Корнеліс де Ягер (нід. Cornelis de Jager; 29 квітня 1921 — 27 травня 2021) — голландський астроном, член Нідерландської королівської АН (1969).
Корнеліс де Ягер | |
---|---|
нід. Cornelis de Jager | |
Народився | 29 квітня 1921[2] Ден-Бург, Тесел, Північна Голландія, Нідерланди[3] |
Помер | 27 травня 2021[1] (100 років) Ден-Бург, Тесел, Північна Голландія, Нідерланди[3] |
Країна | Нідерланди[4] |
Діяльність | астроном, астрофізик, фізик, викладач університету |
Галузь | астрофізика і астрономія[5] |
Alma mater | Утрехтський університет (1952)[6] |
Науковий керівник | Марсел Міннарт[7] |
Відомі учні | d[6] |
Знання мов | нідерландська[5] і англійська[5] |
Заклад | Утрехтський університет |
Членство | Леопольдина, Нідерландська королівська академія наук[9], Індійська національна академія наук, Європейська академія[10], d і МАС |
Нагороди | |
Сайт | cdejager.com |
|
Біографічні відомості
Родився в Текселі. У 1945 році закінчив Утрехтський університет, з яким пов'язана вся його подальша діяльність: у 1946 році викладав тут теоретичну фізику, упродовж 1957—1960 років — астрофізику, з 1960 року — професор астрофізики; з 1946 року працює в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 року — директор); в 1965 році очолив також лабораторію космічних досліджень.
Основні наукові роботи відносяться до фізики Сонця і зірок. Розробляв деякі питання теорії утворення фраунгоферових ліній, розвинув методику інтерпретації спостережуваних профілів ліній. Побудував модель атмосфери Сонця. Спільно з Л. Невеном розрахував одну з ранніх серій моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світимостей. В останні роки велику увагу приділяє космічним дослідженням. Сконструював ряд приладів для ультрафіолетової спектроскопії Сонця і для спостережень Сонця та інших космічних об'єктів у рентгенівському діапазоні з борту штучних супутників Землі. На підставі спостережень у радіо- та рентгенівському діапазонах досліджував процеси, що призводять до утворення сонячних спалахів.
Автор монографій «Будова і динаміка атмосфери Сонця» (1959) та «Зірки найбільшою світності» (1980).
Головний редактор міжнародних журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).
Генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу (1970—1973), президент КОСПАР (1972—1978 і 1982—1986), президент Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).
Премія імені П. Ж. С. Жансен Французького астрономічного товариства (1984).
На його честь названо астероїд (3798 де Яґер).
Примітки
- Professor Kees de Jager overleden
- SNAC — 2010.
- https://www.astronomie.nl/nieuws/kees-de-jager-100-overleden-2834
- LIBRIS — 2012.
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- https://www.knaw.nl/nl/leden/leden/4303
- https://www.ae-info.org/ae/User/Jager_Cornelis
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет