Конституція Мальти (мальт. Kostituzzjoni ta `Malta) — нині чинний основний закон Мальти. Прийнята 1964 року. Конституція прийнята у зв'язку з проголошенням Мальти незалежною державою у складі Британської Співдружності.
Історія
Проект даного документа розроблявся в ході переговорів між Мальтою і Великою Британією. У травні 1964 Конституція була прийнята на референдумі. У тому ж році була схвалена урядом Великої Британії. Набула чинності 21 вересня 1964.
Структура
Конституція Мальти складається з 11 глав і 4 додатків. Положення першого розділу дають уявлення про Мальті, як про державу. Друга глава закріплює ряд державних принципів. Третя глава регулює питання, пов'язані з громадянством. Четверта глава проголошує основні права і свободи громадян. Норми, закріплені в п'ятій і шостій главах присвячені президенту і парламенту, сьома і восьма глави — органам виконавчої та судової влади. Дев'ята глава оповідає про державні фінанси. Десята глава регулює питання, пов'язані з державною службою. У одинадцятому розділі прописані моменти, які не ввійшли в попередні глави.
Зміст
Згідно з конституцією, Мальта проголошується нейтральною державою, яка активно прагне до миру. Мальта дотримується політики неприєднання і відмовляється брати участі в будь-яких військових союзах. Крім того, положення конституції забороняють розміщення на території країни іноземних військових баз та їх особистого складу. Верфі можуть бути використані тільки для ремонту військових кораблів «в розумних межах за часом і кількістю» і повністю закриті для військових суден «двох наддержав» (конкретної вказівки держав немає). Також в конституції згадується про Георгіївському хресті, яким британський король Георг VI нагородив Мальту за героїзм у боротьбі з нацизмом.
Виходячи з конституції, главою держави є президент. Він обирається парламентом на п'ятирічний термін. Крім прем'єр-міністра та інших членів уряду, президент призначає голову Верховного суду, суддів і генерального прокурора. Президент може бути усунений з посади, якщо він не справляється зі своїми функціями або за негідну поведінку.
Функції парламенту здійснює Палата представників. Вона складається з 65 депутатів, які ізбіраеются прямим загальним голосуванням за пропорційною виборчою системою строком на 5 років. Громадяни мають виборчим правом з 18 років. У конституції не прописаний коло питань, по яких палата може приймати законодавчі акти. Однак, в ній закріплено, що парламент повинен видавати закони з метою підтримки «миру, порядку і доброго правління Мальтою». У конституції закріплено єдина вимога, яка пред'являється до законотворчої діяльності парламенту — обов'язкове відповідність законів конституції країни. Виконавча влада здійснюється урядом. Президент призначає прем'єр-міністром лідера партії парламентської більшості. За рекомендацією прем'єр-міністра президентом призначаються інші міністри. Уряд несе відповідальність перед парламентом.
Органом конституційного контролю є конституційний суд. У систему судів загальної юрисдикції входять Апеляційний суд, Кримінальний апеляційний суд, а також Цивільний, Комерційний та Кримінальний суди. Крім того, в країні діють магістерські суди. Вони складаються з мирових суддів. Дані суди розглядають справи по малозначних провинам і цивільних спорів. Також в країні існують трибунали з адміністративних і трудових спорах.
Поправки
Поправки приймаються парламентом простою більшістю або 2/3 голосів. У деяких випадках передбачено додаткове схвалення на референдумі. Найзначніша поправка була прийнята в 1974 році. Згідно з нею країна була перетворена з конституційної монархії (раніше главою держави була на королева Великої Британії) в президентську республіку.
Після внесення поправок 1988 році було розширено повноваження президента. Було передбачено створення органу з представників усіх партій під головуванням Президента, у віданні якого знаходяться такі важливі питання, як оборона країни, міжнародні відносини та інші. Усього Конституція Мальти змінювалася 24 рази. Останні зміни були внесені 2007 року. Згідно з ними на Мальті була запроваджена посада уповноваженого з прав людини.
Посилання
- Текст конституції [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Malti malt Kostituzzjoni ta Malta nini chinnij osnovnij zakon Malti Prijnyata 1964 roku Konstituciya prijnyata u zv yazku z progoloshennyam Malti nezalezhnoyu derzhavoyu u skladi Britanskoyi Spivdruzhnosti IstoriyaProekt danogo dokumenta rozroblyavsya v hodi peregovoriv mizh Maltoyu i Velikoyu Britaniyeyu U travni 1964 Konstituciya bula prijnyata na referendumi U tomu zh roci bula shvalena uryadom Velikoyi Britaniyi Nabula chinnosti 21 veresnya 1964 StrukturaKonstituciya Malti skladayetsya z 11 glav i 4 dodatkiv Polozhennya pershogo rozdilu dayut uyavlennya pro Malti yak pro derzhavu Druga glava zakriplyuye ryad derzhavnih principiv Tretya glava regulyuye pitannya pov yazani z gromadyanstvom Chetverta glava progoloshuye osnovni prava i svobodi gromadyan Normi zakripleni v p yatij i shostij glavah prisvyacheni prezidentu i parlamentu soma i vosma glavi organam vikonavchoyi ta sudovoyi vladi Dev yata glava opovidaye pro derzhavni finansi Desyata glava regulyuye pitannya pov yazani z derzhavnoyu sluzhboyu U odinadcyatomu rozdili propisani momenti yaki ne vvijshli v poperedni glavi ZmistZgidno z konstituciyeyu Malta progoloshuyetsya nejtralnoyu derzhavoyu yaka aktivno pragne do miru Malta dotrimuyetsya politiki nepriyednannya i vidmovlyayetsya brati uchasti v bud yakih vijskovih soyuzah Krim togo polozhennya konstituciyi zaboronyayut rozmishennya na teritoriyi krayini inozemnih vijskovih baz ta yih osobistogo skladu Verfi mozhut buti vikoristani tilki dlya remontu vijskovih korabliv v rozumnih mezhah za chasom i kilkistyu i povnistyu zakriti dlya vijskovih suden dvoh nadderzhav konkretnoyi vkazivki derzhav nemaye Takozh v konstituciyi zgaduyetsya pro Georgiyivskomu hresti yakim britanskij korol Georg VI nagorodiv Maltu za geroyizm u borotbi z nacizmom Vihodyachi z konstituciyi glavoyu derzhavi ye prezident Vin obirayetsya parlamentom na p yatirichnij termin Krim prem yer ministra ta inshih chleniv uryadu prezident priznachaye golovu Verhovnogo sudu suddiv i generalnogo prokurora Prezident mozhe buti usunenij z posadi yaksho vin ne spravlyayetsya zi svoyimi funkciyami abo za negidnu povedinku Funkciyi parlamentu zdijsnyuye Palata predstavnikiv Vona skladayetsya z 65 deputativ yaki izbiraeyutsya pryamim zagalnim golosuvannyam za proporcijnoyu viborchoyu sistemoyu strokom na 5 rokiv Gromadyani mayut viborchim pravom z 18 rokiv U konstituciyi ne propisanij kolo pitan po yakih palata mozhe prijmati zakonodavchi akti Odnak v nij zakripleno sho parlament povinen vidavati zakoni z metoyu pidtrimki miru poryadku i dobrogo pravlinnya Maltoyu U konstituciyi zakripleno yedina vimoga yaka pred yavlyayetsya do zakonotvorchoyi diyalnosti parlamentu obov yazkove vidpovidnist zakoniv konstituciyi krayini Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya uryadom Prezident priznachaye prem yer ministrom lidera partiyi parlamentskoyi bilshosti Za rekomendaciyeyu prem yer ministra prezidentom priznachayutsya inshi ministri Uryad nese vidpovidalnist pered parlamentom Organom konstitucijnogo kontrolyu ye konstitucijnij sud U sistemu sudiv zagalnoyi yurisdikciyi vhodyat Apelyacijnij sud Kriminalnij apelyacijnij sud a takozh Civilnij Komercijnij ta Kriminalnij sudi Krim togo v krayini diyut magisterski sudi Voni skladayutsya z mirovih suddiv Dani sudi rozglyadayut spravi po maloznachnih provinam i civilnih sporiv Takozh v krayini isnuyut tribunali z administrativnih i trudovih sporah PopravkiPopravki prijmayutsya parlamentom prostoyu bilshistyu abo 2 3 golosiv U deyakih vipadkah peredbacheno dodatkove shvalennya na referendumi Najznachnisha popravka bula prijnyata v 1974 roci Zgidno z neyu krayina bula peretvorena z konstitucijnoyi monarhiyi ranishe glavoyu derzhavi bula na koroleva Velikoyi Britaniyi v prezidentsku respubliku Pislya vnesennya popravok 1988 roci bulo rozshireno povnovazhennya prezidenta Bulo peredbacheno stvorennya organu z predstavnikiv usih partij pid golovuvannyam Prezidenta u vidanni yakogo znahodyatsya taki vazhlivi pitannya yak oborona krayini mizhnarodni vidnosini ta inshi Usogo Konstituciya Malti zminyuvalasya 24 razi Ostanni zmini buli vneseni 2007 roku Zgidno z nimi na Malti bula zaprovadzhena posada upovnovazhenogo z prav lyudini PosilannyaTekst konstituciyi 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine