Київський психоневрологічний інститут — науково-лікувальна установа в Києві, що існувала з 1927 по 1950 рік, а надалі перетворена на Інститут нейрохірургії.
Київський психоневрологічний інститут | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1927 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Передумови створення
У 1901 році лікар-невролог Михайло Лапінський придбав у барона Федора Штейнгеля великий особняк на вулиці Бульварно-Кудрявській у Києві. У 1907 році Лапінський розгорнув в одному з приміщень водолікувальну амбулаторію з електротерапевтичним кабінетом, що 1912 року була перетворена на неврологічний «Бульварно-Кудрявський санаторій», який містив 75 ліжок.
У 1918 році на базі цього санаторію створили 3-й Київський шпиталь Російського Товариства Червоного Хреста. Закріпившись у Києві 1920 року, більшовики перетворили шпиталь на 4-й Радянський санаторій Київського міськздороввідділу.
У вересні 1927 року прийнято рішення створити на базі санаторію Київський психоневрологічний інститут на чолі з Борисом Маньківським і Валентином Гаккебушем.
Структура інституту
На початку діяльності інститут складався з двох клінік: загальної неврології і психоневрозів. Надалі були створені відділення, згодом виокремлені у відділи. Зокрема, існували такі відділення:
- відділ вегетативної патології ((Веніамін Бедер))
- патоморфологічна лабораторія ()
- нейрорентгенологічний відділ із діагностичним та терапевтичним кабінетами (Яків Гейнісман))
- лабораторія з вивчення фізіології нервової системи (Данило Воронцов)
- біохімічна лабораторія
- клінічна лабораторія
У 1940 році також створено нейрохірургічний відділ.
У квітні 1941 року клінічний відділ мав такі клініки:
- Клініка загальної неврології (55 ліжок)
- Клініка нейробластоматозів (55 ліжок)
- Нейрохірургічна клініка (70 ліжок)
- Клініка органічної психіатрії (30 ліжок)
- Клініка експериментальної терапії психозів (40 ліжок)
Довоєнний період
У 1927—1941 році видано 10 збірників наукових праць і 4 монографії. Співробітники захистили 5 докторських і 10 кандидатських дисертацій.
Друга світова війна
Значну частину співробітників евакуювали на Урал, де на базі інституту створили евакуаційні шпиталі в Нижньому Тагілі та (Тавді).
За німецької окупації інститут не працював, а в будівлю перевели Київську міську центральну лікарню, яка займала її до вересня 1943, коли її перевели на територію лікарні Охматдит. Відновлено діяльність інституту вже в листопаді 1943 року.
Уже в середині 1944 року в інституті працювали 2 психіатричні клініки, неврологічна клініка, клінічна та патоморфологічна лабораторії, рентгенкабінет та фізіотерапевтичне відділення.
Післявоєнний період
У 1945 році були відкриті дитяче, нейрохірургічне та нейроофтальмологічне відділення, а загалом стаціонар налічував 150 ліжок.
Відомі співробітники
Директори
- (Кабанник Олександра Йосипівна) (1935—1937)
- (1945—1950)
Інші
- (Абашев-Константиновський Авраам Львович)
- (Арутюнов Олександр Іванович)
- (1939—1941)
- В. М. Слонімська
Примітки
- Нейрохірургія: Підручник для ВМНЗ ІІІ-IV р.а. Цимбалюк В. І. Нова книга (2019) [ 31 Грудня 2021 у Wayback Machine.]. С. 23—27
- Тарасенко Петро Сергійович — перший виконувач обов'язків директора Інституту нейрохірургії / В. І. Цимбалюк // Український нейрохірургічний журнал. — 2012. — № 1. — С. 85—89. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2012_1_16
Джерела
- Юрик О. Є. Становлення та розвиток неврології в Києві [ 31 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Междунар. неврол. журн.; МНЖ. 2016. № 2 (80).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет