Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коваль Елеонора Захарівна нар 10 серпня 1930 19300810 Умань пом 29 червня 2022 міколог доктор біологічних наук 1985 р пр

Коваль Елеонора Захарівна

Коваль Елеонора Захарівна

Коваль Елеонора Захарівна (нар. 10 серпня 1930(19300810), Умань — пом. 29 червня 2022) — міколог, доктор біологічних наук (1985 р.), професор (1988 р.), лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1983 р.). Фахівець з питань систематики та екології мікроскопічних грибів. Автор та співавтор ряду визначників.

Коваль Елеонора Захарівна
Народилася10 серпня 1930(1930-08-10)
Умань, Україна
Померла29 червня 2022(2022-06-29) (91 рік)
Країнаimage СРСР→image Україна
Діяльністьботанік
Alma materБіологічний факультет Київського університету (1955)
Галузьмікологія
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ДітиКаневська Владислава Дмитрівна
Нагороди

На початку 50-х років вступила до КДУ ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила у 1955 році. Доля привела її до цього закладу після важких життєвих «університетів»: окупація рідного Києва, загибель батька, розстріл репресованого діда. Вперше зустрілась з проф. С. Ф. Морочковським, коли прийшла на кафедру мікології і фітопатології біолого-ґрунтознавчого факультету, якою він завідував. Їй потрібно було вирішувати проблему подальшої спеціалізації в навчанні й взагалі визначитись з майбутнім працевлаштуванням, оскільки опинилась на біофаку випадково, лише тому, що згідно тодішнім законам омріяне ще з дитинства заняття фізикою виключалось для тих, хто перебував в окупації, про що потім ще довго вона повинна була вказувати у відповідних документах.

Ця зустріч була доленосною, тоді розпочалось формування фахівця-міколога. Пізніше під керівництвом доц. З. Г. Лавітської, проф. С. Ф. Морочковського, вже професора кафедри нижчих рослин, а також співробітників Ботанічного музею КДУ воно продовжувалось ще й в експедиційному режимі.

«Саме Семен Филимонович направив мене і благословив експедиційний стиль життя міколога-дослідника природи. Забути першу зустріч з Семеном Филимоновичем неможливо і дякую Долі, яка направила мене до нього. Добрі слова його про мої перші рисунки додали впевненості в своїх можливостях і згодом, коли виникала потреба проілюструвати визначений матеріал для публікацій, виконувала все сама, як і для останньої монографії „Пеніцилії“».

Ще в університетські роки Е. З. Коваль побувала в експедиціях на Далекому Сході, й це відіграло свою роль. Так, після закінчення університету і до 1960 р. вона працювала у Далекосхідній філії Сибірського відділення АН СРСР (м. Владивосток Приморського краю, РФ). Досліджувала мікобіоту (мікофлору) Примор'я — Курильських островів, Сахаліну та інших заповідних місць.

Після повернення до Києва у 1960—1961 рр. Е. З. Коваль працювала у відділі мікології Інституту ботаніки АН УРСР, очолюваному проф. С. Ф. Морочковським. З 1961 р. по листопад 1991 р. працювала в Інституті мікробіології і вірусології АН УРСР (НАН України) у відділі фізіології грибів, який очолювала член-кореспондент АН УРСР Віра Йосипівна Білай (з 1975 р. відділ фізіології та систематики мікроміцетів). Протягом довгих років була заступником керівника відділу (який налічував до 57 осіб) з широким колом наукових напрямків.

1963—1992 рр. — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології АНУ; 1992—1994 рр. — провідний науковий співробітник Інноваційного центру НАН України (усі — Київ).

Від 1995 рр. — на пенсії.

Займалась мікобіотою дерев та чагарників, степових заповідників УРСР, кореневої зони пшениці та бавовнику на півдні та в лісостеповій зоні України, в районах майбутнього зрошення; різноманітних ґрунтів, зокрема забруднених вуглеводнями; вивченням грибів як компонентів біогеоценозів. Е. З. Коваль — один з авторів збірника «Микромицеты почв». Вже у Києві Е. З. Коваль була захищена дисертація на здобуття ступеню кандидата біологічних наук «Микофлора заповедника „Кедровая падь“» (1962 р.). А перша наукова публікація з'явилась 1957 р. за матеріалами студентських експедиційних зборів у журналі «Бюллетень Главного Ботанического сада СССР». На Далекому Сході вона захопилась ентомо- та мікофільними грибами, та й взагалі новими, цікавими та рідкісними мікологічними знахідками.

На початку 60-х років Е. З. Коваль розпочинає роботу над дослідженням росту та засвоєнню широкого спектра вуглеводнів мікроміцетами, амінокислотного складу та вмісту білку у біомасі, що вирощена на вуглеводнях. Перша друкована праця на цю тему побачила світ 1965 р. Цей час можна вважати і початком дослідження проблем грибостійкості. Для досліджень Е. З. Коваль характерна співпраця зі вченими різних напрямків, що особливо розвинулось при дослідженні питань грибостійкості. Так, О. М. Зайченко, працюючи над дисертацією у відділі біохімії мікроорганізмів ІМВ АН УРСР, успішно захистив кандидатську дисертацію за темою «Изучение окисления алканов некоторыми микромицетами» (1967 р.).

Як міколог–систематик Е. З. Коваль завжди приділяла багато уваги мікроскопічному дослідженню грибів, займалася електронною мікроскопією. Пізніше цей досвід було висвітлено у розділі «Микроскопическое изучение грибов» довідника «Методы экспериментальной микологии» (1973 р.). У другому виданні довідника (1982 р.) цей розділ — у співавторстві з Л. Т. Горбик 1974 р. вийшла друком монографія Е. З. Коваль «Определитель энтомофильных грибов СССР».

Саме Е. З. Коваль зацікавилась питаннями хітину та хітинолізу у грибів, їй слід надати належне, бо ці дослідження залишаються актуальними й дотепер. Це стало темою моєї дисертаційної роботи (хоча значно простіше було виконати роботу з питань грибостійкості), але час все розставив по своїх місцях. У 1977—1984 рр. вийшли друком огляди літератури у журналах «Микробиологический журнал», «Український ботанічний журнал» та «Микология и фитопатология», стаття щодо руйнування хітину в умовах Полісся. Пізніше О. С. Харкевич було захищено кандидатську дисертацію «Участь мікроміцетів у процесах синтезу та деструкції хітину», вийшли роботи щодо грибостійкост1 хітину та хітозану. Опубліковані роботи («Микология и фитопатология», 1989 р.; статті в «Acta Biotechnologica», 1991 р., «Микробиологический журнал», 1987 р. та ін.) та одержано патенти щодо кормових домішок та оцінки хітину у збагаченій мікроскопічними грибами рослинній біомасі, адже Е. З. Коваль також займалась питаннями збагачення мікроміцетами різноманітних рослинних залишок.

Проблема біопошкоджень матеріалів, виробів та різноманітних конструкцій є актуальною вже декілька десятирічь та набуває все більшого екологічного значення. Про глобальність проблеми свідчить створення у Радянському Союзі за ініціативою Державного комітету з науки та техніки Наукової Ради з біопошкоджень наприкінці 60–х років минулого сторіччя для координації досліджень. Слід зазначити, що Е. З. Коваль була до 1992 р. її постійним членом.

З 1975 р. з'являються чисельні публікації та Авторські свідоцтва Е. З. Коваль з питань грибостійкості: склокристалічні. дорожньо-будівельні матеріали, гіпсокартон, кремнійорганічні сполуки, зокрема захисні покриття; ситали, перліти, тонкі металеві плівки, алюмосилікати, поліуретанові еластомери, лакофарбові покриття, палива, моторні олії та змащувально-охолоджуючі рідини. а також різноманітні конструкційні матеріали та вироби, в атмосфері морського тропічного клімату зокрема. Трохи пізніше — різноманітні твори образотворчого мистецтва та музейні пам'ятки.

Разом зі співробітниками (Т. І. Редчиць, Л. П. Сидоренко, С. П. Мельник, О. С. Харкевич, пізніше Р. Ю. Пашкевич) дослідження проводились загалом за господарчими договорами та договорами про наукове співробітництво. Ось перелік цих установ: УкрЦМС, Музей народної архітектури та побуту України, Інститут проблем матеріалознавства АН УРСР, НДІ «Автодор», КПІ, КІСІ, Національний науково-дослідний Реставраційний Центр України, СКТБ з ОП ІКХХВ НАН України, ІХВС НАН України, НДІ шкіряної промисловості, завод «Автоскло» та об'єднання «Арсенал», «Камаз», НВО «Карат», лабораторія мікодеструкції АН Литви, аеропорт «Жуляни», ВІАМ (Москва). Здійснювалось уточнення та доповнення ГОСТІВ, значна частина досліджень проводились під грифом секретності. На базі відділу фізіології грибів Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР наприкінці 70-х років була проведена школа з питань біопошкоджень, яка зібрала спеціалістів з багатьох куточків СРСР.

Все це стало засадами для створення в подальшому на базі ІМВ НАН України Випробувальної лабораторії технічних виробів та матеріалів (зараз — Випробувальна лабораторія грибостійкості та мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів та матеріалів), яка працює й дотепер.

Як результат співробітництва з АН Польщі, яке включало стажування та обмін спеціалістами, світ побачили ряд публікацій, зокрема у «Polish Ecological Studies», 1995 р., Е. З. Коваль — співавтор ряду монографій: «Рост грибов на углеводородах нефти» (1980 р.); «Микробная коррозия и ее возбудители» (1980 р.), яка отримала премію Ради Міністрів СРСР (1983 р.); «Клавиципитальные грибы СРСР», (1981 р.), одноосібна; «Аспергиллы» (1988 р.); з Л. П. Сидоренко — «Микодеструкторы промышленных материалов» (1989 р.); з Руденко; «Мікологічне обстеження музейних пам'яток» (2014 р.); «Пеніцилії в навколишньому середовищі» (част.1, 2: 2014 р.), «Пенициллии» (2016 р.).

Склала інвентаризаційні списки видового складу грибів різних таксонів, поширених у заповідних лісах Південного Примор'я, описала 19 нових для науки видів. Ім'ям Е. З. Коваль названо види грибів Notomitra kovalii Raitv. та Sawadea kovaliana Hel.

Е. З. Коваль проводила величезну консультативну роботу широкому загалу, була опонентом та консультантом дисертаційних робіт, Їй належать чисельні хроніки щодо з'їздів та конференцій, рецензії та відгуки.

Примітки

  1. IN MEMORIAM: померла Елеонора Коваль. Історична правда. 1 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.

Джерела

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koval Eleonora Zaharivna nar 10 serpnya 1930 19300810 Uman pom 29 chervnya 2022 mikolog doktor biologichnih nauk 1985 r profesor 1988 r laureat premiyi Radi Ministriv SRSR 1983 r Fahivec z pitan sistematiki ta ekologiyi mikroskopichnih gribiv Avtor ta spivavtor ryadu viznachnikiv Koval Eleonora ZaharivnaNarodilasya10 serpnya 1930 1930 08 10 Uman UkrayinaPomerla29 chervnya 2022 2022 06 29 91 rik Krayina SRSR UkrayinaDiyalnistbotanikAlma materBiologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1955 GaluzmikologiyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukDitiKanevska Vladislava DmitrivnaNagorodi Na pochatku 50 h rokiv vstupila do KDU im T G Shevchenka yakij zakinchila u 1955 roci Dolya privela yiyi do cogo zakladu pislya vazhkih zhittyevih universitetiv okupaciya ridnogo Kiyeva zagibel batka rozstril represovanogo dida Vpershe zustrilas z prof S F Morochkovskim koli prijshla na kafedru mikologiyi i fitopatologiyi biologo gruntoznavchogo fakultetu yakoyu vin zaviduvav Yij potribno bulo virishuvati problemu podalshoyi specializaciyi v navchanni j vzagali viznachitis z majbutnim pracevlashtuvannyam oskilki opinilas na biofaku vipadkovo lishe tomu sho zgidno todishnim zakonam omriyane she z ditinstva zanyattya fizikoyu viklyuchalos dlya tih hto perebuvav v okupaciyi pro sho potim she dovgo vona povinna bula vkazuvati u vidpovidnih dokumentah Cya zustrich bula dolenosnoyu todi rozpochalos formuvannya fahivcya mikologa Piznishe pid kerivnictvom doc Z G Lavitskoyi prof S F Morochkovskogo vzhe profesora kafedri nizhchih roslin a takozh spivrobitnikiv Botanichnogo muzeyu KDU vono prodovzhuvalos she j v ekspedicijnomu rezhimi Same Semen Filimonovich napraviv mene i blagosloviv ekspedicijnij stil zhittya mikologa doslidnika prirodi Zabuti pershu zustrich z Semenom Filimonovichem nemozhlivo i dyakuyu Doli yaka napravila mene do nogo Dobri slova jogo pro moyi pershi risunki dodali vpevnenosti v svoyih mozhlivostyah i zgodom koli vinikala potreba proilyustruvati viznachenij material dlya publikacij vikonuvala vse sama yak i dlya ostannoyi monografiyi Peniciliyi She v universitetski roki E Z Koval pobuvala v ekspediciyah na Dalekomu Shodi j ce vidigralo svoyu rol Tak pislya zakinchennya universitetu i do 1960 r vona pracyuvala u Dalekoshidnij filiyi Sibirskogo viddilennya AN SRSR m Vladivostok Primorskogo krayu RF Doslidzhuvala mikobiotu mikofloru Primor ya Kurilskih ostroviv Sahalinu ta inshih zapovidnih misc Pislya povernennya do Kiyeva u 1960 1961 rr E Z Koval pracyuvala u viddili mikologiyi Institutu botaniki AN URSR ocholyuvanomu prof S F Morochkovskim Z 1961 r po listopad 1991 r pracyuvala v Instituti mikrobiologiyi i virusologiyi AN URSR NAN Ukrayini u viddili fiziologiyi gribiv yakij ocholyuvala chlen korespondent AN URSR Vira Josipivna Bilaj z 1975 r viddil fiziologiyi ta sistematiki mikromicetiv Protyagom dovgih rokiv bula zastupnikom kerivnika viddilu yakij nalichuvav do 57 osib z shirokim kolom naukovih napryamkiv 1963 1992 rr starshij naukovij spivrobitnik providnij naukovij spivrobitnik Institutu mikrobiologiyi i virusologiyi ANU 1992 1994 rr providnij naukovij spivrobitnik Innovacijnogo centru NAN Ukrayini usi Kiyiv Vid 1995 rr na pensiyi Zajmalas mikobiotoyu derev ta chagarnikiv stepovih zapovidnikiv URSR korenevoyi zoni pshenici ta bavovniku na pivdni ta v lisostepovij zoni Ukrayini v rajonah majbutnogo zroshennya riznomanitnih gruntiv zokrema zabrudnenih vuglevodnyami vivchennyam gribiv yak komponentiv biogeocenoziv E Z Koval odin z avtoriv zbirnika Mikromicety pochv Vzhe u Kiyevi E Z Koval bula zahishena disertaciya na zdobuttya stupenyu kandidata biologichnih nauk Mikoflora zapovednika Kedrovaya pad 1962 r A persha naukova publikaciya z yavilas 1957 r za materialami studentskih ekspedicijnih zboriv u zhurnali Byulleten Glavnogo Botanicheskogo sada SSSR Na Dalekomu Shodi vona zahopilas entomo ta mikofilnimi gribami ta j vzagali novimi cikavimi ta ridkisnimi mikologichnimi znahidkami Na pochatku 60 h rokiv E Z Koval rozpochinaye robotu nad doslidzhennyam rostu ta zasvoyennyu shirokogo spektra vuglevodniv mikromicetami aminokislotnogo skladu ta vmistu bilku u biomasi sho viroshena na vuglevodnyah Persha drukovana pracya na cyu temu pobachila svit 1965 r Cej chas mozhna vvazhati i pochatkom doslidzhennya problem gribostijkosti Dlya doslidzhen E Z Koval harakterna spivpracya zi vchenimi riznih napryamkiv sho osoblivo rozvinulos pri doslidzhenni pitan gribostijkosti Tak O M Zajchenko pracyuyuchi nad disertaciyeyu u viddili biohimiyi mikroorganizmiv IMV AN URSR uspishno zahistiv kandidatsku disertaciyu za temoyu Izuchenie okisleniya alkanov nekotorymi mikromicetami 1967 r Yak mikolog sistematik E Z Koval zavzhdi pridilyala bagato uvagi mikroskopichnomu doslidzhennyu gribiv zajmalasya elektronnoyu mikroskopiyeyu Piznishe cej dosvid bulo visvitleno u rozdili Mikroskopicheskoe izuchenie gribov dovidnika Metody eksperimentalnoj mikologii 1973 r U drugomu vidanni dovidnika 1982 r cej rozdil u spivavtorstvi z L T Gorbik 1974 r vijshla drukom monografiya E Z Koval Opredelitel entomofilnyh gribov SSSR Same E Z Koval zacikavilas pitannyami hitinu ta hitinolizu u gribiv yij slid nadati nalezhne bo ci doslidzhennya zalishayutsya aktualnimi j doteper Ce stalo temoyu moyeyi disertacijnoyi roboti hocha znachno prostishe bulo vikonati robotu z pitan gribostijkosti ale chas vse rozstaviv po svoyih miscyah U 1977 1984 rr vijshli drukom oglyadi literaturi u zhurnalah Mikrobiologicheskij zhurnal Ukrayinskij botanichnij zhurnal ta Mikologiya i fitopatologiya stattya shodo rujnuvannya hitinu v umovah Polissya Piznishe O S Harkevich bulo zahisheno kandidatsku disertaciyu Uchast mikromicetiv u procesah sintezu ta destrukciyi hitinu vijshli roboti shodo gribostijkost1 hitinu ta hitozanu Opublikovani roboti Mikologiya i fitopatologiya 1989 r statti v Acta Biotechnologica 1991 r Mikrobiologicheskij zhurnal 1987 r ta in ta oderzhano patenti shodo kormovih domishok ta ocinki hitinu u zbagachenij mikroskopichnimi gribami roslinnij biomasi adzhe E Z Koval takozh zajmalas pitannyami zbagachennya mikromicetami riznomanitnih roslinnih zalishok Problema bioposhkodzhen materialiv virobiv ta riznomanitnih konstrukcij ye aktualnoyu vzhe dekilka desyatirich ta nabuvaye vse bilshogo ekologichnogo znachennya Pro globalnist problemi svidchit stvorennya u Radyanskomu Soyuzi za iniciativoyu Derzhavnogo komitetu z nauki ta tehniki Naukovoyi Radi z bioposhkodzhen naprikinci 60 h rokiv minulogo storichchya dlya koordinaciyi doslidzhen Slid zaznachiti sho E Z Koval bula do 1992 r yiyi postijnim chlenom Z 1975 r z yavlyayutsya chiselni publikaciyi ta Avtorski svidoctva E Z Koval z pitan gribostijkosti sklokristalichni dorozhno budivelni materiali gipsokarton kremnijorganichni spoluki zokrema zahisni pokrittya sitali perliti tonki metalevi plivki alyumosilikati poliuretanovi elastomeri lakofarbovi pokrittya paliva motorni oliyi ta zmashuvalno oholodzhuyuchi ridini a takozh riznomanitni konstrukcijni materiali ta virobi v atmosferi morskogo tropichnogo klimatu zokrema Trohi piznishe riznomanitni tvori obrazotvorchogo mistectva ta muzejni pam yatki Razom zi spivrobitnikami T I Redchic L P Sidorenko S P Melnik O S Harkevich piznishe R Yu Pashkevich doslidzhennya provodilis zagalom za gospodarchimi dogovorami ta dogovorami pro naukove spivrobitnictvo Os perelik cih ustanov UkrCMS Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Institut problem materialoznavstva AN URSR NDI Avtodor KPI KISI Nacionalnij naukovo doslidnij Restavracijnij Centr Ukrayini SKTB z OP IKHHV NAN Ukrayini IHVS NAN Ukrayini NDI shkiryanoyi promislovosti zavod Avtosklo ta ob yednannya Arsenal Kamaz NVO Karat laboratoriya mikodestrukciyi AN Litvi aeroport Zhulyani VIAM Moskva Zdijsnyuvalos utochnennya ta dopovnennya GOSTIV znachna chastina doslidzhen provodilis pid grifom sekretnosti Na bazi viddilu fiziologiyi gribiv Institutu mikrobiologiyi i virusologiyi AN URSR naprikinci 70 h rokiv bula provedena shkola z pitan bioposhkodzhen yaka zibrala specialistiv z bagatoh kutochkiv SRSR Vse ce stalo zasadami dlya stvorennya v podalshomu na bazi IMV NAN Ukrayini Viprobuvalnoyi laboratoriyi tehnichnih virobiv ta materialiv zaraz Viprobuvalna laboratoriya gribostijkosti ta mikrobiologichnih doslidzhen tehnichnih medichnih virobiv ta materialiv yaka pracyuye j doteper Yak rezultat spivrobitnictva z AN Polshi yake vklyuchalo stazhuvannya ta obmin specialistami svit pobachili ryad publikacij zokrema u Polish Ecological Studies 1995 r E Z Koval spivavtor ryadu monografij Rost gribov na uglevodorodah nefti 1980 r Mikrobnaya korroziya i ee vozbuditeli 1980 r yaka otrimala premiyu Radi Ministriv SRSR 1983 r Klavicipitalnye griby SRSR 1981 r odnoosibna Aspergilly 1988 r z L P Sidorenko Mikodestruktory promyshlennyh materialov 1989 r z Rudenko Mikologichne obstezhennya muzejnih pam yatok 2014 r Peniciliyi v navkolishnomu seredovishi chast 1 2 2014 r Penicillii 2016 r Sklala inventarizacijni spiski vidovogo skladu gribiv riznih taksoniv poshirenih u zapovidnih lisah Pivdennogo Primor ya opisala 19 novih dlya nauki vidiv Im yam E Z Koval nazvano vidi gribiv Notomitra kovalii Raitv ta Sawadea kovaliana Hel E Z Koval provodila velicheznu konsultativnu robotu shirokomu zagalu bula oponentom ta konsultantom disertacijnih robit Yij nalezhat chiselni hroniki shodo z yizdiv ta konferencij recenziyi ta vidguki PrimitkiIN MEMORIAM pomerla Eleonora Koval Istorichna pravda 1 lipnya 2022 Procitovano 3 lipnya 2022 DzherelaCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2017

Дата публікації:
Топ