Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кораблі озера Немі (італ. Navi di Nemi) — два давньоримські розкішні розважальні судна, закладені у період правління римського імператора Калігули і добудовані при римському імператорі Клавдії, на озері Немі.
| Кораблі озера Немі | |
|---|---|
італ. Navi di Nemi | |
 Залишки корабля озера Немі на фото 1929 року | |
| Країна |  Італія |
| Регіон | Лаціо |
| Населений пункт | озеро Немі |
| Історія | |
| Датування | II ст. до н.е. |
| Періоди | Римська республіка |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1444-1928 |
| Вебсторінка | archeolz.arti.beniculturali.it/nemi.html |
 Кораблі озера Немі у Вікісховищі | |
Історія
Більшість істориків датують кораблі епохою правління імператора Калігули. Дату побудови суден встановити не вдалося, але, за написами на орнаментах, археологи встановили, що кораблі були побудовані приблизно у середині II століття до н. е. Археологами, на одній з свинцевих труб малого корабля, було знайдено напис — «Власність Кая Цезаря Августа Германікуса» (повне ім'я римського імператора Калігули), правив до 41 року. Що вказує на побудови, чи початок будівництва, суден імператором Калігулою. Деякі інші написи вказують на те, що кораблі були добудовані чи перебудовані вже за правління наступника Калігули Клавдія, правив до 54 року.
За свідченням римського історика Светонія, на «човнах кохання» було достатньо місця для лазні та залів, для виноградних та фруктових садків, де постійно співав хор і метушилися танцівниці.
Для істориків досі залишається таємницею, коли і за яких обставин затонули кораблі озера Немі. Кораблі могли затопити за наказом самого Калігули. Також вони могли бути затоплені у рамках «лат. Damnatio memoriae» («Прокляття пам'яті» — особлива форма посмертного покарання у Стародавньому Римі для державних злочинців). Є гіпотеза, що це могло статися в епоху правління римського імператора Нерона.
Археологічні дослідження
Рибалки озера Немі часто витягували сітками з дна шматки дерева і невеликі металеві предмети. Кардинал захоплювався античністю, тому в 1444 році організував на озеро Немі експедицію. Очолював експедицію видатний на той час архітектор Леон Баттіста Альберті. Він досліджував затонулий корабель за допомогою пірнальників і навіть зробив спробу підняти судно. Для цього на безлічі дерев'яних бочок був споруджений настил, на якому встановили лебідки з канатами. Однак за допомогою цього нехитрого пристрою Альберті вдалося лише відірвати та підняти на поверхню шматок носа таємничого корабля.
Друга спроба була описана , автором . У 1531 році спробував скористатися для підводного занурення водолазним дзвоном. Лорена спорудив циліндричну камеру висотою приблизно один метр і діаметром 60 сантиметрів зі скляними віконцями. В 1535 році Лорена занурювався у своєму дзвоні в озеро Немі, щоб відшукати та підняти на поверхню затонулі кораблі імператора Калігули. Спроба була невдалою, результати його досліджень були незначними. Він майже нічого не зміг побачити через маленький ілюмінатор у дзвоні, бо вода в озері була дуже каламутною. За словами Де Марчі, Лорена залишався на дні цілу годину і, можливо, став одним з перших людей, які зазнали на собі кесонну хворобу.
Британський посол в Італії, лорд Сейвайл, у 1885-1889 роках, гаками обдер з судна майже всі бронзові орнаменти, мозаїки, прикраси з золота і мармуру. Надалі всі ці предмети стали надбанням британських музеїв і приватних колекцій. На початку XX століття підводні археологи виявили корпус ще одного судна. Воно лежало недалеко від берега і мало приблизно 60 метрів в довжину і 20 метрів у ширину. Корабель виявлений колись кардиналом Колона, був більший.
Дослідження, проведені у 1920-х роках водолазами, показали, що кораблі Калігули були дійсно плавучими палацами з будівлями з мармуру, галереями, зеленими терасами з живими деревами і виноградом.
Підняття кораблів
Беніто Муссоліні вважав себе наступником Стародавнього Риму, тому він проявив небувалий інтерес до давньоримським судам, що лежить на дні озера Немі. Підйом судів був оголошений справою державної ваги, і на цю справу були відпущені необхідні мільйони лір. 20 жовтня 1928 року за особистої присутності Муссоліні почалися роботи із відкачування води з озера Немі у Альбанське озеро.
У технічному плані операція підйому не здавалася особливо важкою. Сусіднє з Немі Альбанське озеро лежить трохи нижче за рівнем. Передбачалося прорити канал від одного озера до іншого, злити в Альбано води озера Немі і витягнути кораблі Калігули на берег. Але для осушення Немі рити канал не довелося: археологи виявили стародавній дренажний тунель, який і був використаний для осушення.
Восени 1929 року було знайдено перший корабель, який лежав на глибині 6 метрів. Ще через три роки, коли рівень води в Немі був знижений на двадцять два метри, з води показався другий корабель. Після цього на мулистому дні озера проклали колію, і по ній на берег було витягнуто унікальні споруди, які вразили фахівців досконалістю форм і майстерністю виконання. Уточнились і розміри споруд: велике судно виявилося довжиною 73 метри і шириною 24, другий корабель був лише трохи менше. На великому кораблі весла розташовувалися не в корабельних облавках, а у помостах, які виступали за корабель. На кожне весло припадало по 4-5 веслярів.
Хоча корпусу кораблів вціліли, надбудови були істотно пошкоджені. Було піднято і відреставровано дуже багато предметів того часу. На меншому кораблі була виявлена унікальна поворотна платформа на роликах, яку використовували для обертання статуї Діани. Беручи до уваги розміри озера Немі — кораблі були величезні.
На кораблях були мармурові підлоги, водопровід з гарячою і холодною водою. Це були плавучі палаци з позолотою, мозаїчною підлогою, а з іншого боку вони відображали технічні можливості римських суднобудівників. Соснові облавки одного з кораблів були захищені від згубної дії води просмоленою шерстю та потрійною свинцевою обшивкою. Багато металевих частин суден були позолочені. Вироби з бронзи та заліза мали високу антикорозійну стійкість. Цвяхи, за допомогою яких кріпилися дерев'яні елементи, були також оброблені розчином, що захищав від корозії.
На облавках кораблів була серія голів тварин з бронзи — до них швартувалися невеликі судна, на яких імператор прибував з друзями. Було знайдено статую сестри Калігули, голову медузи Горгони, руку-талісман, яка була прибита до корпусу судна, голову вовчиці Ромула.
На свинцевих трубах, які були знайдені на місці розкопок, вчені побачили напис — «Власність Кая Цезаря Августа Германікуса», ім'я імператора Калігули. Заслуговує на увагу і пристрій для підйому якорів, в його конструкції застосований кривошипно-шатунний механізм. На кораблях було два якоря. Один з них, виготовлений з дуба — класична конструкція з залізними лапами і свинцевим штоком. Інший якір теж із заліза та дерева по конструкції нагадував якорі, що з'явилися в голландському флоті у XVIII столітті.
Під час розкопок було знайдено бронзовий кран. Він контролював надходження води в резервуари. Звідти вона надходила через свинцеві труби на різні потреби. Система була унікальна. Були знайдені насоси для відкачування води, яка надходила під час плавання.
Один з кораблів був плавучим храмом Діани, другий — плавучим палацом, розкішним прогулянковим судном для розваг імператората його гостей.
Музей
Після консервації, усі археологічні знахідки зберігалися у спеціально побудованому музеї. Музей був відкритий у січні 1936 року.
Під час закінчення Другої світової війни, коли Муссоліні та його солдати відступали, музей, де знаходилися відреставровані кораблі, був спалений дотла в ніч з 31 травня на 1 червня 1944 року. Слідство встановило лише непрямий зв'язок між пожежею та діями німецьких військ (німецька батарея, розташована за 150 м від музею, була названа імовірною причиною «випадкової» пожежі).
Музей був відновлений та знову відкритий у 1953 році. У музеї можна побачити моделі човнів в одну п'яту натуральної величини, та невелику кількість корабельних уламків, які вціліли після пожежі.
Джерела
- Catsambis A., Ford B., Hamilton D. L. The Oxford Handbook of Maritime Archaeology. — New York, NY : Oxford University Press, 2011. — .
- Oleson, John Peter (1984), Greek and Roman Mechanical Water-Lifting Devices: The History of a Technology, University of Toronto Press, ISBN
- White, Jr., Lynn (1962), Medieval Technology and Social Change, Oxford: At the Clarendon Press
Примітки
- Purtell, John (18 березня 2001). . Association Dianae Lacus. Архів оригіналу за липень 1, 2010. Процитовано 29 жовтня 2009.(англ.)
- Francesco de' Marchi, Architettura militare, Mariano de Romanis e figli, 1810, Roma, volume 3, parte 1, cap. LXXXII, pag. 256(італ.)
- DE MARCHI, Francesco [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.](італ.)
- Catsambis, 2011, с. 381.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кораблі озера Немі |
Посилання
- Кораблі з озера Немі [ 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korabli ozera Nemi ital Navi di Nemi dva davnorimski rozkishni rozvazhalni sudna zakladeni u period pravlinnya rimskogo imperatora Kaliguli i dobudovani pri rimskomu imperatori Klavdiyi na ozeri Nemi Korabli ozera Nemiital Navi di NemiZalishki korablya ozera Nemi na foto 1929 rokuKrayina ItaliyaRegionLacioNaselenij punktozero NemiIstoriyaDatuvannyaII st do n e PeriodiRimska respublikaDoslidzhennyaVidkrito1444 1928Vebstorinkaarcheolz arti beniculturali it nemi html Korabli ozera Nemi u VikishovishiIstoriyaRekonstrukciya Najta Smita 1906 rik Bilshist istorikiv datuyut korabli epohoyu pravlinnya imperatora Kaliguli Datu pobudovi suden vstanoviti ne vdalosya ale za napisami na ornamentah arheologi vstanovili sho korabli buli pobudovani priblizno u seredini II stolittya do n e Arheologami na odnij z svincevih trub malogo korablya bulo znajdeno napis Vlasnist Kaya Cezarya Avgusta Germanikusa povne im ya rimskogo imperatora Kaliguli praviv do 41 roku Sho vkazuye na pobudovi chi pochatok budivnictva suden imperatorom Kaliguloyu Deyaki inshi napisi vkazuyut na te sho korabli buli dobudovani chi perebudovani vzhe za pravlinnya nastupnika Kaliguli Klavdiya praviv do 54 roku Za svidchennyam rimskogo istorika Svetoniya na chovnah kohannya bulo dostatno miscya dlya lazni ta zaliv dlya vinogradnih ta fruktovih sadkiv de postijno spivav hor i metushilisya tancivnici Dlya istorikiv dosi zalishayetsya tayemniceyu koli i za yakih obstavin zatonuli korabli ozera Nemi Korabli mogli zatopiti za nakazom samogo Kaliguli Takozh voni mogli buti zatopleni u ramkah lat Damnatio memoriae Proklyattya pam yati osobliva forma posmertnogo pokarannya u Starodavnomu Rimi dlya derzhavnih zlochinciv Ye gipoteza sho ce moglo statisya v epohu pravlinnya rimskogo imperatora Nerona Arheologichni doslidzhennyaRekonstrukciya Ribalki ozera Nemi chasto vityaguvali sitkami z dna shmatki dereva i neveliki metalevi predmeti Kardinal zahoplyuvavsya antichnistyu tomu v 1444 roci organizuvav na ozero Nemi ekspediciyu Ocholyuvav ekspediciyu vidatnij na toj chas arhitektor Leon Battista Alberti Vin doslidzhuvav zatonulij korabel za dopomogoyu pirnalnikiv i navit zrobiv sprobu pidnyati sudno Dlya cogo na bezlichi derev yanih bochok buv sporudzhenij nastil na yakomu vstanovili lebidki z kanatami Odnak za dopomogoyu cogo nehitrogo pristroyu Alberti vdalosya lishe vidirvati ta pidnyati na poverhnyu shmatok nosa tayemnichogo korablya Modeli chovniv v odnu p yatu naturalnoyi velichini Druga sproba bula opisana avtorom U 1531 roci sprobuvav skoristatisya dlya pidvodnogo zanurennya vodolaznim dzvonom Lorena sporudiv cilindrichnu kameru visotoyu priblizno odin metr i diametrom 60 santimetriv zi sklyanimi vikoncyami V 1535 roci Lorena zanuryuvavsya u svoyemu dzvoni v ozero Nemi shob vidshukati ta pidnyati na poverhnyu zatonuli korabli imperatora Kaliguli Sproba bula nevdaloyu rezultati jogo doslidzhen buli neznachnimi Vin majzhe nichogo ne zmig pobachiti cherez malenkij ilyuminator u dzvoni bo voda v ozeri bula duzhe kalamutnoyu Za slovami De Marchi Lorena zalishavsya na dni cilu godinu i mozhlivo stav odnim z pershih lyudej yaki zaznali na sobi kesonnu hvorobu Britanskij posol v Italiyi lord Sejvajl u 1885 1889 rokah gakami obder z sudna majzhe vsi bronzovi ornamenti mozayiki prikrasi z zolota i marmuru Nadali vsi ci predmeti stali nadbannyam britanskih muzeyiv i privatnih kolekcij Na pochatku XX stolittya pidvodni arheologi viyavili korpus she odnogo sudna Vono lezhalo nedaleko vid berega i malo priblizno 60 metriv v dovzhinu i 20 metriv u shirinu Korabel viyavlenij kolis kardinalom Kolona buv bilshij Doslidzhennya provedeni u 1920 h rokah vodolazami pokazali sho korabli Kaliguli buli dijsno plavuchimi palacami z budivlyami z marmuru galereyami zelenimi terasami z zhivimi derevami i vinogradom Pidnyattya korablivBenito Mussolini vvazhav sebe nastupnikom Starodavnogo Rimu tomu vin proyaviv nebuvalij interes do davnorimskim sudam sho lezhit na dni ozera Nemi Pidjom sudiv buv ogoloshenij spravoyu derzhavnoyi vagi i na cyu spravu buli vidpusheni neobhidni miljoni lir 20 zhovtnya 1928 roku za osobistoyi prisutnosti Mussolini pochalisya roboti iz vidkachuvannya vodi z ozera Nemi u Albanske ozero Yakir Bronzova skulptura z korablya U tehnichnomu plani operaciya pidjomu ne zdavalasya osoblivo vazhkoyu Susidnye z Nemi Albanske ozero lezhit trohi nizhche za rivnem Peredbachalosya proriti kanal vid odnogo ozera do inshogo zliti v Albano vodi ozera Nemi i vityagnuti korabli Kaliguli na bereg Ale dlya osushennya Nemi riti kanal ne dovelosya arheologi viyavili starodavnij drenazhnij tunel yakij i buv vikoristanij dlya osushennya Voseni 1929 roku bulo znajdeno pershij korabel yakij lezhav na glibini 6 metriv She cherez tri roki koli riven vodi v Nemi buv znizhenij na dvadcyat dva metri z vodi pokazavsya drugij korabel Pislya cogo na mulistomu dni ozera proklali koliyu i po nij na bereg bulo vityagnuto unikalni sporudi yaki vrazili fahivciv doskonalistyu form i majsternistyu vikonannya Utochnilis i rozmiri sporud velike sudno viyavilosya dovzhinoyu 73 metri i shirinoyu 24 drugij korabel buv lishe trohi menshe Na velikomu korabli vesla roztashovuvalisya ne v korabelnih oblavkah a u pomostah yaki vistupali za korabel Na kozhne veslo pripadalo po 4 5 veslyariv Bronzova skulptura z korablya Hocha korpusu korabliv vcilili nadbudovi buli istotno poshkodzheni Bulo pidnyato i vidrestavrovano duzhe bagato predmetiv togo chasu Na menshomu korabli bula viyavlena unikalna povorotna platforma na rolikah yaku vikoristovuvali dlya obertannya statuyi Diani Beruchi do uvagi rozmiri ozera Nemi korabli buli velichezni Na korablyah buli marmurovi pidlogi vodoprovid z garyachoyu i holodnoyu vodoyu Ce buli plavuchi palaci z pozolotoyu mozayichnoyu pidlogoyu a z inshogo boku voni vidobrazhali tehnichni mozhlivosti rimskih sudnobudivnikiv Sosnovi oblavki odnogo z korabliv buli zahisheni vid zgubnoyi diyi vodi prosmolenoyu sherstyu ta potrijnoyu svincevoyu obshivkoyu Bagato metalevih chastin suden buli pozolocheni Virobi z bronzi ta zaliza mali visoku antikorozijnu stijkist Cvyahi za dopomogoyu yakih kripilisya derev yani elementi buli takozh obrobleni rozchinom sho zahishav vid koroziyi Na oblavkah korabliv bula seriya goliv tvarin z bronzi do nih shvartuvalisya neveliki sudna na yakih imperator pribuvav z druzyami Bulo znajdeno statuyu sestri Kaliguli golovu meduzi Gorgoni ruku talisman yaka bula pribita do korpusu sudna golovu vovchici Romula Na svincevih trubah yaki buli znajdeni na misci rozkopok vcheni pobachili napis Vlasnist Kaya Cezarya Avgusta Germanikusa im ya imperatora Kaliguli Zaslugovuye na uvagu i pristrij dlya pidjomu yakoriv v jogo konstrukciyi zastosovanij krivoshipno shatunnij mehanizm Na korablyah bulo dva yakorya Odin z nih vigotovlenij z duba klasichna konstrukciya z zaliznimi lapami i svincevim shtokom Inshij yakir tezh iz zaliza ta dereva po konstrukciyi nagaduvav yakori sho z yavilisya v gollandskomu floti u XVIII stolitti Pid chas rozkopok bulo znajdeno bronzovij kran Vin kontrolyuvav nadhodzhennya vodi v rezervuari Zvidti vona nadhodila cherez svincevi trubi na rizni potrebi Sistema bula unikalna Buli znajdeni nasosi dlya vidkachuvannya vodi yaka nadhodila pid chas plavannya Odin z korabliv buv plavuchim hramom Diani drugij plavuchim palacom rozkishnim progulyankovim sudnom dlya rozvag imperatorata jogo gostej Muzej u yakomu zberigalisya korabli z 1936 po 1944 rikMuzejPislya konservaciyi usi arheologichni znahidki zberigalisya u specialno pobudovanomu muzeyi Muzej buv vidkritij u sichni 1936 roku Pid chas zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni koli Mussolini ta jogo soldati vidstupali muzej de znahodilisya vidrestavrovani korabli buv spalenij dotla v nich z 31 travnya na 1 chervnya 1944 roku Slidstvo vstanovilo lishe nepryamij zv yazok mizh pozhezheyu ta diyami nimeckih vijsk nimecka batareya roztashovana za 150 m vid muzeyu bula nazvana imovirnoyu prichinoyu vipadkovoyi pozhezhi Muzej buv vidnovlenij ta znovu vidkritij u 1953 roci U muzeyi mozhna pobachiti modeli chovniv v odnu p yatu naturalnoyi velichini ta neveliku kilkist korabelnih ulamkiv yaki vcilili pislya pozhezhi DzherelaCatsambis A Ford B Hamilton D L The Oxford Handbook of Maritime Archaeology New York NY Oxford University Press 2011 ISBN 9780195375176 Oleson John Peter 1984 Greek and Roman Mechanical Water Lifting Devices The History of a Technology University of Toronto Press ISBN 90 277 1693 5 White Jr Lynn 1962 Medieval Technology and Social Change Oxford At the Clarendon PressPrimitkiPurtell John 18 bereznya 2001 Association Dianae Lacus Arhiv originalu za lipen 1 2010 Procitovano 29 zhovtnya 2009 angl Francesco de Marchi Architettura militare Mariano de Romanis e figli 1810 Roma volume 3 parte 1 cap LXXXII pag 256 ital DE MARCHI Francesco 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ital Catsambis 2011 s 381 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korabli ozera NemiPosilannyaKorabli z ozera Nemi 13 veresnya 2018 u Wayback Machine angl