Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кра йня необхі дність це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрозливої небезпеки як

Крайня необхідність

Кра́йня необхі́дність — це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення загрозливої небезпеки, якщо вона в цій ситуації не могла бути усунена іншими засобами та якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена.

Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Крайня необхідність — одна з обставин, що виключають злочинність діяння і, як наслідок, кримінальну відповідальність. По суті, вона становить собою зіткнення одного права з іншим, тоді як необхідна оборона — це зіткнення права з неправом.

Історія поняття

Крайня необхідність як кримінально-правова категорія має своє історичне існування. Разом з цим тривалий час норма про крайню необхідність, на відміну від необхідної оборони, не належала до обставин, що виключають злочинність діяння. За заподіяння шкоди в умовах крайньої необхідності особа звільнялась лише від покарання, однак в той же час її дії вважались суспільно небезпечними.

Право на заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності виникло ще за часів Стародавнього Риму і поряд з необхідною обороною вважалось одним з природних прав кожної людини. Поступово, в процесі розвитку суспільних відносин, крайня необхідність набувала конкретнішого вираження. Погляди на крайню необхідність як обставину, що виключає покарання, виникли вже в XVIII столітті. Дослідженню окресленого питання присвятили свої праці такі відомі німецькі юристи, як Гроцій, Пуффендорф, Вольф, Матей, Феєрбах та інші. Погляди цих вчених базувались на доктрині природного права, яка також визнавала існування природних прав людини. У XIX столітті німецький філософ Кант дійшов висновку про неможливість шляхом погрози покаранням стримати людину від вчинення злочину, якщо її життю загрожує небезпека. В основу цієї теорії було покладено поняття свободи волі. У європейському законодавстві XVIII-XIX століть поняття крайньої необхідності розглядалось виключно як обставина, що виключає покара́ння, а не його злочинність.

На теренах України поняття крайньої необхідності набуває законодавчого визначення у період XV-XVI сторіч. На той час основним джерелом правової культури українського, а також литовського і білоруського народів був Статут Великого князівства Литовського [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (1529 р.). Далі крайня необхідність отримує законодавче закріплення зокрема у Військовому статуті [Архівовано 3 вересня 2012 у Wayback Machine.] 1715 р., в (Уложенні про покарання кримінальні та виправні) 1845 р. і лише у (Кримінальному Уложенні) 1903 р. було вперше визначено межі заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності.

Згідно з позицією українського правознавця радянського періоду Є. Я. Немировського, при зіткненні рівнозначних інтересів (наприклад, коли для врятування власного життя приноситься у жертву чуже життя або життя кількох осіб, або коли для врятування себе заподіюється смерть третій особі) заподіяння шкоди не може розглядатись як правомірне.

У 60-х роках ХХ століття заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності вперше в історії кримінального права було визнане суспільно корисним (соціально допустимим), посилання на суспільно небезпечний характер було виключено.

В сучасному вигляді положення про крайню необхідність внесені до Кримінального кодексу України (стаття 39) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 18).

Стан крайньої необхідності

Стан крайньої необхідності виникає за наявності двох елементів:

1. небезпека, яка безпосередньо загрожує правоохоронюваним інтересам;

Наприклад, недбале поводження зі зброєю, стихійні сили природи (повені, обвали, зсуви, зливи тощо), напади тварин та ін., погроза касиру з вимогою видачі грошей під загрозою убивства, порушення водієм правил дорожнього руху, що створило аварійну ситуацію.

2. відсутність реальної можливості усунути небезпеку, що загрожує, іншими засобами, ніж заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам.

За своїми зовнішніми ознаками крайня необхідність може полягати, наприклад, у вилученні майна, його ушкодженні або знищенні, викраденні зброї або наркотичних засобів, крадіжці транспорту, приховуванні злочинів, розголошенні державної чи (військової таємниці), порушенні різноманітних правил обережності, заподіянні шкоди життю або здоров'ю людини, позбавленні її особистої свободи тощо.

Обставини, що виключають крайню необхідність

Для того, щоб діяння визнавалося вчиненим у стані крайньої необхідності, воно повинно відповідати певним ознакам, дослідженим наукою кримінального права. Нижче перераховані випадки, що свідчать про відсутність таких ознак.

Перевищення меж (ексцес) крайньої необхідності

Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності тягне за собою кримінальну відповідальність за умови наявності складу злочину, проте це є обставиною, що пом'якшує покарання.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Передчасна і спізніла крайня необхідність

Якщо шкода була завдана до того, як об'єктивно виник стан крайньої необхідності, це утворює передчасну крайню необхідність; після того, як такий стан уже минув — спізнілу крайню необхідність.

Передчасна і спізніла крайня необхідність тягнуть відповідальність на загальних засадах.

Інша мета або спрямованість

Метою завдання шкоди в умовах крайньої необхідності є відвернення певної небезпеки, яку добре усвідомлює особа.

За спрямованістю дій, що заподіюють шкоду правоохоронюваним інтересам (спрямовані вони на будь-яких сторонніх третіх осіб, або на нападника) крайню необхідність відрізняють від необхідної оборони.

Див. також

Примітки

  1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — Київ : Юрінком Інтер, 2005. — С. 301. — .
  2. . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 26 листопада 2012.
  3. . Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 26 листопада 2012.
  4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — Київ : Юрінком Інтер, 2005. — С. 304-305. — .
  5. . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 26 листопада 2012.
  6. . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 26 листопада 2012.
  7. . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 26 листопада 2012.

Посилання

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Kra jnya neobhi dnist ce vimushene zapodiyannya shkodi pravoohoronyuvanim interesam z metoyu usunennya zagrozlivoyi nebezpeki yaksho vona v cij situaciyi ne mogla buti usunena inshimi zasobami ta yaksho zapodiyana shkoda ye rivnoznachnoyu abo mensh znachnoyu nizh shkoda vidvernena Ne ye zlochinom zapodiyannya shkodi pravoohoronyuvanim interesam u stani krajnoyi neobhidnosti tobto dlya usunennya nebezpeki sho bezposeredno zagrozhuye osobi chi ohoronyuvanim zakonom pravam ciyeyi lyudini abo inshih osib a takozh suspilnim interesam chi interesam derzhavi yaksho cyu nebezpeku v danij obstanovci ne mozhna bulo usunuti inshimi zasobami i yaksho pri comu ne bulo dopusheno perevishennya mezh krajnoyi neobhidnosti Krajnya neobhidnist odna z obstavin sho viklyuchayut zlochinnist diyannya i yak naslidok kriminalnu vidpovidalnist Po suti vona stanovit soboyu zitknennya odnogo prava z inshim todi yak neobhidna oborona ce zitknennya prava z nepravom Istoriya ponyattyaKrajnya neobhidnist yak kriminalno pravova kategoriya maye svoye istorichne isnuvannya Razom z cim trivalij chas norma pro krajnyu neobhidnist na vidminu vid neobhidnoyi oboroni ne nalezhala do obstavin sho viklyuchayut zlochinnist diyannya Za zapodiyannya shkodi v umovah krajnoyi neobhidnosti osoba zvilnyalas lishe vid pokarannya odnak v toj zhe chas yiyi diyi vvazhalis suspilno nebezpechnimi Pravo na zapodiyannya shkodi v stani krajnoyi neobhidnosti viniklo she za chasiv Starodavnogo Rimu i poryad z neobhidnoyu oboronoyu vvazhalos odnim z prirodnih prav kozhnoyi lyudini Postupovo v procesi rozvitku suspilnih vidnosin krajnya neobhidnist nabuvala konkretnishogo virazhennya Poglyadi na krajnyu neobhidnist yak obstavinu sho viklyuchaye pokarannya vinikli vzhe v XVIII stolitti Doslidzhennyu okreslenogo pitannya prisvyatili svoyi praci taki vidomi nimecki yuristi yak Grocij Puffendorf Volf Matej Feyerbah ta inshi Poglyadi cih vchenih bazuvalis na doktrini prirodnogo prava yaka takozh viznavala isnuvannya prirodnih prav lyudini U XIX stolitti nimeckij filosof Kant dijshov visnovku pro nemozhlivist shlyahom pogrozi pokarannyam strimati lyudinu vid vchinennya zlochinu yaksho yiyi zhittyu zagrozhuye nebezpeka V osnovu ciyeyi teoriyi bulo pokladeno ponyattya svobodi voli U yevropejskomu zakonodavstvi XVIII XIX stolit ponyattya krajnoyi neobhidnosti rozglyadalos viklyuchno yak obstavina sho viklyuchaye pokara nnya a ne jogo zlochinnist Na terenah Ukrayini ponyattya krajnoyi neobhidnosti nabuvaye zakonodavchogo viznachennya u period XV XVI storich Na toj chas osnovnim dzherelom pravovoyi kulturi ukrayinskogo a takozh litovskogo i biloruskogo narodiv buv Statut Velikogo knyazivstva Litovskogo Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1529 r Dali krajnya neobhidnist otrimuye zakonodavche zakriplennya zokrema u Vijskovomu statuti Arhivovano 3 veresnya 2012 u Wayback Machine 1715 r v Ulozhenni pro pokarannya kriminalni ta vipravni 1845 r i lishe u Kriminalnomu Ulozhenni 1903 r bulo vpershe viznacheno mezhi zapodiyannya shkodi v stani krajnoyi neobhidnosti Zgidno z poziciyeyu ukrayinskogo pravoznavcya radyanskogo periodu Ye Ya Nemirovskogo pri zitknenni rivnoznachnih interesiv napriklad koli dlya vryatuvannya vlasnogo zhittya prinositsya u zhertvu chuzhe zhittya abo zhittya kilkoh osib abo koli dlya vryatuvannya sebe zapodiyuyetsya smert tretij osobi zapodiyannya shkodi ne mozhe rozglyadatis yak pravomirne U 60 h rokah HH stolittya zapodiyannya shkodi u stani krajnoyi neobhidnosti vpershe v istoriyi kriminalnogo prava bulo viznane suspilno korisnim socialno dopustimim posilannya na suspilno nebezpechnij harakter bulo viklyucheno V suchasnomu viglyadi polozhennya pro krajnyu neobhidnist vneseni do Kriminalnogo kodeksu Ukrayini stattya 39 ta Kodeksu Ukrayini pro administrativni pravoporushennya stattya 18 Stan krajnoyi neobhidnostiStan krajnoyi neobhidnosti vinikaye za nayavnosti dvoh elementiv 1 nebezpeka yaka bezposeredno zagrozhuye pravoohoronyuvanim interesam Napriklad nedbale povodzhennya zi zbroyeyu stihijni sili prirodi poveni obvali zsuvi zlivi tosho napadi tvarin ta in pogroza kasiru z vimogoyu vidachi groshej pid zagrozoyu ubivstva porushennya vodiyem pravil dorozhnogo ruhu sho stvorilo avarijnu situaciyu 2 vidsutnist realnoyi mozhlivosti usunuti nebezpeku sho zagrozhuye inshimi zasobami nizh zapodiyannya shkodi pravoohoronyuvanim interesam Za svoyimi zovnishnimi oznakami krajnya neobhidnist mozhe polyagati napriklad u viluchenni majna jogo ushkodzhenni abo znishenni vikradenni zbroyi abo narkotichnih zasobiv kradizhci transportu prihovuvanni zlochiniv rozgoloshenni derzhavnoyi chi vijskovoyi tayemnici porushenni riznomanitnih pravil oberezhnosti zapodiyanni shkodi zhittyu abo zdorov yu lyudini pozbavlenni yiyi osobistoyi svobodi tosho Obstavini sho viklyuchayut krajnyu neobhidnistDlya togo shob diyannya viznavalosya vchinenim u stani krajnoyi neobhidnosti vono povinno vidpovidati pevnim oznakam doslidzhenim naukoyu kriminalnogo prava Nizhche pererahovani vipadki sho svidchat pro vidsutnist takih oznak Perevishennya mezh eksces krajnoyi neobhidnosti Perevishennyam mezh krajnoyi neobhidnosti ye umisne zapodiyannya shkodi pravoohoronyuvanim interesam yaksho taka shkoda ye bilsh znachnoyu nizh vidvernena shkoda Vchinennya zlochinu z perevishennyam mezh krajnoyi neobhidnosti tyagne za soboyu kriminalnu vidpovidalnist za umovi nayavnosti skladu zlochinu prote ce ye obstavinoyu sho pom yakshuye pokarannya Osoba ne pidlyagaye kriminalnij vidpovidalnosti za perevishennya mezh krajnoyi neobhidnosti yaksho vnaslidok silnogo dushevnogo hvilyuvannya viklikanogo nebezpekoyu sho zagrozhuvala vona ne mogla ociniti vidpovidnist zapodiyanoyi shkodi cij nebezpeci Peredchasna i spiznila krajnya neobhidnist Yaksho shkoda bula zavdana do togo yak ob yektivno vinik stan krajnoyi neobhidnosti ce utvoryuye peredchasnu krajnyu neobhidnist pislya togo yak takij stan uzhe minuv spiznilu krajnyu neobhidnist Peredchasna i spiznila krajnya neobhidnist tyagnut vidpovidalnist na zagalnih zasadah Insha meta abo spryamovanist Metoyu zavdannya shkodi v umovah krajnoyi neobhidnosti ye vidvernennya pevnoyi nebezpeki yaku dobre usvidomlyuye osoba Za spryamovanistyu dij sho zapodiyuyut shkodu pravoohoronyuvanim interesam spryamovani voni na bud yakih storonnih tretih osib abo na napadnika krajnyu neobhidnist vidriznyayut vid neobhidnoyi oboroni Div takozhZvilnennya vid kriminalnoyi vidpovidalnosti Zvilnennya vid pokarannya Neobhidna oborona Neobhidna oborona Ukrayina PrimitkiKriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik M I Bazhanov Yu V Baulin V I Borisov ta in Za red prof M I Bazhanova V V Stashisa V Ya Taciya 2 e vid pererob i dopov Kiyiv Yurinkom Inter 2005 S 301 ISBN 966 667 160 3 Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 26 listopada 2012 Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik M I Bazhanov Yu V Baulin V I Borisov ta in Za red prof M I Bazhanova V V Stashisa V Ya Taciya 2 e vid pererob i dopov Kiyiv Yurinkom Inter 2005 S 304 305 ISBN 966 667 160 3 Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 26 listopada 2012 Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 26 listopada 2012 PosilannyaKrajnya neobhidnist 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 LiteraturaBaulin Yu V Obstoyatelstva isklyuchayushie prestupnost deyaniya Harkov 1991 Baulin Yu V Zvilnennya vid kriminalnoyi vidpovidalnosti K 2004 Lisova N V Misce krajnoyi neobhidnosti v sistemi obstavin sho viklyuchayut zlochinnist diyannya Visnik prokuraturi 2006 5 S 56 65 Lisova N V Krajnya neobhidnist u kriminalnomu pravi zarubizhnih krayin Visnik prokuraturi 2006 11 S 104 113 Krajnya neobhidnist Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 457 ISBN 978 966 937 261 1 M Shup yana Krajnya neobhidnist istoriko pravovij aspekt zakonodavchogo zakriplennya na ukrayinskih zemlyah Yuridichnij visnik 4 2019
Топ