2008.05.013. PMID 18590968.
- Svensson, Lars (2013). A taxonomic revision of the Subalpine Warbler Sylvia cantillans (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 133: 240—248.
- Svensson, Lars (2013). Subalpine Warbler variation and taxonomy. British Birds. 106 (11): 651—668.
- Split of Western and Eastern Subalpine Warbler. Magornitho. 7 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- Zuccon, D., Pons, J.-M., Boano, G., Chiozzi, G., Gamauf, A., Mengoni, C., Nespoli, D., Olioso, G., Pavia, M., Pellegrino, I., Raković, M., Randi, E., Rguibi Idrissi, H., Touihri, M., Unsöld, M., Vitulano, S., & Brambilla, M. (2020): Type specimens matter: New insights on the systematics, taxonomy and nomenclature of the subalpine warbler (Sylvia cantillans) complex. Zoological Journal of the Linnean Society 190(1): 314-341DOI:10.1093/zoolinnean/zlz169
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kropiv yanka berberijska Samec berberijskoyi kropiv yanki Nacionalnij park en Ispaniya Samicya berberijskoyi kropiv yanki Kosta Brava Ispaniya Ohoronnij status Nedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid Curruca Vid Kropiv yanka berberijska Binomialna nazva Curruca iberiae 2013 Sinonimi Sylvia inornata Tschusi zu Schmidhoffen V 1906 Curruca inornata Tschusi zu Schmidhoffen V 1906 Posilannya Vikishovishe Curruca iberiae Vikividi Curruca iberiae EOL 60971675 Kropi v yanka berberijska Curruca iberiae vid gorobcepodibnih ptahiv rodini kropiv yankovih Sylviidae Meshkaye v Zahidnomu Seredzemnomor yi TaksonomiyaBerberijska kropiv yanka vhodit do kompleksu vidiv chervonovoloyi kropiv yanki razom z pivdennoyevropejskoyu kropiv yankoyu Vona bula viznana okremim vidom u 2013 roci a pivdennoyevropejska kropiv yanka u 2020 roci Pivnichnoafrikanski populyaciyi berberijskoyi kropiv yanki ranishe vidnosili u okremij pidvid inornata odnak molekulyarno filogenetichne doslidzhennya 2020 roku pokazalo sho tipova seriya cogo pidvidu yaka pohodila z Tunisu naspravdi yavlyaye soboyu pivdennoyevropejskih kropiv yanok Ce oznachaye sho naukova nazva inornata ye nedostupnoyu v yakosti nazvi dlya berberijskih kropiv yanok i maye buti zaminenoyu najbilsh staroyu nazvoyu yakoyu ye iberiae Takim chinom u pivnichnoafrikanskoyi populyaciyi nemaye dostupnoyi nazvi dlya vidilennya yiyi u pidvid Odnak avtori doslidzhennya rekomenduyut rozglyadati berberijsku kropiv yanku yak monotipovij vid cogo zh poglyadu pritrimuyetsya i Mizhnarodna spilka ornitologiv Samec berberijskoyi kropiv yanki Varzazat Marokko OpisBerberijski kropiv yanki duzhe shozhi na sporidnenih chervonovolih i pivdennoyevropejskih kropiv yanok U samciv verhnya chastina tila temno sira nizhnya chastina tila ruduvato korichneva na shokah bili vusa lapi rozhevi U samic verhnya chastina tila bilsh korichnyuvato sira a nizhnya chastina tila svitlisha z ohristim vidtinkom Na vidminu vid chervonovolih kropiv yanok u samciv bereberijskih kropiv yanok zhivit takozh ruduvato korichnevij a ne lishe grudi Bili plyami na peredkrajnih sternovih perah u nih takozh vidsutni sho ob yednuye yih z pivdennoyevropejskimi kropiv yankami Poshirennya i ekologiyaBerberijski kropiv yanki gnizdyatsya na Pirenejskomu pivostrovi u Pivdennij Franciyi i na krajnomu pivnichnomu zahodi Italiyi zahid Liguriyi i P yemontu a takozh v regioni Magribu na pivnichnomu zahodi Afriki v Marokko Alzhiri pivnichnomu Tunisi i Tripolitaniyi pivnichnij zahid Liviyi Vzimku voni migruyut na pivden v region Afrikanskogo Sahelyu de zimuyut vid Mavritaniyi i Senegala do Nigera inodi takozh v centralnij i pivdennij Alzhir Berberijski kropiv yanki zhivut v tih prirodnih seredovishah sho i chervonovoli kropiv yanki v chagarnikovih zarostyah sho rostut na suhih girskih shilah i pishanih gruntah v makvisi ridkolissyah ta v gustih zarostyah na beregah richok i strumkiv na visoti do 2200 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi a takozh yagodami Gnizdyatsya z pochatku travnya do kincya chervnya Gnizdo rozmishuyetsya v gustih chagarnikah v kladci 3 5 yayec PrimitkiCurruca iberiae u bazi Avibase Gill Frank Donsker David red 2022 Sylviid babblers parrotbills white eyes IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 17 listopada 2022 Brambilla Mattia Vitulano Severino Spina Fernando Bacetti Nicola Gargalllo Gabriel Fabbri Elena Guidali Franca Randi Ettore 2008 A molecular phylogeny of the Sylvia cantillans complex Cryptic species within the Mediterranean basin Molecular Phylogenetics and Evolution 48 2 461 472 doi 10 1016 j ympev 2008 05 013 PMID 18590968 Svensson Lars 2013 A taxonomic revision of the Subalpine Warbler Sylvia cantillans PDF Bulletin of the British Ornithologists Club 133 240 248 Svensson Lars 2013 Subalpine Warbler variation and taxonomy British Birds 106 11 651 668 Split of Western and Eastern Subalpine Warbler Magornitho 7 travnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Zuccon D Pons J M Boano G Chiozzi G Gamauf A Mengoni C Nespoli D Olioso G Pavia M Pellegrino I Rakovic M Randi E Rguibi Idrissi H Touihri M Unsold M Vitulano S amp Brambilla M 2020 Type specimens matter New insights on the systematics taxonomy and nomenclature of the subalpine warbler Sylvia cantillans complex Zoological Journal of the Linnean Society 190 1 314 341DOI 10 1093 zoolinnean zlz169 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi