Клименко Василь Олексійович

Васи́ль Олексі́йович Климе́нко (нар. 13 березня 1975(19750313), Донецька область, Українська РСР — пом. 24 червня 2014, м. Макіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

Клименко Василь Олексійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	13 березня 1975(1975-03-13) Вороньків
Смерть	24 червня 2014(2014-06-24) (39 років) Макіївка, Донецька область
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Миротворча місія у Косові Війна на сході України Протистояння у Маріуполі Бої на кордоні
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.

Біографія

Народився у Воронькові (в інших джерелах — на Донеччині). Останні 15 років мешкав у с. Вороньків Бориспільського району Київської області, куди переїхав із сім'єю.

Учасник миротворчої операції у Косові.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 20 березня 2014 року.

Молодший сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

З травня виконував завдання в районі Волновахи, Маріуполя, Амвросіївки.

23 червня 2014 група з шести неозброєних військовослужбовців механізованого батальйону — заступник командира батальйону капітан Роман Засуха, заступник начштабу, водій-механік, навідник-оператор, кулеметник і снайпер Василь Клименко, — на машині виїхала у відпустку після виконання завдань на кордоні з РФ, однак у ніч на 24-те заблукала в дорозі і натрапила на блокпост бойовиків терористичного угруповання «Російська православна армія» поблизу міста Макіївка. Згодом на російських телеканалах з'явилось відео допитів поранених і побитих українських військовослужбовців у Макіївці. Російські журналісти брали участь у допитах, вимагали сказати на камеру, що керівництво ЗСУ дало наказ стріляти по мирних мешканцях. Коли Засуха сказав, що такого наказу не було, йому прострелили ногу. В подальшому заручників передали , а по тому — банді Безлера («Бєс») в Горлівку, наприкінці липня звільнили за обміном на російську терористку Ольгу Кулигіну. Як розповів звільнений з полону капітан Засуха, бойовики сказали, що розстріляли Василя Клименка, бо в його військовому квитку вказано, що він снайпер, але сам Засуха тіла не бачив і пострілу не чув.

З 23 червня 2014 вважався зниклим безвісти.

Залишилися дружина Тетяна Василівна і двоє дітей, — 15-річна донька та 11-річний син.

4 липня 2016 року нагороджений орденом посмертно. Станом на серпень 2017-го тіло не знайдене.

Нагороди

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Примітки

1. Терорист Ігор Безлер хоче обміняти агента ФСБ Ольгу Кулигіну на 15 українських полонених [ 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 27 липня 2014
2. Місяць у полоні Безлера: історія Романа Засухи та його дружини [ 23 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ВВС Україна», 4 серпня 2014
3. Рятуючи чоловіка, дружина заступника комбата 72-ї бригади капітана Засухи сама пішла у полон до Бєса [ 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 13 серпня 2014
4. Указ Президента України від 4 липня 2016 року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Клименко Василь Олексійович [ 23 Червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Розшук зниклих в зоні АТО: Клименко Василь Олексійович [ 22 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної поліції, 16 жовтня 2014.
• Лариса Громадська. Подяка від родини героя [ 23 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Вісті», 14 вересня 2015.