Ко́тів — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 675 осіб.
село Котів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський |
Громада | Білокриницька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060050080047206 |
Основні дані | |
Засноване | 1445 |
Населення | 675 |
Площа | 5,44 км² |
Густота населення | 124,08 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35375 |
Телефонний код | +380 362 |
День села | Воздвиження Хреста Господнього |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′23″ пн. ш. 26°26′53″ сх. д. / 50.68972° пн. ш. 26.44806° сх. д.Координати: 50°41′23″ пн. ш. 26°26′53″ сх. д. / 50.68972° пн. ш. 26.44806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 204 м |
Відстань до обласного центру | 18 км |
Відстань до районного центру | 18 км |
Відстань до центру громади/сільради | 20 км |
Найближча залізнична станція | Рівне (станція) |
Відстань до залізничної станції | 19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35342, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 94. |
Сільський голова | Гончарук Тетяна Володимирівна |
Карта | |
Котів | |
Котів | |
Мапа | |
Котів у Вікісховищі |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 675 | 100% |
Історія
Село Котів примикає до Нової Українки зі сходу. Село було перенесене на сучасне місце розташування в 1950 році з правого берега Горині, де споруджували військовий полігон (13 армії та військ ППО). Теперішній Котів, як і Нова Українка, розміщений на землях Креховецької Осади й зараз нараховує близько 200 дворів, 675 мешканців.
Церкву Воздвиження Господнього Хреста тут збудували в 1989 році, а в покинутому селі — під кінець XVI століття.
Котів з надгориння уперше згадує акт 1445 року. У ньому сказано, що за вірну службу князь Швидригайло дарує Петрашкові Ланевичу Мильському село «Котов». Грамота 1518 року засвідчує Котів двома різними формами: «из Котовым» та «из Котиным», а запис під 1535 роком згадує «котовские бендюги», пущені на сплав Горинню до «Першкова» (Олександрії).
Два роки опісля возний подає скаргу на річицьких селян , які спустошили «котовские луга». В ті часи хати знаходилися на одному, правому березі Горині. Зараз Котів перенесено на лівий берег, Річиця лишилася на правому, межує з військовим полігоном. Частково жителі Річиці, землі помешкань яких підпадали під полігон, розселені в селах Дуби, Котів, Шубків. Під кінець XVIII століття «деревня» Котів, єпархіально підпорядкована Річиці, належала до Єрофея Готського, Семашка. Тоді вона під іменем «Котово», «Котова» мала 35 дворів, 296 мешканців. В її околиці були просторі лісомасиви з орними «нивками», розлогі луги, пасовища, ставки, озера й невелика пристань, неподалік якої Вільшанка приводила в рух водяний млин. Котівці тоді славились кошикарством, лісовим бджільництвом.
Назва Котів походить від прізвища (прізвиська) Кот, а, можливо, і від такого ж імені, що, подібно болгарському Кото, пішло з наймення Костянтин «стійкий, сильний». Але прізвище Кот (одне з найпоширеніших у Польщі), могло увібрати значення «хитра, підлісна людина», як у вислові «спритний (хитрий), як кіт». Існує навіть спроба пов'язати наше Кот із німецьким Коттар «будівничий». На такому тлі міркувань Кот може мати й не український ґрунт. У записах особова назва Кот (Кото) відбите з XV століття: «Кот Мещерский убит в1571 г. под Москвой татарами»; «Иван Котов, дьяк кн. Михайла Верейокого,1482 г.» Можливо, до назви Кот має певне відношення згадане під 1202 роком наймення половецького князя Котань (Сутойович).
Котів є ще в трьох місцях України, і один з них коло річки Конопельки сусідньої Волинської області. Але відомі теж: Котівка, Коти, Котівщина. У Котові іменовані дільниці: Виспа «висотне місце серед низини»; Безодня «куток над проваллям»; Од ферми куток; Середній бік; поля — Ліщина «місце, де росте ліщина»; Карлівщина «на маєтності Карла»; луги — Макові луки «ніби в заростях дикого маку»; Коло Іванового рову «на маєтності Івана»; Волошкова лука «неподалік садиби Волошка»; долини — Жидівський яр «місце, де німецькі фашисти розстріляли 500 євреїв»; Водяна долина «жолобиста низина із застійною водою»; Коло Великої річки «неподалік струмка, що витікає з-під джерельних висот»; До піщанки "в напрямку піщаного кар'єру; пам'ятні (меморіальні) об'єкти — Божа сосна «на сосні була вирізана ікона Божої Матері»; Іванів дуб; болота — Тоїще, Чорне, Чортове. Іван Трохимчук згадав кілька наймень з утраченого Котова: Балярка «луг, де випасали овець»; Громак «поле, всіяне громишом»; Залав'я «по другому боці урочища Лава — широкої полоси ґрунту в2 га»; Оболоння «луг, прилеглий до озера»; Заказник «лісозаповідник»; Ваканці «пустуючи землі»; За квосою «луг за канавою»; Вільшник «річка в заростях вільхи»; Нивки, Помірки.
Легенда про походження назви села Котів
Село знаходилося на шляху від Дорогобужа до Пересопниці, які були столицями удільних князівств. На ці землі часто робили набіги монголо-татарські орди. Село було спалене, а жителі були катовані. Саме тому назва села й походить від слова «катувати». Пізніше землі стали належати поміщиці Рясницькій. Та місцевість ця була мало придатною для ведення господарства. Якось поміщиці спало на думку заселити ці землі. Послала вона своїх підданих розчистити ділянки землі від різних заростей. Першими, хто поселився тут були Семещуки, Трохимчуки та Кашецькі, нащадки яких ще досі мешкають у цьому селі.
(Заяв. від Семещук Євгенії).
Історія Котівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
За умовами Ризького мирного договору у 1921 році село Котів перейшло до Польщі.
Село належало до осади Гілеревої, де була чотирикласна школа, яка розміщувалася в хаті Денищука Григорія Петровича. Це була школа для дітей українців. Поляки мали свою школу в сусідньому селі Майдан. Вона була семирічною. Навчання велося на польській мові. Школа була платна. В школі для дітей українців викладали вчителі українською мовою, лише історія Польщі вивчалася польською мовою. Навчання було безкоштовним. Діти вивчали елементаж (польська мова), руську мову (українська мова), рахунки (математика), 2 рази на тиждень (у суботу і середу) приходив священик.
1 клас — «Буквар», 2 клас — «Книжечка», 3 клас — «Життя і праця», 4 клас — «Промінь». На початку і в кінці уроку молилися. В кінці уроку хлопці та дівчата кланялися вчителю. Українські діти віталися: «Добрий день». Польські — вставали і говорили «День добрий». У школі не дозволялося голосно говорити, а тим більше кричати чи бігати.
В 1944 році, відступаючи німецькі загарбники спалили школу. Після звільнення села радянськими військами навчання в селі було відновлене. Діти навчалися в одній із хат поки не збудували школу. Школа була дерев'яною. Мала два поверхи. Навчала дітей Неліда Ольга Іллівна.
В 1950 році село було переведене на нове місце. Село назвали Котів, а за попереднім селом збереглася назва Старий Котів. На новому місці в полі збудували школу. Завідував школою Бичковський Борис, українську мову викладала Матвієнко Ніна Олександрівна. Жили вчителі на квартирі Пацюка Степана Мусійовича. Вчителька історії із Рисв'янської школи Галина Феодосіївна проводила політгурток «Просвіта». На засіданнях гуртка ознайомлювали з історією України, природними умовами, географією України.
Після війни в школі навчалося багато переростків. Не завжди була хороша дисципліна.
До виховних позакласних заходів залучалася молодь. Часто організовувалися концерти. Серед активістів молодих були: Денищук Феодосій Талимонович (грав на гармошці), Жовтуля Володимир Іванович (грав на мандалині). Рогальський Федір (грав на гітарі). В концертах брали
В.1967 році директором Котівської початкової школи було призначено Янчука Євгена Андрійовича. В школі навчалося близько 50 дітей, а учні 5-10 класів змушені були відвідувати школу у сусідніх селах (Шубків, Рисвянка). Саме тому з ініціативи Янчука Є. А. та при активній участі жителів села в 1972 році було збудовано сучасну двоповерхову будівлю Котівської середньої школи.
Паспорт школи
Школа побудована в 1972 році.
Школа п'ятиденка.
Школа з денною формою навчання.
Загальна площа — 2005 м.кв.
Працює 33 вчителів.
звання «Старший вчитель» — 4,
10 — має вищу категорію, спеціаліст І категорії — 6,
спеціаліст ІІ категорії — 4.
Навчається 234 учні.
Класів — 16.
Навчальних кабінетів — 12.
спортивний зал;
комп'ютерний клас з виходом в Інтернет;
Кабінет медичної сестри
методичний кабінет
навчальна майстерня.
Виховні центри: їдальня
кімната школяра
бібліотека
Гордість школи
- Трофімчук Володимир Миколайович — викладач РДГУ, аспірант Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова в м. Київ;
- Глущук Григорій — підполковник ЗСУ;
- Шукапюк Іван — підполковник ЗСУ;
- Лецкалюк Микола — полковник ЗСУ;
- Потурай Микола — полковник ЗСУ.
- ЗО випускників стали вчителями.
Написано із слів старожилів Котова Денищука Федося Талимоновича, Денищука Василя Івановича, Самчук Антоніни Федорівни.
Матеріал зібрала вчитель історії Котівської загальноосвітньої школи Трофимчук Надія Іванівна.
Бібліотека села Котів
Котівська публічно шкільна бібліотека займає два приміщення: при ФАПі, та в Котівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна площа 45 м.кв.
Книжковий фонд 10824,
Дитячий фонд 6779.
Підручників 2064
Бібліотека обслуговує 495 читачів, з них 255 дітей.
З 1980 року завідує бібліотекою Михалюк Любов Євгенівна.
Книжковий фонд систематично поповнюється новою літературою, зокрема краєзнавчою. Бібліотека проводить масові заходи до знаменних і пам'ятних дат, підвищено бібліотечні послуги.
Ветерани Великої Вітчизняної війни
Добродій Іван Прокопович
Народився в 1916 році в селі Річиця Гощанського району Рівненської області, проживав у селі Котів.
Рік призову на фронт: 28.08.1944 року.
Брав участь у боях за Сталінград, Курськ, Варшаву.
Нагороджений орденом «Вітчизняної війни І ступення» № 6332911 посвідчення № 633811.
Нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 годов» 28.04.1947 року.
Помер у 1996 році в селі Котів.
Катеринчик Афанасій Лаврентьойович
Народився: у 1909 році селі Річиця Гощанського району Рівненської області, проживав в селі Котів
Рік призову на фронт 1944 році.
Воював на першому Білоруському фронті. Був учасником боїв під Березіно «Бобруйський котел», визволяв міста Мінськ, Пінськ.
Був тяжко поранений в битві під Калносом.
Реабілтацію після поранення проходив у військовому госпіталі м. Омськ.
Нагороджений орденом «Вітчизняної війни ІІ ступеня» № 1621834 посвідчення № 767234.
Нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 годов» 16.08.1950 року.
Помер у 1986 році у селі Котів.
Посилання
- Погода в селі Котів [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Річиця (Гощанський район)
- Коли почалося спорудження військового полігону. Полігон складається з двох частин: ліва сторона база тодішньої 13 армії, зараз 13 АК; праворуч загальносоюзний полігон військ ППО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko tiv selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 675 osib selo Kotiv Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij Gromada Bilokrinicka silska gromada Kod KATOTTG UA56060050080047206 Osnovni dani Zasnovane 1445 Naselennya 675 Plosha 5 44 km Gustota naselennya 124 08 osib km Poshtovij indeks 35375 Telefonnij kod 380 362 Den sela Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo Geografichni dani Geografichni koordinati 50 41 23 pn sh 26 26 53 sh d 50 68972 pn sh 26 44806 sh d 50 68972 26 44806 Koordinati 50 41 23 pn sh 26 26 53 sh d 50 68972 pn sh 26 44806 sh d 50 68972 26 44806 Serednya visota nad rivnem morya 204 m Vidstan do oblasnogo centru 18 km Vidstan do rajonnogo centru 18 km Vidstan do centru gromadi silradi 20 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Rivne stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 19 km Misceva vlada Adresa radi 35342 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Bila Krinicya vul Rivnenska 94 Silskij golova Goncharuk Tetyana Volodimirivna Karta Kotiv Kotiv Mapa Kotiv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kotiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 675 100 IstoriyaSelo Kotiv primikaye do Novoyi Ukrayinki zi shodu Selo bulo perenesene na suchasne misce roztashuvannya v 1950 roci z pravogo berega Gorini de sporudzhuvali vijskovij poligon 13 armiyi ta vijsk PPO Teperishnij Kotiv yak i Nova Ukrayinka rozmishenij na zemlyah Krehoveckoyi Osadi j zaraz narahovuye blizko 200 dvoriv 675 meshkanciv Cerkvu Vozdvizhennya Gospodnogo Hresta tut zbuduvali v 1989 roci a v pokinutomu seli pid kinec XVI stolittya Kotiv z nadgorinnya upershe zgaduye akt 1445 roku U nomu skazano sho za virnu sluzhbu knyaz Shvidrigajlo daruye Petrashkovi Lanevichu Milskomu selo Kotov Gramota 1518 roku zasvidchuye Kotiv dvoma riznimi formami iz Kotovym ta iz Kotinym a zapis pid 1535 rokom zgaduye kotovskie bendyugi pusheni na splav Gorinnyu do Pershkova Oleksandriyi Dva roki opislya voznij podaye skargu na richickih selyan yaki spustoshili kotovskie luga V ti chasi hati znahodilisya na odnomu pravomu berezi Gorini Zaraz Kotiv pereneseno na livij bereg Richicya lishilasya na pravomu mezhuye z vijskovim poligonom Chastkovo zhiteli Richici zemli pomeshkan yakih pidpadali pid poligon rozseleni v selah Dubi Kotiv Shubkiv Pid kinec XVIII stolittya derevnya Kotiv yeparhialno pidporyadkovana Richici nalezhala do Yerofeya Gotskogo Semashka Todi vona pid imenem Kotovo Kotova mala 35 dvoriv 296 meshkanciv V yiyi okolici buli prostori lisomasivi z ornimi nivkami rozlogi lugi pasovisha stavki ozera j nevelika pristan nepodalik yakoyi Vilshanka privodila v ruh vodyanij mlin Kotivci todi slavilis koshikarstvom lisovim bdzhilnictvom Nazva Kotiv pohodit vid prizvisha prizviska Kot a mozhlivo i vid takogo zh imeni sho podibno bolgarskomu Koto pishlo z najmennya Kostyantin stijkij silnij Ale prizvishe Kot odne z najposhirenishih u Polshi moglo uvibrati znachennya hitra pidlisna lyudina yak u vislovi spritnij hitrij yak kit Isnuye navit sproba pov yazati nashe Kot iz nimeckim Kottar budivnichij Na takomu tli mirkuvan Kot mozhe mati j ne ukrayinskij grunt U zapisah osobova nazva Kot Koto vidbite z XV stolittya Kot Mesherskij ubit v1571 g pod Moskvoj tatarami Ivan Kotov dyak kn Mihajla Verejokogo 1482 g Mozhlivo do nazvi Kot maye pevne vidnoshennya zgadane pid 1202 rokom najmennya poloveckogo knyazya Kotan Sutojovich Kotiv ye she v troh miscyah Ukrayini i odin z nih kolo richki Konopelki susidnoyi Volinskoyi oblasti Ale vidomi tezh Kotivka Koti Kotivshina U Kotovi imenovani dilnici Vispa visotne misce sered nizini Bezodnya kutok nad provallyam Od fermi kutok Serednij bik polya Lishina misce de roste lishina Karlivshina na mayetnosti Karla lugi Makovi luki nibi v zarostyah dikogo maku Kolo Ivanovogo rovu na mayetnosti Ivana Voloshkova luka nepodalik sadibi Voloshka dolini Zhidivskij yar misce de nimecki fashisti rozstrilyali 500 yevreyiv Vodyana dolina zholobista nizina iz zastijnoyu vodoyu Kolo Velikoyi richki nepodalik strumka sho vitikaye z pid dzherelnih visot Do pishanki v napryamku pishanogo kar yeru pam yatni memorialni ob yekti Bozha sosna na sosni bula virizana ikona Bozhoyi Materi Ivaniv dub bolota Toyishe Chorne Chortove Ivan Trohimchuk zgadav kilka najmen z utrachenogo Kotova Balyarka lug de vipasali ovec Gromak pole vsiyane gromishom Zalav ya po drugomu boci urochisha Lava shirokoyi polosi gruntu v2 ga Obolonnya lug prileglij do ozera Zakaznik lisozapovidnik Vakanci pustuyuchi zemli Za kvosoyu lug za kanavoyu Vilshnik richka v zarostyah vilhi Nivki Pomirki Legenda pro pohodzhennya nazvi sela Kotiv Pam yatnik voyinam zemlyakam s Kotiv jpg Selo znahodilosya na shlyahu vid Dorogobuzha do Peresopnici yaki buli stolicyami udilnih knyazivstv Na ci zemli chasto robili nabigi mongolo tatarski ordi Selo bulo spalene a zhiteli buli katovani Same tomu nazva sela j pohodit vid slova katuvati Piznishe zemli stali nalezhati pomishici Ryasnickij Ta miscevist cya bula malo pridatnoyu dlya vedennya gospodarstva Yakos pomishici spalo na dumku zaseliti ci zemli Poslala vona svoyih piddanih rozchistiti dilyanki zemli vid riznih zarostej Pershimi hto poselivsya tut buli Semeshuki Trohimchuki ta Kashecki nashadki yakih she dosi meshkayut u comu seli Zayav vid Semeshuk Yevgeniyi Istoriya Kotivskoyi ZOSh I III stupenivshkola Za umovami Rizkogo mirnogo dogovoru u 1921 roci selo Kotiv perejshlo do Polshi Selo nalezhalo do osadi Gilerevoyi de bula chotiriklasna shkola yaka rozmishuvalasya v hati Denishuka Grigoriya Petrovicha Ce bula shkola dlya ditej ukrayinciv Polyaki mali svoyu shkolu v susidnomu seli Majdan Vona bula semirichnoyu Navchannya velosya na polskij movi Shkola bula platna V shkoli dlya ditej ukrayinciv vikladali vchiteli ukrayinskoyu movoyu lishe istoriya Polshi vivchalasya polskoyu movoyu Navchannya bulo bezkoshtovnim Diti vivchali elementazh polska mova rusku movu ukrayinska mova rahunki matematika 2 razi na tizhden u subotu i seredu prihodiv svyashenik 1 klas Bukvar 2 klas Knizhechka 3 klas Zhittya i pracya 4 klas Promin Na pochatku i v kinci uroku molilisya V kinci uroku hlopci ta divchata klanyalisya vchitelyu Ukrayinski diti vitalisya Dobrij den Polski vstavali i govorili Den dobrij U shkoli ne dozvolyalosya golosno govoriti a tim bilshe krichati chi bigati V 1944 roci vidstupayuchi nimecki zagarbniki spalili shkolu Pislya zvilnennya sela radyanskimi vijskami navchannya v seli bulo vidnovlene Diti navchalisya v odnij iz hat poki ne zbuduvali shkolu Shkola bula derev yanoyu Mala dva poverhi Navchala ditej Nelida Olga Illivna V 1950 roci selo bulo perevedene na nove misce Selo nazvali Kotiv a za poperednim selom zbereglasya nazva Starij Kotiv Na novomu misci v poli zbuduvali shkolu Zaviduvav shkoloyu Bichkovskij Boris ukrayinsku movu vikladala Matviyenko Nina Oleksandrivna Zhili vchiteli na kvartiri Pacyuka Stepana Musijovicha Vchitelka istoriyi iz Risv yanskoyi shkoli Galina Feodosiyivna provodila politgurtok Prosvita Na zasidannyah gurtka oznajomlyuvali z istoriyeyu Ukrayini prirodnimi umovami geografiyeyu Ukrayini Pislya vijni v shkoli navchalosya bagato pererostkiv Ne zavzhdi bula horosha disciplina Do vihovnih pozaklasnih zahodiv zaluchalasya molod Chasto organizovuvalisya koncerti Sered aktivistiv molodih buli Denishuk Feodosij Talimonovich grav na garmoshci Zhovtulya Volodimir Ivanovich grav na mandalini Rogalskij Fedir grav na gitari V koncertah brali V 1967 roci direktorom Kotivskoyi pochatkovoyi shkoli bulo priznacheno Yanchuka Yevgena Andrijovicha V shkoli navchalosya blizko 50 ditej a uchni 5 10 klasiv zmusheni buli vidviduvati shkolu u susidnih selah Shubkiv Risvyanka Same tomu z iniciativi Yanchuka Ye A ta pri aktivnij uchasti zhiteliv sela v 1972 roci bulo zbudovano suchasnu dvopoverhovu budivlyu Kotivskoyi serednoyi shkoli Pasport shkoli Shkola pobudovana v 1972 roci Shkola p yatidenka Shkola z dennoyu formoyu navchannya Zagalna plosha 2005 m kv Pracyuye 33 vchiteliv zvannya Starshij vchitel 4 10 maye vishu kategoriyu specialist I kategoriyi 6 specialist II kategoriyi 4 Navchayetsya 234 uchni Klasiv 16 Navchalnih kabinetiv 12 sportivnij zal komp yuternij klas z vihodom v Internet Kabinet medichnoyi sestri metodichnij kabinet navchalna majsternya Vihovni centri yidalnya kimnata shkolyara biblioteka Gordist shkoli Trofimchuk Volodimir Mikolajovich vikladach RDGU aspirant Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova v m Kiyiv Glushuk Grigorij pidpolkovnik ZSU Shukapyuk Ivan pidpolkovnik ZSU Leckalyuk Mikola polkovnik ZSU Poturaj Mikola polkovnik ZSU ZO vipusknikiv stali vchitelyami Napisano iz sliv starozhiliv Kotova Denishuka Fedosya Talimonovicha Denishuka Vasilya Ivanovicha Samchuk Antonini Fedorivni Material zibrala vchitel istoriyi Kotivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli Trofimchuk Nadiya Ivanivna Biblioteka sela Kotiv Kotivska publichno shkilna biblioteka zajmaye dva primishennya pri FAPi ta v Kotivskij ZOSh I III stupeniv Zagalna plosha 45 m kv Knizhkovij fond 10824 Dityachij fond 6779 Pidruchnikiv 2064 Biblioteka obslugovuye 495 chitachiv z nih 255 ditej Z 1980 roku zaviduye bibliotekoyu Mihalyuk Lyubov Yevgenivna Knizhkovij fond sistematichno popovnyuyetsya novoyu literaturoyu zokrema krayeznavchoyu Biblioteka provodit masovi zahodi do znamennih i pam yatnih dat pidvisheno bibliotechni poslugi Veterani Velikoyi Vitchiznyanoyi vijniDobrodij Ivan Prokopovich Narodivsya v 1916 roci v seli Richicya Goshanskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti prozhivav u seli Kotiv Rik prizovu na front 28 08 1944 roku Brav uchast u boyah za Stalingrad Kursk Varshavu Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupennya 6332911 posvidchennya 633811 Nagorodzhenij medallyu Za pobedu nad Germaniej v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 godov 28 04 1947 roku Pomer u 1996 roci v seli Kotiv Katerinchik Afanasij Lavrentojovich Narodivsya u 1909 roci seli Richicya Goshanskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti prozhivav v seli Kotiv Rik prizovu na front 1944 roci Voyuvav na pershomu Biloruskomu fronti Buv uchasnikom boyiv pid Berezino Bobrujskij kotel vizvolyav mista Minsk Pinsk Buv tyazhko poranenij v bitvi pid Kalnosom Reabiltaciyu pislya poranennya prohodiv u vijskovomu gospitali m Omsk Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1621834 posvidchennya 767234 Nagorodzhenij medallyu Za pobedu nad Germaniej v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 godov 16 08 1950 roku Pomer u 1986 roci u seli Kotiv 1PosilannyaPogoda v seli Kotiv 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Richicya Goshanskij rajon Koli pochalosya sporudzhennya vijskovogo poligonu Poligon skladayetsya z dvoh chastin liva storona baza todishnoyi 13 armiyi zaraz 13 AK pravoruch zagalnosoyuznij poligon vijsk PPO