Колона Цезаря Історія двадцятого сторіччя англ Caesar s Column A Story of the Twentieth Century науково фантастичний ром

«Колона Цезаря: Історія двадцятого сторіччя» (англ. Caesar's Column: A Story of the Twentieth Century) — науково-фантастичний роман американського письменника і аграрного популіста Ігнація Доннеллі (написав під псевдонімом Едмуд Буагільбер), що носить антисоціалістичну спрямованість. Є частиною літературною дискусії з творами Едварда Белламі. Видано роман у 1890 році. В ньому поєднані антиутопія і утопія.

«Колона Цезаря»
«Caesar's Column: A Story of the Twentieth Century»
Титульний лист роману
Жанр	наукова фантастика
Форма	роман
Автор	Ігнацій Доннеллі
Мова	англійська мова
Опубліковано	1890
Країна	США
Видання	1890
У «Гутенберзі»	5155

Зміст

Роман являє собою своєрідний епістолярний твір. Його побудовано у вигляді листів Габріеля Вельтштейна, що описує братові свою подорож до Нью-Йорка 1988 року. Вельтштейн є продавцем вовни з Уганди, де сіоністи заснували власну державу. Вельтштейн прибув до США, щоб домовитися безпосередньо з компаніями, переробниками вовни без посередників. Подорож здійснюється дирижаблем. Нью-Йорк описується як зосередження новітніх технологій: телевізійні газети, можливість замовити на віртуальному меню будь-яку страву з будь-якої частини світу. Втім влада в державі належить олігархії.

Випадково Вельтштейн рятує Макса Петіона, очільника підпільного руху «Братства руйнування» від слуги принца Кабано, одного з очільників олігархії. Естела рятує Вельтштейна від принца Кабано, разом вони тікають до Петіона. Вельштейн опиняється у пролетарському суспільстві, де Петіон розповідає про хижацький і гнітючий соціальний та економічний порядок. Габріель зустрічається з президентом братства Цезарем Ломелліні (напівіталійцем-напівафриканцем), безжальним фанатиком.

Зрештою Вельтштейн опиняється у вихорі пролетарського повстання — почалася соціалістична революція. Обидві сторони застосовують новітню зброю, зокрема динамітові кулі. Наступає соціальна катастрофа. Але «Братерство руйнування», незважаючи на величезні жертви, здобуває перемогу. Цезар Ломелліні наказує закатати усіх загиблих в бетон й спорудити колону на Юніон-сквер. У дусі італійського історика Г. Ферреро, автора книги «Велич і падіння Риму», де пролетарські революції зіставлялися з рухом римських плебеїв останніх років існування республіки і перших десятиліть Імператорського Риму, Доннеллі малює апокаліпсис і розпад західної цивілізації під впливом приходу до влади плебеїв і їхніх лідерів — диктаторів.

Втім невдовзі Цезар гине, серед переможців-пролетаріїв починається новий військовий хаос. Вельтштейн з друзями на дирижаблі рятується з Нью-Йорка. Разом з Естелл й друзями він прибуває до Уганди, де утворюється аграрне суспільство, що відповідає фермерському міфу XIX сторіччя про первинну Америку. В результаті формується ідеальне, утопічне суспільство з конституцією, що забезпечує соціальну та економічну рівність. Цим протиставлено ідею автора про необхідність зменшення соціальної напруги через перехід до аграрного типу господарювання, де немає місця соціалістичним ідеям.

Джерела

Frederic Cople Jaher, Doubters and Dissenters: Cataclysmic Thought in America, 1885—1918, New York, Free Press of Glencoe, 1964.
Jean Pfaelzer, The Utopian Novel in America 1886—1896: The Politics of Form, Pittsburgh, University of Pittsburgh Press, 1984.
from the Past/ Caesar's Column fnd Nineteen-Eighty Four^{[недоступне посилання з липня 2019]}