Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«КРИВБАСРУДА» — виробниче об'єднання з видобутку залізної руди Криворізького залізорудного басейну підземним способом. Утворене 1973 року. Характеристика ВО «Кривбасруда» станом на кінець XX ст.:
- Шахта «Тернівська». Проектна потужність шахти 2000 тис.тонн багатої руди. Очисні роботи ведуться на горизонті 1200 м і вище. Середній вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах становить 55,77 %. В 1997 році видобуто 1,7 млн тонн руди з вмістом заліза 53,89 %.
- Шахта «Гвардійська». Проектна потужність шахти 2000 тис.тонн багатої руди. В експлуатацію здані гор. 1110 і 1190 м. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 59,6 %. В 1997 році на шахті видобуто 1377 тис.тонн руди з вмістом заліза 55,04 %.
- Шахта «Жовтнева». Проектна потужність шахти 1,7 млн тонн багатої руди. В 1997 році видобуто-1411 тис.тонн руди з вмістом заліза 58,43 %. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 1115 м і вище — 60,10 %.
- Шахта «Родіна». Проектна потужність шахти 2,6 млн тонн багатої руди забезпечується введенням горизонтів 1240—1315 м. Вміст заліза в рудниковому масиві на робочих горизонтах 1165 м і 1240м— 58,6 %. В 1997 році на шахті видобуто 811 тис. тонн руди з вмістом заліза 54,31 %.
 | |
| 48°01′08″ пн. ш. 33°27′57″ сх. д. / 48.019066666694776302° пн. ш. 33.46610277780577292° сх. д.Координати: 48°01′08″ пн. ш. 33°27′57″ сх. д. / 48.019066666694776302° пн. ш. 33.46610277780577292° сх. д. | |
| Тип | державне підприємство і d |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | d |
| Засновано | 1973 |
| Закриття (ліквідація) | 1997 |
| Штаб-квартира | Кривий Ріг і Адмінбудинок рудоуправління виробничого об’єднання «Південруда» |
| Дочірні компанії | Рудник Галковського, d, Рудоуправління ім. Ф. Е. Дзержинського, Рудоуправління ім. Рози Люксембург, Рудоуправління ім. Леніна, ПрАТ «Суха Балка», d, Рудоуправління Першотравневе і Q106892048? |
Інші власники шахт Кривбасу
Всі інші шахти належать різним власникам і не входять до складу об'єднання:
- Шахта імені Орджонікідзе — єдина шахта в Криворізькому басейні, на якій видобувають бідні магнетитові кварцити, які направляються на збагачення на Центральний гірничо-збагачувальний комбінат. Проектна потужність шахти 1500 тис.тонн. Очисні роботи ведуться на гор. 447 м. В 1997 році на шахті видобуто 1363 тис.тонн магнетитових кварцитів з вмістом заліза магнетитового 24,5 %. Розробляється одне велике рудне тіло, що дає можливість мати відносно низьку собівартість видобутку.
- Рудник «Суха Балка»:
- Шахта «Ювілейна». Проектна потужність шахти 2,3 млн тонн багатої руди. Очисні роботи ведуться на гор. 860 м, 940 м і 1020 м. В 1997 році видобуто 2057 тис.тонн руди з вмістом заліза 56,4 %.
- Шахта імені Фрунзе. Проектна потужність шахти 1,7 млн тонн багатої руди. Розробляються рудникові залягання на горизонтах 835 м і 910 м. В 1997 році на шахті видобуто 1213,4 тис.тонн руди з вмістом заліза 57,1 %.
- Рудник імені Кірова представлений шахтами: № 1 ім. Артема, ім. Кірова, «Північна». Весь видобуток руди видається через похилий ствол шахти № 2 ім. Артема, обладнаний стрічковим конвеєром. Таких стволів на руднику побудовано два. Крім них, родовище ім. Кірова розкрите також рядом вертикальних стволів. Проектна потужність рудника з 1993 року становила 7600 тис. тонн руди. В 1997 році на руднику видобуто 2045,5 тис. тонн з вмістом заліза 53,77 %. Рудникові залягання розробляються на гор. 955, 1045 м. На січень 2009 року шахта № 2 ім. Артема повністю зруйнована, конвеєра зрізані. Видобуток йде лише скипами на шахті № 1 ім. Артема.
Історія
Розробка природно-багатих залізних руд Криворізького басейну розпочато в 80-90-х роках ХІХ сторіччя відкритим способом, а з початку ХХ сторіччя підземним способом. У повоєнні роки весь підземний видобуток руди в Кривбасі здійснювалася шахтами двох трестів: (південна частина басейну) і (північна частина басейну), а також рудоуправлінь імені С. М. Кірова та Першотравневого. У 1973 році трести були скасовані, а на їхній базі створено промислове об'єднання з підземного видобутку руд «Кривбасруда», до якого увійшли такі рудоуправління:
- ,
- ,
- Рудоуправління ім. Дзержинського,
- Рудоуправління ім. Кірова,
- ,
- ,
- (Шахта імені Фрунзе),
- Рудоуправління ім. ХХ партз'їзду,
- Рудоуправління ім. Рози Люксембург,
- Рудоуправління ім. Леніна,
- Рудоуправління Першотравневе.
Обсяг виробництва товарної руди за 1973 склав 47589,5 т. т. У 1975 році промислове об'єднання «Кривбасруда» перетворено у виробниче об'єднання, до складу якого увійшли всі рудоуправління на правах виробничих одиниць. Виробництво товарної руди за 1975 склав 45320,3 т.т. У 1978 році рудник «Інгулець» був переданий до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
До 1984 року включало 10 рудоуправлінь (24 шахти), автобазу, управління залізничного транспорту, завод залізобетонних виробів і будівельних матеріалів тощо. Виробляли товарну залізну руду, щебінь, пісок, бетон, стінові матеріали, збірні залізобетонні конструкції і деталі.
1 січня 1988 на базі рудоуправлінь ім. Леніна, ім. Р. Люксембург, ім. ХХ партз'їзду та ім. Фрунзе, ім. Дзержинського, ім. Ілліча створені три виробничі одиниці: рудоуправління ім. Леніна, ім. ХХ партз'їзду, ім. Дзержинського.
З 1 жовтня 1989 рудоуправління ім. Кірова та ім. ХХ партз'їзду виділилися зі складу об'єднання в самостійні підприємства. Решта 5 рудоуправлінь були ліквідовані, а на їх базі були створені на правах структурних одиниць 10 шахт: «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», ім. Леніна, ім. Орджонікідзе, «Гвардійська», «Жовтнева», «Родина», «Саксагань», «Гігант», ім. Валявко.
1 січня 1995 шахти «Першотравнева-1» і «Першотравнева-2» були об'єднані в шахту «Першотравнева». 1 серпня 1995 шахта «Саксагань» виділена в самостійне державне підприємство. Запаси багатих залізних руд на цій шахті були відпрацьовані, вона займалася видобутком гранітного щебеню. У квітні 1996 року шахта ім. Валявка була ліквідована у зв'язку з відпрацюванням запасів.
У 1996 році у складі об'єднання перебували шахти: «Першотравнева», ім. Леніна, «Гвардійська», ім. Орджонікідзе, «Жовтнева», «Родіна», «Гігант», з яких шахти «Першотравнева», ім. Орджонікідзе і «Гігант» займалися видобутком бідної залізорудної сировини — магнетитових кварцитів. Обсяг виробництва товарної руди за 1996 рік склав 4658,7 тис. Т.
У 1997 році на базі шахт «Гігант» і «Родіна» було створено шахтоуправління «Родина». У 1998 зі складу об'єднання виділені шахти «Гігант-дренажна» і «Першотравнева-дренажна» і на їх базі створено «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту».
У липні 1998 року ВО «Кривбасруда» було перейменовано в ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат». До складу «КЗРК» входили шахти: ім. Леніна, «Гвардійська», шахтоуправління «Жовтневе» та «Родіна», які добували товарну залізну руду, і шахта ім. Орджонікідзе — яка видобувала магнетитові кварцити. Виробництво товарної залізної руди за 1998 р склало 4244,6 тис. Т. З 01.01.1999 шахта ім. Орджонікідзе передана Центральному ГЗК. Шахта «Більшовик», що входила раніше до шахтоуправління «Жовтневе» спочатку була виведена з нього, а в 2002 об'єднана з шахтою «Жовтневою». На 2010-й копер зрізано на металобрухт.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- І. Я. Сова, «Відомості Академії гірничих наук», № 2'98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KRIVBASRUDA virobniche ob yednannya z vidobutku zaliznoyi rudi Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu pidzemnim sposobom Utvorene 1973 roku Harakteristika VO Krivbasruda stanom na kinec XX st Shahta Ternivska Proektna potuzhnist shahti 2000 tis tonn bagatoyi rudi Ochisni roboti vedutsya na gorizonti 1200 m i vishe Serednij vmist zaliza v rudnikovomu masivi na robochih gorizontah stanovit 55 77 V 1997 roci vidobuto 1 7 mln tonn rudi z vmistom zaliza 53 89 Shahta Gvardijska Proektna potuzhnist shahti 2000 tis tonn bagatoyi rudi V ekspluataciyu zdani gor 1110 i 1190 m Vmist zaliza v rudnikovomu masivi na robochih gorizontah 59 6 V 1997 roci na shahti vidobuto 1377 tis tonn rudi z vmistom zaliza 55 04 Shahta Zhovtneva Proektna potuzhnist shahti 1 7 mln tonn bagatoyi rudi V 1997 roci vidobuto 1411 tis tonn rudi z vmistom zaliza 58 43 Vmist zaliza v rudnikovomu masivi na robochih gorizontah 1115 m i vishe 60 10 Shahta Rodina Proektna potuzhnist shahti 2 6 mln tonn bagatoyi rudi zabezpechuyetsya vvedennyam gorizontiv 1240 1315 m Vmist zaliza v rudnikovomu masivi na robochih gorizontah 1165 m i 1240m 58 6 V 1997 roci na shahti vidobuto 811 tis tonn rudi z vmistom zaliza 54 31 Krivbasruda48 01 08 pn sh 33 27 57 sh d 48 019066666694776302 pn sh 33 46610277780577292 sh d 48 019066666694776302 33 46610277780577292 Koordinati 48 01 08 pn sh 33 27 57 sh d 48 019066666694776302 pn sh 33 46610277780577292 sh d 48 019066666694776302 33 46610277780577292Tip derzhavne pidpriyemstvo i dOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya dZasnovano 1973Zakrittya likvidaciya 1997Shtab kvartira Krivij Rig i Adminbudinok rudoupravlinnya virobnichogo ob yednannya Pivdenruda Dochirni kompaniyi Rudnik Galkovskogo d Rudoupravlinnya im F E Dzerzhinskogo Rudoupravlinnya im Rozi Lyuksemburg Rudoupravlinnya im Lenina PrAT Suha Balka d Rudoupravlinnya Pershotravneve i Q106892048 Inshi vlasniki shaht KrivbasuVsi inshi shahti nalezhat riznim vlasnikam i ne vhodyat do skladu ob yednannya Shahta imeni Ordzhonikidze yedina shahta v Krivorizkomu basejni na yakij vidobuvayut bidni magnetitovi kvarciti yaki napravlyayutsya na zbagachennya na Centralnij girnicho zbagachuvalnij kombinat Proektna potuzhnist shahti 1500 tis tonn Ochisni roboti vedutsya na gor 447 m V 1997 roci na shahti vidobuto 1363 tis tonn magnetitovih kvarcitiv z vmistom zaliza magnetitovogo 24 5 Rozroblyayetsya odne velike rudne tilo sho daye mozhlivist mati vidnosno nizku sobivartist vidobutku Rudnik Suha Balka Shahta Yuvilejna Proektna potuzhnist shahti 2 3 mln tonn bagatoyi rudi Ochisni roboti vedutsya na gor 860 m 940 m i 1020 m V 1997 roci vidobuto 2057 tis tonn rudi z vmistom zaliza 56 4 Shahta imeni Frunze Proektna potuzhnist shahti 1 7 mln tonn bagatoyi rudi Rozroblyayutsya rudnikovi zalyagannya na gorizontah 835 m i 910 m V 1997 roci na shahti vidobuto 1213 4 tis tonn rudi z vmistom zaliza 57 1 Rudnik imeni Kirova predstavlenij shahtami 1 im Artema im Kirova Pivnichna Ves vidobutok rudi vidayetsya cherez pohilij stvol shahti 2 im Artema obladnanij strichkovim konveyerom Takih stvoliv na rudniku pobudovano dva Krim nih rodovishe im Kirova rozkrite takozh ryadom vertikalnih stvoliv Proektna potuzhnist rudnika z 1993 roku stanovila 7600 tis tonn rudi V 1997 roci na rudniku vidobuto 2045 5 tis tonn z vmistom zaliza 53 77 Rudnikovi zalyagannya rozroblyayutsya na gor 955 1045 m Na sichen 2009 roku shahta 2 im Artema povnistyu zrujnovana konveyera zrizani Vidobutok jde lishe skipami na shahti 1 im Artema IstoriyaBudinok trestu Dzerzhinskruda Rozrobka prirodno bagatih zaliznih rud Krivorizkogo basejnu rozpochato v 80 90 h rokah HIH storichchya vidkritim sposobom a z pochatku HH storichchya pidzemnim sposobom U povoyenni roki ves pidzemnij vidobutok rudi v Krivbasi zdijsnyuvalasya shahtami dvoh trestiv pivdenna chastina basejnu i pivnichna chastina basejnu a takozh rudoupravlin imeni S M Kirova ta Pershotravnevogo U 1973 roci tresti buli skasovani a na yihnij bazi stvoreno promislove ob yednannya z pidzemnogo vidobutku rud Krivbasruda do yakogo uvijshli taki rudoupravlinnya Rudoupravlinnya im Dzerzhinskogo Rudoupravlinnya im Kirova Shahta imeni Frunze Rudoupravlinnya im HH partz yizdu Rudoupravlinnya im Rozi Lyuksemburg Rudoupravlinnya im Lenina Rudoupravlinnya Pershotravneve Obsyag virobnictva tovarnoyi rudi za 1973 sklav 47589 5 t t U 1975 roci promislove ob yednannya Krivbasruda peretvoreno u virobniche ob yednannya do skladu yakogo uvijshli vsi rudoupravlinnya na pravah virobnichih odinic Virobnictvo tovarnoyi rudi za 1975 sklav 45320 3 t t U 1978 roci rudnik Ingulec buv peredanij do skladu Inguleckogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu Do 1984 roku vklyuchalo 10 rudoupravlin 24 shahti avtobazu upravlinnya zaliznichnogo transportu zavod zalizobetonnih virobiv i budivelnih materialiv tosho Viroblyali tovarnu zaliznu rudu shebin pisok beton stinovi materiali zbirni zalizobetonni konstrukciyi i detali 1 sichnya 1988 na bazi rudoupravlin im Lenina im R Lyuksemburg im HH partz yizdu ta im Frunze im Dzerzhinskogo im Illicha stvoreni tri virobnichi odinici rudoupravlinnya im Lenina im HH partz yizdu im Dzerzhinskogo Z 1 zhovtnya 1989 rudoupravlinnya im Kirova ta im HH partz yizdu vidililisya zi skladu ob yednannya v samostijni pidpriyemstva Reshta 5 rudoupravlin buli likvidovani a na yih bazi buli stvoreni na pravah strukturnih odinic 10 shaht Pershotravneva 1 Pershotravneva 2 im Lenina im Ordzhonikidze Gvardijska Zhovtneva Rodina Saksagan Gigant im Valyavko 1 sichnya 1995 shahti Pershotravneva 1 i Pershotravneva 2 buli ob yednani v shahtu Pershotravneva 1 serpnya 1995 shahta Saksagan vidilena v samostijne derzhavne pidpriyemstvo Zapasi bagatih zaliznih rud na cij shahti buli vidpracovani vona zajmalasya vidobutkom granitnogo shebenyu U kvitni 1996 roku shahta im Valyavka bula likvidovana u zv yazku z vidpracyuvannyam zapasiv U 1996 roci u skladi ob yednannya perebuvali shahti Pershotravneva im Lenina Gvardijska im Ordzhonikidze Zhovtneva Rodina Gigant z yakih shahti Pershotravneva im Ordzhonikidze i Gigant zajmalisya vidobutkom bidnoyi zalizorudnoyi sirovini magnetitovih kvarcitiv Obsyag virobnictva tovarnoyi rudi za 1996 rik sklav 4658 7 tis T U 1997 roci na bazi shaht Gigant i Rodina bulo stvoreno shahtoupravlinnya Rodina U 1998 zi skladu ob yednannya vidileni shahti Gigant drenazhna i Pershotravneva drenazhna i na yih bazi stvoreno Krivorizke derzhavne girnichorudne upravlinnya gidrozahistu U lipni 1998 roku VO Krivbasruda bulo perejmenovano v DP Krivorizkij derzhavnij zalizorudnij kombinat Do skladu KZRK vhodili shahti im Lenina Gvardijska shahtoupravlinnya Zhovtneve ta Rodina yaki dobuvali tovarnu zaliznu rudu i shahta im Ordzhonikidze yaka vidobuvala magnetitovi kvarciti Virobnictvo tovarnoyi zaliznoyi rudi za 1998 r sklalo 4244 6 tis T Z 01 01 1999 shahta im Ordzhonikidze peredana Centralnomu GZK Shahta Bilshovik sho vhodila ranishe do shahtoupravlinnya Zhovtneve spochatku bula vivedena z nogo a v 2002 ob yednana z shahtoyu Zhovtnevoyu Na 2010 j koper zrizano na metalobruht DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X I Ya Sova Vidomosti Akademiyi girnichih nauk 2 98