Кон'югація (хімія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кон'югація (значення).

• Наявність такої структурної особливості, коли кожна пара кратних зв'язків(подвійних чи потрійних) у поліненасиченій

молекулі розділені одним одинарним зв'язком.

• Особливість взаємодії орбіталей, що означає альтернування між сильною і слабкою орбітальною взаємодією та приводить до відповідного альтернування резонансних інтегралів.
• Тип електронної взаємодії в структурах молекулярних частинок з кратними зв'язками, що чергуються між собою, або з вакантними (B, Al), напіввакантними чи заповненими вільною парою електронів (O, S, N) р-орбіталями, в результаті чого спостерігається тенденція до вирівнювання зв'язків внаслідокперекривання сусідніх р-орбіталей атоміві утворення багато-центрових делокалізованих π-молекулярних орбіталей молекули.

Вживання терміна гетерокон'юґація (напр., у кон'югованих гетероциклах) IUPAC не рекомендує.

Див. також

• Кон'югована система

Література

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .