Ковч

Ковч — українське прізвище. Ковчі — давній український рід.

Ковч

українське прізвище
Оригінал мовою	/Ковч/
Фонетичні алгоритми (англ.)
Рід	Ковчі
Пошук сторінок	містять у Вікіданих • :посилання:
Ковч у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковч (значення).

Відомі носії

• (Дмитро Ковч) (1831 — 1891) — був заможною людиною, мав багато землі, велику пасіку (понад 100 вуликів), працював лісником, був паламарем при церкві Пресвятої Трійці, організував відбудову церкви після страшної пожежі в 1885 р., пожертвував на неї чимало власних коштів. В подяку за ці заслуги перед Божою святинею і сільською громадою, за пропозицією пароха о. М. Гелітовича і дідича барона К. Бруніцкого його поховали, після смерті, на церковному подвір'ї.
• (Іван Ковч) (1867 — 1943) — 55 років був паламарем при церкві. Коли у 1912 році організувалась в селі школа на один клас і не було відповідного приміщення, відпустив половину своєї хати для учнівських занять. За заслуги перед храмом і громадою села його поховали на церковному подвір'ї, біля батька.
• Ковч Григорій (30 березня 1861 — 19 грудня 1919) — український греко-католицький священик, богослов, сповідник, громадський діяч, капелан УГА.
• Ковч Василій (1868 р. с. Малий Любінь — 28.03.1941 р. с. Капустинці) — український греко-католицький священик, богослов, сповідник, громадський діяч.
• Омелян (Ковч) (20 серпня 1884, Космач — 25 березня 1944) — український греко-католицький священик-місіонер, ісповідник, капелян УГА, громадський діяч, патріот, праведник України (9.09.1999 р.), блаженний священомученик (27.06.2001 р.), покровитель душпастерів УГКЦ (24.04.2009 р.).
• (о. Сергій Ковч), син блаженного священномученика о. Омеляна Ковча — священик УГКЦ. Був помічником на парафії в Перемишлянах і Коросні, де парохом був його батько. Одночасно почав викладати релігію у Перемишлянській і Коростенській школах. Після арешту о. Омеляна йому чудом вдається врятуватись. Подався на захід, через Карпати — у Словаччину. Поселившись тут, хотів попроситися на парафію, але йому поставили вимогу: присягнути православ'ю. Відмовився. Лише після 1968 року — о. Сергій служить у Греко-католицькій церкві. У 1988 році, у рік 1000-ліття хрещення України за заслуги перед Церквою отримав Мітру з рук Блаженнішого кардинала Любачівського.
• (о. Мирон — Яків Ковч), син блаженного священномученика о. Омеляна Ковча — священик УГКЦ. Попри теологічні студії закінчив фармацептику.
• Ковч Іван Михайлович (нар. 9 вересня 1932) — український поет, громадський діяч.

Примітки

1. Василь Мацелюх. Історія села Любінь Малий. — Львів: Тріада Плюс, 2016 — С 71 — 77, 409. —
2. Анна-Марія Ковч-Баран. За Божі правди і людські права. — Саскатун: Містер Зип Інстант Прінтінґ, 1994. — С 19 — 105
3. о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії. — Вінніпег (Канада): видав о. Іван Лебедович, 1963 — C 83
4. Василь Дрозд. Родина душпастирів Ковчів на Заліщанщині. — Чернівці: ТзОВ «ДрукАрт», 2012 — C 12 — 23. —
5. Світлана Флис, о. Іван Лозинський. На перевалі духу. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013/ — C 32-36/ —

Посилання

• (перегляд 16.07.2016 р.)
• (перегляд 16.07.2016 р.)
• Меморіальний комплекс «Майданек»^{[недоступне посилання з червня 2019]} (перегляд 16.07.2016 р.)
• Молебен до Блаженного Священномученика Еміліяна Ковча. [ 16 Серпня 2016 у Wayback Machine.] (перегляд 16.07.2016 р.)