Клименко Володимир Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Клименко Володимир.

Володимир Олексійович Клименко (КЛІМ) (нар. 9 грудня 1952, село Берездівці у Миколаївському районі Львівської області) — український та російський театральний режисер, драматург, сценарист. Автор театрального проекту «Сходи-древо», присвяченого дослідженню динаміки розвитку індоєвропейської культури.

КЛІМ
Володимир Олексійович Клименко
Ім'я при народженні	Володимир Олексійович Клименко
Народився	9 грудня 1952(1952-12-09) (71 рік) с. Берездівці, Миколаївський район, Львівська область, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	режисер, драматург, сценарист
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Роки активності	1981 — дотепер
Нагороди	Лауреат Національної театральної премії «Золота Маска», Росія (1998)
Проект «Геть від Заратустри», вистава «Так казав Заратустра» (2013), за твором «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше та текстами КЛІМа …п'єса Шекспіра «12 ніч» зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра… (2014), за КЛІМом Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка «Божественна самотність» (2002) «Посеред раю, на майдані…» (2006), режисер Володимир Кучинський Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька «Український Декамерон», режисер Владислав Троїцький Центр сучасного мистецтва «ДАХ» Проект Владислава Троїцкого за п'єсами КЛІМа «…семь дней с идиотом…» или несуществующие главы романа Ф. М. Достоевского «Идиот» Призи та нагороди Лауреат національної театральної премії «Золота маска», Росія (1998). Цитати «Є періоди, коли будують театральні будівлі, створюють новий простір для гри. А коли театр побудований, там, зазвичай, виникають люди, що несуть справжнє життя. Вони як вода. Вода адже виконує в будівництві дерева певну роль, хоча сама по собі її форма не самоцінна. Будівельники розуміють земну реальність. Вони, як порядні батьки, спочатку створюють матеріальну базу, а потім заводять дітей, які, на жаль, потім часто своїх батьків соромляться, хоча і витрачають зароблені ними гроші. Втрачене покоління — завжди покоління художників. Людей рослинних, оранжерейних». Примітки Клим: «Нет нации — нет театра» [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Журнал культурного спротиву «ШО», № 3 (29), березень 2008 СТУС: ПЕРЕХОЖИЙ - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 9 грудня 2022. Джерела Потушняк Н. П. Клименко Володимир Олексійович [ 31 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — . Посилання КЛІМ на сайті ЦСМ «ДАХ» [ 26 Лютого 2014 у Wayback Machine.]