Кравчук Петро Авксентійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравчук.

Петро Авксентійович Кравчук (нар. 12 липня 1947, с. Гірки Любешівського району Волинської області) — український літератор, краєзнавець, автор науково-популярних та краєзнавчих книг.

Кравчук Петро Авксентійович
Народився	12 липня 1947(1947-07-12) (76 років) Гірки, Любешівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	літератор, краєзнавець
Alma mater	^d
Мова творів	українська, російська
Напрямок	науково-популярна та краєзнавча література
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «Ветеран праці» Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Сайт: kravchuk.ucoz.com
Кравчук Петро Авксентійович у Вікісховищі

Біографія

Народився Петро Кравчук 12 липня 1947 року в селі Гірки Любешівського району Волинської області.

Навчався в Гірківській восьмирічній школі, яку закінчив у 1962 році. Продовжував навчання у місцевій вечірній школі. Навчаючись у школі, організував збір народних пісень Волині, за що отримав подяку від Інституту етнографії й художнього промислу України та поета Максима Рильського. Друкувався в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец», районній газеті «Радянське Полісся» та журналі «Скынтея ленинистэ» (Кишинев, Молдова). Був делегатом Першого українського зльоту юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в Одесі.

У 1963 році вступив до Львівського електротехнікуму зв'язку, який закінчив 1967 року й отримав спеціальність технік-електрик провідного зв'язку і радіофікації.

У 1967—1969 роках служив у Радянській армії. В армії вступив до Красноярського політехнічного інституту на радіотехнічний факультет.

Після армії, з лютого по березень 1970 року, працював електромеханіком Камінь-Каширського районного вузла зв'язку. У березні 1970 року перейшов на роботу на Зарудчівський завод силікатної цегли: працював спершу інженер-механіком, а з травня 1971 року — начальником виробництва. У 1974 році перейшов у Любешівську ПМК-199, де працював інженер-енергетиком до 1976 року. З 1976 року — знову на силікатному заводі, де працював до 1989 року (з 1984 — директором заводу.

Неодноразово обирався депутатом Зарудчівської сільської ради.

У 1989 році створив перший в Україні всесоюзний науково-технічний кооператив — Любешівський міжгалузевий кооперативний центр науково-технічної інформації «Ерудит».

За ініціативи Петра Кравчука була організована експедиція та проведено перше інструментальне вимірювання 7 вересня 1990 р. найвищого в Євразії (Тальникового водоспаду) (482 м, Росія) та ще трьох великих каскадних водоспадів колишнього СРСР: Кінзелюкського в Саянах (328 м), Великого Арсланбоба в Киргизстані (234 м), Грандіозного в Саянах (172 м).

Був членом ВЛКСМ, у 1972—1973 роках обирався секретарем первинної комсомольської організації Зарудчівського заводу силікатної цегли. Був членом КПРС з 1972 року. Тривалий період очолював первинні партійні організації Любешівської ПМК-199 та Зарудчівського заводу силікатної цегли. Вийшов із КПРС 15 квітня 1991 року.

У 2001 році вийшов на пенсію.

У 2009 році, під час святкування 525-річного ювілею від дати першої писемної згадки, присвоєно звання «Почесний громадянин селища Любешів»

У 2013 році виростив найбільшого в Україні гарбуза вагою 120 кг 500 г. А у 2016 році встановив інший український рекорд, зібравши з одного куща картоплі (сорту Слов'янка) найбільший урожай — 8 кг 120 г бульб. У 2014 році з ініціативи Петра Кравчука та за підтримки газет («Рідне село») (Київ), «Земля моя годувальниця» (Луганськ), «Волинь» (Луцьк), («Віче-інформ») (Луцьк), «Добрий господар» (Львів) оголошено всеукраїнський щорічний конкурс з вирощування рекордних гарбузів.

Серед захоплень Петра Кравчука — фотографія та генеалогія. Фотографією захоплюється з дитинства. Його світлини опубліковані в книгах та газетах. Зокрема, газета «Віче» надрукувала серію «Вернісажів Петра Кравчука»: «Метелики», «Гриби», «Птахи», «Лелеки». Дослідив власний родовід до 9-го коліна.

Брати: (Віктор) (1951—2017) і Леонід (1957—2014).

Відзнаки

• Медаль «Ветеран праці» (1986)
• Подяка голови Волинської ОДА за особистий внесок у розвиток Української Держави (2009)
• (Почесний громадянин Любешова) (2009)
• Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)

Творчість

Перші публікації Петра Кравчука в пресі з'явилися в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец» та в районній «Радянське Полісся». Газета «Юный ленинец» за активну діяльність нагородила фотоапаратом «Смена-3» та путівкою на Перший всеукраїнський зліт юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в місті Одесі.

У його творчому доробку науково-популярні та краєзнавчі книги:

• У 1988 році в республіканському видавництві «Радянська школа» (м. Київ) вийшла 130-тисячним тиражем науково-популярна книга рос. («Географический калейдоскоп»).
• У 1993 році вийшла друга книга — «Рекорды природы». Наступного року книга вийшла додатковим тиражем.
• Заснував і видає «Книгу рекордів Волині». (Перший) і (другий) випуски, під назвою «Рекорди Волині», побачили світ у 1994 і 1999 роках, третій — у 2005 році.
• У 2011 році побачила світ .
• У 2023 році вийшла книга "Рідна Горківська школа" (. 372 стор.).
• Заснував національну «Книгу рекордів України». Планував регулярний її випуск.

Петро Кравчук — автор понад 500 публікацій, а також численних фотографій. Друкувався щонайменше, як у 14 журналах і 36 газетах колишнього СРСР, України, Молдови та Білорусі. Деякі із них виходили мільйонними тиражами. Матеріали Петра Авксентійовича, а також розповіді про нього самого та його творчість, опубліковані, зокрема, у журналах «Вокруг света», «Наука и жизнь», «Студенческий меридиан», «География в школе», «Человек и природа», «Україна», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Перець» та газетах «Експрес», («Добрий господар»), «Голос України», («Радянська Україна»), «Волинь», «Робітнича газета», , «Україна молода», «Цікава газета на вихідні» та інших. У багатьох із них («Україна», «Урядовий кур'єр», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Человек и природа», «Тваринництво України», «Нове життя» та ін.) мав свої багаторічні рубрики.

Бібліографія

• (Географический калейдоскоп). — Киев.: Радянська школа, 1988. — 144 с.  т. 130000.   — .
• Рекорди Волині 1993. — Любешівська районна друкарня, 1994. — 64 с. — /4.
• Рекорды природы. — Любешов, «Эрудит». Ковельская городская типография, 1993. — 216 с. , т. 60000.  — .
• Рекорди Волині 1998. — Любешів, «Ерудит», — Волинська обласна друкарня, 1999. — 208 с. — .
• Книга рекордів Волині 2005. — Луцьк: Волинська обласна друкарня — Любешів: «Ерудит», 2005. 304 с. — .
• Книга рекордів природи. — Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — .
• Рідна Горківська школа (Гірківський ліцей). — Одеса: Олді+, 2023. — 372 с. — .

Примітки

1. Зімич Любов, Кондаревич Інна. Видатні особистості. Почесний житель селища Любешів Петро Кравчук. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 350—355.
2. . https://www.volyn.com.ua/. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
3. Кынтечеле нородулуй. Журн. «Скынтея ленинистэ» (Кишинев, Молдова), 1962, № 4, с. 22.
4. Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир'я, 2004. — . — Кравчук Петро Авксентійович, с. 199.
5. Бущик П. Г. Ми від роду — українці. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Вісник і К, 2004. — 334 с. — .
6. Рішення Любешівської районної ради народних депутатів від 5.07.1989 р. № 105 "Про реєстрацію статуту кооперативу — Любешівського міжгалузевого кооперативного центру науково-технічної інформації «Ерудит».
7. «Трибуна металлурга» (Днепропетровск), О. Михайлов «О петровцах пишут в книгах», 9 жовтня 1993 р.
8. . https://www.volyn.com.ua/. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
9. У Любешові вирощено найбільшого в Україні гарбуза // Нове життя. — 2013. — 5 жовтня. — С. 8.
10. У Любешові на Волині виріс найбільший в Україні гарбуз // Свобода. — Тернопіль, 2013. — 16 жовтня. — С. 3.
11. Максимець, О. Не гарбуз — богатир! // Експрес. — 2013. — 17–24 жовтня. — С. 2.
12. У Любешові виріс гігантський гарбуз // Добрий господар. — Львів, 2013. — № 21 (листопад).
13. Федорова Н. Українські рекорди. Не підняти, не обійняти [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Рідне село. — Київ, 2014. — 2014. — 15 січня. — С. 9.
14. Петро Кравчук. «Нащадки» великих батьків. Газ. «Рідне село», 26 жовтня 2016 р., с. 9.
15. Петро Кравчук. Щедрі врожаї від велетенської картоплини. Газ. «Добрий господар», № 27 грудня 2016, с. 5, наклад 300 000 прим.
16. Один плід — а каші на ціле село. Підбито підсумок всеукраїнського конкурсу. Газ. «Рідне село», 26 листопада 2014 р., с. 1.
17. Газ. «Віче» 28 серпня 2008 р., с. 16.
18. Газ. «Віче» 23 жовтня 2008 р., с. 16.
19. Газ. «Віче», 8 липня 2010 р., с. 16.
20. Газ. «Віче», 6–12 вересня 2012 р., с. 16.
21. (Зубчук К.) «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
22. Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 « Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "20 років незалежності України"».
23. Павлюк І. Українська преса Волинської області 1939—1941, 1944—2000 рр. Наукове видання. 2004, Луцьк, вид-во «Волинська обласна друкарня». — 508 c. . — Автор Петро Кравчук с. 330.
24. В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р.

Посилання

• Фонди особового походження у архівному відділі Любешівської райдержадміністрації.