Кві́нтове ко́ло (або ква́рто-кві́нтове ко́ло) — система розміщення тональностей за ступенем споріднененості у вигляді схеми, де мажорні та мінорні дієзні тональності розташовані за чистими квінтами вгору, а бемольні — за чистими квінтами вниз.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek16TDBOcGNtTnNaVjl2Wmw5bWFXWjBhSE5mWkdWc2RYaGxYelF1YzNabkx6SXlNSEI0TFVOcGNtTnNaVjl2Wmw5bWFXWjBhSE5mWkdWc2RYaGxYelF1YzNabkxuQnVadz09LnBuZw==.png)
При русі по колу за годинниковою стрілкою, кожна наступна тональність матиме на один дієз більше від попередньої, а проти годинникової — на один бемоль більше.
Оскільки октава складається з 12 півтонів, кварта — з 5, а квінта — з 7, то 12 кварт або 12 квінт становлять кілька октав, отже кожна тринадцята тональність енгармонічно збігатиметься з вихідною. Насправді точний збіг відбувається лише при рівномірно-темперованому строї (де квінта визначається як інтервал між двома тонами зі співвідношенням частот ), відраховуючи ж квінти в натуральному строї (де квінта визначається як інтервал між двома тонами зі співвідношенням частот ), кожен тринадцятий звук відрізнятиметься від вихідного на інтервал піфагорової коми. Саме ця розбіжність і призвела до ствердження рівномірно-темперованого строю у практиці настроювання музичних інструментів. Теоретично коло є незамкненим і може містити необмежену кількість (енгармонічно) рівних тональностей (напр. His=C=Deses; Ais=B=Ceses; тощо), на практиці, однак, використовуються лише ті тональності, які мають не більше 7 знаків біля ключа, відтак енгармонічне коло містить лише три мажорні (сі мажор — (до-бемоль мажор), (фа-дієз мажор) — (соль-бемоль мажор), (до-дієз мажор) — ре-бемоль мажор) та три мінорні (ля-бемоль мінор — (соль-дієз мінор), (мі-бемоль мінор) — (ре-дієз мінор), сі-бемоль мінор — (ля-дієз мінор)) енгармонічно рівні тональності.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWtMMlEyTDBScGJHVjBjMnQ1WDJOcGNtTnNaUzVxY0djdk1qSXdjSGd0Ukdsc1pYUnphM2xmWTJseVkyeGxMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Першою відомою музично-теоретичною роботою, в якій є квінтове коло, є «Мусікійська граматика» українського музиканта (Миколи Дилецького) (збереглося лише московське видання 1679 року), в якій автор називає його як «коло мусикийское». Детальніший опис квінтового кола належить (Йоганну Давиду Гайніхену) («Neu erfundene und gründliche Anweisung», 1711).
В усіх 24 тональностях кварто-квінтового кола написані такі твори, як цикли з 24-х прелюдій Шопена й Шостаковича. Й. С. Бах показав рівноправність всіх тональностей, написавши «Добре темперований клавір».
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 Жовтня 2008. Процитовано 20 Вересня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет