Криштофович Африкан Миколайович | ||
---|---|---|
Народився | 8 листопада 1885 с. Криштопівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії | |
Помер | 8 листопада 1953 (68 років) Ленінград | |
Поховання | d | |
Країна | СРСР | |
Діяльність | палеонтолог, ботанік | |
Alma mater | Одеський університет | |
Галузь | геологія, палеоботаніка | |
Заклад | Далекосхідний федеральний університет | |
Вчене звання | професор | |
Науковий ступінь | доктор геологічних наук | |
Вчителі | Танфільєв Гаврило Іванович[1] | |
Членство | НАН України | |
Відомий завдяки: | Академік АН УРСР (13.02.1945) член-кореспондент АН СРСР (1953) | |
Нагороди |
Африка́н Микола́йович Криштофо́вич (*8 листопада 1885, Криштопівка — †8 листопада 1953, Ленінград) — геолог, палеоботанік. Академік АН УРСР (13.02.1945), член-кореспондент АН СРСР (1953). Лауреат Державної премії СРСР (1946). Почесний член Національного географічного товариства США. Почесний член Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств (1946).
Біографія
А. М. Криштофович народився 8 листопада (за новим стилем) 1885 у селі Криштопівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії (тепер Близнюківський район Харківської області). Криштопівка — родинний маєток. Батьком Африкана був павлоградський поміщик Микола Андрійович Криштафович (1838—1889), а дід Андрій Іванович (нар. 1782) — дворянин і поміщик Павлоградського повіту, гвардії підпоручик, який 1800 року починав військову службу рядовим лейб-гвардії Ізмайлівського полку, брав участь у походах при Австерліці і Фрідланді. Мав землі не лише на Катеринославщині, але й на сусідній Полтавщині. Бабусею Африкана була дочка ротмістра Пелагія Андріївна Ракович.
З чотирирічного віку Африкана виховував вітчим. Навчався в Першій Київській гімназії. З другого класу перейшов у Павлоградську гімназію, яку закінчив із срібною медаллю 1903 року.
З 1903 р. навчався у Новоросійському університеті (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеня.
Працював у Геологічному комітеті (1914—1923), Центральному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті (1924—1941 та з 1944) та Ботанічному інституті АН СРСР (1924—1929) в Ленінграді. Водночас професор Ленінградського університету (з 1924).
У травні 1930 його арештовують за сфабрикованим так званим «Делом Академии наук». Півтора року його утримують у Ленінградській в'язниці «Кресты». У визволенні вченого величезну роль відіграв директор Центрального науково-дослідного геологорозвідувального інституту М. І. Сазонов і, особливо, "батько російської геології академік Російської і Української академій наук О. П. Карпінський. 8 серпня 1931 А. М. Криштофовича висилають на 5 років до Свердловська з дозволом на читання лекцій. Тут він до кінця 1934 читав курс палеоботаніки в Уральському університеті і в Гірничому інституті.
У 1941—1944 — співробітник Геологічного управління Узбецької РСР та професор Середньоазіатського університету в Ташкенті.
З 1935 працював в Москві, Ленінграді (ЦНДГРІ-ВСЕГЕІ), Києві, Ташкенті, Одесі.
8 листопада (в день свого 67-річчя) Африкан Криштофович раптово помер у Ленінграді. Похований на Серафимівському кладовищі.
Реабілітований посмертно в 1967.
Наукові досягнення
Досліджував кайнозойські, мезозойські та палеозойські відкладення на території Далекого Сходу Росії, Північного Китаю, Кореї, Японії, геологію і стратиграфію вугленосних кайнозойських і мезозойських відкладень Північно-Східної Азії.
Праці А. М. Криштофовича одержали всесвітнє визнання. У 1934 ВАК СРСР присуджує йому науковий ступінь доктора геологічних наук без захисту дисертації. 1936 Національне географічне товариство США обирає його своїм почесним членом. 1938 його приймають членом Московського товариства дослідників природи. 1946 його обирають почесним членом Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств.
У 1945 р. Українська академія наук обирає його дійсним членом, а Академія наук СРСР у 1953 р. — членом-кореспондентом.
Підручник А. М. Криштофовича «Палеоботаніка» у 1946 відзначається Державною премією СРСР. На честь А. М. Криштофовича науковці різних країн назвали його ім'ям 85 встановлених видів, родів, родин флори й фауни. Його ім'ям названо гірський хребет на Курильських островах і кратер на Марсі (координати 48° пд.ш. і 62° зх.д.).
Примітки
- Биографика СПбГУ
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2013.
Посилання
- Історія Національної академії наук України (1941—1945): Частина 2. Додатки / Редкол.: О. С. Онищенко (відп. ред.) та ін.- К., 2007., стор. 196.
- Африкан Криштофович / Українці в світі
- Африкан Криштофович / Павлоградские новости [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Криштофович, Африкан Николаевич / БСЭ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Криштофович Африкан Николаевич (1885—1953) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Krishtofovich, Afrikan Nikolaevich / Virtual International Authority File [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Шаталов Н. Н. Знаменитый геолог, стратиграф и палеонтолог Африкан Николаевич Криштофович (К 130-летию со дня рождения). Геологічний журнал. 2015. № 4. С. 119—120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krishtofovich portret Krishtofovich Afrikan MikolajovichNarodivsya8 listopada 1885 1885 11 08 s Krishtopivka Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyiPomer8 listopada 1953 1953 11 08 68 rokiv LeningradPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistpaleontolog botanikAlma materOdeskij universitetGaluzgeologiya paleobotanikaZakladDalekoshidnij federalnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor geologichnih naukVchiteliTanfilyev Gavrilo Ivanovich 1 ChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki Akademik AN URSR 13 02 1945 chlen korespondent AN SRSR 1953 Nagorodi Afrika n Mikola jovich Krishtofo vich 8 listopada 1885 Krishtopivka 8 listopada 1953 Leningrad geolog paleobotanik Akademik AN URSR 13 02 1945 chlen korespondent AN SRSR 1953 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1946 Pochesnij chlen Nacionalnogo geografichnogo tovaristva SShA Pochesnij chlen Londonskogo geografichnogo ta Amerikanskogo i Londonskogo geologichnih tovaristv 1946 BiografiyaA M Krishtofovich narodivsya 8 listopada za novim stilem 1885 u seli Krishtopivka Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi teper Bliznyukivskij rajon Harkivskoyi oblasti Krishtopivka rodinnij mayetok Batkom Afrikana buv pavlogradskij pomishik Mikola Andrijovich Krishtafovich 1838 1889 a did Andrij Ivanovich nar 1782 dvoryanin i pomishik Pavlogradskogo povitu gvardiyi pidporuchik yakij 1800 roku pochinav vijskovu sluzhbu ryadovim lejb gvardiyi Izmajlivskogo polku brav uchast u pohodah pri Avsterlici i Fridlandi Mav zemli ne lishe na Katerinoslavshini ale j na susidnij Poltavshini Babuseyu Afrikana bula dochka rotmistra Pelagiya Andriyivna Rakovich Z chotiririchnogo viku Afrikana vihovuvav vitchim Navchavsya v Pershij Kiyivskij gimnaziyi Z drugogo klasu perejshov u Pavlogradsku gimnaziyu yaku zakinchiv iz sribnoyu medallyu 1903 roku Z 1903 r navchavsya u Novorosijskomu universiteti nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova yakij zakinchiv u 1908 r z diplomom pershogo stupenya Pracyuvav u Geologichnomu komiteti 1914 1923 Centralnomu naukovo doslidnomu geologorozviduvalnomu instituti 1924 1941 ta z 1944 ta Botanichnomu instituti AN SRSR 1924 1929 v Leningradi Vodnochas profesor Leningradskogo universitetu z 1924 U travni 1930 jogo areshtovuyut za sfabrikovanim tak zvanim Delom Akademii nauk Pivtora roku jogo utrimuyut u Leningradskij v yaznici Kresty U vizvolenni vchenogo velicheznu rol vidigrav direktor Centralnogo naukovo doslidnogo geologorozviduvalnogo institutu M I Sazonov i osoblivo batko rosijskoyi geologiyi akademik Rosijskoyi i Ukrayinskoyi akademij nauk O P Karpinskij 8 serpnya 1931 A M Krishtofovicha visilayut na 5 rokiv do Sverdlovska z dozvolom na chitannya lekcij Tut vin do kincya 1934 chitav kurs paleobotaniki v Uralskomu universiteti i v Girnichomu instituti U 1941 1944 spivrobitnik Geologichnogo upravlinnya Uzbeckoyi RSR ta profesor Serednoaziatskogo universitetu v Tashkenti Z 1935 pracyuvav v Moskvi Leningradi CNDGRI VSEGEI Kiyevi Tashkenti Odesi 8 listopada v den svogo 67 richchya Afrikan Krishtofovich raptovo pomer u Leningradi Pohovanij na Serafimivskomu kladovishi Reabilitovanij posmertno v 1967 Naukovi dosyagnennyaDoslidzhuvav kajnozojski mezozojski ta paleozojski vidkladennya na teritoriyi Dalekogo Shodu Rosiyi Pivnichnogo Kitayu Koreyi Yaponiyi geologiyu i stratigrafiyu vuglenosnih kajnozojskih i mezozojskih vidkladen Pivnichno Shidnoyi Aziyi Praci A M Krishtofovicha oderzhali vsesvitnye viznannya U 1934 VAK SRSR prisudzhuye jomu naukovij stupin doktora geologichnih nauk bez zahistu disertaciyi 1936 Nacionalne geografichne tovaristvo SShA obiraye jogo svoyim pochesnim chlenom 1938 jogo prijmayut chlenom Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi 1946 jogo obirayut pochesnim chlenom Londonskogo geografichnogo ta Amerikanskogo i Londonskogo geologichnih tovaristv U 1945 r Ukrayinska akademiya nauk obiraye jogo dijsnim chlenom a Akademiya nauk SRSR u 1953 r chlenom korespondentom Pidruchnik A M Krishtofovicha Paleobotanika u 1946 vidznachayetsya Derzhavnoyu premiyeyu SRSR Na chest A M Krishtofovicha naukovci riznih krayin nazvali jogo im yam 85 vstanovlenih vidiv rodiv rodin flori j fauni Jogo im yam nazvano girskij hrebet na Kurilskih ostrovah i krater na Marsi koordinati 48 pd sh i 62 zh d PrimitkiBiografika SPbGU Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2013 PosilannyaIstoriya Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1941 1945 Chastina 2 Dodatki Redkol O S Onishenko vidp red ta in K 2007 stor 196 Afrikan Krishtofovich Ukrayinci v sviti Afrikan Krishtofovich Pavlogradskie novosti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Krishtofovich Afrikan Nikolaevich BSE 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Krishtofovich Afrikan Nikolaevich 1885 1953 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros ros Krishtofovich Afrikan Nikolaevich Virtual International Authority File 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Shatalov N N Znamenityj geolog stratigraf i paleontolog Afrikan Nikolaevich Krishtofovich K 130 letiyu so dnya rozhdeniya Geologichnij zhurnal 2015 4 S 119 120