Корисні копалини Монголії.
Загальна характеристика
Монголія багата на флюорит, вугілля, мідно-молібденові і олов’яно-вольфрамові руди, фосфорити та ін. Є також алюмінієві руди, виробні камені, нафта і горючі сланці, нерудні будматеріали, різноманітні мінеральні води. Дані про підтверджені і загальні запаси основних корисних копалин М. за версією російських джерел (ИАЦ «Минерал») наведені в таблиці. За іншими оцінками, геологічно досліджено тільки бл. 25% площі країни, бл. 70% площі оглянуто із застосуванням аерогеофізичних методів. Ці дослідження дозволяють так оцінити загальні запаси деяких к.к.:10 млн т міді, 420 тис.т молібдену, 3 млн т свинцю і цинку, 10 тис.т олова, 1 465 т золота, 10 000 т срібла, 453 млн т залізної руди, 50 тис.т урану, 70 тис.т руди вольфраму (вольфраміт), 200 тис.т графіту, 18 млн т плавикового шпату, крім того, є великі ресурси фосфату й інших мінералів.
Таблиця. – Основні корисні копалини Монголії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Вольфрам, тис. т | 6 | 10 | 1,5 (WO3) | 0,2 |
Залізні руди, млн т | 465 | 745 | 55 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 55 | 170 | 1,8 – 7 г/т | 0,1 |
Мідь, тис. т | 9250 | 9340 | 0,8 (Cu) | 1,4 |
Молібден, тис. т | 237 | 484 | 0,018 (Мо) | 2,7 |
Нафта, млн т | 1,5 |
|
|
|
Олово, тис. т | 20 | 30 | 0,5 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 12 | 23 | 45 (CaF2) | 6,4 |
Свинець, тис. т | 720 | 840 | 3,7 (Pb) | 0,6 |
Срібло, т | 6000 | 9000 | 150 г/т | 1,1 |
Вугілля, млн т | 2440 | 4300 |
|
|
Фосфорити, млн т | 67 | 445 | 20 (Р2О5) | 1,32 |
Цинк, тис. т | 2000 | 3400 | 6 (Zn) | 0,7 |
Уран, тис. т | 61,6 | 82,6 | 0,16 | 2,4 |
Окремі види корисних копалин
Нафта. Родов. нафти пов'язані з відкладами верх. юри та ниж. крейди. Два невеликих родов. Дзунбаян і Цаган-Елс розташовані в південно-східній частині країни. Нафта дуже в'язка, важка, містить смолисті компоненти (до 60-70%) і парафіни 27-51%, вихід світлих фракцій 5-6%.
Вугілля. У Монголії є 4 родовища бурого вугілля (Налайха, Шарингол, Дархан, Баганур). На півдні країни в районі гірського масиву Табан-Толгой виявлене кам'яне вугілля, геологічні запаси якого обчислюються мільярдами тонн. Відомо бл. 160 родов. та вуглепроявів, загальні геологічні ресурси яких оцінюються в 18 млрд т. (80% — кам'яне вугілля). Останнє (кам'яне вугілля) — газове, жирне, коксівне, пісне. Кам. вугілля поширене в Зах. і Півд. М., буре — в Центр., і Сх. М. Якість вугілля варіює в широких межах: теплота згоряння 10,03-36,78 МДж/кг, зольність 9-35%, вологість 2-35%, вміст сірки 0,3-3%. Кам. вугілля приурочене до відкладів карбону і пермі, буре — до відкладів мезозою, г.ч. ниж. крейди.
Залізні руди. Родов. залізняку, як правило, дрібні, характеризуються невисокою якістю руд. Всі вони розташовані в межах Північного тектонічного блоку і представлені кременисто-залізистими або скарновими типами. Запаси руд окремих родов. не перевищують перших десятків, рідше — перших сотень млн т (Ерен, Хонгор); вміст заліза 30-45%, руди часто високофосфористі. Практичного значення ці родовища не мають. Скарнові магнетитові родов. також невеликі за запасами, часто високосірчисті. Найперспективніші — Тумертолгой, Баян-Гол і Тумертей утворюють Баянгольську залізорудну зону на півночі країни.
Алюмінієві руди представлені рифейськими діаспоровими бокситами і палеозойськими високоглиноземистими лужними нефеліновими гірськими породами.
Вольфрам. Серед вольфрамових руд виділені олово-вольфрамова і молібден-вольфрамова формації. Родов. олово-вольфрамової формації (Цагандаба і Онгонхайрхан) поширені на сході країни і генетично пов'язані з лейкократовими гранітами. Представлені жилами і рідше штокверковими зонами. Родов. молібден-вольфрамової формації зустрічаються у Сх. (Югодзирь, Буренцогт) і Зах. М. (Монгольський Алтай), де виявлені жильні родов. Кизилтау, Кобдогол та ін. і ділянки прожилково-вкрапленої штокверкової мінералізації (Борбургаз, Ачіт-Нур та ін.). Вольфрамова мінералізація пов'язана з пізньопалеозойськими лужними гранітоїдами, що проривають ранньопалеозойські теригенні і середньопалеозойські вулканогенно-теригенні товщі.
Золото. Золоті руди представлені корінними і розсипними родов. Корінні родов. (палеозойські і мезозойські) жильного типу, рідше — мінералізовані зони. Розсипи переважно дрібні і середні, рідко — великі. За умовами формування — алювіальні і алювіально-пролювіальні. Більшість розсипів приповерхневі однопластові. Вік розсипів — четвертинний і пліоцен-ранньоплейстоценовий. Розсипи концентруються в Ірогольському (групи Бугунтай, Бухулейн, Іро), Дзамарському (група Тола) і частково Боро-Дзунмодському районі, які утворюють Північно-Хентейську золотоносну зону, а також в Баян-Хонгорському районі (група Джаргалант).
Мідь. Значні запаси мідних руд зосереджені у двох комплексних мідно-молібденових родов. Ерденетійн-Обо і Цагансубурга (штокверковий мідно-порфіровий тип). Родов. розташовані в межах Селенгінського і Південно-Гобійського вулкано-плутонічного поясів. Мідне зруденіння родов. Ерденетійн-Обо мідно-молібденове або мідно-порфірове і пов'язане з ґранодіорит-порфірами пермі-тріасу; зруденіння родов. Цагансубурга — з габро-діорит-ґранодіоритовою інтрузією девон-кам'яновугільної доби.
На родовищі Ую-Толгой, що носить на Заході назву Теркуаз Гілл (Turquoise Hill), Південна Монголія, компанія США Ivanhoe Mines Ltd. у 2001–2002 рр. веде розвідку нової мідно-золоторудної зони Норт (Far North). Зона Норт простежується за простяганням на 600 м, має ширину близько 250 м і розбурена свердловинами на глибину до 500. Руди зони Норт складені халькопіритом, борнітом, енаргітом, халькозином. Зона Норт відрізняється розвитком багатих руд міді і низькими вмістами попутного золота (0.04-0.09 г/т). [Інф. Mining Journal. 2002. V.339, № 8709].
Молібденові руди — за запасами яких Монголія займає 4-5-е місце в Азії (1999), зосереджені в комплексних мідно-молібденових, штокверкових і ґрейзенових молібден-вольфрамових родов. і невелика частина — у власне молібденовому родов. штокверкового типу Арин-Нур (Сх. М.).
Олово. Осн. запаси олов'яних руд пов'язані з розсипними родов., які зустрічаються на південно-східних схилах Хентея (Джанчівланська, Модотинська, Верхньоононська групи). Окремі розсипи зустрічаються в Сер. і Півд. Гобі. Серед розсипів переважають четвертинні приповерхневі, рідше — пліоцен-ранньочетвертинні глибокозалеглі. Вміст олова 300–800 г/м3 (частіше 400–600 г/м3). Іноді присутні вольфраміт і шеєліт, вміст WO3 60-650 г/м3. Переважають дрібні розсипи і лише розсипи Баян-Мод в Модотинській і Елстуїн в Джанчівланській групі — великі.
Поліметали. Родов. свинцевих і цинкових руд представлені двома промислово-генетичними типами: скарновим (родов. Тумертийн-Обо, Баяндун) і гідротермальним вулканогенним (Улан, Цав). Скарнові родов. переважно цинкові; гідротермальні — свинцево-цинкові, срібловмісні. Вміст Pb+Zn 4-5%. Родов. свинцю і цинку розташовані на сході країни.
Родов. срібних руд виявлені в Монгольському Алтаї (Асхат, Толбо-Нур та ін.). Попутно срібло зустрічається в поліметалічних і мідно-порфірових родов.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Монголії незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових).
З гірничохімічної сировини відомо родов. солей, соди, фосфоритів. Родов. солей представлені кам'яною і озерно-самосадною кухонною та глауберовою. Родов. четвертинного віку. Найзначніше — Сангійндалай (глауберова сіль) і Гурвантес (кухонна). Родов. кам. солі Шуден-Ула девонського віку (Зах. М.). Поклади соди знаходяться в комплексних мірабіліт-содових озерних родовищах (Булт, Шарабурдийн).
Фосфорити. Великі запаси пластових фосфоритів виявлені в Хубсугульському фосфоритоносному бас. (Півн. М.). Фосфорити геосинклінального типу; вік — нижній кембрій; гол. родов. (Хубсугул, Півд. Ухагол, Буренхан, Манхан-Ула) розташовані на західному березі оз. Хубсугул і на південь від нього. Сер. вміст P2O5 в руді бл. 20%; запаси — перші млрд т.
Цеоліти. Ще до початку реформ в Монголії за допомогою СРСР небезуспішно велися пошуки цеолітів — мінералів алюмосилікатної групи, які знаходять застосування в тваринництві і землеробстві як адсорбенти і біостимулятори.
Індустріальна мінеральна сировина представлена флюоритом, відомі також невеликі родов. азбесту, гіпсу, графіту, магнезиту.
Флюорит. Монголія займає 4-е місце у світі (після Китаю, Мексики і ПАР) за загальними запасами флюориту (7,2%) і 5-е місце за підтвердженими запасами (після Мексики, ПАР, Китаю і Росії). Всі флюоритові родов. розташовані у сх. М. і мають мезозойський вік. В найбільших родов. — Бор-Ундур (Бор-Ундер), Дзунцагандел, Хар-Айраг, Урген, Чулутцагандел укладено 80% розвіданих запасів країни (Берхський і Керуленський флюоритоносний район, Ургенський і Чулутцаганделський вузли). Родов. флюориту належать до епітермального кварц-флюоритового мінерального типу вулканогенного класу. Вони представлені крутоспадними, рідше пологими жилами, покладами і мінералізованими зонами.
Родовища гіпсу виявлені в пермських теригенно-карбонатних і крейдових теригенних відкладах. Найбільше — пермське родов. Барунцеріг (3ах. М.) представлене пластом гіпсу потужністю до 17 м.
Крейда. Найзначніше родов. крейди — Унегт (Сх. Гобі) представлене трьома пластами потужністю 1-18 м.
Родов. графіту локалізовані по контакту девонських гранітів і сієнітів з рифейськими вапняками (Зах. Прихубсугулля). Вони представлені малопотужними покладами високоякісного крупнолускуватого графіту. Запаси обмежені.
Родовище магнезиту (Південно-Західної Монголії) пов'язане з корою вивітрювання гіпербазитів і характеризується високою якістю аморфного магнезиту. Відкриті також родововища тальку та ін.
Дорогоцінні камені. У Монголії відомі числ. прояви і невеликі родовища дорогоцінних і виробних каменів (альмандин, піроп, хризоліт, аметист, халцедони, нефрит, яшма і т. ін.).
З нерудних будівельних матеріалів відомі родовища вапняків, цегельної, керамзитової і керамічної глини, кременисто-вуглецевих алевролітів, піску, піщано-гравійної суміші, мінеральних фарб, туфів, перлітів, доломіту тощо.
Мінеральні води представлені численними джерелами-аршанами, які іноді утворюють невеликі озера. За складом розрізняють: холодні карбонатні, переважно гідрокарбонатні, кальцієво-магнієві і кальцієві; термальні азотні, г.ч. сульфатно-карбонатні, гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні натрієві; високомінералізовані хлоридні натрієві і натрієво-кальцієві мінеральні води. Рідше зустрічаються холодні радонові, гідрокарбонатні і хлоридно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві або натрієво-кальцієві і холодні фторидні води.
Див. також
- Економіка Монголії
- (Історія освоєння мінеральних ресурсів Монголії)
- (Гірнича промисловість Монголії)
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет