Микола Андрійович Кобилінський нар 13 червня 1944 пом 30 квітня 1989 український фізик доктор фізико математичних наук 1

Микола Андрійович Кобилінський (нар. 13 червня 1944) — пом. 30 квітня 1989) український фізик, доктор фізико-математичних наук (1984), старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова.

Кобилінський Микола Андрійович
Народився	13 червня 1944(1944-06-13) Закусили, Народицький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	30 квітня 1989(1989-04-30) (44 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Національність	Українець
Діяльність	фізик
Alma mater	Новосибірський державний університет
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Вчене звання	старший науковий співробітник
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1984)
Науковий керівник	Рекало М.П.

Біографія

Народився у селі Закусили Народицького району Житомирської області. 1967 року закінчив Новосибірський державний університет. Відтоді працював в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова (аспірант, з 1970 року — молодший науковий співробітник, з 1978 — старший науковий співробітник відділу фізики елементарних частинок і астрофізики, від 1985 року — провідний науковий співробітник відділу фізики високих густин енергії.

Наукові інтереси

Наукові дослідження стосувалися теорії і феноменології аналітичної S-матриці, методу комплексних кутових моментів, дуальних моделей, застосування реджевських моделей до аналізу і опису експериментальних даних. Зокрема, запропонував узагальнення дуальних вузькорезонансних моделей, у яких враховано ненульову ширину адронних резонансів, побудував і дослідив клас дуальних моделей з мандельстамівською аналітичністю. Теоретично і феноменологічно дослідив аналітичні властивості баріонних і ферміонних траєкторій Редже. Вивчав також померон і одерон, що домінують за високих енергій сингулярності Редже, та їхні внески в амплітуди пружної і непружної взаємодії адронів.

1970 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук «Фото та електроутворення мезонів в моделі полюсів Редже» Науковий керівник д.ф.-м.н. Михайло Рекало .

1984 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.02 — теоретична та математична фізика «Аналітичні моделі сильних взаємодій адронів».

Основні публікації

Профіль Кобилінського М. А. в Scopus, Google Scholar [ 6 Травня 2018 у Wayback Machine.]

Bugrij, A. I., Cohen‐Tannoudji, G., Jenkovszky, L. L., & Kobylinsky, N. A. (1973). Dual amplitudes with Mandelstam analyticity. Fortschritte der Physik, 21(9), 427—506. https://doi.org/10.1002/prop.19730210902
Bugrij, A. I., Jenkovszky, L. L., & Kobylinsky, N. A. (1972). Narrow resonance and «tachyon» approximations of the scattering amplitude. Lettere al Nuovo Cimento (1971—1985), 5(5), 389. https://doi.org/10.1007/BF02905259
Kobylinsky, N. A., Stepanov, S. S., & Tutik, R. S. (1990). New semiclassical approximation for quarkonia Regge trajectories. Physics Letters B, 235(1-2), 182—186. https://doi.org/10.1016/0370-2693(90)90117-O
Kobylinsky, N. A., Stepanov, S. S., & Tutik, R. S. (1990). The ℏ-expansion for Regge trajectories. Zeitschrift für Physik C Particles and Fields, 47(3), 469—475. https://doi.org/10.1007/BF01565868
Bugrij, A. I., Jenkovszky, L. L., Kobylinsky, N. A., & Shelest, V. P. (1973). The pomeron in DAMA. Lettere al Nuovo Cimento (1971—1985), 6(14), 577—582. https://doi.org/10.1007/BF02827075
Глушко, Н. И., Кобылинский, Н. А., & Шелест, В. П. (1983). Продолженная унитарность и высокоэнергетическое рассеяние адронов. Теоретическая и математическая физика, 57(1), 12-20. http://www.mathnet.ru/php/getFT.phtml?jrnid=tmf&paperid=2233&what=fullt&option_lang=rus
Глушко, Н. И., Кобылинский, Н. А., Мартынов, Е. С., & Шелест, В. П. (1984). Дуальность и фруассаровское насыщение. Теоретическая и математическая физика, 58(3), 367—376. http://www.mathnet.ru/php/getFT.phtml?jrnid=tmf&paperid=4662&what=fullt&option_lang=rus
Kobylinsky, N. A., Martynov, E. S., & Shelest, V. P. (1985). Hadronic multiplicity and total cross-section: A new scaling in wide energy range. Zeitschrift für Physik C Particles and Fields, 28(1), 143—148. https://link.springer.com/article/10.1007/BF01550261 [ 31 Березня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 Березня 2018.
. Google Академія. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021.

Джерела

Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України 1966—2016 / Редкол.: А. Г. Загородній (відп.ред.) — К.: Академперіодика, 2015. — 404 с.

[:0-1] . Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 Березня 2018.

[3] . Google Академія. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021.