Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2016) |
Конституція Князівства Сербія (серб. Устав Кнежевине Србије) - історично третя конституція Сербії, що діяла в 1869-1888 і 1894-1901 роках, перша конституція, прийнята суверенними сербськими органами влади і не потребувала легітимації з боку Османської імперії. Відома також під назвою «Регентська конституція» (серб. Наміснички статут, “Намісницький статут” ), оскільки була розроблена регентською радою в період неповноліття князя Мілана Обреновича IV.
Ухвалення і зміст конституції
З часу виникнення автономного Сербського князівства державна влада формально і фактично була сконцентрована в руках князя (кнеза) і мала, по суті, деспотичний характер. Сільське населення, з якого складався практично весь сербський народ, цілком довіряло авторитету князів Мілоша і Михайла. З розвитком освіти в Сербії зросла кількість випускників сербських шкіл і іноземних університетів, у яких формувалося і міцніло бажання взяти участь в управлінні державою. Під їх впливом Скупщина висловила побажання, «щоб приступили до такої організації законодавчої влади, яка дала б народу можливість взяти діяльну і законну участь в управлінні своїми справами» [1].
29 червня 1869 року нова регентська рада (Йован Рістіч, Йован Гаврилович, Мілівойє Петрович Блазнавац) при неповнолітньому князі Мілані Обреновічі IV (майбутній король Мілан I) (1868-1889) провела через скупщину розроблений ще в 1868 році проєкт нової конституції - «Статут князівства Сербія » (який отримав прізвисько «Намісницький статут», від серб. Намісництво - регентство [2]). Головним ініціатором прийняття нової конституції був Йован Рістіч, прихильник авторитарної королівської влади династії Обреновичів [3]. Цей Статут 1869 року став першою конституцією, прийнятими суверенними сербськими органами влади і не потребував легітимації з боку турецького султана [4]. Сербія стала «конституційною монархією з народним представництвом». Політичне значення представницького органу влади - скупщини - істотно зросло [5].
Особливістю юридичної форми цього документа був більш високий рівень юридичної техніки і системи документа, більш детальна регламентація способів формування і обсягів повноважень основних державно-правових інститутів. Особливістю змісту Статуту 1869 року було відверте зміцнення влади Мілана Обреновича IV за допомогою збільшення конституційних повноважень князя (з 1882 року - короля) і міністерств в різних сферах державного регулювання. Таким чином, у порівнянні з попередньою (хатти-шериф 1838 року в редакції 1858 роки) і подальшими конституціями, Статут 1869 року можна визнати найбільш реакційним (або найменш ліберальним).
Виконавча влада залишалася у князя, який ні перед ким не відповідав і керував за сприяння міністрів, що призначалися ним самим і були відповідальні перед Скупщиною. Скупщина, обрана на три роки, ділила з князем законодавчу владу, вирішувала питання бюджету. Державна рада, яка призначається князем, розробляла проєкти законів і контролювала виконання бюджету. Конституція встановлювала порядок обрання депутатів: платник податків, який досяг тридцятирічного віку, отримував активне і пасивне виборче право, якщо він не був чиновником, адвокатом або вчителем [1].
Організація державної влади за конституцією 1869 року
Система державно-правових інститутів молодої сербської держави в момент, коли вона остаточно сформувалася і була закріплена нормами Статуту 1869 року, представляла собою авторитарну модель здійснення самодержавної влади династії Обреновичів. Це видно з самого поверхневого правового аналізу конституції, відповідно до положень якої:
- Король (краль, до 1882 року — кнез) є главою держави, наділений всіма правами державної влади, що реалізує їх у відповідності з конституцією Особистість короля є недоторканною, король ні перед ким невідповідальний. Королівська гідність передається по спадку від батька старшому синові з числа прямих законних нащадків короля Мілана I Обреновича (при цьому в конституції прямо вказано, що королем у жодному разі не може бути обраний хтось з роду Карагеоргієвичів). Король здійснює законодавчу владу через державну раду і спільно з скупщиной, виконавчу владу, через яку призначається їм міністерська рада [6], судову владу через призначуваних ним судів[7].
- Міністерська рада складається з 8 міністрів, яких призначає і зміщує король. Міністри не належать до складу скупщини і не відповідальні перед нею, хоча і зобов'язані відповідати на пропоновані їм у скупщині запити. Міністерський рада здійснює виконавчі повноваження короля [6], у тому числі формує і керує органами поліції[7].
- Державна рада є дорадчим органом при королі і міністерській раді з питань законодавчої діяльності і займається, перш за все, підготовкою і внесенням законопроєктів. Державна рада призначається королем[7].
- Скупщина є парламентом, який формується на чверть з осіб, призначених королем, і на три чверті з депутатів, які обираються підданими, що володіють виборчим правом. Вибори проходять прямим голосуванням в містах і двоступеневим голосуванням у селах. Депутати обираються з розрахунку один представник від 3000 виборців (всього, таким чином, у скупщину обиралося 128 депутатів). Активним виборчим правом володіють дорослі серби чоловічої статі, які є платниками прямих податків. Скупщина обирається на 3 роки, скликається і розпускається кнезом (королем), який відкриває і закриває її сесії. Члени скупщини не можуть піддаватися переслідуванню за промови, проголошені в ній. В результаті, завдяки призначенню значної частини членів скупщини королем (кнезом) нова конституція зберігала владу, безумовно, в руках кнеза (короля) і тієї партії, яка мала на нього вплив[8].
Судова система складається з мирових суддів, окружних судів, Апеляційного суду в Белграді і, як вищої інстанції, Касаційного суду в Белграді[7]. Касаційний суд з'явився новацією порівняно з судовою системою, встановленою хатті-шерифом 1838 року.
- Місцеве управління і самоврядування: Сербське князівство поділялося на округи, округи — на зрізи, зрізи — на сільські і міські громади (задруги). Округами і зрізами управляли урядові чиновники. Громадами (задругами) управляли на підставі закону 1883 року, що обираються населенням клітів. Таким чином, місцеве самоврядування існувало лише на рівні громад[7].
Статут 1869 року за змістом був більш реакційним навіть у порівнянні з хатті-шерифом 1838 року (в редакції 1858 року). У 1882 році скупщина за планом, підготовленим міністерством, проголосила Сербію королівством. Однак широке невдоволення авторитарним режимом змусило короля Мілана I піти на ліберальну конституційну реформу 1888-1889 років, що призвела до його зречення від престолу. Король Мілан оголосив про наступне скликання установчих зборів і негайне утворення складеної з представників трьох партій комісії, яка виробить нову конституцію. У 1889 році нова, більш ліберальна за змістом конституція Сербії набрала чинності.
Другий період дії конституції 1869 року
Державним переворотом, здійсненим 1 квітня 1893 року, неповнолітній король Олександр I Обренович розпустив регентську раду і проголосив себе повнолітнім[9]. У 1894 році Касаційний суд Сербії визнав неконституційну прокламацію короля Олександра I Обреновича про відновлення в правах раніше вигнаних колишніх короля Мілана I і королеви Наталії. Реакцією короля Олександра I стала королівська прокламація від 21 травня 1894 року про скасування ліберальної конституції 1888 року і відновлення дії більш авторитарної конституції 1869 року[10]. Виправдовуючи скасування Конституції, Олександр заявив, «що за час його малолітства прийнято багато законів у суперечність з положеннями Конституції і багато установ поставлені на зіпсований фундамент». Між тим, справжньою причиною скасування Конституції було створення умов для встановлення режиму особистої влади короля Олександра[9].
Новий уряд Миколи Христича скасував свободу друку і гарантії особистої недоторканності підданих. Пішов ряд показових судових процесів над представниками опозиції, у тому числі за звинуваченнями в образі величності[10].
У 1898 році Скупщина прийняла кілька реакційних законів про пресу, про союзи, про вибори, в результаті чого виборчих прав були позбавлені журналісти, лікарі, адвокати, вчителі та чиновники. На початку 1900 року була проведена податкова реформа, яка викликала сильне народне невдоволення. Останньою краплею, відштовхнувшись від короля навіть його прихильників в уряді і скупщині (в тому числі і його батька, колишнього короля Мілана I, який демонстративно пішов з поста головнокомандуючого армією і покинув Сербію) стало одруження короля Олександра I в 1900 році на Драгі Машін, колишній фрейліні його матері. У цій ситуації король змушений був піти на поступки вимогам опозиції (партії радикалів) і сформувати новий міністерський рада з їх участю. Була оголошена амністія політичним в'язням. 6 квітня 1901 року була ухвалена нова конституція, більш ліберальна за своїм змістом[11].
Примітки
1.Лависс Э., Рамбо А., 1905. 2.↑ Драīослав Jанковић, 1988, с. 11. 3.↑ Ристич, Иован // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. 4.↑ Водовозов В. В., 1900, с. 606. 5.↑ Кузнецов И. Н., 2004, с. 515. 6.↑ Перейти к: 1 2 Водовозов В. В., 1900, с. 598. 7.↑ Перейти к: 1 2 3 4 5 Водовозов В. В., 1900, с. 599. 8.↑ Водовозов В. В., 1900, с. 598—599. 9.↑ Перейти к: 1 2 Драīош Jевтић, 1988, с. 161. 10.↑ Перейти к: 1 2 Водовозов В. В., 1900, с. 608. 11.↑ Водовозов В. В. (дополнение), 1905, с. 613—614.
Історичне джерело
- Namesnički ustav iz 1869. godine (серб.). MojUstav. Проверено 2 августа 2015.
Література
- Водовозов В. В. Сербия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: «Издательское дело», Брокгауз—Ефрон, 1900. — Т. 29. — С. 598—599, 606—608.
- Водовозов В. В. История (раздел статьи Сербия) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: «Издательское дело», Брокгауз—Ефрон, 1905. — Т. 43a (Дополнение). — С. 613—616.
- Кузнецов И. Н. История государства и права славянских народов: Учебное пособие. — М.: «Новое знание», 2004. — 587 с. — .
- Лависс, Э., Рамбо, А. Часть 1. Конец века. 1870—1900. Глава XIII. // История XIX века. — М.: Товарищества «Братья А. и И. Гранат и К°», 1905. — Т. 7. — 375 с.
- Денковић, Драгаш. Настанак и развоj државног савета 1805—1918 (серб.) // Уставни развитак Србиjе у XIX и почетком XX века (зборник радова) / Уредник *Миодраī Jовичић. — Београд: САНУ, 1990. — С. 147—157.
- Jанковић, Драīослав. Развитак уставности у Србиjи у XIX и почетком XX века (серб.) // Устави кнежевине и краљевине Србиjе 1835—1903 гг. / Уредник *Миодраī Jовичић. — Београд: САНУ, 1988. — С. 11—34.
- Jевтић, Драīош. Устав од 1901 године (серб.) // Устави кнежевине и краљевине Србиjе 1835—1903 гг. / Уредник Миодраī Jовичић. — Београд: САНУ, 1988. — С. 161—166.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2016 Konstituciya Knyazivstva Serbiya serb Ustav Knezhevine Srbiјe istorichno tretya konstituciya Serbiyi sho diyala v 1869 1888 i 1894 1901 rokah persha konstituciya prijnyata suverennimi serbskimi organami vladi i ne potrebuvala legitimaciyi z boku Osmanskoyi imperiyi Vidoma takozh pid nazvoyu Regentska konstituciya serb Namisnichki statut Namisnickij statut oskilki bula rozroblena regentskoyu radoyu v period nepovnolittya knyazya Milana Obrenovicha IV Uhvalennya i zmist konstituciyiZ chasu viniknennya avtonomnogo Serbskogo knyazivstva derzhavna vlada formalno i faktichno bula skoncentrovana v rukah knyazya kneza i mala po suti despotichnij harakter Silske naselennya z yakogo skladavsya praktichno ves serbskij narod cilkom doviryalo avtoritetu knyaziv Milosha i Mihajla Z rozvitkom osviti v Serbiyi zrosla kilkist vipusknikiv serbskih shkil i inozemnih universitetiv u yakih formuvalosya i micnilo bazhannya vzyati uchast v upravlinni derzhavoyu Pid yih vplivom Skupshina vislovila pobazhannya shob pristupili do takoyi organizaciyi zakonodavchoyi vladi yaka dala b narodu mozhlivist vzyati diyalnu i zakonnu uchast v upravlinni svoyimi spravami 1 29 chervnya 1869 roku nova regentska rada Jovan Ristich Jovan Gavrilovich Milivojye Petrovich Blaznavac pri nepovnolitnomu knyazi Milani Obrenovichi IV majbutnij korol Milan I 1868 1889 provela cherez skupshinu rozroblenij she v 1868 roci proyekt novoyi konstituciyi Statut knyazivstva Serbiya yakij otrimav prizvisko Namisnickij statut vid serb Namisnictvo regentstvo 2 Golovnim iniciatorom prijnyattya novoyi konstituciyi buv Jovan Ristich prihilnik avtoritarnoyi korolivskoyi vladi dinastiyi Obrenovichiv 3 Cej Statut 1869 roku stav pershoyu konstituciyeyu prijnyatimi suverennimi serbskimi organami vladi i ne potrebuvav legitimaciyi z boku tureckogo sultana 4 Serbiya stala konstitucijnoyu monarhiyeyu z narodnim predstavnictvom Politichne znachennya predstavnickogo organu vladi skupshini istotno zroslo 5 Osoblivistyu yuridichnoyi formi cogo dokumenta buv bilsh visokij riven yuridichnoyi tehniki i sistemi dokumenta bilsh detalna reglamentaciya sposobiv formuvannya i obsyagiv povnovazhen osnovnih derzhavno pravovih institutiv Osoblivistyu zmistu Statutu 1869 roku bulo vidverte zmicnennya vladi Milana Obrenovicha IV za dopomogoyu zbilshennya konstitucijnih povnovazhen knyazya z 1882 roku korolya i ministerstv v riznih sferah derzhavnogo regulyuvannya Takim chinom u porivnyanni z poperednoyu hatti sherif 1838 roku v redakciyi 1858 roki i podalshimi konstituciyami Statut 1869 roku mozhna viznati najbilsh reakcijnim abo najmensh liberalnim Vikonavcha vlada zalishalasya u knyazya yakij ni pered kim ne vidpovidav i keruvav za spriyannya ministriv sho priznachalisya nim samim i buli vidpovidalni pered Skupshinoyu Skupshina obrana na tri roki dilila z knyazem zakonodavchu vladu virishuvala pitannya byudzhetu Derzhavna rada yaka priznachayetsya knyazem rozroblyala proyekti zakoniv i kontrolyuvala vikonannya byudzhetu Konstituciya vstanovlyuvala poryadok obrannya deputativ platnik podatkiv yakij dosyag tridcyatirichnogo viku otrimuvav aktivne i pasivne viborche pravo yaksho vin ne buv chinovnikom advokatom abo vchitelem 1 Organizaciya derzhavnoyi vladi za konstituciyeyu 1869 rokuSistema derzhavno pravovih institutiv molodoyi serbskoyi derzhavi v moment koli vona ostatochno sformuvalasya i bula zakriplena normami Statutu 1869 roku predstavlyala soboyu avtoritarnu model zdijsnennya samoderzhavnoyi vladi dinastiyi Obrenovichiv Ce vidno z samogo poverhnevogo pravovogo analizu konstituciyi vidpovidno do polozhen yakoyi Korol kral do 1882 roku knez ye glavoyu derzhavi nadilenij vsima pravami derzhavnoyi vladi sho realizuye yih u vidpovidnosti z konstituciyeyu Osobistist korolya ye nedotorkannoyu korol ni pered kim nevidpovidalnij Korolivska gidnist peredayetsya po spadku vid batka starshomu sinovi z chisla pryamih zakonnih nashadkiv korolya Milana I Obrenovicha pri comu v konstituciyi pryamo vkazano sho korolem u zhodnomu razi ne mozhe buti obranij htos z rodu Karageorgiyevichiv Korol zdijsnyuye zakonodavchu vladu cherez derzhavnu radu i spilno z skupshinoj vikonavchu vladu cherez yaku priznachayetsya yim ministerska rada 6 sudovu vladu cherez priznachuvanih nim sudiv 7 Ministerska rada skladayetsya z 8 ministriv yakih priznachaye i zmishuye korol Ministri ne nalezhat do skladu skupshini i ne vidpovidalni pered neyu hocha i zobov yazani vidpovidati na proponovani yim u skupshini zapiti Ministerskij rada zdijsnyuye vikonavchi povnovazhennya korolya 6 u tomu chisli formuye i keruye organami policiyi 7 Derzhavna rada ye doradchim organom pri koroli i ministerskij radi z pitan zakonodavchoyi diyalnosti i zajmayetsya persh za vse pidgotovkoyu i vnesennyam zakonoproyektiv Derzhavna rada priznachayetsya korolem 7 Skupshina ye parlamentom yakij formuyetsya na chvert z osib priznachenih korolem i na tri chverti z deputativ yaki obirayutsya piddanimi sho volodiyut viborchim pravom Vibori prohodyat pryamim golosuvannyam v mistah i dvostupenevim golosuvannyam u selah Deputati obirayutsya z rozrahunku odin predstavnik vid 3000 viborciv vsogo takim chinom u skupshinu obiralosya 128 deputativ Aktivnim viborchim pravom volodiyut dorosli serbi cholovichoyi stati yaki ye platnikami pryamih podatkiv Skupshina obirayetsya na 3 roki sklikayetsya i rozpuskayetsya knezom korolem yakij vidkrivaye i zakrivaye yiyi sesiyi Chleni skupshini ne mozhut piddavatisya peresliduvannyu za promovi progolosheni v nij V rezultati zavdyaki priznachennyu znachnoyi chastini chleniv skupshini korolem knezom nova konstituciya zberigala vladu bezumovno v rukah kneza korolya i tiyeyi partiyi yaka mala na nogo vpliv 8 Sudova sistema skladayetsya z mirovih suddiv okruzhnih sudiv Apelyacijnogo sudu v Belgradi i yak vishoyi instanciyi Kasacijnogo sudu v Belgradi 7 Kasacijnij sud z yavivsya novaciyeyu porivnyano z sudovoyu sistemoyu vstanovlenoyu hatti sherifom 1838 roku Misceve upravlinnya i samovryaduvannya Serbske knyazivstvo podilyalosya na okrugi okrugi na zrizi zrizi na silski i miski gromadi zadrugi Okrugami i zrizami upravlyali uryadovi chinovniki Gromadami zadrugami upravlyali na pidstavi zakonu 1883 roku sho obirayutsya naselennyam klitiv Takim chinom misceve samovryaduvannya isnuvalo lishe na rivni gromad 7 Statut 1869 roku za zmistom buv bilsh reakcijnim navit u porivnyanni z hatti sherifom 1838 roku v redakciyi 1858 roku U 1882 roci skupshina za planom pidgotovlenim ministerstvom progolosila Serbiyu korolivstvom Odnak shiroke nevdovolennya avtoritarnim rezhimom zmusilo korolya Milana I piti na liberalnu konstitucijnu reformu 1888 1889 rokiv sho prizvela do jogo zrechennya vid prestolu Korol Milan ogolosiv pro nastupne sklikannya ustanovchih zboriv i negajne utvorennya skladenoyi z predstavnikiv troh partij komisiyi yaka virobit novu konstituciyu U 1889 roci nova bilsh liberalna za zmistom konstituciya Serbiyi nabrala chinnosti Drugij period diyi konstituciyi 1869 rokuDerzhavnim perevorotom zdijsnenim 1 kvitnya 1893 roku nepovnolitnij korol Oleksandr I Obrenovich rozpustiv regentsku radu i progolosiv sebe povnolitnim 9 U 1894 roci Kasacijnij sud Serbiyi viznav nekonstitucijnu proklamaciyu korolya Oleksandra I Obrenovicha pro vidnovlennya v pravah ranishe vignanih kolishnih korolya Milana I i korolevi Nataliyi Reakciyeyu korolya Oleksandra I stala korolivska proklamaciya vid 21 travnya 1894 roku pro skasuvannya liberalnoyi konstituciyi 1888 roku i vidnovlennya diyi bilsh avtoritarnoyi konstituciyi 1869 roku 10 Vipravdovuyuchi skasuvannya Konstituciyi Oleksandr zayaviv sho za chas jogo malolitstva prijnyato bagato zakoniv u superechnist z polozhennyami Konstituciyi i bagato ustanov postavleni na zipsovanij fundament Mizh tim spravzhnoyu prichinoyu skasuvannya Konstituciyi bulo stvorennya umov dlya vstanovlennya rezhimu osobistoyi vladi korolya Oleksandra 9 Novij uryad Mikoli Hristicha skasuvav svobodu druku i garantiyi osobistoyi nedotorkannosti piddanih Pishov ryad pokazovih sudovih procesiv nad predstavnikami opoziciyi u tomu chisli za zvinuvachennyami v obrazi velichnosti 10 U 1898 roci Skupshina prijnyala kilka reakcijnih zakoniv pro presu pro soyuzi pro vibori v rezultati chogo viborchih prav buli pozbavleni zhurnalisti likari advokati vchiteli ta chinovniki Na pochatku 1900 roku bula provedena podatkova reforma yaka viklikala silne narodne nevdovolennya Ostannoyu krapleyu vidshtovhnuvshis vid korolya navit jogo prihilnikiv v uryadi i skupshini v tomu chisli i jogo batka kolishnogo korolya Milana I yakij demonstrativno pishov z posta golovnokomanduyuchogo armiyeyu i pokinuv Serbiyu stalo odruzhennya korolya Oleksandra I v 1900 roci na Dragi Mashin kolishnij frejlini jogo materi U cij situaciyi korol zmushenij buv piti na postupki vimogam opoziciyi partiyi radikaliv i sformuvati novij ministerskij rada z yih uchastyu Bula ogoloshena amnistiya politichnim v yaznyam 6 kvitnya 1901 roku bula uhvalena nova konstituciya bilsh liberalna za svoyim zmistom 11 Primitki1 Laviss E Rambo A 1905 2 Draioslav Jankoviћ 1988 s 11 3 Ristich Iovan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 4 Vodovozov V V 1900 s 606 5 Kuznecov I N 2004 s 515 6 Perejti k 1 2 Vodovozov V V 1900 s 598 7 Perejti k 1 2 3 4 5 Vodovozov V V 1900 s 599 8 Vodovozov V V 1900 s 598 599 9 Perejti k 1 2 Draiosh Jevtiћ 1988 s 161 10 Perejti k 1 2 Vodovozov V V 1900 s 608 11 Vodovozov V V dopolnenie 1905 s 613 614 Istorichne dzhereloNamesnicki ustav iz 1869 godine serb MojUstav Provereno 2 avgusta 2015 LiteraturaVodovozov V V Serbiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb Izdatelskoe delo Brokgauz Efron 1900 T 29 S 598 599 606 608 Vodovozov V V Istoriya razdel stati Serbiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb Izdatelskoe delo Brokgauz Efron 1905 T 43a Dopolnenie S 613 616 Kuznecov I N Istoriya gosudarstva i prava slavyanskih narodov Uchebnoe posobie M Novoe znanie 2004 587 s ISBN 5 94735 054 8 Laviss E Rambo A Chast 1 Konec veka 1870 1900 Glava XIII Istoriya XIX veka M Tovarishestva Bratya A i I Granat i K 1905 T 7 375 s Denkoviћ Dragash Nastanak i razvoj drzhavnog saveta 1805 1918 serb Ustavni razvitak Srbije u XIX i pochetkom XX veka zbornik radova Urednik Miodrai Jovichiћ Beograd SANU 1990 S 147 157 Jankoviћ Draioslav Razvitak ustavnosti u Srbiji u XIX i pochetkom XX veka serb Ustavi knezhevine i kraљevine Srbije 1835 1903 gg Urednik Miodrai Jovichiћ Beograd SANU 1988 S 11 34 Jevtiћ Draiosh Ustav od 1901 godine serb Ustavi knezhevine i kraљevine Srbije 1835 1903 gg Urednik Miodrai Jovichiћ Beograd SANU 1988 S 161 166