Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клейсти латис Kleisti раніше також миза Клейстес латис Kleistes muiža мікрорайон у складі Риги розташований на у північн

Клейсти

Клейсти

Клейсти (латис. Kleisti), раніше також миза Клейстес (латис. Kleistes muiža)— мікрорайон у складі Риги, розташований на у північно-західній частині міста, до якого також входять такі місцевості, як Клейсту-Кронмані (латис. Kleistu kronmaņi) та Субри (латис. Sūbri). Межує з мікрорайонами Ритабуллі (з яким не має сухопутного кордону), Болдерая, Спілве та Іманта, а на заході — з Бабітським краєм та Юрмалою. Межами мікрорайону є межа міста, річка , вулиці Клейсту і Апакшґрав'я, залізниця, лінія до вулиці Клейсту, вулиця Клейсту, проспект Курземес, лінія до межі міста.

Клейсти
image
Клейсти
Загальна інформація
56°59′42″ пн. ш. 24°00′37″ сх. д. / 56.99500° пн. ш. 24.01028° сх. д. / 56.99500; 24.01028Координати: 56°59′42″ пн. ш. 24°00′37″ сх. д. / 56.99500° пн. ш. 24.01028° сх. д. / 56.99500; 24.01028
Країна image Латвія
Район Рига
Адмінодиниця Рига
Водойма Булльупе, Хапакаґравіс
Площа 18 730 квадратний кілометр
Населення 269 (2018)
Транспорт
Автобус 13, 35, 56
image
Карта
image Клейсти у Вікісховищі

Загальна площа мікрорайону становить 18,730 км², і тому Клейсти є найбільшим мікрорайоном Риги — його площа втричі перевищує середній показник площі мікрорайонів міста. Більшу частину площі мікрорайону займають незабудовані території: ліси та зарослі луги. Довжина меж мікрорайону за периметром складає 24 520 м, що також є найбільшим показником у Ризі.

Географія

Незважаючи на свою велику площу, Клейсти — малозаселений і віддалений мікрорайон Риги. Його північну частину займають ліси та [lv]. Особливо малозаселеною є північно-східна частина Клейстів, що межує з Юрмалою та одним із її найближчих до Риги районів — [lv]. У центральній частині мікрорайону знаходяться луги та комплекс приватних будинків, створений із перебудованих малих ділянок. Мікрорайон також має велику мережу каналів та канав, яка заважає рухові через свою велику площу та нерозвинуту мережу доріг.

Велика частина мікрорайону лежить на болотистих та низьких (0-2 м над рівнем моря) лугах Спілве. Для осушення території було прокладено низку каналів, одним із яких є . Найвищою точкою мікрорайону (16 м) є гора [lv], на якій споруджено оглядову вежу.

З точки зору містобудування найбільш розвинутою є південна частина мікрорайону, яка межує з Імантою та у якій розташовано [lv] та Інститут мікробіології та вірусології ім. Августа Кірхенштейна РУС.

Історія

У другій половині ХІХ століття (1873 рік) була відкрита залізнична лінія Рига — Болдерая (східна межа мікрорайону Клейсти). У 1924 році до складу Риги увійшли обширні території на , зокрема [lv], Болдерая, Даугавгріва, мизи [lv] та [lv], а також [lv], [lv], та інші. Це відбулося згідно із ухваленим Сеймом законом про адміністративні межі Риги за часів Першої Латвійської республіки 24 лютого 1924 року, коли їх затвердили юридично. Після радянської окупації Латвії у 1940 році район мизи Клейстес спочатку увійшов до складу Ленінського району, який пізніше перейменували на Ленінградський.

Клейсти були окраїною міста, допоки через них не було прокладено дорогу до Болдераї. Після Другої світової війни починається забудова лугів цієї місцевості. У свою чергу ліс цієї місцевості був передбачений у якості зони відпочинку мікрорайонів Іманта та Ільгюціємс. У другій половині ХХ століття у Клейстах були створені Інститут вірусології та мікробіології Академії наук Латвії та спортивні бази верхової їзди і п'ятиборства. Будівлі мизи Клейстес також відійшли до Інституту мікробіології. У головному помешканні були обладнані квартири, черепичний дах замінили дахом із металічних пластин. Барокові вікна ґанку замінили стандартними, що також змінило інтер'єр атріуму.

У 1970-х роках межі Риги то змінювали, то розширювали, в результаті чого у 1974 році до Риги також було включено території кладовища Лачупес (або ж Лацара), яке було відкрите наприкінці ХІХ століття. Кладовище у лісі Клейсту швидко розширилося після того, як були закриті численні кладовища в центрі Риги.

Після розпаду СРСР Ленінградський район, до якого входили Клейсти, був перейменований на .

Забудова мизи Клейстес разом із головним помешканням господаря садиби та трьома столітніми дубами збереглася і донині. Біля помешкання господаря знаходиться найширший дуб (5,3 м в обхваті), другий столітній дуб росте навпроти Інституту мікробіології та вірусології, а третій — біля будівлі Центру дослідження і вивчення біомедицини. Вищезгадана забудова мизи та її елементи є культурно-історичними пам'ятками державного значення.

Наразі найбільш значимими об'єктами, що розташовані у Клейстах, є колишній ансамбль, інститут Мікробіології та вірусології ім. А. Кірхенштейна, Латвійський центр досліджень і вивчення біомедицини, Латвійська національна школа прикладних видів спорту.

Миза Клейсту

Центр ансамблю [lv] (нім. Kleistenhof, Lambertshof, Lila Bergs Hoff, Vegesackshof, Schultzenhof) знаходиться на сучасній вулиці Клейсту під номером 37. Її забудова збереглася досьогодні. Ця миза підпадала під юрисдикцію держави у Даугавгрівській парафії. В історичних джерелах вона вперше згадується у 1638 році. Магістр Лівонського ордену Готтгард Кеттлер подарував її своєму радникові Матісу Брадеру. Цій мизі вдалося уникнути скорочення миз наприкінці XVII століття. У 1754 році полковник Карл Флоріан фон Тілау, у якого були спадкові права на ці володіння, передав їх тодішньому власнику завдатку, бургомістру Георгу Крістофу Андре. У 1765 році власником мизи став ратман Готтгард Фегезак, одружившись із донькою бургомістра Андре; після того миза змінила ще кількох власників. У 1844 році у спадку Готтгарда фон Фегезака були вказані мизи Яуна, Ламберта, Шульца і Вікю, які були відомі під спільною назвою миза Клейсту. Також у 1844 році спадкоємці мизи Клейсту розділили її землі на чотири частини та віддали їх в оренду землеробам і скотарям.

Миза Клейсту, на відміну від великої частини інших літніх садиб , мала сільськогосподарське значення. Із її загальної площі у приблизно 1400 га 500 га займає ліс, ще 500 — піщані дюни, і лише решта землі була придатною для сільськогосподарського використання. Із цих територій приблизно 300 га були розділені між 11 кріпосними господарствами, а частина земель, які залишилися, була власне землями самої мизи.

У мизі Клейсту також проживав [lv] (з 1768 року), коли після закінчення Віттенберзького університету повернувся сюди, щоб виховувавти сина ратмана Готтгарда фон Фегезака. У 1793 році Бротце також намалював зображення мизи Клейсту, яке показує тогочасний її вигляд. Комплекс мизи мав три житлові будівлі — будинок господаря, гостьовий будинок та будинок орендатора, а також господарські будівлі та парк.

Готтгард фон Фегезак збудував розкішну головну житлову будівлю. Це — збудована наприкінці XVIII століття одноповерхова рублена будівля на високих фундаментами стін із мансардним дахом. Будівля має бароковий силует, по її краях — фахверкові фронтони. Пізніше головну будівлю обшили жолобчатими дошками, а на вході був збудований ґанок у класицистичному стилі із невеликим фронтоном, якій підтримують пари із двох колон. У ХІХ столітті будинок господаря мизи мав дуже багатий інтер'єр.

Варто зазначити, що до мікрорайону Клейсти можна віднести і мизу Яуна, точне місцезнаходження якої невідоме, хоча згідно із картографічними матеріалами після 1917 року її вірогідне місце розташування — у районі вулиць Клейсту та Буллю, який частково належить до території мікрорайону Клейсти.

Громадський транспорт

Автобус

Галерея

  • image
    Болдерайсько-Прієдайнські дюни
  • image
    Вулиця Клейсту
  • image
    Вулиця Апакшґрав'я
  • image
    Гора Бумбукалнс

Див. також

Примітки

  1. Arvis Pope, 2005. Rīgas galvenā nomale. — Rīga: izdevniecība "Zelta grauds", 51. lpp. kopā 239 lpp.
  2. "Rīgas pārvalde astoņos gadsimtos", SIA Rīgas nami & Rīgas vēstures un kuģniecības muzejs, Rīga, 2000. Kopā 351. lpp.
  3. Kleisti, 1988. Enciklopēdija Rīga. — Rīga: Galvenā enciklopēdiju redakcija. 361. lpp.
  4. Rīgas ielas, 2001 // Enciklopēdija, 1. sēj. - Rīga: Apgāds Priedaines, 238. lpp; 43. lpp.
  5. Andris Ārgalis, 2000. Rīga. — Rīga: Apgāds AS "Preses nams", kopā 107 lpp; Kleisti, 1988. Enciklopēdija Rīga. — Rīga: Galvenā enciklopēdiju redakcija. 361. lpp / 388. lpp.; Kleistu muižas ansamblis, 1988. Enciklopēdija Rīga. — Rīga: Galvenā enciklopēdiju redakcija. 361. lpp.
  6. "Latvijas enciklopēdija", 3 sēj, Rīga, 2005, SIA "Valērija Belkoņa izdevniecība", termins "Kleisti, Kleistu muiža"
  7. Rīgas Robežas. 1988. Enciklopēdija Rīga. — Rīga: Galvenā enciklopēdiju redakcija. 606. lpp; Rīgas teritorija un robežas 13. g — 1979. gads. // Rīgas ielas, 2001 // Enciklopēdija, 1. sēj. - Rīga: Apgāds Priedaines, 24 — 25. lpp. kopā 238. lpp.
  8. Andris Ārgalis, 2000. Rīga. — Rīga: Apgāds AS "Preses nams", kopā 107 lpp.
  9. "Rīgas pārvalde astoņos gadsimtos", SIA Rīgas nami & Rīgas vēstures un kuģniecības muzejs, Rīga, 2000. Kopā 351. lpp; 34., 35.lpp.
  10. T. Pūka "Rīga aizvien bijusi dižozolu pilsēta" // Tava labākā grāmata par Latviju, Enciklopēdija katrai ģimenei "Rīga", Izdevniecība "Aplis", Rīga, 1998., 223. - 225. lpp.
  11. Andris Ārgalis, 2000. Rīga. — Rīga: Apgāds AS "Preses nams", kopā 107. lpp.; Rīga. Pilsētas plāns 1:20000, 2004. — Rīga: Karšu izdevniecība Jāņa sēta
  12. "Latvijas enciklopēdija", 3 sēj., Rīga, 2005, SIA "Valērija Belkoņa izdevniecība", termins "Kleisti, Kleistu muiža", 388. lpp; 89. lpp.
  13. Veitners K., 1996. Pārdaugavas muižu vēsturiskā attīstība 1750. g. — 1850. g. LU Vēstures un filozofijas fakultātes bakalaura darbs, vad. Doc. J. Štrauhmanis: — Rīga, 69 - 70. lpp.
  14. "Latvijas enciklopēdija", 3 sēj., Rīga, 2005, SIA "Valērija Belkoņa izdevniecība", termins „"Kleisti, Kleistu muiža", 388. lpp; 89. lpp.
  15. Broce J., 1996. Zīmējumi un apraksti 2. sēj. // Rīgas Priekšpilsētas un tuvākā apkārtne. — Rīga, Zinātne, 324. lpp; Kleisti, 1988. Enciklopēdija Rīga. — Rīga: Galvenā enciklopēdiju redakcija. 361. lpp.
  16. Veitners K., 1996. Pārdaugavas muižu vēsturiskā attīstība 1750. g. — 1850. g. LU Vēstures un filozofijas fakultātes bakalaura darbs, vad. Doc. J. Štrauhmanis: — Rīga, 69 - 70. lpp.
  17. Kleisti, Kleistu muiža, 2005. Latvijas enciklopēdija, 3 sēj., - Rīga: SIA "Valērija Belkoņa izdevniecība", 388. lpp.
  18. Karte des westlichen Ruβlands. Kriegsausgabe // Herausgegeben von der Kartogr: Abteilung der Kgl. Preuβ. Landesaufnahme 1917, Mafsstab 1:100 000

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клейсти
  • Домашня сторінка Департаменту міського розвитку Ризької думи [ 19 Квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Портал Ризького самоврядування [ 11 Жовтня 2003 у Wayback Machine.]
  • Клейсти [ 31 Січня 2018 у Wayback Machine.] на порталі apkaimes.lv

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klejsti latis Kleisti ranishe takozh miza Klejstes latis Kleistes muiza mikrorajon u skladi Rigi roztashovanij na u pivnichno zahidnij chastini mista do yakogo takozh vhodyat taki miscevosti yak Klejstu Kronmani latis Kleistu kronmani ta Subri latis Subri Mezhuye z mikrorajonami Ritabulli z yakim ne maye suhoputnogo kordonu Bolderaya Spilve ta Imanta a na zahodi z Babitskim krayem ta Yurmaloyu Mezhami mikrorajonu ye mezha mista richka vulici Klejstu i Apakshgrav ya zaliznicya liniya do vulici Klejstu vulicya Klejstu prospekt Kurzemes liniya do mezhi mista KlejstiKlejsti Zagalna informaciya 56 59 42 pn sh 24 00 37 sh d 56 99500 pn sh 24 01028 sh d 56 99500 24 01028 Koordinati 56 59 42 pn sh 24 00 37 sh d 56 99500 pn sh 24 01028 sh d 56 99500 24 01028Krayina LatviyaRajon RigaAdminodinicya RigaVodojma Bullupe HapakagravisPlosha 18 730 kvadratnij kilometrNaselennya 269 2018 Transport Avtobus 13 35 56 Karta Klejsti u Vikishovishi Zagalna plosha mikrorajonu stanovit 18 730 km i tomu Klejsti ye najbilshim mikrorajonom Rigi jogo plosha vtrichi perevishuye serednij pokaznik ploshi mikrorajoniv mista Bilshu chastinu ploshi mikrorajonu zajmayut nezabudovani teritoriyi lisi ta zarosli lugi Dovzhina mezh mikrorajonu za perimetrom skladaye 24 520 m sho takozh ye najbilshim pokaznikom u Rizi GeografiyaNezvazhayuchi na svoyu veliku ploshu Klejsti malozaselenij i viddalenij mikrorajon Rigi Jogo pivnichnu chastinu zajmayut lisi ta lv Osoblivo malozaselenoyu ye pivnichno shidna chastina Klejstiv sho mezhuye z Yurmaloyu ta odnim iz yiyi najblizhchih do Rigi rajoniv lv U centralnij chastini mikrorajonu znahodyatsya lugi ta kompleks privatnih budinkiv stvorenij iz perebudovanih malih dilyanok Mikrorajon takozh maye veliku merezhu kanaliv ta kanav yaka zavazhaye ruhovi cherez svoyu veliku ploshu ta nerozvinutu merezhu dorig Velika chastina mikrorajonu lezhit na bolotistih ta nizkih 0 2 m nad rivnem morya lugah Spilve Dlya osushennya teritoriyi bulo prokladeno nizku kanaliv odnim iz yakih ye Najvishoyu tochkoyu mikrorajonu 16 m ye gora lv na yakij sporudzheno oglyadovu vezhu Z tochki zoru mistobuduvannya najbilsh rozvinutoyu ye pivdenna chastina mikrorajonu yaka mezhuye z Imantoyu ta u yakij roztashovano lv ta Institut mikrobiologiyi ta virusologiyi im Avgusta Kirhenshtejna RUS IstoriyaU drugij polovini HIH stolittya 1873 rik bula vidkrita zaliznichna liniya Riga Bolderaya shidna mezha mikrorajonu Klejsti U 1924 roci do skladu Rigi uvijshli obshirni teritoriyi na zokrema lv Bolderaya Daugavgriva mizi lv ta lv a takozh lv lv ta inshi Ce vidbulosya zgidno iz uhvalenim Sejmom zakonom pro administrativni mezhi Rigi za chasiv Pershoyi Latvijskoyi respubliki 24 lyutogo 1924 roku koli yih zatverdili yuridichno Pislya radyanskoyi okupaciyi Latviyi u 1940 roci rajon mizi Klejstes spochatku uvijshov do skladu Leninskogo rajonu yakij piznishe perejmenuvali na Leningradskij Klejsti buli okrayinoyu mista dopoki cherez nih ne bulo prokladeno dorogu do Bolderayi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pochinayetsya zabudova lugiv ciyeyi miscevosti U svoyu chergu lis ciyeyi miscevosti buv peredbachenij u yakosti zoni vidpochinku mikrorajoniv Imanta ta Ilgyuciyems U drugij polovini HH stolittya u Klejstah buli stvoreni Institut virusologiyi ta mikrobiologiyi Akademiyi nauk Latviyi ta sportivni bazi verhovoyi yizdi i p yatiborstva Budivli mizi Klejstes takozh vidijshli do Institutu mikrobiologiyi U golovnomu pomeshkanni buli obladnani kvartiri cherepichnij dah zaminili dahom iz metalichnih plastin Barokovi vikna ganku zaminili standartnimi sho takozh zminilo inter yer atriumu U 1970 h rokah mezhi Rigi to zminyuvali to rozshiryuvali v rezultati chogo u 1974 roci do Rigi takozh bulo vklyucheno teritoriyi kladovisha Lachupes abo zh Lacara yake bulo vidkrite naprikinci HIH stolittya Kladovishe u lisi Klejstu shvidko rozshirilosya pislya togo yak buli zakriti chislenni kladovisha v centri Rigi Pislya rozpadu SRSR Leningradskij rajon do yakogo vhodili Klejsti buv perejmenovanij na Zabudova mizi Klejstes razom iz golovnim pomeshkannyam gospodarya sadibi ta troma stolitnimi dubami zbereglasya i donini Bilya pomeshkannya gospodarya znahoditsya najshirshij dub 5 3 m v obhvati drugij stolitnij dub roste navproti Institutu mikrobiologiyi ta virusologiyi a tretij bilya budivli Centru doslidzhennya i vivchennya biomedicini Vishezgadana zabudova mizi ta yiyi elementi ye kulturno istorichnimi pam yatkami derzhavnogo znachennya Narazi najbilsh znachimimi ob yektami sho roztashovani u Klejstah ye kolishnij ansambl institut Mikrobiologiyi ta virusologiyi im A Kirhenshtejna Latvijskij centr doslidzhen i vivchennya biomedicini Latvijska nacionalna shkola prikladnih vidiv sportu Miza Klejstu Centr ansamblyu lv nim Kleistenhof Lambertshof Lila Bergs Hoff Vegesackshof Schultzenhof znahoditsya na suchasnij vulici Klejstu pid nomerom 37 Yiyi zabudova zbereglasya dosogodni Cya miza pidpadala pid yurisdikciyu derzhavi u Daugavgrivskij parafiyi V istorichnih dzherelah vona vpershe zgaduyetsya u 1638 roci Magistr Livonskogo ordenu Gottgard Kettler podaruvav yiyi svoyemu radnikovi Matisu Braderu Cij mizi vdalosya uniknuti skorochennya miz naprikinci XVII stolittya U 1754 roci polkovnik Karl Florian fon Tilau u yakogo buli spadkovi prava na ci volodinnya peredav yih todishnomu vlasniku zavdatku burgomistru Georgu Kristofu Andre U 1765 roci vlasnikom mizi stav ratman Gottgard Fegezak odruzhivshis iz donkoyu burgomistra Andre pislya togo miza zminila she kilkoh vlasnikiv U 1844 roci u spadku Gottgarda fon Fegezaka buli vkazani mizi Yauna Lamberta Shulca i Vikyu yaki buli vidomi pid spilnoyu nazvoyu miza Klejstu Takozh u 1844 roci spadkoyemci mizi Klejstu rozdilili yiyi zemli na chotiri chastini ta viddali yih v orendu zemlerobam i skotaryam Miza Klejstu na vidminu vid velikoyi chastini inshih litnih sadib mala silskogospodarske znachennya Iz yiyi zagalnoyi ploshi u priblizno 1400 ga 500 ga zajmaye lis she 500 pishani dyuni i lishe reshta zemli bula pridatnoyu dlya silskogospodarskogo vikoristannya Iz cih teritorij priblizno 300 ga buli rozdileni mizh 11 kriposnimi gospodarstvami a chastina zemel yaki zalishilisya bula vlasne zemlyami samoyi mizi U mizi Klejstu takozh prozhivav lv z 1768 roku koli pislya zakinchennya Vittenberzkogo universitetu povernuvsya syudi shob vihovuvavti sina ratmana Gottgarda fon Fegezaka U 1793 roci Brotce takozh namalyuvav zobrazhennya mizi Klejstu yake pokazuye togochasnij yiyi viglyad Kompleks mizi mav tri zhitlovi budivli budinok gospodarya gostovij budinok ta budinok orendatora a takozh gospodarski budivli ta park Gottgard fon Fegezak zbuduvav rozkishnu golovnu zhitlovu budivlyu Ce zbudovana naprikinci XVIII stolittya odnopoverhova rublena budivlya na visokih fundamentami stin iz mansardnim dahom Budivlya maye barokovij siluet po yiyi krayah fahverkovi frontoni Piznishe golovnu budivlyu obshili zholobchatimi doshkami a na vhodi buv zbudovanij ganok u klasicistichnomu stili iz nevelikim frontonom yakij pidtrimuyut pari iz dvoh kolon U HIH stolitti budinok gospodarya mizi mav duzhe bagatij inter yer Varto zaznachiti sho do mikrorajonu Klejsti mozhna vidnesti i mizu Yauna tochne misceznahodzhennya yakoyi nevidome hocha zgidno iz kartografichnimi materialami pislya 1917 roku yiyi virogidne misce roztashuvannya u rajoni vulic Klejstu ta Bullyu yakij chastkovo nalezhit do teritoriyi mikrorajonu Klejsti Gromadskij transportAvtobus 13 stanciya Babite Klejsti stanciya Riga Prechu 2 36 Imanta 5 Vakarbulli 56 Bolderaya GalereyaBolderajsko Priyedajnski dyuni Vulicya Klejstu Vulicya Apakshgrav ya Gora BumbukalnsDiv takozhRiga Gromadskij transport u RiziPrimitkiArvis Pope 2005 Rigas galvena nomale Riga izdevnieciba Zelta grauds 51 lpp kopa 239 lpp Rigas parvalde astonos gadsimtos SIA Rigas nami amp Rigas vestures un kugniecibas muzejs Riga 2000 Kopa 351 lpp Kleisti 1988 Enciklopedija Riga Riga Galvena enciklopediju redakcija 361 lpp Rigas ielas 2001 Enciklopedija 1 sej Riga Apgads Priedaines 238 lpp 43 lpp Andris Argalis 2000 Riga Riga Apgads AS Preses nams kopa 107 lpp Kleisti 1988 Enciklopedija Riga Riga Galvena enciklopediju redakcija 361 lpp 388 lpp Kleistu muizas ansamblis 1988 Enciklopedija Riga Riga Galvena enciklopediju redakcija 361 lpp Latvijas enciklopedija 3 sej Riga 2005 SIA Valerija Belkona izdevnieciba termins Kleisti Kleistu muiza Rigas Robezas 1988 Enciklopedija Riga Riga Galvena enciklopediju redakcija 606 lpp Rigas teritorija un robezas 13 g 1979 gads Rigas ielas 2001 Enciklopedija 1 sej Riga Apgads Priedaines 24 25 lpp kopa 238 lpp Andris Argalis 2000 Riga Riga Apgads AS Preses nams kopa 107 lpp Rigas parvalde astonos gadsimtos SIA Rigas nami amp Rigas vestures un kugniecibas muzejs Riga 2000 Kopa 351 lpp 34 35 lpp T Puka Riga aizvien bijusi dizozolu pilseta Tava labaka gramata par Latviju Enciklopedija katrai gimenei Riga Izdevnieciba Aplis Riga 1998 223 225 lpp Andris Argalis 2000 Riga Riga Apgads AS Preses nams kopa 107 lpp Riga Pilsetas plans 1 20000 2004 Riga Karsu izdevnieciba Jana seta Latvijas enciklopedija 3 sej Riga 2005 SIA Valerija Belkona izdevnieciba termins Kleisti Kleistu muiza 388 lpp 89 lpp Veitners K 1996 Pardaugavas muizu vesturiska attistiba 1750 g 1850 g LU Vestures un filozofijas fakultates bakalaura darbs vad Doc J Strauhmanis Riga 69 70 lpp Latvijas enciklopedija 3 sej Riga 2005 SIA Valerija Belkona izdevnieciba termins Kleisti Kleistu muiza 388 lpp 89 lpp Broce J 1996 Zimejumi un apraksti 2 sej Rigas Priekspilsetas un tuvaka apkartne Riga Zinatne 324 lpp Kleisti 1988 Enciklopedija Riga Riga Galvena enciklopediju redakcija 361 lpp Veitners K 1996 Pardaugavas muizu vesturiska attistiba 1750 g 1850 g LU Vestures un filozofijas fakultates bakalaura darbs vad Doc J Strauhmanis Riga 69 70 lpp Kleisti Kleistu muiza 2005 Latvijas enciklopedija 3 sej Riga SIA Valerija Belkona izdevnieciba 388 lpp Karte des westlichen Rublands Kriegsausgabe Herausgegeben von der Kartogr Abteilung der Kgl Preub Landesaufnahme 1917 Mafsstab 1 100 000PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klejsti Domashnya storinka Departamentu miskogo rozvitku Rizkoyi dumi 19 Kvitnya 2019 u Wayback Machine Portal Rizkogo samovryaduvannya 11 Zhovtnya 2003 u Wayback Machine Klejsti 31 Sichnya 2018 u Wayback Machine na portali apkaimes lv

Дата публікації:
Топ