Коне́льські Хутори — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 32 км на південь від міста Жашків. Населення становить 575 осіб.
село Конельські Хутори | |
---|---|
![]() | |
Країна | |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 18 століття |
Населення | 575 |
Поштовий індекс | 19252 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′09″ пн. ш. 30°02′42″ сх. д. / 49.03583° пн. ш. 30.04500° сх. д.Координати: 49°02′09″ пн. ш. 30°02′42″ сх. д. / 49.03583° пн. ш. 30.04500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 224 м |
Відстань до обласного центру | 151,4 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19252, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Конельські Хутори |
Сільський голова | Іщенко Алла Миколаївна |
Карта | |
![]() ![]() Конельські Хутори | |
![]() ![]() Конельські Хутори | |
Мапа | |
|
Історія
Про село вперше згадується в XVIII столітті.
До Циберманівського приходу входило два села, Конельські Хутори і Медувата, що належали Соломії, вдові Олександра Драгомерецького. До цих сіл приписано 1177 десятин землі.
У 1815 році жителями села побудовано на кладовищі дерев'яну церкву на честь великомученика Дмитрія за допомогою покійного поміщика Ігнатія Боровського. Вона збереглася дотепер і має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Церква ця числилася приписною, особливих угідь не було. У селі налічувалось 98 дворів, 573 жителі, з них чоловіків — 281, жінок — 292. Землі — 553 десятини, з яких селянських — 250. Господарство належало Калістрату Єгорову, який вів його за трипільною сівозміною. В селі функціонували православна церква, школа грамоти, два вітряних млини, хлібний магазин.
До 1918 року в селі діяла початкова двокласна церковно-приходська школа.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР в 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У 1932-1933 роках в селі померло з голоду близько 200 селян.
У період радянсько-німецької війни село було під окупацією з липня 1941 року по 9 березня 1944 року. За період війни призвано 102 жителі, з яких 41 загинув. За період окупації нацистами вивезено на роботи до німецьких фабрик і заводів 77 молодих людей, навіть неповнолітніх хлопців і дівчат.
У 1952 році села Конельські Хутори і Медувата об'єднано й створено одну сільську раду з центром у селі Конельські Хутори. Колгоспи також було об'єднано в один колгосп ім. Андреєва з центральною садибою в селі Конельські Хутори.
20 березня 1969 року села від'єднано від с. Конело-Попівки й створено господарство ім. Свердлова. Створення колгоспу ім. Свердлова, куди увійшли два села — Конельські Хутори та Медувата — надихнуло селян на краще майбутнє. Люди повірили молодому голові колгоспу M. І. Бородію. В 1974 році колгосп ім. Свердлова нагороджено Перехідним Червоним Прапором та дипломом за досягнення найвищих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні. Диплом передано в (Черкаський краєзнавчий музей).
У 1976 році в селі побудувано будинок культури. В цьому ж році, 19 лютого, колгосп ім. Свердлова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за високі показники в сільському господарстві.
У 1990 році в селі побудувано середню школу.
У травні 1996 року село газифіковано. У вересні 2003 року підключено природний газ до котельні загальноосвітньої школи.
11 березня 2000 року агрофірму «Конельські Хутори» реорганізовано в ПСП «Конельські Хутори». Директором підприємства обрано Харченка Івана Петровича.
Відомі люди
Уродженцем села був (Харченко Дмитро Миколайович) (1959—2020) — доктор психологічних наук, професор; похований у селі.
14 березня 2000 року в селі в Будинку культури відбулося свято поезії Мороз Фросини Василівни, інваліда дитинства, яка прикута до ліжка. 2004 року вийшла її перша книга «Пригорнися, доленько, до мене…».
Галерея
- Вулиця Шевченка
- Сільська рада і будинок культури
- Школа
- Фельдшерський пункт
- Магазин
- Будинок поміщика Галандзовського (1913 р.) (колишній дитсадок)
- Церква Дмитрія Солунського (1815 р.)
- Ставок
- Пам'ятник на честь 200-річчя церкви
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Див. також
Джерела
Посилання
- . Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 13 грудня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 7 грудня 2014.
Література
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864. — стор. 332—333, 735;
- Список населенных мест Киевской Губернии. — К., изд. Киевской Губернии стат. Комитета 1900 г. — С. 923—924;
- П. Семенов. Географическо-статистический словарь Российской империи. Т. Т. Сиб., 1885 г. — С. 707, 895.
Ресурси інтернету
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
![]() | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет