Ко́дови сло́венских култу́ра (укр. Коди слов'янських культур) — щорічник, присвячений духовній культурі слов'янських народів. Віддання переваги кодовому прочитанню фактів фольклору не виключає інших підходів: філологічного, культурно-історичного тощо. В назві журналу відображено бачення різноманітності слов'янських культур поруч зі спільним їх походженням. Головною метою діахронічних реконструкцій є їхні історичні зв'язки.
Починаючи з 1996 року вийшло 10 томів журналу. В них міститься 121 текст, 68 з яких видані сербською, а 53 — російською мовами. Автори статей походять з одинадцяти країн: Бельгії, Білорусі, Болгарії, Німеччнини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Словенії, України та Хорватії.
Членами редакційної колегії від початку до останнього тому є Анна Плотнікова, Тетяна Агапкіна і Деян Айдачич (засновник та головний редактор).
Теми
- рослини (1/1996)
- їжа та напої (2/1997)
- весілля (3/1998)
- частини тіла (4/1999)
- землеробство (5/2000)
- кольори (6/2001)
- діти (7/2002)
- птахи (8/2003)
- смерть (9/2004)
- вогонь (10/2008)
Кожен том містив також тематичну бібліографію, пов'язану з темою номера.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko dovi slo venskih kultu ra ukr Kodi slov yanskih kultur shorichnik prisvyachenij duhovnij kulturi slov yanskih narodiv Viddannya perevagi kodovomu prochitannyu faktiv folkloru ne viklyuchaye inshih pidhodiv filologichnogo kulturno istorichnogo tosho V nazvi zhurnalu vidobrazheno bachennya riznomanitnosti slov yanskih kultur poruch zi spilnim yih pohodzhennyam Golovnoyu metoyu diahronichnih rekonstrukcij ye yihni istorichni zv yazki Pochinayuchi z 1996 roku vijshlo 10 tomiv zhurnalu V nih mistitsya 121 tekst 68 z yakih vidani serbskoyu a 53 rosijskoyu movami Avtori statej pohodyat z odinadcyati krayin Belgiyi Bilorusi Bolgariyi Nimechchnini Polshi Rosiyi Serbiyi Slovachchini Sloveniyi Ukrayini ta Horvatiyi Chlenami redakcijnoyi kolegiyi vid pochatku do ostannogo tomu ye Anna Plotnikova Tetyana Agapkina i Deyan Ajdachich zasnovnik ta golovnij redaktor Temiroslini 1 1996 yizha ta napoyi 2 1997 vesillya 3 1998 chastini tila 4 1999 zemlerobstvo 5 2000 kolori 6 2001 diti 7 2002 ptahi 8 2003 smert 9 2004 vogon 10 2008 Kozhen tom mistiv takozh tematichnu bibliografiyu pov yazanu z temoyu nomera Posilannya