Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коня́тин — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 825 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Конятинська сільська рада.
| село Конятин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Корюківський район | ||||
| Громада | Сосницька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA74020070170048756 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1871 | ||||
| Населення | 825 осіб | ||||
| Площа | 2,16 км² | ||||
| Густота населення | 381,94 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 16140 | ||||
| Телефонний код | +380 4655 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°35′39″ пн. ш. 32°47′07″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д.Координати: 51°35′39″ пн. ш. 32°47′07″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 118 м | ||||
| Водойми | Десна | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 | ||||
| Карта | |||||
  Конятин | |||||
 Конятин | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село розташоване на правому березі р. Десна за 25 км від районного центру — смт. Сосниці. Найближче село, Гута Коропського р-ну знаходиться за 8 км на схід. З заходу розташоване с. Змітнів. Село оточене заплавними лугами, на яких трапляються озера і стариці, зокрема оз. Валуї і оз. Конятин. На південний схід від села розташований ландшафтний заказник — Спаський-І.
Символіка
На гербі зображений кінь на пагорбі, що означає назву села (герб є промовистим). Сонце в старослов'янському стилі символізує що назва пагорба, яка дала назву селу існує ще з княжих часів. Синій колір - річка Десна з її розливами.
Мікротопонімія
Окремі частини села (кутки) носять назви: Дергунівка, Залізнівка, Шарівка, Саливонівка, Царина, Жабокриківка, хутір Липки. Зі сходу суло межує з Худинським, а з Заходу — Шарівським болотами. Більшість мікротопонімів описують околиці села: Казовщина, Вовковня, Під Селищем, Лиса Гора, а також урочища над Десною: Вовчий Шилег, Проломище, Прилози, Оболонські Гривки.
Історія
Назва села походить від назви високого горба над р. Десною на якому випасалися коні с. Змітнева. Співзвучність назв Неятин (давньоруська назва сусіднього Змітнева) - Конятин показує, що топонім виник у княжі часи. Розташоване село на 4 пагорбах. Залозний бугор названо за іменем поселенця- рибалки.
Село відоме за польських часів. Польська мапа, на якій зазначено село Конятіно (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.
Поблизу села, в ур. Під Селищем виявлено 2 поселення І тис. до н. е. і періоду Київської Русі (VIII—XIII ст.).
За переписом 1666 р. у селах Конятині і Лави було 84 дворів платників податку, церква. За реєстром 1732 р. у селі була церква, школа, шпиталь. У 1781 р.- козацьке село з церквою і 114 хат. 1810 р.- 356 ревізьких (чоловічих) душ. У 1885 р.-248 дворів 1639 жителів церква школа 3 постоялки 3 лавки. 1924 р.- 346 дворів і 1802 жителі , х. Білі Береги- 4 двори і 20 жителів, х. Вільне- 88 дворів і 495 жителів, радгосп Іллінський- 8 дворів і 41 житель.
У селі не було панів, але землю за радянської влади почали ділити. Довели селян до взаємної ворожнечі. У 1932 р. із 334 господарств села було ліквідовано і продано 114 господарств. Майже третину села було люто розкуркулено. Під час війни розкуркулені селяни повернулися в село і хотіли спалити за списком 75 колгоспних активістів. Так у мирному селі були посіяні владою зерна ненависті. 1973 р.- 454 двори і 1310 жителів. У селі проживає 825 жителів (2001р.) . 2014р.-577 жителів.
Нижня слобідка регулярно затоплюється весняними деснянськими повенями. Біля села співуче джерело цілющої води.
Микола Гнип- генерал- майор української армії.
Кутки - Конятин, Слобідка Верхня ,Слобідка Нижня, Худиня ( назва міста в Словенії, звідки прийшли сіверяни); урочища –Улука, Мураво, Ляхове, Жерло, Худиня, Залози (рибні лови), Земля Нова.
Входило до складу Сосницького полку.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 812 | 98.42% |
| російська | 12 | 1.46% |
| білоруська | 1 | 0.12% |
| Усього | 825 | 100% |
Економіка
СТОВ «Надія». Обробляє 685 га, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. В господарстві також займаються м’ясним скотарством. На сьогодні господарство має 445 голів ВРХ, займаються продажем биків на експорт.
Культові об'єкти
У селі у 1871 році була побудована дерев'яна Успенська церква, яку після революції знищили комуністи. В 1990 році на іншому місці збудовано нову церкву. Парафія належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверської єпархії УПЦ (МП). Престольне свято (храм) відзначається на Успіння, 28 серпня.
В ур. Під Селищем освячено криницю.
Об'єкти соціального і культурного призначення
В селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, два продовольчі магазини. Сільський будинок культури знищений пожежею в 2011 р.
Див. також
Примітки
- (1829-1913)., Jabłonowski, Aleksander (1889-1904), Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie, [T. 1] , Epoka przełomu z wieku XVI-ego na XVII-sty. Dział II-gi. "Ziemie Ruskie" Rzeczypospolitej , Dział opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego [...]., C. i K. Wojskowo - Geograficzny Zakład w Wiedniu, OCLC 712904557, процитовано 11 березня 2019
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Ігор Романов: Успіх сільського господарства — у переробці
- Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конятин (Корюківський район) |
- Погода в селі Конятин [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konya tin selo v Ukrayini u Sosnickij selishnij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 825 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Konyatinska silska rada selo Konyatin Gerb Prapor Uspenska cerkvaUspenska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Koryukivskij rajon Gromada Sosnicka selishna gromada Kod KATOTTG UA74020070170048756 Osnovni dani Zasnovane do 1871 Naselennya 825 osib Plosha 2 16 km Gustota naselennya 381 94 osib km Poshtovij indeks 16140 Telefonnij kod 380 4655 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 35 39 pn sh 32 47 07 sh d 51 59417 pn sh 32 78528 sh d 51 59417 32 78528 Koordinati 51 35 39 pn sh 32 47 07 sh d 51 59417 pn sh 32 78528 sh d 51 59417 32 78528 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi Desna Misceva vlada Adresa radi 16100 Chernigivska obl Koryukivskij r n smt Sosnicya vul Grushevskogo 15 Karta Konyatin Konyatin Mapa Konyatin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Konyatin Klub serp i molot bulo demontovano pid chas dekomunizaciyi shkola Tipova derev yana hata Vul Sadova Dergunivka Yizha z pechi najsmachnisha Kin virnij pomichnik selyanina Kiyehi misceva nazva kukurudzi Vid konej pishla nazva sela Vesnyanij rozliv Rozliv Desni Sinokis r DesnaGeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi r Desna za 25 km vid rajonnogo centru smt Sosnici Najblizhche selo Guta Koropskogo r nu znahoditsya za 8 km na shid Z zahodu roztashovane s Zmitniv Selo otochene zaplavnimi lugami na yakih traplyayutsya ozera i starici zokrema oz Valuyi i oz Konyatin Na pivdennij shid vid sela roztashovanij landshaftnij zakaznik Spaskij I SimvolikaNa gerbi zobrazhenij kin na pagorbi sho oznachaye nazvu sela gerb ye promovistim Sonce v staroslov yanskomu stili simvolizuye sho nazva pagorba yaka dala nazvu selu isnuye she z knyazhih chasiv Sinij kolir richka Desna z yiyi rozlivami MikrotoponimiyaOkremi chastini sela kutki nosyat nazvi Dergunivka Zaliznivka Sharivka Salivonivka Carina Zhabokrikivka hutir Lipki Zi shodu sulo mezhuye z Hudinskim a z Zahodu Sharivskim bolotami Bilshist mikrotoponimiv opisuyut okolici sela Kazovshina Vovkovnya Pid Selishem Lisa Gora a takozh urochisha nad Desnoyu Vovchij Shileg Prolomishe Prilozi Obolonski Grivki IstoriyaNazva sela pohodit vid nazvi visokogo gorba nad r Desnoyu na yakomu vipasalisya koni s Zmitneva Spivzvuchnist nazv Neyatin davnoruska nazva susidnogo Zmitneva Konyatin pokazuye sho toponim vinik u knyazhi chasi Roztashovane selo na 4 pagorbah Zaloznij bugor nazvano za imenem poselencya ribalki Selo vidome za polskih chasiv Polska mapa na yakij zaznacheno selo Konyatino Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej povstala zna rubezhi XVI XVII go vikiv Poblizu sela v ur Pid Selishem viyavleno 2 poselennya I tis do n e i periodu Kiyivskoyi Rusi VIII XIII st Za perepisom 1666 r u selah Konyatini i Lavi bulo 84 dvoriv platnikiv podatku cerkva Za reyestrom 1732 r u seli bula cerkva shkola shpital U 1781 r kozacke selo z cerkvoyu i 114 hat 1810 r 356 revizkih cholovichih dush U 1885 r 248 dvoriv 1639 zhiteliv cerkva shkola 3 postoyalki 3 lavki 1924 r 346 dvoriv i 1802 zhiteli h Bili Beregi 4 dvori i 20 zhiteliv h Vilne 88 dvoriv i 495 zhiteliv radgosp Illinskij 8 dvoriv i 41 zhitel U seli ne bulo paniv ale zemlyu za radyanskoyi vladi pochali diliti Doveli selyan do vzayemnoyi vorozhnechi U 1932 r iz 334 gospodarstv sela bulo likvidovano i prodano 114 gospodarstv Majzhe tretinu sela bulo lyuto rozkurkuleno Pid chas vijni rozkurkuleni selyani povernulisya v selo i hotili spaliti za spiskom 75 kolgospnih aktivistiv Tak u mirnomu seli buli posiyani vladoyu zerna nenavisti 1973 r 454 dvori i 1310 zhiteliv U seli prozhivaye 825 zhiteliv 2001r 2014r 577 zhiteliv Nizhnya slobidka regulyarno zatoplyuyetsya vesnyanimi desnyanskimi povenyami Bilya sela spivuche dzherelo cilyushoyi vodi Mikola Gnip general major ukrayinskoyi armiyi Kutki Konyatin Slobidka Verhnya Slobidka Nizhnya Hudinya nazva mista v Sloveniyi zvidki prijshli siveryani urochisha Uluka Muravo Lyahove Zherlo Hudinya Zalozi ribni lovi Zemlya Nova Vhodilo do skladu Sosnickogo polku 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Sosnickoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Sosnickogo rajonu uvijshlo do skladu Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 812 98 42 rosijska 12 1 46 biloruska 1 0 12 Usogo 825 100 EkonomikaSTOV Nadiya Obroblyaye 685 ga na yakih viroshuyut pshenicyu kukurudzu sonyashnik V gospodarstvi takozh zajmayutsya m yasnim skotarstvom Na sogodni gospodarstvo maye 445 goliv VRH zajmayutsya prodazhem bikiv na eksport Kultovi ob yektiU seli u 1871 roci bula pobudovana derev yana Uspenska cerkva yaku pislya revolyuciyi znishili komunisti V 1990 roci na inshomu misci zbudovano novu cerkvu Parafiya nalezhit do Chernigivsko Novgorod Siverskoyi yeparhiyi UPC MP Prestolne svyato hram vidznachayetsya na Uspinnya 28 serpnya V ur Pid Selishem osvyacheno krinicyu Ob yekti socialnogo i kulturnogo priznachennyaV seli diye feldshersko akusherskij punkt dva prodovolchi magazini Silskij budinok kulturi znishenij pozhezheyu v 2011 r Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki 1829 1913 Jablonowski Aleksander 1889 1904 Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasilkiem Akademii Umiejetnosci w Krakowie T 1 Epoka przelomu z wieku XVI ego na XVII sty Dzial II gi Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej Dzial opracowany przez Aleksandra Jablonowskiego C i K Wojskowo Geograficzny Zaklad w Wiedniu OCLC 712904557 procitovano 11 bereznya 2019 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Igor Romanov Uspih silskogo gospodarstva u pererobci Igor Romanov Chomu nasinnya v Ukrayini maye deshevshatiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konyatin Koryukivskij rajon Pogoda v seli Konyatin 5 bereznya 2016 u Wayback Machine