Креод

Креод — структурно-стійкий шлях розвитку живих систем. Поняття К. введене Конрадом Гелом Воддінгтоном (1940) для опису однієї з основних властивостей систем, що розвиваються, — здібності зберігати типовий хід (чи результат) розвитку за наявності істотних природних або штучних збурень, напр. різких коливань умов зовнішнього середовища, експериментальних втручань та ін.

Згідно концепції епігенетичної теорії еволюції, від предків до нащадків передається загальна організація епігенетичної системи, яка і формує організм в ході його індивідуального розвитку, причому добір веде до стабілізації ряду послідовних онтогенезів, усуваючи відхилення від норми () і формуючи стійку траєкторію розвитку (креод).

Див. також

• Синтетична теорія еволюції
• Епігенетична теорія еволюції
• Мінливість біологічна
• Модифікаційна мінливість

Джерела

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
• Шишкин М. А. Индивидуальное развитие и эволюционная теория // Эволюция и биоценотические кризисы. — М.: Наука, 1987. — С. 76-124.

Ресурси Інтернету

Виноски

1. Waddington C. H. Organisers & genes. — Cambridge: Cambridge University Press, 1940.
2. Waddington C. H. Canalization of development and the inheritance of acquired characters // Nature. — 1942. — Vol. 150. — P. 563–565.
3. Основні положення епігенетичної теорії еволюції було сформульовано в 1987-ому році на основі ідей І. І. Шмальгаузена і К. Г. Воддінгтона (Див.:Шишкин М. А., 1987.