Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кроат кат el croat ісп el croat каталонська арагонська а згодом іспанська срібна монета типу гроша вперше викарбувана в

Кроат

Кроат

Кроат (кат. el croat, ісп. el croat) — каталонська, арагонська, а згодом іспанська срібна монета типу гроша, вперше викарбувана в Барселоні 1285 році Педро III Арагонським. Термін грош походить від латинського grossus denarius (товстий денарій), загальний термін для срібних монет вищої вартості, ніж денарій (денаро, пфеннінг, пенні). Прообразом для кроатів Педро III був гро турнуа (турський грош), який почали карбувати в 1266 році за Людовика IX у Французькому королівстві. Останні кроати викарбували в Барселоні в 1705—1706 роках.

Кроат
image
Кроат Педро III Великого (1276-1285) 3.02 г.
-
image
Кроат Фернандо II (1468—1516) 2.98 г.

Історія

Спочатку один кроат дорівнював дванадцяти дінеро, білонним монетам, що містили 25 % срібла.

На реверсі монети було зображено великий хрест, від чого пішла її назва. Кроати регулярно випускалися на монетних дворах Барселони та Перпіньяна, а згодом і на інших, наприклад у Тортосі.

image
Кроати XIII - XIV ст. з колекції Музею преісторії, Валенсія

У 1340 році введено золотий флорин вартістю одинадцять кроатів. У 1365 році чистота флорину була встановлена на рівні вісімнадцяти каратів (75 % золота). Зі зростанням популярності як флорина так і кроата, в монетній системі Арагонської Корони встановився в біметалізмі. Каталонський кроат був еквівалентний за вартістю арагонському ралу (який мав багато назв: гроссо, реал, альфонсіно, анфусінус). Це була найстабільніша з усіх арагонських монет, яка широко використовувалася в середземноморській торгівлі.

Також в обігу перебували монети вартістю в пів- та чверть- кроата.

Кроати карбувались протягом століть, хоча кількість срібла, яку вони містили, варіювалась. Останні кроати викарбувано в Барселоні між 1705 і 1706 роками, першими королями з династії Бурбонів — спочатку Філіп V Бурбонського і пізніше його сином Карлом III.

Галерея

Кроати викарбувані королями Арагону: (1) Фернандо II; (2) Філіпом III; (3) Карлом II; (4) Філіпом V; (5) Карлом III

image
image

Примітки

  1. Spufford, 1988, с. 404.
  2. Vicens Vives, 1972, с. 46.
  3. Crusafont i Sabater та Balaguer, 2003, с. 242.

Джерела

  • Crusafont i Sabater, Miguel; Balaguer, Anna M. (2003). Coinage and Currency, Catalonia. У Gerli, E. Michael (ред.). Medieval Iberia: An Encyclopedia. New York: Routledge. с. 241—42.
  • Spufford, Peter (1988). Money and its Use in Medieval Europe. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Vicens Vives, Jaime (1972). The Economies of Catalonia and Castile. У Highfield, J. R. L.; López Morillas, Frances M. (ред.). Spain in the Fifteenth Century, 1369–1516: Essays and Extracts by Historians of Spain. London: Macmillan.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кроат

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kroat kat el croat isp el croat katalonska aragonska a zgodom ispanska sribna moneta tipu grosha vpershe vikarbuvana v Barseloni 1285 roci Pedro III Aragonskim Termin grosh pohodit vid latinskogo grossus denarius tovstij denarij zagalnij termin dlya sribnih monet vishoyi vartosti nizh denarij denaro pfenning penni Proobrazom dlya kroativ Pedro III buv gro turnua turskij grosh yakij pochali karbuvati v 1266 roci za Lyudovika IX u Francuzkomu korolivstvi Ostanni kroati vikarbuvali v Barseloni v 1705 1706 rokah KroatKroat Pedro III Velikogo 1276 1285 3 02 g Kroat Fernando II 1468 1516 2 98 g IstoriyaSpochatku odin kroat dorivnyuvav dvanadcyati dinero bilonnim monetam sho mistili 25 sribla Na reversi moneti bulo zobrazheno velikij hrest vid chogo pishla yiyi nazva Kroati regulyarno vipuskalisya na monetnih dvorah Barseloni ta Perpinyana a zgodom i na inshih napriklad u Tortosi Kroati XIII XIV st z kolekciyi Muzeyu preistoriyi Valensiya U 1340 roci vvedeno zolotij florin vartistyu odinadcyat kroativ U 1365 roci chistota florinu bula vstanovlena na rivni visimnadcyati karativ 75 zolota Zi zrostannyam populyarnosti yak florina tak i kroata v monetnij sistemi Aragonskoyi Koroni vstanovivsya v bimetalizmi Katalonskij kroat buv ekvivalentnij za vartistyu aragonskomu ralu yakij mav bagato nazv grosso real alfonsino anfusinus Ce bula najstabilnisha z usih aragonskih monet yaka shiroko vikoristovuvalasya v seredzemnomorskij torgivli Takozh v obigu perebuvali moneti vartistyu v piv ta chvert kroata Kroati karbuvalis protyagom stolit hocha kilkist sribla yaku voni mistili variyuvalas Ostanni kroati vikarbuvano v Barseloni mizh 1705 i 1706 rokami pershimi korolyami z dinastiyi Burboniv spochatku Filip V Burbonskogo i piznishe jogo sinom Karlom III GalereyaKroati vikarbuvani korolyami Aragonu 1 Fernando II 2 Filipom III 3 Karlom II 4 Filipom V 5 Karlom IIIPrimitkiSpufford 1988 s 404 Vicens Vives 1972 s 46 Crusafont i Sabater ta Balaguer 2003 s 242 DzherelaCrusafont i Sabater Miguel Balaguer Anna M 2003 Coinage and Currency Catalonia U Gerli E Michael red Medieval Iberia An Encyclopedia New York Routledge s 241 42 Spufford Peter 1988 Money and its Use in Medieval Europe Cambridge Cambridge University Press Vicens Vives Jaime 1972 The Economies of Catalonia and Castile U Highfield J R L Lopez Morillas Frances M red Spain in the Fifteenth Century 1369 1516 Essays and Extracts by Historians of Spain London Macmillan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kroat

Дата публікації:
Топ