Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кобеля́чок — село в Україні, в Пришибській сільській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 583 особи.
| село Кобелячок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Пришибська сільська громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1803 |
| Населення | 583 (01.01.2021) |
| Площа | 682,2 км² |
| Поштовий індекс | 39753 |
| День села | 27 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 76 м |
| Водойми | р. Сухий Кобелячок |
| Відстань до обласного центру | 102 км |
| Відстань до районного центру | 32 км |
| Відстань до центру громади/сільради | 3 км |
| Найближча залізнична станція | |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Полтавська обл., Кременчуцький р-н., с. Кобелячок, вул. Світанкова, 16 |
| Староста | Черепаха Таїсія Михайлівна |
| Карта | |
  Кобелячок | |
 Кобелячок | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Кобелячок знаходиться на берегах річки Сухий Кобелячок, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Комендантівка (Кобеляцький район), нижче за течією на відстані 3 км розташовані села Пришиб та Роботівка.
Історія
Походження назви
Перевірених матеріалів про походження села немає, а сторожили згадують, що пан Андрій Неровний, виграв село у пана, якого прозивали Кобельський. Крім того, за собак виміняв у свого друга з Петербурга майстрового чоловіка — Яків Осіпов. Перші згадки про населення на території села відносяться до 3-4 ст. до н.е. Кам'яні сокири-молотки свідчать що вони належать до періоду неоліту.
Давні часи
За даними Полтавського архіву Кобелячок віднесено до категорії сіл у 1803 р. у зв'язку з перенесенням з Келеберди дерев'яної Покровської церкви. В цьому ж році центром Кобелячківської волості Кременчуцького повіту Полтавської губернії.
За переписом населення в 1859 р. в селі налічувалося 242 двори (з в яких проживало 2445 жителів, з них — 1109 чоловіків, 1247 жінок). В 1890 році у волості було 5893 десятин землі. Майже вся вона належала панові Неровному, сільській старшині, церковним служителям. На території Кобелячківської волості, що охоплювала декілька сіл налічувалось 120 млинів — переважно вітряків, 1 паровий млин, 11 олійниць, 3 кузні.
В селі паном Неровним був збудований цегельний завод. Але будинки з цегли мали лише пан Неровний та член державної думи Удовицький Гаврило. При церкві діяла церковнопарафіяльна школа і бібліотека. В 1900 році була заснована трьохкласна школа, навчання було платне.
За переписом 1900 року в Кобелячку Кобелячківської волості з хуторами Булахи, Гави, Калашники, Кирилівки, Кушки, Малики, Маньки, Мишки, Нерівні, Носілі, Пальчики, Прокопенки, Рили, Степанки, Старчики, Троцькі налічувалося всього 533 двори, 262 домогосподарств, населення 3773 осіб, у тому числі чоловіків — 1928, жінок — 1845; землі власної — 4426 десятин 949 квадратних саженів, 1 земська та 1 церковнопарафіяльна школи, як і раніше, 2 ярмарки
За даними на 1910 рік, у Кобелячку без хуторів було 166 господарств, з них козаків — 127, селян — 17, інших непривілейованих — 10, привілейованих (дворян) — 12 господарств. Жителів — 1028 осіб. Землі — 1219 десятин, у тому числі орної — 1086 десятин. Було два млини простого помелу, а в 1913 році ще записано маслобійню та просорушку. Крім земської та церво-парафіяльної шкіл, діяли дві школи грамоти.
Радянські часи
1917 р. до влади прийшов новий уряд. Було створено волосний революційний комітет. У 1929 році в селі Кобелячок було створено колективне господарство. Його головою був Кобеляцький Никифор Якович, пізніше став Вовк Ф.Т. Було відкрито сільбуд. При цьому працювали такі секції: науково-політична, драматична, хорова, військово-спортивна. Кобелячани учасники військових змагань у Харкові. На кошти зібрані ними, армії був подарований танк. До війни колгосп імені Свердлова був мільйонером (до нього входили село Малики та хутір Рогізнівка).
Післявоєнний період
У післявоєнний період, у відбудову народного господарства колгоспу і села великий внесок зробили голови: Робота П. А. та Шевченко В. М., Гусениця В.М. Село змінилося, розбудувалось, життя людей ставало кращим. Було побудовано колгоспний тік, корівники, приміщення для свиней, автогараж, 8-річна школа, дитячий садок «Вишенька», лазня, ФАП, олійниця, млин, пошта, контора колгоспу, будинок культури, магазини, дороги з асфальтовим покриттям, відроджено колгоспний сад, пішло будівництво в приватному секторі, будувались квартири для спеціалістів, на території села запрацював цегельний завод, покращився зв'язок між містом і селом, на зміну ручній праці прийшли машини. У 80-х роках побудована їдальня на 150 місць.
3 15 серпня 1959 року по 1987 рік майже 20 років Кобелячок і територія Кобелячківської сільради входили до складу Салівської сільради.
Незалежність
Проходять роки, все змінюється. У 90-х роках вийшов закон про фермерські та сільськогосподарські господарства, пізніше про розпаювання землі бо колективні господарства стали не рентабельними. На сьогодні на території села 12 фермерських господарств, 12 приватних підприємств 80 одноосібників, які самостійно обробляють свої земельні паї. Інші земельні паї здано в оренду фермерським господарствам. Спеціалізацією фермерських господарств та приватних підприємств є зерновий напрямок та торгівля.
У 1987 році утворено сільську раду, на сьогоднішній час органи місцевого самоврядування очолює Черепаха Таїса Михайлівна. В 2006 році село газифікувалось. Працює сільський клуб, на 150 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, сільська бібліотека — бібліотекар Копшурова С. Г. і музей села імені Уляни Олефір. В 2000 році закрито дитячий садок, а в 2008 році школу.
Визначні пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів;
- Пам'ятний знак на місці медсанбату;
- скульптурна композиція «Матір з немовлям»;
- пам'ятник В. І. Леніну (знесений);
- пам'ятник Я. М. Свердлову (знесений).
Релігія
- Хрестовоздвиженський храм.
Соціальні сфери
Фельдшерсько-акушерський пункт
Перший медичний пункт у селі було створено у 1944 році. Це була звичайна глиняна хатина по вулиці Світанкова. Санітаркою там працювала Журба Олександра Прокіпівна. В 1947 році медичний пункт перенисли у будинок Тимофія Юхимовича. В 50х роках в будинку Даценко Мотрі Данилівни по вулиці Пилипа Орлика був організований медичний пункт і пологовий будинок. В 1958 році медичний пункт перенесли на вулицю Перемоги. Він мав два відділення: приймальню і пологове. В 1969 році колгосп імені Свердлова на чолі з головою Шевченком Василем Михайловичем збудував нове просторе приміщення для фельдшерсько-акушерського пункту.
Люди
- Гнойовий Микола Іванович (1915—1995) — український графік.
Культура
Кобелячківська бібліотека-філія
Перша бібліотека на селі була відкрита при церковно-парафіяльній школі. В ній в основному були богословські книги, азбуки та книги по садівництву і бджільництву. В буремні революційні роки бібліотека була розграбована. В 1920 році з ініціативи Гасієнко Фалейлона Федоровича було відкрито хату-читальню. Бібліотекар хати-читальні 20-30х років була Удовицька Катерина Степанівна. При бібліотеці діяв комітет з неграмотністю, а також Жіноча рада. Хата-читальня працювала до початку війни. З початком фашиської окупації бібліотеку закрили, а в 1943 році при відступі фашисти спалили бібліотеку. Після війни учитель історії Олефір Уляна Семенівна розпочала збирати підшивки газет та вцілілі книги в жителів села. Офіційно бібліотеку в селі було відкрито у 1949 році, розташовувалася вона в хатині на центральній вулиці. У 1970 році бібліотека була перенесена в приміщення сільського будинку культури. Основний фонд бібліотеки складає 6000 одиниць зберігання.
Кобелячківський народний музей імені Уляни Олефір
В листопаді 1964 року було відкрито «Музей колгоспу імені Свердлова». Упродовж 40 років музей очолювала Олефір Уляна Семенівна, директор місцевої школи, досвідчений фахівець, ентузіаст музейної справи. Саме вона залучила до роботи по створенню сільського музею учнів, вчителів, жителів села. До невеликої кімнати у будинку культури несли різні предмети старовини, цікаві знахідки та речі, фото і документи. Так у музеї почали з'являтися перші експонати. Велику підтримку у своїй діяльності ентузіасти музейної справи знайшли в особі голови місцевого колгоспу Шевченка Василя Михайловича. Ідею створення музею підтримала своїм рішенням і Салівська сільська рада, в підпорядкуванні якої перебувало на той час село Кобелячок. Адже ця справа була новою у масштабах цілого Кременчуцького району! Для облаштування першої в районі музейної експозиції вирішили передати одну з кімнат новозбудованого сільського клубу. Ця кімната спочатку призначалась для дозвілля сільської молоді, тут планували встановити більярдний стіл, але Уляна Семенівна виявила неабияку наполегливість, навела переконливі аргументи. Врешті-решт вирішили, що доцільніше буде розмістити в цій кімнаті сільський музей. Вшановуючи її світлу пам'ять в 2004 році музею присвоєно ім'я Уляни Олефір. За досягнення високого рівня дослідницької, культурно-освітньої та виховної роботи в 2016 році музею присвоєно звання «Народний». Музейний фонд налічує понад 7000 експонатів, розміщених у експозиції музею, крім того численні артефакти зберігаються у фондах музею та чекають своєї черги.
Кобелячківський сільський будинок культури
При Кобелячківському СБК діє: Народний жіночий гурт «Чураївна», дует «Надія», дует «Сестри» та різні дитячі гуртки.
Зараз приміщення будинку культури тимчасово не працює, у зв'язку з реконструкцією будівлі.
Галерея
Посилання
- Погода в селі Кобелячок [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка сільської ради [ 4 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobelya chok selo v Ukrayini v Prishibskij silskij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 583 osobi Centralna zupinka selo Kobelyachok Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Prishibska silska gromada Osnovni dani Persha zgadka 1803 Naselennya 583 01 01 2021 Plosha 682 2 km Poshtovij indeks 39753 Den sela 27 veresnya Geografichni dani Geografichni koordinati 49 03 53 pn sh 33 47 51 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 76 m Vodojmi r Suhij Kobelyachok Vidstan do oblasnogo centru 102 km Vidstan do rajonnogo centru 32 km Vidstan do centru gromadi silradi 3 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi Poltavska obl Kremenchuckij r n s Kobelyachok vul Svitankova 16 Starosta Cherepaha Tayisiya Mihajlivna Karta Kobelyachok Kobelyachok Mapa Kobelyachok u VikishovishiGeografiyaSelo Kobelyachok znahoditsya na beregah richki Suhij Kobelyachok vishe za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Komendantivka Kobelyackij rajon nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovani sela Prishib ta Robotivka IstoriyaPohodzhennya nazvi Perevirenih materialiv pro pohodzhennya sela nemaye a storozhili zgaduyut sho pan Andrij Nerovnij vigrav selo u pana yakogo prozivali Kobelskij Krim togo za sobak viminyav u svogo druga z Peterburga majstrovogo cholovika Yakiv Osipov Pershi zgadki pro naselennya na teritoriyi sela vidnosyatsya do 3 4 st do n e Kam yani sokiri molotki svidchat sho voni nalezhat do periodu neolitu Davni chasi Za danimi Poltavskogo arhivu Kobelyachok vidneseno do kategoriyi sil u 1803 r u zv yazku z perenesennyam z Keleberdi derev yanoyi Pokrovskoyi cerkvi V comu zh roci centrom Kobelyachkivskoyi volosti Kremenchuckogo povitu Poltavskoyi guberniyi Za perepisom naselennya v 1859 r v seli nalichuvalosya 242 dvori z v yakih prozhivalo 2445 zhiteliv z nih 1109 cholovikiv 1247 zhinok V 1890 roci u volosti bulo 5893 desyatin zemli Majzhe vsya vona nalezhala panovi Nerovnomu silskij starshini cerkovnim sluzhitelyam Na teritoriyi Kobelyachkivskoyi volosti sho ohoplyuvala dekilka sil nalichuvalos 120 mliniv perevazhno vitryakiv 1 parovij mlin 11 olijnic 3 kuzni V seli panom Nerovnim buv zbudovanij cegelnij zavod Ale budinki z cegli mali lishe pan Nerovnij ta chlen derzhavnoyi dumi Udovickij Gavrilo Pri cerkvi diyala cerkovnoparafiyalna shkola i biblioteka V 1900 roci bula zasnovana trohklasna shkola navchannya bulo platne Za perepisom 1900 roku v Kobelyachku Kobelyachkivskoyi volosti z hutorami Bulahi Gavi Kalashniki Kirilivki Kushki Maliki Manki Mishki Nerivni Nosili Palchiki Prokopenki Rili Stepanki Starchiki Trocki nalichuvalosya vsogo 533 dvori 262 domogospodarstv naselennya 3773 osib u tomu chisli cholovikiv 1928 zhinok 1845 zemli vlasnoyi 4426 desyatin 949 kvadratnih sazheniv 1 zemska ta 1 cerkovnoparafiyalna shkoli yak i ranishe 2 yarmarki Za danimi na 1910 rik u Kobelyachku bez hutoriv bulo 166 gospodarstv z nih kozakiv 127 selyan 17 inshih neprivilejovanih 10 privilejovanih dvoryan 12 gospodarstv Zhiteliv 1028 osib Zemli 1219 desyatin u tomu chisli ornoyi 1086 desyatin Bulo dva mlini prostogo pomelu a v 1913 roci she zapisano maslobijnyu ta prosorushku Krim zemskoyi ta cervo parafiyalnoyi shkil diyali dvi shkoli gramoti Radyanski chasi 1917 r do vladi prijshov novij uryad Bulo stvoreno volosnij revolyucijnij komitet U 1929 roci v seli Kobelyachok bulo stvoreno kolektivne gospodarstvo Jogo golovoyu buv Kobelyackij Nikifor Yakovich piznishe stav Vovk F T Bulo vidkrito silbud Pri comu pracyuvali taki sekciyi naukovo politichna dramatichna horova vijskovo sportivna Kobelyachani uchasniki vijskovih zmagan u Harkovi Na koshti zibrani nimi armiyi buv podarovanij tank Do vijni kolgosp imeni Sverdlova buv miljonerom do nogo vhodili selo Maliki ta hutir Rogiznivka Pislyavoyennij period U pislyavoyennij period u vidbudovu narodnogo gospodarstva kolgospu i sela velikij vnesok zrobili golovi Robota P A ta Shevchenko V M Gusenicya V M Selo zminilosya rozbuduvalos zhittya lyudej stavalo krashim Bulo pobudovano kolgospnij tik korivniki primishennya dlya svinej avtogarazh 8 richna shkola dityachij sadok Vishenka laznya FAP olijnicya mlin poshta kontora kolgospu budinok kulturi magazini dorogi z asfaltovim pokrittyam vidrodzheno kolgospnij sad pishlo budivnictvo v privatnomu sektori buduvalis kvartiri dlya specialistiv na teritoriyi sela zapracyuvav cegelnij zavod pokrashivsya zv yazok mizh mistom i selom na zminu ruchnij praci prijshli mashini U 80 h rokah pobudovana yidalnya na 150 misc 3 15 serpnya 1959 roku po 1987 rik majzhe 20 rokiv Kobelyachok i teritoriya Kobelyachkivskoyi silradi vhodili do skladu Salivskoyi silradi Nezalezhnist Prohodyat roki vse zminyuyetsya U 90 h rokah vijshov zakon pro fermerski ta silskogospodarski gospodarstva piznishe pro rozpayuvannya zemli bo kolektivni gospodarstva stali ne rentabelnimi Na sogodni na teritoriyi sela 12 fermerskih gospodarstv 12 privatnih pidpriyemstv 80 odnoosibnikiv yaki samostijno obroblyayut svoyi zemelni payi Inshi zemelni payi zdano v orendu fermerskim gospodarstvam Specializaciyeyu fermerskih gospodarstv ta privatnih pidpriyemstv ye zernovij napryamok ta torgivlya U 1987 roci utvoreno silsku radu na sogodnishnij chas organi miscevogo samovryaduvannya ocholyuye Cherepaha Tayisa Mihajlivna V 2006 roci selo gazifikuvalos Pracyuye silskij klub na 150 misc feldshersko akusherskij punkt silska biblioteka bibliotekar Kopshurova S G i muzej sela imeni Ulyani Olefir V 2000 roci zakrito dityachij sadok a v 2008 roci shkolu Viznachni pam yatkiBratska mogila radyanskih voyiniv Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak na misci medsanbatu Pam yatnij znak na misci medsanbatu skulpturna kompoziciya Matir z nemovlyam skulpturna kompoziciya Matir z nemovlyam pam yatnik V I Leninu znesenij pam yatnik V I Leninu pam yatnik Ya M Sverdlovu znesenij pam yatnik Ya M SverdlovuReligiyaHrestovozdvizhenskij hram Hrestovozdvizhenskij hramSocialni sferiFeldshersko akusherskij punkt Pershij medichnij punkt u seli bulo stvoreno u 1944 roci Ce bula zvichajna glinyana hatina po vulici Svitankova Sanitarkoyu tam pracyuvala Zhurba Oleksandra Prokipivna V 1947 roci medichnij punkt perenisli u budinok Timofiya Yuhimovicha V 50h rokah v budinku Dacenko Motri Danilivni po vulici Pilipa Orlika buv organizovanij medichnij punkt i pologovij budinok V 1958 roci medichnij punkt perenesli na vulicyu Peremogi Vin mav dva viddilennya prijmalnyu i pologove V 1969 roci kolgosp imeni Sverdlova na choli z golovoyu Shevchenkom Vasilem Mihajlovichem zbuduvav nove prostore primishennya dlya feldshersko akusherskogo punktu Feldshersko akusherskij punktLyudiGnojovij Mikola Ivanovich 1915 1995 ukrayinskij grafik KulturaKobelyachkivska biblioteka filiya Persha biblioteka na seli bula vidkrita pri cerkovno parafiyalnij shkoli V nij v osnovnomu buli bogoslovski knigi azbuki ta knigi po sadivnictvu i bdzhilnictvu V buremni revolyucijni roki biblioteka bula rozgrabovana V 1920 roci z iniciativi Gasiyenko Falejlona Fedorovicha bulo vidkrito hatu chitalnyu Bibliotekar hati chitalni 20 30h rokiv bula Udovicka Katerina Stepanivna Pri biblioteci diyav komitet z negramotnistyu a takozh Zhinocha rada Hata chitalnya pracyuvala do pochatku vijni Z pochatkom fashiskoyi okupaciyi biblioteku zakrili a v 1943 roci pri vidstupi fashisti spalili biblioteku Pislya vijni uchitel istoriyi Olefir Ulyana Semenivna rozpochala zbirati pidshivki gazet ta vcilili knigi v zhiteliv sela Oficijno biblioteku v seli bulo vidkrito u 1949 roci roztashovuvalasya vona v hatini na centralnij vulici U 1970 roci biblioteka bula perenesena v primishennya silskogo budinku kulturi Osnovnij fond biblioteki skladaye 6000 odinic zberigannya Kobelyachkivskij narodnij muzej imeni Ulyani Olefir V listopadi 1964 roku bulo vidkrito Muzej kolgospu imeni Sverdlova Uprodovzh 40 rokiv muzej ocholyuvala Olefir Ulyana Semenivna direktor miscevoyi shkoli dosvidchenij fahivec entuziast muzejnoyi spravi Same vona zaluchila do roboti po stvorennyu silskogo muzeyu uchniv vchiteliv zhiteliv sela Do nevelikoyi kimnati u budinku kulturi nesli rizni predmeti starovini cikavi znahidki ta rechi foto i dokumenti Tak u muzeyi pochali z yavlyatisya pershi eksponati Veliku pidtrimku u svoyij diyalnosti entuziasti muzejnoyi spravi znajshli v osobi golovi miscevogo kolgospu Shevchenka Vasilya Mihajlovicha Ideyu stvorennya muzeyu pidtrimala svoyim rishennyam i Salivska silska rada v pidporyadkuvanni yakoyi perebuvalo na toj chas selo Kobelyachok Adzhe cya sprava bula novoyu u masshtabah cilogo Kremenchuckogo rajonu Dlya oblashtuvannya pershoyi v rajoni muzejnoyi ekspoziciyi virishili peredati odnu z kimnat novozbudovanogo silskogo klubu Cya kimnata spochatku priznachalas dlya dozvillya silskoyi molodi tut planuvali vstanoviti bilyardnij stil ale Ulyana Semenivna viyavila neabiyaku napoleglivist navela perekonlivi argumenti Vreshti resht virishili sho docilnishe bude rozmistiti v cij kimnati silskij muzej Vshanovuyuchi yiyi svitlu pam yat v 2004 roci muzeyu prisvoyeno im ya Ulyani Olefir Za dosyagnennya visokogo rivnya doslidnickoyi kulturno osvitnoyi ta vihovnoyi roboti v 2016 roci muzeyu prisvoyeno zvannya Narodnij Muzejnij fond nalichuye ponad 7000 eksponativ rozmishenih u ekspoziciyi muzeyu krim togo chislenni artefakti zberigayutsya u fondah muzeyu ta chekayut svoyeyi chergi Kobelyachkivskij silskij budinok kulturi Pri Kobelyachkivskomu SBK diye Narodnij zhinochij gurt Churayivna duet Nadiya duet Sestri ta rizni dityachi gurtki Zaraz primishennya budinku kulturi timchasovo ne pracyuye u zv yazku z rekonstrukciyeyu budivli GalereyaKrayevidi selaPrimishennya starostatu Shkola Skulpturna kompoziciya Matir z nemovlyam Kobelyachok z ptashinogo polotu Vid z mosta na richku Suhij Kobelyachok Budinok kulturi u seli Kobelyachok Centralna chastina sela Osinni krayevidi Zimove shkilne podvir ya Osinnya vulicya Pilipa OrlikaPosilannyaPogoda v seli Kobelyachok 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Storinka silskoyi radi 4 Zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi