Костянтин Хабенський

Костянтин Юрійович Хабенський (нар. 11 січня 1972, Ленінград, СРСР) — російський актор театру та кіно, народний артист Росії (2012).

Костянтин Юрійович Хабенський
рос. Константин Юрьевич Хабенский
Ім'я при народженні	Костянтин Юрійович Хабенський
Народився	11 січня 1972(1972-01-11)^[1]^[2](52 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР^[1]
Громадянство	Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Роки діяльності	1994 — тепер. час
IMDb	ID 0450975
Нагороди та премії
Народний артист Росії
khabenskiy.ru
Костянтин Юрійович Хабенський у Вікісховищі

Біографія

Народився 11 січня 1972 року у Ленінграді (Нині в Санкт-Петербурзі). 1981 року разом з сім'єю переїхав до Нижньовартовська, де прожив 4 роки. 1985 року сім'я повернулася в Ленінград. Закінчивши 8 класів, Хабенський вступив до ^[ru], але після 3 курсу забрав документи, усвідомивши, що технічна спеціальність не для нього. Працював натирачем, двірником, вуличним музикантом, монтувальником в .

1990 року вступив до (Ленінградського державного інституту театру, музики та кінематографії) (ЛГІТМіК) (майстерня ). За роки навчання зіграв у числі великих ролей: Ломова у водевілі «Жарти» А. П. Чехова, кілька ролей у постановці «Час Висоцького», канатохідця Матті в «Дорозі» по Ф. Фелліні, Чебутикіна в «Трьох сестрах». Випускна робота — Естрагон (Гого) у постановці Ю. Бутусова «В очікуванні Годо». 1994 року зіграв першу, невелику роль у кіно ().

В , закінчивши (ЛДІТМіК), Костянтин був прийнятий в Експериментальний театр «Перехрестя», де прослужив один рік. Одночасно працював на регіональному телебаченні ведучим відділу музичних та інформаційних програм.

Костянтин Хабенський у 2018

В 1996 перейшов у ^[ru]. Тут молодий актор був зайнятий переважно на других ролях. Серед його робіт — спектаклі «Тригрошова опера» та «Сірано де Бержерак». 1998 року]] він знявся одразу в трьох картинах: у російсько-угорській детективно-фантасмагоричній мелодрамі («Наташа»), соціальній драмі А. Ю. Германа «Хрустальов, машину!» і мелодрамі . За роботу в картині Дмитра Месхієва Хабенському була присуджена премія в номінації «Найкраща чоловіча роль» на . Незабаром Костянтин зіграв невелику роль у трилері . Наступною помітною роботою в кіно стала головна роль у драмі (Володимира Фокіна) .

Популярність приніс серіал («Вбивча сила»); телеглядачі запам'ятали його як Ігоря Плахова. Тим часом тривала і його робота в театрі: з 1996 Хабенський виступав на сцені ^[en], де грав головну роль у виставі «Калігула». Серед інших робіт актора: Дурник Карл в «Войцеку» Г. Бюхнера, Естрагон у виставі «В очікуванні Годо» С. Беккета, Валентайн в «Поживемо — побачимо» Б. Шоу.

Сьогодні Костянтин Хабенський входить в трупу МХТ ім. Чехова. Ще однією помітною роботою в кіно стала роль Саші Гур'єва у фільмі Філіпа Янковського . Співпраця з Ф. Янковським продовжилося у фільмі (Грін).

Найбільшу популярність Хабенському принесли фільми «Нічний дозор» та «Денний дозор». Персонаж фільму Антон Городецький став однією з найвідоміших ролей Хабенського. У 2006 актор знявся в картині за романом (Єжи Ставінського). В останні роки актор багато працює в кіно: зіграв Олександра Колчака у фільмі («Адмірал») та Костю Лукашина у («Іронії долі. Продовження»), 2010 року знявся в головній ролі у фільмі «Викрутаси» режисера , 2011 року — в ролі Олексія Турбіна в телесеріалі .

Хабенський — засновник для дітей, хворих на рак. На церемонію свого нагородження званням «Народний артист Росії» він прийшов у Кремль з саморобним значком «Діти поза політикою». За словами актора, тим самим він хотів привернути увагу до проблем дітей-сиріт у зв'язку з , відповіддю російського уряду на «закон Магнітського».

З 2010 року Костянтин почав відкривати студії творчого розвитку по всій Росії. Студії з'явилися в містах: Воронеж, Казань (дві студії), Санкт-Петербург (дві студії), Новосибірськ, Уфа, Нижній Тагіл, Єкатеринбург (дві студії), Перм (дві студії). Влітку 2012 в Єкатеринбурзі пройшов загальний збір всіх «Театральних студій при благодійному фонді Костянтина Хабенського» під назвою «Оперення 2012». «Оперення 2013» пройшло в Уфі. Фестиваль «Оперення 2014» пройшов в Казані.

У липні 2018 року відвідав окупований Крим через закриті пункти пропуску, через що був внесений до бази сайту «Миротворець».

К.Хабенський у 2012

З 28 жовтня 2021 року — художній керівник-директор Московського Художнього театру імені А. П. Чехова.

Особисте життя

З 12 січня 2000 перебував у шлюбі з журналісткою однієї з радіостанцій Санкт-Петербурга Анастасією Смирновою (31 березня 1975, Ленінград — 1 грудня 2008, Лос-Анджелес, США). Анастасія знялася у фільмах , 2003 (журналістка), , 2003 (перекладачка), , 2004 (короткометражний), , 2006 (прес-секретар). 1 грудня 2008 після річного лікування у Лос-Анджелесі Анастасія померла від пухлини головного мозку, поховали 15 грудня 2008 року на Троєкуровському кладовищі Москви.

Від шлюбу з Анастасією у Костянтина є син Іван Хабенський (25 вересня 2007)..

Другий шлюб — влітку 2013 року одружився з актрисою МХТ Ольгою Литвиновою.

Дружить довгі роки з однокурсниками по (ЛДІТМіК) Михайлом Пореченковим та Андрієм Зібровим.

Сім'я

• Батько — Юрій Аронович Хабенський (1946—2004) був інженером-гідрологом, потім аудитором, помер від раку, діагноз йому поставили, коли син почав зніматися в .
• Мати — Тетяна Геннадіївна Хабенська (Нікуліна) за фахом інженер-гідролог, була викладачем математики, в Нижньовартовську працювала в будівельній лабораторії.
• Старша сестра — Наталія Юріївна Хабенська — співачка, солістка Санкт-Петербурзького Єврейського музичного ансамблю, 2000 року був дует «Маргаритки» з Надією Чермантеєвою.

Творчість

Ролі в театрі

• «Дорога» за кіносценарієм Ф. Фелліні (студентська робота) — канатоходець Матті
• «Жарти Чехова» (студентська робота). Режисер  — Ломов
• «Три сестри» А. Чехова (студентська робота). Режисер В. Фільштинський — Чебутикін
•  — «Час Висоцького» (студентська робота). Режисер В. Фільштинський — кілька ролей
•  — «В очікуванні Годо» С. Беккета. Режисер  — Естрагон

•  — «Тригрошова опера» Б. Брехта; режисер Володимир Машков
•  — «Сірано де Бержерак» Е. Ростан

•  — «Гамлет» (Шекспір; режисер: ) — Гораціо

•  — (Г. Бюхнер; режисер: ) — Дурник Карл
•  — «В очікуванні Годо» (С. Беккет; режисер: ) — Естрагон
•  — «Король, дама, валет» (В. Набоков; режисер: ) — манекен, офіціант, санітар
•  — (А. Камю; режисер: ) — Калігула
•  — (за п'єсою Едуарда Гайдая; режисер: ) — братик Опосум
•  — (В. Маяковський; режисер: )
•  — (Б. Шоу; режисер: ) — Валентайн

Антреприза

•  — (А. Сухово-Кобилін; режисер: ) — Варравін

•  — (А. Вампілов; режисер: ) — Зілов
•  — (М. Булгаков; режисер: ) — Олексій Турбін
•  — «Гамлет» (Шекспір; режисер: ) — Клавдій
• 2009 — «Тригрошова опера» (Б. Брехт; режисер: Кирило Серебренніков) — Меккі-Ніж
• 2014 — («Контрабас») П. Зюскінд; режисер Гліб Черепанов.

Музично-літературні проекти

• 2011 —
• 2016 — вистава «Не покидай свою планету» за мотивами твору Сент-Екзюпері «Маленький принц», спільно з Юрієм Башметом; режисер Віктор Крамер.

Ролі в кіно

1. 1994 —  — пішохід в окулярах (епізод)
2. 1997 — (Наташа) — Ференц, студент
3. 1998 — Хрустальов, машину! — диригент
4. 1999 — 2005 — (Вбивча сила) — Ігор Плахов
5. 1999 —  — Андрій Калінін
6. 1999 —  — Стас, водій
7. 2000 — (Агент національної безпеки-2 (серії 16, 17. «Людина без обличчя»)) — Рашид
8. 2000 —  — Юрій Сапожников
9. 2000 —  — (Гершуні)
10. 2001 —  — мужичок-баяніст
11. 2001 —  — Едуард
12. 2002 — (У русі) — Олександр Гур'єв
13. 2002 —  —
14. 2003 —  — Георгій
15. 2003 —  — Костянтин, музикант
16. 2003 —  — Кирило
17. 2004 — Нічна Варта —
18. 2004 —  — Філіп Ронін
19. 2004 — (Свої) — Лівшиць, політрук
20. 2004 —  — Полосуєв
21. 2005 —  — Чичиков
22. 2005 — Денна Варта —
23. 2005 — (Єсенін) — Лев Троцький
24. 2005 — Бідні родичі — Едуард Лєтов
25. 2005 —  — Лозовський
26. 2005 —  — Грін (Григорій Грінберг)
27. 2006 — Зв'язок — камео
28. 2006 —  — Костянтин Архипов
29. 2007 —  — Денис Мальцев
30. 2007 — (Іронія долі. Продовження) — Костянтин Лукашин
31. 2008 — Особливо небезпечний — «екс-термінатор» (колишній підривник)
32. 2008 — (Адмірал) — Олександр Васильович Колчак, адмірал
33. 2008 — (Домовик) — Антон Праченка, письменник
34. 2009 —  — Микола Артем'єв
35. 2009 — (фільм не був завершений)
36. 2011 — Викрутаси — В'ячеслав Колотилов
37. 2011 — Шпигун, вийди геть! — Поляков, радянський дипломат
38. 2011 — —
39. 2012 — (Небесний суд) — Андрій, прокурор першого ступеня
40. 2012 —  — Олексій Турбін
41. 2012 —  — Словник
42. 2013 — Географ глобус пропив — Віктор Сергійович Служкін, вчитель географії
43. 2013 —  — Петро Лещенко
44. 2013 — (Війна світів Z) — Російський боєць
45. 2014 —  — Юрій Левітан
46. 2014 — (Чорне море)
47. 2014 —  — Макс
48. 2015 — Метод — Родіон Вікторович Меглін
49. 2017 — (Час перших) — космонавт Павло Бєляєв

Озвучування

1. 1995-1998 —  — Тімон ()
2. 1999 — Воскрешаючи мерців — Ноель (Марк Ентоні)
3. 2000 — Пункт призначення — Картер Хортон (Керр Сміт)
4. 2002 —  — Георгій ()
5. 2002 —  — Вейкко ((Вілле Хаапасало)) — закадровий переклад
6. 2005 — Мадагаскар — Алекс (Бен Стіллер)
7. 2007 — (18-14) — голос за кадром
8. 2008 — Мадагаскар 2 — Алекс (Бен Стіллер)
9. 2008 — Особливо небезпечний — «екс-термінатор» (колишній підривник)
10. 2009 — (9) —9, вчений (Елайджа Вуд)
11. 2010 — Ялинки — голос за кадром
12. 2011 — Ялинки 2 — голос за кадром
13. 2012 — (Мадагаскар 3) — Алекс (Бен Стіллер)
14. 2013 — Ялинки 3 — голос за кадром
15. 2015 —  — Алекс (Бен Стіллер)

Вокал

• Якщо у вас немає тітки (OST (Іронія долі. Продовження))
• Попрощатися (OST Викрутаси)
• Будинок кришталевий (В. Висоцький)
• Москва-Одеса (В. Висоцький)

Призи та нагороди

• 1999 — лауреат незалежної акторської премії ім. В. І. Стржельчика за акторський ансамбль у виставі «В очікуванні Годо».
• 2000 — премія в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Андрія в .
• 2003 — приз 11-го фестивалю «Віват кіно Росії!» В номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Саші Гур'єва у фільмі .
• 2005 — приз фестивалю «Кінотавр» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Едіка в .
•  — театральна премія у номінації «Злодій» (найкращий виконавець негативної ролі) за роль Клавдія в спектаклі МХТ «Гамлет».
• 2006 — заслужений артист Росії — за заслуги в галузі мистецтва.
• 2006 — премія російської кінопреси в номінації «Найкраща чоловіча роль за результатами народного голосування» за роль Едіка в .
• 2006 — премія «Золотий орел» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Гріна в .
•  — Міжнародна премія Станіславського у номінації «Найкращий актор» (за ролі останніх років).
• 2008 — приз в номінації «Найкраща комедійна роль» за роль Кості Лукашина у фільмі («Іронія долі. Продовження»).
• 2008 — приз «Золотий меч» VI-го Міжнародного фестивалю військового кіно імені народного артиста СРСР Юрія Озерова у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Колчака у фільмі («Адмірал»).
• 2009 — премія «Золотий орел» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль А. В. Колчака у фільмі («Адмірал»).
• 2009 — приз у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль А. В. Колчака у фільмі («Адмірал»).
• 2012 — народний артист Росії — за великі заслуги в галузі мистецтва.
• 2013 — приз фестивалю "Кінотавр "у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Віктора Сергійовича Служкіна у фільмі «Географ глобус пропив».
• 2014 — премія «Золотий орел» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Віктора Сергійовича Служкіна у фільмі («Географ глобус пропив»).

Пародії

Костянтин Хабенський був два рази спародійований у телепередачі «Велика різниця» у ролі у фільмі «Нічна Варта» і в ролі Олександра Колчака у фільмі («Адмірал»). Пародії виконав артист трупи (Сергій Бурунов).

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1025356756 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Discogs — 2000.
   d:Track:Q504063
3. . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 3 лютого 2014.
4. Александр Машуков (январь, 2007). Неврастеник смутного времени. Портрет Константина Хабенского. Искусство кино. Процитовано 3 вересня 2013.
5. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
6. . Аргументы и факты. 24 сентября 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
7. . Российская газета. 16 ноября 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
8. . Областная газета. 3 июля 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
9. . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
10. (рос.). Росія 1 Татарстан. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2014.
11. . Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
12. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
13. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
14. . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 8 грудня 2008.
15. . Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
16. . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
17. . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 3 лютого 2014.
18. Константин Хабенский|актёр, биография, фото|Кино не для всех и для каждого^{[недоступне посилання з липня 2019]}
19. Блоги@Mail.Ru: Мои двадцать талантов. Статья 1-я
20. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
21. . Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 3 лютого 2014.
22. Фильм «Географ глобус пропил» получил главный приз «Кинотавра» под крики «Браво!». МК.ru. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 2 червня 2013.

Посилання

• Костянтин Хабенський на сайті Московського художнього театру [ 7 лютого 2014 у Wayback Machine.]